Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради k


рік: - дисертацію Ганзбурга Г. І. «Пісенний театр Роберта Шумана»



Скачати 138,58 Kb.
Сторінка3/19
Дата конвертації29.03.2019
Розмір138,58 Kb.
ТипЗвіт
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
2011 рік:
- дисертацію Ганзбурга Г. І. «Пісенний театр Роберта Шумана»
Дисертація присвячена вивченню пізньої камерної вокальної музики Р. Шумана в її зв'язках з поезією і театром. Досліджені процеси театралізації і драматизації жанрів, що відбилися на всіх елементах музичної композиції (включаючи форму, фактуру, інтонаційність) і на виконавських засобах. Дано визначення театралізації (привнесення елементів театральності в нетеатральні жанри), описані нові жанрові різновиди, проміжні між вокальним циклом, кантатою і оперою. На матеріалі вокальних циклів (ор. 104, 117, 135) і лідершпілей (ор. 74, 138) досліджено оригінальне явище пісенного театру, що сформувався в пізній творчості Р. Шумана. У зв'язку з явищем «театр поза театром» виявлено феномен несценічної театральності як самостійна проблема музикознавства і лібретології. Введені до наукового обігу архівні документи, що стосуються передісторії і прототипів творів Р. Шумана. Переглянуті деякі сталі уявлення про значення пізнього періоду творчості композитора, уточнена загальна картина еволюції музичних жанрів в XIX столітті.
- дисертацію Мокрогуз І.М. «Теорія аплікатури в сучасному бандурному виконавстві»
У дисертації досліджується процес становлення та розвитку аплікатури бандуриста, його теоретичні аспекти та практичне втілення на сучасному етапі. На основі аналізу наукових та навчально-методичних джерел актуалізовані проблеми теорії і практики аплікатури на бандурі. В дослідженні розглянуто фізіологічні особливості природних конституційних типів тіла людини, визначено різноманітні форми кистей рук і пальців з позиції найбільшого їх пристосування до виконавства на бандурі. Проведена диференціація аплікатури лівої та правої рук бандуриста, її специфіка утворення в залежності від типу інструментарію та способів гри. Проаналізована аплікатура на традиційних старосвітських музичних інструментах (кобзі, торбані, діатонічній бандурі). Творчість для бандури Г. Хоткевича розглянута з позиції широкого застосування лівої руки та варіантності аплікатури на бандурі харківського типу. В дисертації запропоновано раціональне вирішення аплікатури в популярних творах для сучасної бандури київського типу українських композиторів ХХ–ХХІ століть, актуалізовано оптимальні аплікатурні комбінації для вирішення технічних і художніх завдань в аналізованих творах.

Результати роботи можуть бути використані у навчальному посібнику гри на бандурі (для середніх спеціальних та вищих музичних закладів), частково на етапах початкової освіти у дитячих музичних школах. Вони можуть стати в нагоді бандуристам-професіоналам у роботі над пальцевою технікою, варіантністю аплікатур, теоретичним пізнанням фізіології руки людини.



- дисертацію Сухленко І. Ю. «Виконавський стиль Володимира Горовиця у руслі розвитку романтичної традиції»
У дисертації створено «стильовий портрет» В. Горовиця – виконавця. Індивідуальний виконавський стиль В. Горовиця розглянуто як найяскравіше втілення традицій романтичного виконавства. На прикладі творчості В. Горовиця апробовано методику складання генеалогічного древа виконавського стилю, що дозволило уточнити питання про ґенезу стилю піаніста. Вперше «звуковий образ» фортепіано розглянуто як суттєвий параметр музично-виконавського задуму. Досліджено еволюції виконавського стилю В. Горовиця та запропонована її періодизація.

Матеріали дисертації можуть бути використані у лекційних курсах вищих музичних навчальних закладів: «Історія світової та вітчизняної культури», «Історія музики», «Історія фортепіанного мистецтва», «Методика викладання гри на фортепіано», «Музична педагогіка та психологія», «Музична інтерпретація» тощо.



  • дисертацію Данченко Н. Г. «Специфіка комунікації у квартетній творчості французьких композиторів кінця XIX – першої половини ХХ століття»

Дисертація присвячена комунікативній специфіці квартетної творчості французьких композиторів кінця XIX – першої половини ХХ століття. Особливості комунікації в струнному квартеті простежуються на двох жанрових рівнях – функціональному і семантико-композиційному (І. Тукова). Для розкриття специфіки взаємодії виконавців і слухачів в дисертації використовуються деякі положення теорії проксеміки, що вивчає просторові умови комунікації.

Взаємодія французького струнного квартету і його слухачів здійснювалася на основі концертного й салонного виконання. Фактором, що об’єднує обидві ситуації функціонування жанру, є склад слухацької аудиторії, яку складали представники культурної еліти. Французькі струнні квартети демонструють ряд варіантів жанрової моделі, специфіка яких пов’язана з особливостями композиторського стилю. Різноманітність індивідуальних реалізацій класичного жанру простежується в дисертації крізь призму квартетності як комунікативного принципу, реалізованого на семантико-композиційному рівні жанру.

Практичне значення роботи зумовлено можливістю використання її результатів в освітньому процесі мистецьких закладів різних рівнів акредитації у навчальних курсах «Історія зарубіжної музики», «Аналіз музичних творів», спецкурсах «Камерно-інструментальна музика», «Квартетне виконавство».


- дисертацію Кметюка Т. В. «Мистецька діяльність диригента Дмитра Котка в контексті хорової культури Західної України (20–70-ті рр. ХХ століття)»
У дисертації здійснено комплексний аналіз мистецької діяльності Дмитра Котка, який розглядається у контексті розвитку хорової культури Західної України. Диригент сколихнув зацікавлення української громадськості до національних засад хорового мистецтва, вплинув на активізацію творчого процесу в цій галузі. Узагальнено інформативні дані щодо витоків професійного становлення Д.Котка як диригента, еволюції його артистичного шляху, стимулюючого впливу концертної діяльності майстра на рівень західноукраїнського хорового мистецтва. Проаналізовано активну мистецьку діяльність відомих хорових колективів під керівництвом диригента в 1920–1970-х рр. (Український Наддніпрянський хор, хорова капела «Трембіта», Гуцульський ансамбль пісні і танцю, капела бандуристів «Карпати» та ін.), окреслено спектр творчості та висвітлено роль і місце постаті Дмитра Котка в розвитку українського хорового виконавства.

Здобутий фактологічний матеріал, висновки, теоретичні положення наукової роботи можуть збагатити теорію й практику національної культури, сприятимуть збереженню національно-релігійних традицій і передачі досвіду минулих поколінь сучасникам. Уведення значної кількості джерелознавчих і маловідомих документальних матеріалів розширює уявлення про мистецьку діяльність диригента Дмитра Котка.


- дисертацію Бєлік-Золотарьової Н.А. «Оперно-хорова творчість українських композиторів другої половини ХХ століття: шляхи розвитку»
У дисертації запропонована цілісна концепція оперно-хорової творчості, заснована на вивченні структурно-вербальних та драматургічно-функціональних аспектів її втілення в оперному цілому. Подальшої розробки як науки дістало вітчизняне хорознавство, зокрема, визначені його структура, завдання, надана періодизація його історичного розвитку у другій половині ХХ ст. Розроблена структура категорії оперно-хорова творчість, на підставі чого надається її визначення як категорії та художньої системи. Надано визначення понять оперно-хоровий симфонізм, оперно-хорова драматургія, оперно-хорова сюїта, оперно-хорове виконавство.

Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю використання їх в навчальних курсах «Теорія та історія хорового виконавства», «Історія української музики», «Аналіз музичних творів», «Сучасна українська хорова література», а також у практичній діяльності диригентів хору.

- дисертацію Шехтман Г. М. «Ретроспектива естрадно-вокального виконавства ХХ столiття (на матерiалi українсько-росiйської та німецької традицiй)» 
Дисертацію присвячено вивченню специфічних параметрів та провідних тенденцій розвитку вітчизняної естрадної музики та U-Musik Німеччини. Розглянуто ґенезу естрадної пісні та специфіку її втілення у вітчизняній (українськiй, росiйськiй) та у німецькій традиціях. Вперше у вітчизняному музикознавстві, вiдповiдно перiодам соцiокультурнoї динамики розвитку Росiї (Росiйська Iмперiя, СРСР); Укрaїни (Росiйська Iмперiя, УРСР), Нiмеччина (Кайзерiвська Нiмеччина, Веймарська Республика, Третiй Рейх, ФРН), розглянуто наступнi iсторичнi этапы становлення естрадного вокалу : кінець ХIX – початок XX ст., 20- 40- i рр. ХХ ст., післявоєнний час. У дослiдженнi акцентовано специфічні чинники виконавської майстерності естрадного співака (мелодекламаційний характер, комунікативна установка, мікстовий тип вокалізації, ексклюзивна стильова манера). Висвітлено зміст невідомих німецькомовних досліджень.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути застосовані у практичній діяльності музикантів-виконавців, а також у викладанні спеціальних курсів: «Основи вокальної методики», «Історія вокального виконавства», «Естрадний вокал» для бакалаврів та магістрів виконавських спеціальностей вищих музичних закладів України.


- дисертацію Гулянича Ю.М. «Творчість Богдана Котюка у контексті музичної практики кінця ХХ – початку ХХІ ст.»
Дисертація присвячена вивченню творчого процесу як явища мистецького синтетизму на прикладі творчого досвіду Богдана Котюка – представника сучасної української мистецької практики. Авторський стиль композитора, осмислений в об’єктивному ракурсі як відбиток тенденцій мистецької практики постмодернізму, постає і як феномен суб’єктивної свідомості, багатоступеневий комплекс творчої, науково-практичної, дидактивно-популяризаторської та суспільно-громадської діяльності митця. Аналізуються твори різних жанрово-стилістичних напрямів; визначаються такі стильові риси творчості, як констеляція, полістилістика, поліжанровість.

Практичне значення отриманих результатів можна констатувати і як власний внесок здобувача в розвиток загальну теорії евристичної діяльності митця, і як стимул для застосування в навчальному процесі у спецкурсах «Музика ХХ сторіччя», «Історія та теорія виконавського мистецтва» для бакалаврів і магістрів вищих музичних навчальних закладів України. Положення дисертації покликані допомогти виконавцям краще розумітися на проблемах відтворення семантики сучасної музичної мови, композиторського мислення та творчого методу.



  • дисертацію Жерздєва О.В. «Специфіка фактури у музиці для шестиструнної (класичної) гітари соло»

Дисертацію присвячено обґрунтуванню специфіки фактури у сольній музиці для шестиструнної (класичної) гітари у світлі детермінант фактури – жанрових та стильових, єдності її композиторської та виконавської складових. Вперше запропоновано підхід до розгляду еволюції гітарної музики за критеріями специфіки та універсалізма інструмента у їхній взаємодії, окреслено типологічні особливості фактури в музиці для шестиструнної (класичної) гітари соло, що унаочнено прикладами з творчості видатних композиторів-гітаристів та виконавців у транскрипціях та оригінальних композиціях, які раніше з цього приводу не вивчалися.

Положення роботи можуть бути складовою навчальних курсів «Історія зарубіжної музики», «Музична інтерпретація», «Історія сучасної музики», «Інструментознавство», «Історія виконавства на народних інструментах» для бакалаврів та магістрів вищих музичних навчальних закладів. Результати дослідження можуть бути корисними і для творчої діяльності композиторів та виконавців, які працюють у галузі гітарної музики, а також для роботи у класах зі спеціалізацією «Гітара» у вищих та середніх музичних навчальних закладах України.


  • дисертацію Романової А. В. «Комунікативна роль імпровізаційності у полі діяльності сучасного піаніста-виконавця»

У роботі вивчаються комунікативні, ситуативні та процесуально-динамічні аспекти виконавства, втілені в базовому понятті «виконавської імпровізаційності», а також їх взаємодія з такими традиційними аспектами теорії виконавства, як стиль, інтерпретація, майстерність та ін. Значна частина дослідження присвячена конкретним практичним рекомендаціям та стратегіям, покликаним стабілізувати проблемні ситуації виконавства, аналізовані в дослідженні. 

Передбачається подальша розробка цієї проблематики та використання результатів дисертації у навчальних курсах викладання гри на інструменті, в наукових дослідженнях, присвячених теорії виконавства, а також в індивідуальних творчих пошуках музикантів-виконавців.

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка