Зміст вступ Наука — продуктивна сила розвитку суспільства


Джерела інформації та їх використання у иауково-дослідницькій роботі



Сторінка13/29
Дата конвертації04.04.2019
Розмір1,38 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   29
Джерела інформації та їх використання у иауково-дослідницькій роботі

У процесі підготовки та проведення будь-якого досл­ідження можна виділити п'ять головних етапів:

  • етап накопичення наукової інформації, бібліографічний пошук наукової інформації, вивчення документів, основних джерел теми, складання огляду літератури, вибір аспектів дослідження;

  • формулювання теми, мети і завдання дослідження, визначення проблеми, обгрунтування об'єкту і предмету, мети, головних завдань, гіпотези дослідження;

  • теоретичне дослідження- обгрунтування напрямів, вибір загальної методики, методів, розробка концепції, параметрів, формулювання висновків дослідження;

  • проведення експерименту- розробка програми, методики, одержання і аналіз даних, формулювання висновків і результатів дослідження;

- оформлення результатів наукового дослідження, висновків, рекомендацій, уточнення наукової новизни та практичної значущості.

Як бачимо, дослідження розпочинається з аналізу інформаційних матеріалів з обраної теми. Інформацію поділяють на:

  • оглядову (вторинну) огляд наукових матеріалів;

  • релєративну, що міститься в описах прототипів наукових завдань;

  • реферативну (вторинну), що міститься в анотаціях, резюме, рефератах;

  • сигнальну (вторинну) - інформацію попереднього повідомлення;

  • довідкову (вторинну) - систематизовані короткі відомості в будь-якій галузі знань.

Отже, при опрацюванні інформації її можна поділи ти на дві групи.

Первинна інформація - це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних експеримен­тальних досліджень, вивчення практичного досвіду (це фактичні дані, зібрані дослідником, їх аналіз і перевірка).

Вторинна інформація - це результат аналітичної обробки та публікації інформації з теми дослідження (це опубліковані документи, огляд інформації з теми). Це:

  • інформаційні видання (сигнальна інформація, реферативні журнали, експрес-інформація, огляди);

  • довідкова література (енциклопедії, словники);

  • каталоги і картотеки;

  • бібліографічні видання (схеми 10,11).

Ця інформація служить теоретичним та експеримен­тальним підґрунтям, основою проведення наукового дос­лідження, є доказом наукової обгрунтованості роботи її, достовірності та новизни.Достовірність - це достатня правильність, доказ того, що названий результат (закон, сукупність фактів) є істинним, правильним. Достовірність результатів і висновків обґрунтовується експериментом, логічним доказом, аналізом літературних та архівних джерел, перевірених на практиці. Є три групи методів доказу достовірності: аналітичні, експериментальні, підтверд­ження практики.

До найважливіших методів наукового пізнання нале­жать аналітичні методи. їх суть - доказ результату через логічні, математичні перетворення, аналіз статистичних даних, опублікованих і неопублі кованих документів (об­лікових, планових, аналітичних, анкетних).

У процесі експерименту проводяться наукові дослідження порівнюються теоретичні та експериментальні ре­зультати. При зіставлені наукового результату з практикою необхідний збіг теоретичних положень з явищами, що спостерігаються в практичних ситуаціях. Тому для вивчення теоретичного підґрунтя теми дослі­дження потрібне глибоке опрацювання джерел інформації.

Достовірність - це достатня правильність, доказ того, що названий результат (закон, сукупність фактів) є істинним, правильним. Достовірність результатів і висновків обґрунтовується експериментом, логічним доказом, аналізом літературних та архівних джерел, перевірених на практиці. Є три групи методів доказу достовірності: аналітичні, експериментальні, підтверд­ження практики.

До найважливіших методів наукового пізнання нале­жать аналітичні методи. їх суть - доказ результату через логічні, математичні перетворення, аналіз статистичних даних, опублікованих і неопублі кованих документів (об­лікових, планових, аналітичних, анкетних).

У
процесі експерименту проводяться наукові дослідження порівнюються теоретичні та експериментальні ре­зультати. При зіставлені наукового результату з практикою необхідний збіг теоретичних положень з явищами, що спостерігаються в практичних ситуаціях. Тому для вивчення теоретичного підґрунтя теми дослі­дження потрібне глибоке опрацювання джерел інформації.

Схема 10. Схема процесу збору та аналізу наукової інформації.



Схема 11. Загальна схема збору та аналізу наукової інформації.
Знання опублікованої інформації дає змогу глибше осмислити науковий і практичний матеріал інших вче­них, дослідників, виявити рівень дослідженості конкретної теми, підготувати огляд літератури з теми. Потрібну наукову інформацію дослідник отримує в бібліотеках та органах науково-технічної інформації.

Форми обслуговування читачів у бібліотеках майже скрізь однакові:

  • довідково-бібліографічие обслуговування;

  • читальний зал;

  • абонемент або міжбібліотечний обцін (МБО);

  • заочний абонемент;

  • виготовлення фото і ксерокопій;

  • виготовлення мікрофільмів.

Для опрацювання джерел з обраної теми використо­вують інформаційно-пошуковий апарат бібліотеки.

У бібліотеках застосовується інформаційно-пошуко­ва мова (ІПМ) бібліотечно-бібліографічного типу: універсальна десяткова класифікація (УДК) і бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК).

УДК систематизує всі людські знання у 10 розділах, де кожний розділ має десять підрозділів і т.ін. При цьому кожне нове поняття отримує свій числовий індекс ББК розподілені у 21 відділах, кожний з яких має свій індекс із великих букв українського алфавіту, наприклад:


Кодове

позначення

індексу знань


Найменування індексу знань

0

Загальний

1

Філософія, психологія

2

Релігія

3

Суспільні науки, економіка

туризму





4

Філософія, мовознавство

5

Математика, природничі науки

6

Прикладні знання

7

Мистецтво, прикладне мистецтво

8

Художня література,

літературознавство



9

Географія, історія

Кодовим позначенням індексуються всі наукові знання, явища, поняття. І кожне нове знання при його виникненні знаходить своє місце. В залежності від потреб поділу інформаційно-пошукової мови до основних індексів додаються інші знаки, чим підвищується спеціалізація УДК. Для зручності сприйняття кожні три знаки відокремлюються крапкою (наприклад: 53376).

Багато років УДК застосовувалась як найбільш доскона­ла класифікація знань. Але згодом виникнення нових понять у науковій і практичній діяльності людей зумовили впровадження бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК), яка має іншу систему класифікації й індексації людських знань. Основна частина її буквено-цифрових шдексів побудована задесятковим принципом. Основні поді-

Каталог: load
load -> Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Мелітополь тов «Видавничий будинок ммд»
load -> Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
load -> Підсумкова робота розвиток критичного мислення на уроках
load -> Методика ознайомлення дітей з предметним довкіллям
load -> Лекція №1 Основні поняття інформації та інформаційних технологій. 3 Лекція Обчислювальні мережі
load -> Поняття та предмет превентивної педагогіки


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   29


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка