Зміст вступ Наука — продуктивна сила розвитку суспільства


Науково-дослідшіцька діяльність студентів



Сторінка8/29
Дата конвертації04.04.2019
Розмір1,38 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   29

Науково-дослідшіцька діяльність студентів


Науково-дослідницька діяльність студентів є одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки і виховання спеціалістів з вищою освітою, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності найновіші досягнен­ня науково-технічного прогресу.

Як відомо, економічні і соціальні реформи, які здійсню­ються в Україні, значною мірою змінюють характер праці спеціалістів у сфері обслуговування. Згідно з цим зміню­ються відповідно і вимоги до підготовки кадрів. Серед най­головніших - вимоги розвитку спеціаліста творчого, ініціа­тивного, який має організаторські навички і вміння спрямовувати діяльність свого підрозділу на вдосконален­ня технологічного процесу шляхом запровадження у прак­тику нових досягнень наукової і технічної думки. Неодмі­нною умовою виконання цієї вимоги є широке залучення студентів вищих навчальних закладів до науково-дослід­ної роботи, безпосереднє включення їх до сфери наукового життя.

Оскільки головним завданням вищих навчальних зак­ладів є підготовка спеціалістів для народного господарства, то найважливішим (і характерним для вищої школи) пи­танням здійснення НДЦ було і залишається питання про її вплив на навчальний процес. У цьому полягає основна особливість організації науки у вищій школі.

Досвід свідчить, що розвиток наукових досліджень без­посередньо впливає на якість навчального процесу, оскіль­ки вони змінюють не лише вимоги до рівня знань студентів, а й сам процес навчання і його структуру у вищій школі, підвищуючи ступінь підготовленості майбутніх спец­іалістів, їхній творчий практичний кругозір.


С
хема 5. Головні етапи наукового дослідження.

Розвиток науки у вищій школі передбачає підвищення якості підготовки спеціалістів, здатних, у свою чергу, після закінчення навчання самостійно вирішувати серйозні на­укові завдання, йти у рівень з передовими ідеями теорії і практики управління народним господарством в умовах

ринкової економіки. Тому саме у навчальному закладі важ­ливо прищепити студентам смак до наукових досліджень, привчити їх уже на цьому етапі мислити самостійно.

Отже, розвиток науки у вищій школі не лише змінює зміст і значення навчальних дисциплін, а й підказує нові форми та методи проведення навчального процесу. Резуль­тати науково-дослідної роботи відбиваються в нових кур­сах, лекціях і практичних (семінарських) заняттях. Як свідчить практика, залучення до наукової роботи робить для студентів дисципліни, які вивчаються, предметними, стимулюючи їх засвоєння. Причому науково-дослідна діяльність є органічною частиною і обов'язковою умовою успішної роботи вищих навчальних закладів. Студенти не лише отримують найновішу наукову практичну інформа­цію від викладачів на лекційних і семінарських заняттях, лабораторних роботах і виробничих практиках (особливо старшокурсники), а й беруть участь у наукових досліджен­нях. Отже, підвищення ефективності вузівських науково-дослідних робіт, залучення до їх виконання студентів підвищують і якість підготовки спеціалістів вищої квалі­фікації. За рахунок цього вузівська наука має можливість омолоджувати наукові кадри, оскільки приплив молодих учених здійснюється постійно. Ця особливість дає великі переваги вищій школі як з точки зору розвитку самих дос-ліджень, так і з точки зору підготовки наукових кадрів.-Тому специфіка роботи вищих навчальних закладів потре­бує не простого, а органічного поєднання навчально-виховної і науково-дослідної роботи викладачів, аспірантів і сту­дентів. Типовими у цій галузі є інтеграція і подальша спеціалізація наукової діяльності та прискорення темпів її розвитку. При цьому наявність кафедр і спеціальностей різних профілів і напрямів створює можливість проведен­ня комплексних досліджень.

У вищих навчальних закладах часто отримують розви­ток наукові досліджений на стику наук (наприклад, еко­номіки і менеджменту, бухгалтерського обліку та економ­іки, маркетингу і менеджменту, туризму і готельного господарства). Це дає певну перевагу науковим досліджен­ням, оскільки при всій складності і різноманітності сучас­ного світу багатоплановість і комплексність відіграють все вагомішу роль. Як відомо, інститути, університети мають можливість створювати колективні форми різних підрозділів - такі, як міжкафедральні і міжфакультетські об'єднання, формування спільних груп для виконання тієї чи іншої дослідної роботи тощо.

Цілеспрямоване виконання наукових досліджень у гур­тках студентського наукового товариства, аспірантів та молодих учених у вищому навчальному закладі сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості фахівця, на­уковця. Організовує наукову роботу студентів випускаю­ча профілююча кафедра, яка є базовим методичним цент­ром з наукової роботи зі студентами. Для керівництва науковими дослідженнями вона призначає наукового ке­рівника (одного на 0-7 студентів).



ІІауково-дослідницька діяльність студентів включає в себе два взаємопов'язані напрями:

  • навчання студентів елементам дослідницької діяль­ності, організації та методики наукової творчості;

  • наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів за загальнокафед-
    ральною, загально-факультетською чи вузівською науко­вою проблемою.

Зміст і структура науково-дослідницької діяльності сту­дентів забезпечує послідовність засобів і форм її проведення відповідно до логіки навчального процесу, зумовлює на­ступність її від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших.

Поступове зростання обсягу і складності набутих студен­тами знань, умінь, навичок у процесі виконання ними нау­кової роботи забезпечує вирішення таких основних завдань:

  • формування наукового світогляду, оволодіння мето­ дологією та методами наукового дослідження;

  • надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

  • розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;

  • прищеплення студентам навичок самостійної науко­во-дослідної роботи;

  • розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоре­тичні знання у своїй практичній роботі;

  • розширення теоретичного кругозору і наукової еру­диції майбутнього фахівця;

  • створення та розвиток наукових шкіл, творчих колек­тивів, виховання у вузі резерву вчених, дослідників, вик­ладачів.

Організаційна структура науково-дослідницької діяльності у вищому навчальному закладі може бути пред­ставлена в такому вигляді:

  • проректор з наукової роботи;

  • рада науково-дослідницької діяльності студентів інституту (університету) (РНДС);

  • рада студентського науково-творчого товариства факультетів;

~ студентські науково-творчі товариства кафедр.

Наукове керівництво студентським науково-творчим товариством здійснюється науковим керівником, який обирається Вченою радою вищого навчального закладу. Голова і члени ради призначаються наказами по інститу­ту, факультету.

Науково-дослідницька діяльність студентів вищого на­вчального закладу здійснюється за основними напрямами:

  • науково-дослідна робота, що є складовою навчального процесу і обов'язкова для всіх студентів (написання рефератів, підготовка до семінарських занять, підготовка і захист курсових, дипломних робіт, виконання завдань дослідницького характеру в період виробничої практики на замовлення підприємств тощо);

  • науково-дослідницька робота студентів поза навчаль­ним процесом. Нею передбачається: участь у наукових гуртках, виконанні госпрозрахункових наукових робіт у ме­жах творчої співпраці кафедр, факультетів;

  • робота в студентських інформаційно-аналітичних, юридичних консультаціях, туристських фірмах, перекла­дацьких бюро тощо;

  • рекламна, лекторська діяльність;

- написання тез наукових доповідей, публікацій тощо. Студенти у курсових роботах із загальнотеоретичних та спеціальних дисциплін використовують елементи науко­вих досліджень у формі наукового погнуку, готують огляд літератури і розробляють пропозиції, що містять елемен­ти новизни з теми роботи; узагальнюють передовий прак­тичний досвід, застосовують економіко-математичні мето­ди, комп'ютерну та організаційну техніку, інформаційні технології. Проблеми наукового пошуку відображені у курсових роботах студентів, мають знайти своє продовжен­ня у дипломній роботі, а також бути частиною наукової тематики відповідної кафедри.

Кожний студент під час навчальної та виробничої прак­тики, крім загального завдання, передбаченого програмою практики, виконує відповідно до своєї спеціальності зав­дання дослідного характеру, які видає випускаюча кафед­ра. Виконання завдання відображається в щоденнику в



окремому розділі звіту про проходження практики і може використовуватись при підготовці доповідей на конфе­ренції, інформаційних семінарах, при написанні курсових та дипломних робіт.

У дипломній роботі повинні мати місце елементи досл­ідницького пошуку, що характеризує здатність і підготов­леність студента теоретично осмислити актуальність обра­ної теми, її науково-прикладну цінність, можливість проведення самостійного наукового дослідження і засто­сування отриманих результатів у практичній діяльності базового підприємства, за матеріалами якого виконувалось дослідження.



Тому тематика дипломних робіт має бути тісно пов'я­зана з тематикою науково-дослідних робіт кафедри, з інте­ресами підприємства, тіа базі якого студент виконує дип­ломну роботу, бути частиною госпдоговірної науково-дослідної тематики кафедри, факультету вищого навчального закладу {схема 6).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   29


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка