Зміст вступ Наука — продуктивна сила розвитку суспільства


Вибір теми та реалізація наукового дослідження



Сторінка9/29
Дата конвертації04.04.2019
Розмір1,38 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   29

Вибір теми та реалізація наукового дослідження


Вибір теми наукового дослідження є одним з відпові­дальних етапів. Тема, яку обирає для дослідження студент, повинна бути пов'язана з основними напрямками розвит­ку галузі (туристсько-готельної індустрії, міжнародного ту.-ризму) та науковими дослідженнями, які проводяться у вузі.

Під науковим напрямком розуміють сферу наукових досліджень наукового колективу вищого навчального зак­ладу, який упродовж відповідного часу розв'язує ту чи іншу проблему. Науковий напрямок поділяється на окремі наукові проблеми. їх розв'язують декілька наукових ко­лективів протягом двох або більше років.

Кожна наукова проблема складається зряду тем. Тема - це наукове завдання, яке охоплює певну галузь науково­го дослідження. Вона базується на численних наукових питаннях. Під науковими питаннями розуміють дрібніші наукові завдання, які належать до конкретної галузі нау­кового дослідження. Дослідження з окремих тем можуть бути індивідуальними або проводитись групою наукових працівників протягом одного або ряду років.

У кожніп темі виділяються наукові питання, які вирі­шуються одним або кількома дослідниками. Наприклад: головною науковою проблемою в Київському університеті туризму, економіки і права є:

- «Туризм як суспільний феномен: проблеми теорії (туризмологія) і практики»,



а факультетські теми такі:

  • «Глобалізація світової економіки і проблеми розвит­ку міжнародного туризму»;

  • «Підвищення ефективності розвитку галузі туристсько-готельної індустрії»;

  • «Правове забезпечення туризму в Україні».

Вибір тієї чи іншої теми для індивідуального чи колек­тивного дослідження здійснюється студентами самостійно за затвердженою тематикою кафедри на підставі таких критеріїв: актуальність теми, новизна теми, перспек­тивність, відповідність профілю навчання студентів, здійснення розробки студентами теми в умовах універси­тету, ступінь відповідності теми, вибраної студентами, те­матичній спрямованості наукової роботи кафедр.

Під актуальністю теми розуміють її народногосподарсь­ку цінність, тобто необхідність і невідкладність її вирішен­ня для потреб розвитку народного господарства.
С
хема 6. Система науково-дослідної роботи студентів

Так, кафедрою менеджменту і маркетингу КУТЕП розроблено перелік тем, які потребують першочергового дослідження. До них належать:

  • Економічний ризик господарської діяльності
    підприємств туризму в умовах ринку та пропозиції щодо
    їх майна.

  • Обгрунтування обсягу пропозицій послуг на підприє­мствах сфери туризму;

  • Аналіз і обгрунтування чисельності та складу праці­вників підприємств готельного господарства.

  • Вдосконалення системи управління персоналом в організаціях туристської індустрії.

  • Аналіз ефективності інноваційної діяльності підприємств готельного господарства і туризму тощо.

Важливою вимогою до вибору теми дослідження є її перспективність або стабільність: дослідник має усвідом­лювати тенденції розвитку явищ і процесів, які він зби­рається досліджувати. Вимоги перспективності визнача­ють параметри для вибору об'єкту обстеження, добору відповідних методів дослідження, а також характеристи­ки умов, для яких буде здійснюватися впровадження ре­зультатів наукової роботи. Для оцінки перспективності тем застосовують два методи: математичний і експертних оцінок. Професор А. Дудченко пропонує використовувати в прикладних темах показник перспективності Кп, в ос­нову якого покладені економічні показники ефективності:

Кп = Езаг./Зд(1-Рр), де:

Езаг - загальний очікуваний економічний ефект (грн.);

Р - вірогідність ризик V; встановлюється на основі нау­кового прогнозу;

Зд - загальні витрати на наукове дослідження (грн.).

Чим вищий Кп, тим перспективніша тема, яка пла­нується для опрацювання.

При застосуванні методу експертних оцінок викорис­товують бальну шкалу оцінювання теми за певними кри­теріями перспективності групою експертів. Тема, яка набере найбільше балів, вважається перспективною.Вибрана студентом тема мусить відповідати профілю навчання та арсеналу методів, які фахівець після закінчен­ня вузу буде мати змогу кваліфіковано використовувати в практичній діяльності. Але це не означає, що в процесі дослідження тема не може виходити за межі основної спец­іальної дисципліни. Навпаки, при виборі теми студент може накреслити проведення досліджень питань і з сумі­жних дисциплін. Відповідність обраної теми за профілем навчання студента диктується найчастіше необхідністю використання основних результатів дослідження при на­писанні курсових і дипломних робіт, звіту про практику, при виступах на семінарах, конференціях тощо.

При виборі теми дослідження необхідно також ураху­вати можливості її розробки безпосередньо у навчальному закладі. Насамперед мається на увазі той час, який сту­дент зможе виділити на розробку тієї чи іншої теми з ура­хуванням усього навчального процесу. Окрім цього, по­винні бути враховані псі молшнттсті розробки теми з точки зору витрат матеріальних і фінансових ресурсів. Досвід свідчить, що велику роль при виборі теми студентом відіграє ступінь її відповідності тематичній спрямованості науково-дослідної роботи відповідної кафедри. Наприклад, тема розробляється студентом під керівництвом виклада­ча, наукового керівника, отже віті зможе отримати квалі­фіковану допомогу лише тоді, коли цей викладач протя­гом якогось часу виконував дослідження з цього напрямку.

Окрім цього, при збігу кола наукових інтересів кафед­ри, викладача - керівника наукового дослідження і сту­дента значно підвищується інтерес до дослідження г» боку студента, прискорюється процес пошуку методів роботи і впровадження результатів НДД. Слід мати на увазі й те, що вибору теми має передувати ретельне ознайомлення студента з відповідними вітчизняними і зарубіжними літе­ратурними джерелами своєї та суміжної спеціальності.

На другому етапі студент, згідно з обраною темою, са­мостійно добирає відповідні літературні джерела (книги, брошури, статті), офіційні документи, відомчі матеріали з теми та опрацьовує їх.

Дані про літературне джерело заносяться на бібліотечні картки та перфокарти. На кожне літературне джерело за­повнюється окрема картка.



Отже, формується картотека літературних джерел з теми дослідження. Картки бажано згрупувати до відпові­дних питань, що розглядаються в науковій роботі.

Третій етап - уточнення проблеми (теми) і складан­ня змісту науково-дослідної роботи. При складанні змісту роботи перш за все необхідно зробити обгрунтування теми, визначити її актуальність, новизну, поставити мету, роз­робити завдання тощо.

Мета дослідження - це те, що в найзагальнішому виг­ляді потрібно досягти в кінцевому результаті досліджен­ня. Формулювання мети зазвичай починається словами: «розробити методику (модель, критерії, вимоги, основи, тощо)», «обгрунтувати...», «виявити...», розкрити особли­вості...», виявити можливості використання...» тощо.

Четвертий етап — формулювання гіпотези, науко­вого передбачення, припущення, висунутого для пояснен­ня будь-яких явищ, процесів, причин, які зумовили да­ний наслідок.

Гіпотеза є компасом, який визначає напрям діяльності дослідження. Вдало сформульована гіпотеза передбачає невизначеність результату дослідження і спрямовує досл­ідження на доведення реальності існування передбачува­ного припущення.

П'ятий етап. Сформульована мета й гіпотеза дослід­ження логічно визначають завдання, які потрібно вирішу­вати в процесі роботи. Найчастіше всього вони звучать так: 1) вивчити; 2) виявити; 3) розробити тощо. Бажано, щоб відповіддю на поставлені завдання був зміст відповідних розділів роботи.

Шостим етапом є визначення методології досліджен­ня. У науково-дослідній роботі застосовуються переважно методи спостереження в його різноманітних формах, аналіз і узагальнення власного практичного досвіду і дос­віду інших працівників, проводиться науковий експери­мент, аналіз результатів роботи підприємств, установ, різноманітні спеціальні дослідницькі методи, а також ме­тоди математичної статистики, моделювання, тощо.

Сьомий етап - робота з систематизації накопиченого матеріалу відповідно до плану роботи, проведення аналізу наукових праць, практичного досвіду, узагальнення тощо. Восьмий етап. На цьому етапі зібрані при експеримен­тальному дослідженні матеріали обробляють статистично. На основі отриманих матеріалів про окремі явища, що вив­чаються, визначають дані, які характеризують досліджу­ваний комплекс в цілому.

Зведення результатів дослідження не слід плутати з підведенням підсумків, тобто підсумовуванням даних, на­копичених в ході дослідження. Після зведення результатів дослідження може вияснитись, що отримані дані недостат­ньо достовірні, виникає необхідність у додатковому зби­ранні матеріалів. Проводиться додаткова серія спостере­жень і експериментів. При цьому потрібно мати на увазі, що додаткові спостереження і експерименти повинні про­водитися в тих же умовах, що й основні. Зведені результа­ти дослідження підлягають вивченню та аналізу. Головне завдання аналізу отриманих даних полягає у їх порівнянні зі сформульованою гіпотезою та уточненням її.

Дев'ятий етап - складання розширеного плану нау­ково-дослідної роботи, відповідно до змісту напрацьованого матеріалу.

¦и (проблеми) науково-дослідної роботи



Десятий етап - літературне оформлення результатів дослідження. Всі матеріали дослідження систематизують і готують до узагальнення та літературного оформлення, формулюються загальні висновки до науково-дослідної роботи. При оформленні роботи слід керуватись вимогами ВАК. На схемі 7 показано етапи проведення наукового дос­лідження (за А.А. Киверялгом).

Впровадження результатів дослідження в практику — це початок застосування результатів дослідження у реаль­них практичних умовах в освіті, на виробництві тощо.

Ефективність наукових досліджень

Впровадження розрізняють за двома ознаками:


  • формою матеріального втілення (навчальні посібни­ки, програми, методичні рекомендації, державні стандар­ти тощо);

  • робочою функцією упорядкованих результатів (орган­ізація і управління навчальним, виробничим процесом, оптимізація, зміни в технології та процесі виробництва).

Оцінювання результатів дослідження. Якщо основ­ною характеристикою фундаментальних досліджень є їх теоретична актуальність, новизна, контдептуальність, до­казовість, перспективність і можливість запровадження результатів у практику, то при розгляді прикладних досл­іджень слід оцінювати в першу чергу їх практичну акту­альність і значимість, можливість запровадження в прак­тику, ефективність результатів. Для наукових розробок тут цінною є новизна, актуальність і ефективність.

Економічна ефективність характеризується вираже­ними у вартісних вимірах показниками економії живої та уречевлюваної праці в суспільному' виробництві, сфері по­слуг, які отримано від використання результатів НДД та порівняння їх з витратами на проведення дослідження.

Науково-технічна ефективність характеризує приріст нових наукових знань, призначених для подаль­шого розвитку науки і техніки.

Соціальна ефективність виявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров'я, куль­тури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо.

Названі види ефективності науково-дослідних робіт взаємопов'язані і впливають один на одного.

Специфіка вищої школи, багатогранність і багатоас-иектність форм роботи ставлять особливі вимоги до оцін­ки ефективності як її діяльності в цілому, так і наукових досліджень.


Схема 7. Етапи наукового дослідження (за Киверялгом А.А.).



Питання ускладнюється тим, що необхідно визначити не лише ефективність НДД, яка проводиться навчальни­ми закладами, а її ефективність її впливу на навчальний процес, підвищення якості підготовки спеціалістів, зрос­тання викладацької майстерності науково-недагогічного складу тощо.

При оцінці ефективності науково-дослідних робіт, слід брати до уваги весь комплекс робіт, пов'язаних з науко­вою діяльністю вищої школи: проведення самих дослід­жень, підготовку докторів і кандидатів наук, винахідниць­ку і патентно-ліцензійну роботу, видавничу діяльність, науково-дослідну роботу студентів.



Слід зупинитися на так званому понятті наукового по­тенціалу вузу, оскільки він відіграє суттєву роль в органі­зації наукових досліджень і в досягненні кінцевих резуль­татів. Рівень наукового потенціалу вищого навчального закладу багато в чому залежить не лише від наявної струк­тури науково-педагогічних кадрів, науково-інформаційної і матеріально-технічної забезпеченості вузу, а й від опти­мальної організації наукової системи, від цілеспрямованої взаємодії всіх перелічених ознак.

Проблема оцінки ефективності наукової діяльності має два аспекти, оскільки вищий навчальний заклад можна розглядати як навчально-науковий центр. Звідси і два види ефективності наукової роботи: економічна - від упровад­ження, наприклад, у галузь туризму результатів заверше­них досліджень і когнітивна ефективність (нібито супут­ня, а насправді має першочергове значення для підвищення якості підготовки спеціалістів), яка отри­мується від написання нових підручників і наукових ста­тей, читання нових курсів лекцій, що грунтуються на нау­кових досягненнях в науковій роботі, проведення конференцій, семінарів, курсів, широкого залучення сту­дентів до наукових досліджень.



Усе це і розкриває нам науковий потенціал вищого на­вчального закладу, який створюється в результаті його ба­гатогранної діяльності. Зрозуміло, що кількісно оцінити вплив науки на вдосконалення навчального процесу і якість підготовки спеціалістів практично неможливо, але не вра­ховувати цього позитивного явища також не можна.

Досвід і практика засвідчують, що розширення масш­табів наукової роботи у вищих навчальних закладах (ВНЗ) сприяє тому, що молоді спеціалісти, які приходять на підприємства і мають нові знання в галузі управління і тех­нологій, швидше розв'язують економічні та соціальні про­блеми практичної діяльності. Той студент, який у процесі навчання пройде хорошу школу науково-дослідної робо­ти, з великою користю для підприємств зможе розвивати наукові дослідження і впроваджувати їх у практичну про­фесійну діяльність.

Специфіка проведення наукових досліджень у ВНЗ про­являється не лише у тому, що для цього потрібні спеціаль­но підготовлені кадри, спеціальне для тієї чи іншої галузі науки обладнання, особлива стаття витрат, айутому, яким чином будуть використані кінцеві результати цих досліджень і який вони дадуть ефект. Тому ефективність наукової діяльності вищого навчального закладу необхідно розглядати саме з цих позицій, виходячи з головного зав­дання вищої школи - вдосконалення підготовки високок­валіфікованих спеціалістів для народного господарства. У цьому і полягає основна особливість оцінки ефективності на­укової діяльності вищого навчального закладу, що за своїм змістом і головним призначенням багато в чому відрізняєть­ся від такого роду поняття щодо ЩЩ, яка ведеться в нау­ково-дослідних інститутах та інших наукових закладах.

Визначення економічної ефективності НДД в умовах виробництва є одним з найважливіших і найскладніших завдань. Вона передбачає вивчення ефективності впро­вадження нових технологічних процесів, удосконален­ня системи управління тощо. При цьому співставляються витрати на проведення наукового дослідження та на його впровадження з отриманим економічним ефектом. Еко­номічні витрати за довгостроковими комплексними науковими дослідницькими програмами визначаються на основі розрахунку інтегрального показника за строк здійснення програми і наступного ефективного викорис­тання її результатів.

О
тже, економічна ефективність наукових досліджень в залежності від галузі та проблеми, яка розглядається, насамперед визначається на стадії техніко-економічного обгрунтування теми досліджень, уточнюється за кінцеви­ми результатом виконаної роботи і снівставляється з от­риманим результатом практичного впровадження. Отже, практично в будь-якій науково-дослідній роботі поряд з вибором і обгрунтуванням теми дослідження, виконанням дослідження важливими є етапи впровадження його в практику роботи тієї чи іншої системи та оцінка ефективності

Схема 8. Результати практичної реалізації наукових досліджень.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   29


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка