Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів м. Лебедин та Буринського району Сумської області



Сторінка1/7
Дата конвертації03.04.2019
Розмір136 Kb.
ТипЗвіт
  1   2   3   4   5   6   7




Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів

м.Лебедин та Буринського району Сумської області
На виконання наказу управління освіти та науки Сумської обласної держадміністрації від 07.10.2011 № 746 «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2011-2012 навчальному році» протягом квітня місяця було проведено зазначене моніторингове дослідження.
МЕТОЮ моніторингового дослідження було відстеження та оцінка ступеня сформованості професійної компетентності вчителів ЗНЗ.

Професійна компетентність – інтегральна якість особистості педагога, яка характеризується рівнем сформованості професійно необхідних знань та вмінь. Ці знання та вміння інтегруються в цілісний професійно-особистісний комплекс, який включає такі складники:



  • загальна культура педагога (моральна, естетична, духовна);

  • професійно-педагогічна компетентність (фахова, методична, психологічна, дослідницька, творча);

  • загально професійні уміння та здібності (пізнавальні, комунікативні, організаційні);

  • педагогічна техніка, готовність до інноваційної діяльності та самовдосконалення.

Для аналізу в цьому дослідженні були вибрані такі показники діяльності вчителя:

  • здатність та потреби педагога до самоосвіти та самовдосконалення;

  • готовність учителя до інноваційної діяльності.

ЗАВДАННЯМИ моніторингового дослідження були:

  • відстеження рівня готовності вчителів до самоосвіти та самовдосконалення;

  • виявлення готовності вчителів до інноваційної діяльності;

  • виявлення труднощів у прагненні педагогів до самовдосконалення, пошук оптимальних шляхів їх подолання;

  • надання рекомендацій щодо удосконалення роботи адміністрації, методичних служб стосовно підвищення професійної компетентності вчителів ЗНЗ;

- стимулювання вчителя до осмислення своїх професійних проблем.

ОБ’ЄКТОМ дослідження виступала діяльність учителя ЗНЗ.

ПРЕДМЕТОМ моніторингового дослідження було визначення професіоналізму, рівня професійної компетентності вчителя.
ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Інструменти збирання інформації:

а) Анкета 1. Самооцінка рівня готовності вчителя до самоосвіти та самовдосконалення (для вчителів).

б) Анкета 2. Виявлення позитивних і негативних факторів розвитку та саморозвитку вчителя (для вчителів).

в) Анкета 3. Оцінювання діяльності вчителя адміністрацією закладу (для заступників директорів).

г) Анкета 4. Оцінка діяльності вчителя керівниками методичних об'єднань.

д) Анкета 5. Оцінка діяльності вчителя учнями.


2. Засоби первинної обробки даних – підсумкові таблиці.

3. Засоби ілюстрування результатів - діаграми, підсумкові таблиці.
Моніторингове дослідження було проведено в 15 школах, у ньому взяли участь такі групи респондентів: заступники директорів – 18 осіб; керівники методоб’єднань – 26 осіб; учителі вищої кваліфікаційної категорії – 40 осіб; учителі першої категорії – 43 особи; учителі другої категорії – 37 осіб; учні –600 осіб.

Із учителів, професійна компетентність яких досліджувалась, 16 осіб (13%) мають стаж педагогічної роботи від 3 до 10 років, 39 осіб (32%) - від 11 до 20 років, 44 особи (37%) – від 21 до 30 років, 21 особа (18%) – більше 30 років (діаграма 1).

Діаграма 1. Склад респондентів за стажем роботи


Освітній простір як дзеркало суспільства постійно змінюється відповідно до соціально-економічних умов країни. В умовах, коли змінюється освітня парадигма, професійна компетентність учителя набуває надзвичайно важливого значення. Сучасній школі потрібен учитель, готовий до професійної діяльності в умовах змін і постійного вдосконалення фахової майстерності. Необхідність формувати професіонала, здатного до інноваційного типу мислення, може здійснюватись тільки вчителем, який опанував у цілому культуру самовдосконалення та самоосвіти. Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за свої результати та вплив на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі. Особистісно орієнтована самоосвіта педагога забезпечує підвищення педагогічної майстерності, а в результаті – безперервний саморозвиток педагога та його вплив на розвиток учня.

Самоосвіта – постійна діяльність учителя, спрямована на розширення й поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки, розвиток його творчої особистості. Самоосвітня діяльність учителя – запорука успішної роботи кожного навчального закладу.

З метою виявлення готовності вчителів до самоосвіти, самовдосконалення та до інноваційної діяльності була запропонована анкета 1.

Аналіз відповідей респондентів свідчить про те, що 105 осіб (87,9%) займаються саморозвитком систематично, 13 (10,4%) – періодично, 2 особи (1,7%) – час від часу (діаграма 2).

Діаграма 2. Кількість осіб, що займаються саморозвитком



Учителі вважають, що самоосвітня діяльність, перш за все, передбачає вивчення наукової та методичної літератури (72,5%). Майже половина респондентів відмітили також необхідність вивчення досвіду своїх колег (43%), практичної апробації особистих матеріалів (41%); участі у колективних формах методичної роботи (40%).

Майже всі опитувані використовують активні форми навчання: 64% – часто, майже на кожному уроці, 35% – після або в ході вивчення тем програми.

Згідно з опитуванням переважна більшість респондентів (96 %) вважає, що застосування нових технологій для використання на уроках - це особиста справа вчителя.

Позитивним є той факт, що серед видів мотивації до інноваційної діяльності переважає професійна мотивація: за визначенням учителів (88%) інноваційна діяльність приваблює тим, що підвищується інтерес дітей до навчання – цей фактор отримав у середньому 4,7 балів із 5. Більшість опитуваних також вважає, що у нововведеннях повніше реалізується досвід та здібності педагога. Такий фактор як «повага з боку адміністрації» опинився на передостанньому місці й отримав 2,4 бала (діаграма 3). Це свідчить про недостатній рівень психологічного забезпечення саморозвитку вчителів з боку адміністрації досліджувальних навчальних закладів. Слід зауважити, що однією з умов самовдосконалення педагога та його бажання займатися інноваційною діяльністю є високопрофесійна діяльність адміністрації, яка повинна надихати вчителя на творчість, а не стримувати її.

Діаграма 3. Фактори, які сприяють привабливості інноваційної діяльності


Як показало дослідження, серед умов і факторів, які сприяють упровадженню нових технологій навчання, найбільш важливим є власна ініціатива й творчість (середній бал 4,2 із 5); самостійне опрацювання методичної літератури та курси підвищення кваліфікації отримали відповідно 3,4 та 3,0 балів.

Майже всі респонденти відмітили, що методична робота в навчальному закладі сприяє вдосконаленню професійної діяльності педагогів. Однак тривожить той факт, що робота методичних об’єднань менше ніж для чверті вчителів є фактором, що сприяє впровадженню інноваційних технологій навчання (діаграма 4). Це говорить про те, що науково-методична робота в навчальних закладах спланована не на діагностичній основі та потребує переходу до особистісно зорієтованої моделі управління.

Діаграма 4. Фактори, які сприяють впровадженню нових технологій навчання

Слід зазначити, що лише 56% учителів вірно зазначили, що таке інновація та чим вона відрізняється від досвіду. Формальне сприйняття ідей та інноваційних технологій не дає гарантії щодо професійного розвитку особистості педагога та успішності його педагогічної діяльності. Так, всі педагоги, які брали участь у дослідженні, підтверджують використання активних форм навчання, проте тільки 57% респондентів серед запропонованих методів навчання визначили інтерактивні. Серед технологій інтерактивного навчання могли б застосувати технології колективно-групового навчання 78% учителів, технології опрацювання дискусійних питань – 25%, але ж інші технології (ситуативного моделювання, кооперативного навчання,) – зовсім незначна частина респондентів. Одержані результати дозволяють вважати, що вчителі не мають достатніх практичних навичок застосування інтерактивних технологій.


На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що основними проблемами під час впровадження нових технологій навчання вчителі називають недостатню навчально-матеріальну базу (73%) та переважно велику витрату часу на підготовку уроків за новими технологіями (42%).

Основними внутрішніми протиріччями, які виникають при створенні або застосуванні нових ідей та технологій, учителі вважають такі: немає впевненості, що нове принесе практичну користь (35%), ці ідеї важко реалізувати практично (33%). Чверть респондентів зазначають, що неминучі втрати часу для роботи по-новому, але ж немає компенсації за новаторські зусилля. Не впевнені у своїх можливостях застосовувати нові технології 13% педагогів (діаграма 5).


Діаграма 5. Протиріччя, які виникають при застосуванні інновацій

Аналіз відповідей респондентів на запитання «Чи вважаєте ви, що деякі ваші ідеї значно поліпшують навчально-виховний процес?» ствердно відповіли менш половини вчителів вищої та першої категорії. На підставі систематизації даних можна назвати наступні педагогічні ідеї:

  • проведення інтегрованих уроків;

  • використання технологій інтерактивного навчання;

  • застосування інформаційно-комунікаційні технології;

  • використання мультимедійних презентацій;

  • рейтингове оцінювання, створення портфоліо учнів;

  • розробка дидактичних ігор та завдань з предмета для обдарованих учнів.

З метою виявлення факторів, які стимулюють і перешкоджають навчанню, розвитку та саморозвитку вчителів респондентам була запропонована анкета 2. Узагальнені результати опитування представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Фактори розвитку та саморозвитку вчителя




Каталог: userfiles
userfiles -> Методичні вказівки до курсу «Педагогічна психологія»
userfiles -> Диплом за освітньо- кваліфікаційним рівнем «Молодший спеціаліст»
userfiles -> Загальна характеристика роботи
userfiles -> Звіт щодо проведення моніторингового дослідження реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти
userfiles -> Словник педагогічних термінів
userfiles -> Бідило андрій анатолійович стратегії тнк у сфері науково-технологічного обміну
userfiles -> Та напрями вдосконалення
userfiles -> Методи, прийоми навчання
userfiles -> Урок як основна форма організації навчально-виховного процесу


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка