Зміст вступ Наука — продуктивна сила розвитку суспільства


Понятійний апарат, зміст та класифікація наук



Сторінка5/29
Дата конвертації04.04.2019
Розмір1,38 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Понятійний апарат, зміст та класифікація наук


Первинним поняттям при формуванні наукових знань є наукова ідея - форма відображення у мисленні нового розуміння об'єктивної реальності. Тому наукові ідеї є своє­рідним якісним скачком думки за межі вже раніше пізна­ного. Вони виступають і як передумови створення теорій, і як елементи, що об'єднують окремі теорії у певну галузь знань. Ідея є основою творчого процесу, продуктом людсь­кої думки, формою відображення дійсності. Вона базуєть­ся на наявних знаннях, виявляє раніше не помічені зако­номірності. Ідеї народжуються з практики, спостереження навколишнього світу і потреб життя, (схема 2). Матеріал­ізованим вираженням наукової ідеї є гіпотеза - це науко­ве припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ, процесів або причин, які зумовлюють даний наслідок. Гіпс теза як структурний елемент процесу пізнання є спробою на основі узагальнення вже наявних знань вийти за його межі, тобто сформулювати нові наукові положення, дос­товірність яких потрібно довести. 'Процес пізнання вклю­чає в себе гіпотезу як вихідний момент пошуку істини, до­помагає суттєво економити час і сили, цілеспрямовано зібрати і згрупувати факти.

Гіпотези як і ідеї мають імовірнісний характер і прохо­дять у своєму розвитку три стадії:накопичення фактичного матеріалу і висунення на його основі припущень;

  • формулювання та обґрунтування гіпотези;

  • перевірка отриманих результатів на їх практиці і на основі уточнення гіпотези.

Якщо отриманий практичний результат відповідає припущенням, то гіпотеза перетворюється на наукову те­орію, тобто стає достовірним знанням. У практиці може формулюватись декілька гіпотез з одного і того самого не­відомого явища, бо будь-яке явище багатогранне і пов'я­зане з іншими. Наявність різних гіпотез забезпечує той різнобічний аналіз, без якого неможливе суворе наукове узагальнення.

Процедури, за допомогою яких установлюється істинність будь-якого твердження, називають доказами. Докази використовують як у науці, так і в практичній діяль­ності людей. Доказами гіпотез у досліджуваних об'єктах можуть бути цитати, запозичені в інших авторів, оприлюд­нені аксіоматизовані знання, сформовані теорії (наприклад: таблиця Менделєєва - у хімії, закон Бойля-Маріотта — у фізиці) тощо. У доказах застосовують два способи встанов­лення істини: безпосередній і опосередкований.

П
ри безпосередньому способі істина встановлюється в процесі практичних дій — це може бути спостереження, демонстрація, вимірювання, розрахунок, облік тощо. При опосередкованому способі, доказ є логічною проце­дурою встановлення істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких уже до­ведена, у структурі доказів можуть бути такі елементи: теза, аргумент і демонстрація.

Теза - це систематизований виклад основних поло­жень, думок, спостережень, в ній відсутні деталі, пояснен­ня, ілюстрації тощо.

Аргумент - це підстава, доказ, які використовуються для обґрунтування, підтвердження чогось.



Демонстрація (ілюстрація) — це форма зв'язку між ар­гументами та тезою (макети, таблиці, схеми).

Внутрішній суттєвий стійкий взаємозв'язок явищ в при­роді і суспільстві, що зумовлює їх закономірний розвиток, визначає закон. Це філософська категорія, що відображає істотні, загальні, стійкі повторювані об'єктивні внутрішні зв'язки в природі, суспільстві і мисленні. Закон здійснюєть­ся через сукупність одиничних, випадкових, мінливих, не- ¦¦ повторюваних відношень та функціонування речей. Закон фіксує спільність явищ. Винайдений через здогадку, він по­требує логічного доведення і лише в такому разі він визнаєть­ся наукою.

Для доведення закону наука використовує судження. Це форма мислення, яка шляхом порівняння кількох по­нять дозволяє стверджувати або заперечувати наявність в об'єктах дослідження певних властивостей, якостей. Іна­кше, це будь-яке висловлювання, думка про певний пред­мет чи явище. Його можна отримати при безпосередньому спостереженні будь-якого факту, або опосередковано за допомогою умовиводу

Умовивід — це розумова операція, в процесі якої з пев­ної кількості заданих суджень виводиться інше суджен-' ня, яке певним чином пов'язане з вихідним.
Одним із результатів наукової діяльності є формування теорії - найбільш високої форми узагальнення і система­тизації знань, що дає цілісне уявлення про закономірності та суттєві зв'язки дійсності. Під теорією розуміється вчен­ня про узагальнений практичний досвід, тобто теорія будується на результатах, отриманих на емпіричному рівні досліджень. Ці результати впорядковуються, вписують­ся у струнку систему, об'єднану загальною ідеєю,
уточнюються на основі введених до теорії абстракцій, іде­алізацій, принципів, які дають можливість узагальнити і пізнати існуючі процеси і явища, проаналізувати вплив різних факторів і запропонувати використати їх у прак­тичній роботі. Теорія виступає як форма синтетичного знання, в межах якого окремі поняття, гіпотези і закони втрачають колишню автономність і перетворюються на елементи цілісної системи наукових знань.

Н
аукові теорії, що ґрунтуються на пізнанні об'єктив­них законів природи, дозволяють передбачити явища, які можуть виникнути в майбутньому як результат дії цих законів (наприклад: періодичний закон Д.І.Менделєєва передбачив не існуючі на той час елементи).
Схема 3. Структура формування теорії.

Структуру теорій формують факти, поняття і суджен­ня, положення, закони, аксіоми і постулати, принципи. (Схема 3).

Первинною ланкою в процесі пізнання є накопичення наукових фактів — знань про об'єкт чи явище, аргументо-ваність яких доведена, які стають складовою наукових знань лише після їх систематизації та узагальнення за допо­могою понять, абстракцій, визначень.

Поняття ^'відображенням найбільш суттєвих і влас­тивих предмету чи явищу ознак. Вони можуть бути загаль­ними, частковими, збірними, абстрактними, конкретни­ми, абсолютними і відносними.

Зміст поняття — це сукупність об'єднаних у ньому ознак та властивостей. Розкриття змісту поняття нази­вається визначенням. У процесі розвитку наукових знань визначення можуть уточнюватись, доповнюватись у змісті новими ознаками. Визначенням, як правило, завершуєть­ся процес дослідження. Найбільш узагальнені й фундамен­тальні поняття називаються категоріями. Це форми лог­ічного мислення, в яких розкриваються внутрішні суттєві сторони і відносини досліджуваного предмету. Найбільш загальні абстракції: поняття про форму і зміст явищу-філософії; товарна вартість - у політекономії тощо.

Аксіома - це положення, яке сприймається без доказів у зв'язку з їх очевидністю.



Постулат - це твердження, яке сприймається в ме­жах певної наукової теорії, як істина без доказовості і вис­тупає в ролі аксіоми. Основою великих теоретичних уза­гальнень є принципи.

Принцип - це головне вихідне положення будь-якої наукової теорії, вчення, науки чи світогляду, виступає як перше і найабстрактніше визначення ідеї, як початкова форма систематизації знань. Під принципом в науковій теорії розуміють саме абстрактне визначення ідеї, що ви­никла в результаті суб'єктивного вимірювання і аналізу досвіду людей.

У процесі пізнання наукові працівники користуються певною методологією наукового пізнання, яка передбачає. відповідні види наукової діяльності.

Науковою діяльністю вважається інтелектуальна твор­ча праця, спрямована на здобуття і використання нових знань.

У практиці застосовують різні види наукової діяльності:



  • науково-дослідницьку;

  • науково-організаційну;

  • науково-інформаційну;

  • науково-педагогічну та інші.

Важливим завданням наукової діяльності є формуван­ня системи знань, які сприяють найраціональнішій орган­ізації виробничих відносин та використанню виробничих сил в інтересах усіх членів суспільства. Вона включає в себе виконання трьох соціальних функцій:

- пізнавальну — задоволення потреб людини у пізнанні законів природи і суспільства. З моменту свого виникнен­ня наука веде боротьбу в галузях світогляду з теологією. Головними проблемами є: будова та виникнення Всесвіту, виникнення життя та розуму. Зі світоглядної точки зору_наука як сума знань дає наукову картину світу, як цілісну систему уявлень про світ, його властивості та законо­ мірності розвитку.



  • культурно-виховну — розвиток культури, гуманіза­ ція виховання та формування нової людини;

  • практично-діючу — удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто безпосередньої вироб­ничої сили матеріального виробництва. Методи і дані на­уки використовуються при розробці програм спеціально економічного розвитку.

Отже, можна сказати, що поняття науки потрібно розг­лядати з трьох основних позицій. По-перше, з теоретичної, як систему знань, як форму суспільної свідомості; по-друге, як певний вид суспільного розподілу праці, як наукову діяльність, пов'язану з цілою системою відносин між уче­ними і науковими установами; по-третє, з позицій практич­ного застосування висновків науки, тобто'йсуспільноїролі. Саме матеріальні об'єкти природи визначають існуван­ня багатьох галузей знань, об'єднаних у три великі групи наук, які розрізняються за предметами та методами досл­ідження:

  • природничі (фізика, хімія, біологія, географія, аст­рологія та ін.), науки, предметом яких є різні види матерії . та форми їхнього руху, їх взаємозв'язки та закономірності;

  • суспільні (економічні, філологічні, філософські, логічні, психологічні, історичні, педагогічні таін.), науки, предметом яких є дослідження соціально-економічних, політичних та ідеологічних закономірностей розвитку суспільних відносин;

  • технічні (радіотехніка, машинобудування, літакобу­дування) , предметом яких є дослідження конкретних тех­нічних характеристик і їх взаємозв'язки.

На межі між природничими, суспільними, технічни­ми науками розвиваються нові суміжні галузі науки, як технічна кібернетика, ергономіка, біоніка, біофізика, тех­нічна естетика та інші.

Вищою атестаційною комісією (ВАК) України за погод­женням з Міністерством освіти і науки України, Держав­ним комітетом у справах науки і технологій України зат­верджено певну класифікацію галузей наук.

Відповідно до цієї класифікації Основними галузями



наук є:

  1. Фізико-математичні науки.

  2. Хімічні науки.

  3. Біологічні науки.

  1. Геологічні науки.

  2. Технічні науки.

  3. Сільськогосподарські науки.

  4. Історичні науки.

  5. Економічні науки.

  6. Філософські науки.

  7. Філологічні науки.

  8. Географічні науки.

  9. Юридичні науки.

  10. Педагогічні науки.

  11. Медичні науки.

  12. Фармацевтичні науки.

  13. Ветеринарні науки.

  14. Мистецтвознавство.

  15. Архітектура.

  16. Психологічні науки.

  17. Військові науки.

  18. Національна безпека.

  19. Соціологічні науки.

  20. Політичні науки.

  21. Фізичні виховання і спорт.

  22. Державне управління.

Нові знання, здобуті в процесі фундаментальних дослі­джень та зафіксовані на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, можуть бути оформленні увигляді: наукових рефератів; наукових доповідей на кон­ференціях, нарадах, семінарах, симпозіумах; курсових (дипломних, магістерських) робіт; наукових перекладів; дисертацій (кандидатських або докторських); авторефе­ратів дисертацій; монографій; наукових статей; аналітич­них оглядів; авторських свідоцтв; бібліографічних покаж­чиків; підручників, навчальних посібників та ін.

Наука є складовою частиною духовної культури люд­ства. Як система знань вона охоплює не тільки фактичні

дані про предмети навколишнього світу, людської думки та дії, не лише закони і принципи вивчення об'єктів, а й певні форми та способи усвідомлення. Цим самим наука виступає як форма суспільної свідомості.

Узагальнює і досліджує закономірності функціонуван­ня науки як системи знань і соціального інституту, здійснює прикладний системний аналіз організаційно-еко­номічних і соціально-управлінських умов підвищення ефективності процесів наукової діяльності комплекс нау­кових дисциплін під загальною назвою науковознавство та державні наукові установи і формування.

Каталог: load
load -> Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Мелітополь тов «Видавничий будинок ммд»
load -> Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
load -> Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках
load -> Методика ознайомлення дітей з предметним довкіллям
load -> Лекція №1 Основні поняття інформації та інформаційних технологій. 3 Лекція Обчислювальні мережі
load -> Поняття та предмет превентивної педагогіки


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка