Збірник наукових праць, випуск 6, книга удк



Скачати 96,54 Kb.
Сторінка1/9
Дата конвертації23.03.2020
Розмір96,54 Kb.
ТипКнига
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


302

 

Збірник наукових праць, випуск 16, книга 2

УДК: 37.048.4:314.6 

І.М. Мачуська,

 м. Київ

*

ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ГОТОВНОСТІ  

ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАчЕННЯ  

В УчНІВ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

У статті визначено рівень готовності до професійного самовиз-

начення в учнів старшого шкільного віку. Визначено структурні 

компоненти готовності старшокласників до професійного само-

визначення, показники, критерії та рівні сформованості. Проана-

лізовано результати констатувального етапу педагогічного 

експерименту. 

Ключові слова:

 професійне самовизначення особистості, процес 

професійного самовизначення, професійна спрямованість особис-

тості, професійна орієнтація, старший шкільний вік.

Професійне самовизначення особистості – складний і тривалий 

процес, що охоплює значний період життя. Його ефективність, 

як правило, визначається ступенем погодженості психологічних 

можли востей людини зі змістом і вимогами професійної діяльності, 

а також сформо ваністю в особистості здатності адаптуватися до 

соціально-економічних умов, що змінюються, у зв’язку з розвитком 

своєї професійної кар’єри. Впровадження у старшій школі (10-11 

класи) профільного навчання актуалізує проблему підгото вки учнів 

старших класів до вибору напряму подальшої навчальної спеціалі-

зації, яка в оптимальному випадку повинна бути адекватною сфері 

майбутньої про фесійної діяльності.

Вихідними для нашого дослідження є по ложення С. Клімова 

про психологічні характеристики професійної діяльності та теоре-

тичні основи профорієнтаційної роботи; Б. Федоришина – про 

системний підхід до професійної орієнтації школярів; Є. Павлю-

тенкова – про теоре тичні та практичні проблеми мотивації вибору 

професії; А. Сухарьової – про психологічні механізми розвитку 

професійного самовизначення; Б. Шавіра, С.Чистякової – про 

структуру професійного самовизначення; Н. Пряжнікова – про 

методи активізації процесу професійного самовизначення учнів; 

В. Мачуського – про професійне самовизначення старшокласників 

у позашкільній освіті; О. Мельника, О. Моріна, Л. Гуцан – про профе-

*

©  І.М. Мачуська, 2012



Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді 

303


сійне самовизначення учнів старших класів в умовах профільного 

навчання тощо. 

Проте, незважаючи на помітні досягнення у психолого-педа-

гогічному обгрунту ванні проблем професійного самовизначення 

школярів, мають місце значні труднощі в їх практичній реалізації. 

Крім того, переважна більшість практич них результатів вже вико-

наних досліджень є орієнтованою на реалізацію в процесі трудо-

вого, профільного та допрофесійного навчання школярів. У той 

же час педагогічна підтримка різних типів сімей у професійному 

самовизначенні хлопців старшокласників у зазначених вище дослі-

дженнях практично не розглядається.

Метою статті є аналіз результатів констатувального етапу 

педагогічного експерименту та визначення рівня готовності до 

професійного самовизначення учнів старшого шкільного віку.

У своєму дослідженні професійне самовизначення ми 

розглядаємо як процес розвитку особистості в обраній профе-

сійній діяльності, що охоплює значний період її життєвого та 

трудового шляху. Як складне структурне утворення особис-

тості професійне самовизначення відображає погляд людини на 

світ, професій, на конкретну професію, її можливості в оточую-

чому середовищі, а також власні наміри щодо самореалізації в 

рамках певної трудової діяльності. Вирішальним у професійному 

самовизначенні є вибір професії в період отримання молодою 

людиною загальної освіти.

Віковий аспект професійного самовизначення учнів 10-11 

класів характеризується як період уточнення соціально-професій-

ного статусу. Результатом процесу професійного самовизначення 

на цьому етапі є готовність до вибору майбутньої професії, сфери 

професійної діяльності. 

Ми виділяємо такі структурні компоненти готовності учнів 

старших класів до професійного самовизначення: когнітивний, 

мотиваційний та практичний.

Когнітивний компонент готовності до професійного самовиз-

начення характеризується такими показниками: наявністю знань 

щодо індивідуальних особливостей; інформованістю про світ 

професій; поінформованістю щодо вимог, які ставить професія, що 

обирається, до індивідуальних характеристик людини. 

Мотиваційний компонент визначає ставлення старшокласника 

до вибору майбутньої професії, а основними показниками його 

прояву є наявність відповідних професійних інтересів та намірів, 




304

 

Збірник наукових праць, випуск 16, книга 2

мотивів вибору професії. Мотиваційний компонент має складну 

динамічну структуру, складові частини котрої певним чином супі-

дрядні, взаємозалежні і взаємообумовлені. У складі мотиваційного 

компонента, що відбиває зміни в потребнісно-мотиваційній сфері 

особистості, входять відповідні потреби, мотиви, ціннісні орієн-

тації, інтереси, схильності, установки. Формування мотиваційного 

компонента відбувається у процесі діяльності і виражається у зміні 

ієрархії структури мотивів, їх абсолютної і відносної значущості, 

у появі нових і зникненні старих мотивів. Бажаним є домінування 

мотивів, безпосередньо пов’язаних з процесом і змістом майбут-

ньої професійної діяльності. 

Практичний компонент передбачає наявність в учня вміння 

розробляти особистий професійний план та здійснювати заходи 

щодо його реалізації. До практичного компоненту готовності до 

вибору професії часто включають професійно важливі знання, 

вміння, професійно важливі якості особистості.

Для оцінки ефективності процесу підготовки старшоклас-

ників до професійного самовизначення нами використовувалися 

критерії, які дозволять визначити ступінь їх готовності до вибору 

професії: когнітивний критерій (здатність до самоаналізу; здатність 

до аналізу професій наявність профінформаційних знань, адек-

ватна самооцінка); мотиваційний критерій (сформованість ієрархії 

мотивів вибору професії; наявність стійкого інтересу до певної 

професії; сформованість професійних намірів); практичний (наяв-

ність обґрунтованого особистого професійного плану та здійснення 

практичних заходів з його реалізації).

З метою інтегрального оцінювання ступеню сформованості 

готовності учнів до вибору майбутньої професії, на основі запропо-

нованих критеріїв нами визначалися рівні відповідної готовності, 

які відображають якісну та кількісну характеристики даного особис-

тісного утворення. У нашому дослідженні готовність до вибору 

професії диференціюється за трьома рівнями – високим, середнім 

та низьким. Така диференціація робить більш наочною динаміку 

переходу особистості учня з одного рівня розвитку готовності до 

вибору професії на інший.

При визначенні рівнів сформованості готовності старшоклас-

ників до вибору майбутньої професії використовувалися виділені 

нами показники (таблиця 1).



Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді 

305


 

Таблиця 1.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка