Засоби, методи тренування, компоненти



Скачати 28,68 Kb.
Дата конвертації10.04.2019
Розмір28,68 Kb.
ЗАСОБИ СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ

Відрізняють засоби спортивного тренування різнобічні фізичні вправи, прямо або посередньо впливаючі на удосконалення майстерності спортсменів, і додаткові (технічні) засоби, тренажерні пристрої. Спеціальне пристосування, діагностична апаратур і т.д., використання яких стимулює темпи спортивного удосконалення.

Склад засобів спортивного тренування формується з урахуванням особливостей конкретного виду спорту, який є предметом спортивної спеціалізації.

Основні засоби спортивного тренування - фізичні вправи умовно можуть бути поділені на 4 групи: загально підготовчі, допоміжні, спеціально-підготовчі, змагальні.



До загально підготовчих відносяться засоби, які служать всебічному функціональному розвитку організму спортсмена. Вони можуть як відповідати особливостям обраного вид спорту, так і знаходитися з ними у відповідному протиріччі, вирішуючи лише завдання всебічного та гармонійного фізичного розвитку.

Допоміжні вправи припускають рухові дії, які створюють спеціальний фундамент для послідуючого удосконалення в тій чи іншій спортивній діяльності.

Спеціально-підготовчі вправи займають центральне місце в

системі тренування кваліфікованих спортсменів і охоплюють коло

засобів, які включають елементи змагальної діяльності, а також дії,

наближені до них за формою, структурою, а також за характером

проявлених якостей і діяльності функціональних систем організму.

Змагальні вправи, які припускають виконання комплексу рухових дій, які є предметом спортивної спеціалізації, у відповідності з існуючими правилами змагань.

Засоби спортивного тренування поділяються також за направленням впливу. При цьому можна виділити засоби переважно звязані з удосконаленням різних сторін підготовленості - технічної, тактичної і т.п., а також, які направлені на розвиток окремих рухових якостей. При цьому слід враховувати, що кількість вправ, зв'язаних з проявленням тих чи інших сторін підготовленості, рухових здібностей, дуже велике. Наприклад, при удосконалені швидкісних здібностей спортсмена тренер стикається з необхідністю підвищення рівня абсолютної швидкості, швидкості виконання окремих рухових прийомів на старті, фініші, по ходу дистанції, удосконалення елементарних форм бистроти - часу реакції, часу виконання окремих вправ, темпу руху.


МЕТОДИ СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ
В практичних цілях всі методи умовно прийнято ділити на З групи: словарні, наочні і практичні. При цьому необхідно враховувати що в процесі спортивного тренування використовують всі групи методів в різних варіантах. Кожен метод використовують не в стандартних формах, а постійно удосконалюють відповідно вимог, які змінюються та специфічним особливостям спортивної підготовки.

Під методами, які використовуються спортивному тренуванні слід розуміти способи роботи тренера і спортсмена, за допомогою яких досягаються оволодіння знаннями уміннями і навичками розвиваються необхідні якості та здібності формується світогляд.

Важливими показниками, які визначають структуру практичних методів тренування, є те, чи має вправа в процесі одноразового використання даного методу безперервний характер, або дається з інтервалами відпочинку, виконується в рівномірному (стандартному) або змінному (варіюючому) режимі.

В процесі спортивного тренування вправи використовуються в рамках двох загальних методів

1) безперервного (дистанційного);

2) інтервального і можуть виконуватись як у рівномірному, так і в змінному режимі. В залежності від підбору вправ та особливостей їх використання, тренування може носити узагальнений (інтегральний) та вибірковий (переважний) характер. При загальному впливі здійснюється паралельне (комплексне) удосконалення якостей, які обумовлюють рівень підготовленості спортсмена, а при вибірковому - переважає розвиток окремих якостей. При рівномірному режимі використання будь-якого із методів інтенсивність роботи є постійний при змінному – варіюючою, де безперервний метод використовується для підвищення аеробних можливостей, розвитку спеціальної витривалості в роботі на середні та великі дистанції. Наприклад, гребля на 5000 та 10000 з постійною швидкістю при частоті скорочення серця 145-160 уд./хв.., біг на дистанціях 10000 та 20000 м. при такій же частоті скорочень серця.



В залежності від тривалості частин вправ, виконуємих з великою або меншою інтенсивністю, особливостей їх сполучення, інтенсивністю роботи при виконанні окремих частин можна досягти впливу на організм спортсмена в напрямку підвищення швидкісних можливостей розвитку різних видів витривалості, удосконалення особистих особливостей, які визначають рівень спортивних досягнень в різних видах спорту.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка