Засобами сприятливого розвивального середовища


недостатньо розробленими в педагогіці.  Прагнення  розв‘язати  зазначену  проблему  визначило  мету



Сторінка91/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір5,63 Mb.
1   ...   87   88   89   90   91   92   93   94   ...   326
 

недостатньо розробленими в педагогіці. 

Прагнення  розв‘язати  зазначену  проблему  визначило 

мету

  статті  –  визначити 

можливості  формування  культури  спілкування  дітей  молодшого  шкільного  віку  засобами 

гри. 


Щоб  краще  зрозуміти  сутність  поняття  «культура  спілкування»  звернемо  увагу  на 

його змістове наповнення. І. Цимбалюк подає визначення поняття «культури спілкування» як 




94 

 

високо  розвинутого  вміння  здійснювати  комунікацію  відповідно  до  норм,  які  історично 



склалися  в  даному  мовному  колективі  з  урахуванням  психологічних  механізмів  впливу  на 

адресата,  а  також  використання  лінгвістичних  засобів  з  метою  досягнення  запланованого 

результату.  Він  зазначає:  «Культура  спілкування  –  це  багатопланове  явище,  яке  можна 

уявити  у  вигляді  декількох  «рівнів».  До  першого  належать  високо  розвинуті  пізнавальні 

процеси,  насамперед  мислення.  До  другого  –  сукупність  мовних  та  позамовних  знань»  [5, 

с. 45]. 


Виходячи  з  дефініцій  рівнів,  М. Сідун  виділяє  такі  сторони  культури  спілкування: 

1) комунікативна  –  передбачає  передачу  інформації;  2) інтерактивна  –  являє  собою 

взаємодію партнерів; 3) перцептивна – забезпечує взаємосприйняття учасників спілкування. 

Вивчення  вказаних  сторін  культури  спілкування  показало,  що  зазначений  процес 

характеризується активністю, яка передбачає динамічність та рівність психологічних позицій 

співрозмовників. Проникнення у світ почуттів передбачає спілкування за законами взаємної 

довіри,  коли  партнери  вслухаються,  поділяють  почуття  один  одного,  співпереживають. 

Останньою,  але  не  менш  важливою  характеристикою,  є  особистісна  орієнтація 

співрозмовників, тобто їх спроможність бачити і чути один одного. 

Молодший шкільний вік є оптимальним періодом для розвитку вказаних вище ознак, 

а відтак – формування культури спілкування. Особливості культури спілкування учнів цього 

віку  досить  точно  охарактеризувала  М. Матюхіна.  Вона  ззначає,  що  у  молодшого  школяра 

значно розширюється коло спілкування: у нього є товариші по класу, по сумісній діяльності, 

у позашкільних справах. «Однак утрата товариша не стає предметом глибоких переживань, 

як правило, швидко знаходиться заміна», – пише М. Матюхіна [4, с. 59]. На практиці теорія 

М. Матюхіної викликає сумніви, оскільки реалізується не повністю. Це аргументовано тим, 

що  будь-який  шкільний  клас  диференціюється  на  групи  і  підгрупи,  причому  на  різні,  не 

співпадаючи одна з одною за ознаками.  

Спілкування стає особливою школою соціальних стосунків. У молодшому шкільному 

віці відбувається перебудова стосунків дитини з людьми. На думку Л. Божович, це пов‘язано 

з тим, що при вступі до школи дитина відкриває нове місце в соціальному просторі людських 

стосунків.  «У  молодшому  шкільному  віці  відносини  дитини  з  людьми  піддаються 

реструктуризації,  а  соціальні  якості  створюють  передумови  формування  культури 

спілкуваня», – стверджує дослідниця [1, с. 93]. Початкова школа ставить дитину в ситуацію, 

де  в  реальних  стосунках  слід  навчитися  відстоювати  своє  право  на  автономність  –  бути 

рівноправною людиною у спілкуванні з іншими людьми.  

У  ході  формування  культури  спілкування  молодших  школярів  з  успіхом  може 

використовуватися  гра,  оскільки  діти  не  втратили  інтересу  до  неї.  Важливість  ігрової 

діяльності  для  формування  особистості  дитини  підкреслював  А. Макаренко.  Він  писав:  «Є 

ще один важливий метод – гра... Між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто 

думає... Дехто гадає, що робота відрізняється від гри тим, що в роботі є відповідальність, а в 

грі її немає. Це неправильно: у грі є така ж велика відповідальність, як і в роботі, – звичайно, 

у грі гарній, правильній...» [3, с. 105].

 

Ефективність  використання  гри  для  формування  культури  спілкування  школярів 



М. Матюхіна  вбачає  у  тому,  що  в  основі  висловлювання  дитини  має  бути  бажання 

повідомити  іншим  про  свої  враження  від  побаченого  та  пережитого.  Саме  такий 

мовленнєвий  мотив  породжується  мовленнєвою  ситуацією  живого  спілкування  з  дітьми. 

Друга  умова  мовленнєвого  розвитку  дитини,  формування  її  етикетних  умінь  –  створення 

відповідного  мовленнєвого  середовища,  від  якого  залежить  багатство,  різноманітність  та 

правильність її власного мовлення [4, с. 187]. 

В. Любашина  дотримується  думки,  що  для  дитячого  типу  спілкування  властива 

потреба  у  спільній  діяльності  з  однолітками.  Вона  зазначає:  «У  реалізації  своїх  ігрових 

задумів діти використовують слово та власні дії. Завдяки виражальним мовним засобам гра 

стає  яскравішою.  Спочатку  дитина  послуговується  словом  на  позначення  дій.  Пізніше 

словом  вже  виражає  свої  думки  та  почуття»  [2,  с. 154].  Щоб  дитина  навчилась  вільно 

висловлювати свої судження і бажання, у неї має бути багатий словниковий запас. Тому для 

вчителя доцільно систематично проводити словникову роботу під час  навчально-виховного 

процесу. 

«Поза тим школяр, беручи участь у грі як суб'єкт цієї діяльності, активно привласнює 

комунікативно-мовленнєвий  досвід  об‘єкта,  –  акцентує  увагу  Л. Божович,  –  набуваючи 

індивідуального досвіду спілкування, що «віртуально» включає в себе і мовленнєві традиції» 

[1, с. 169]. Не слід забувати, що запропонована Л. Божович теорія ефективна лише за умови 

перебування  школяра  в  колі  однолітків.  У  сучасній  школі  не  всім  дітям  добре  живеться  в 



95 

 

середовищі  однолітків,  не  для  всіх  тут  сприятливий  «клімат».  У  класі  зазвичай  є  кілька 



надзвичайно  активних дітей,  які  нерідко  опиняються  у  центрі  гри.  У  той  же  час  є  діти,  які 

знаходяться в підпорядкуванні у перших. Така поляризація погано відбивається на розвитку 

особистості, а тому і на формуванні культури спілкування. 

Отже,  гра  має  значний  потенціал  щодо  розв‘язання  проблеми  формування  культури 

спілкування молодших школярів. Її особливість полягає у виникненні нових можливостей в 

учнів, завдяки яким розпочинається невимушене спілкування. У педагогічному процесі вона 

виступає як засіб виховання і передачі набутого досвіду спілкування, який є необхідним для 

життя в колективі та суспільстві. Формування культури спілкування залежить від різних рис 

вдачі школяра, зокрема й від таких, як товариськість, здатність швидко орієнтуватися в грі. 

Аналіз  сучасної  практики  засвідчує,  що  нерідко  між  учнями  як  наслідок  неякісного 

формування  культури  спілкування  в  грі  виникають  стосунки,  які  не  можна  назвати 

гуманними.  Хоча  саме  гра  може  забезпечувати  вдосконалення  комунікативних, 

інтерактивних  та  перцептивних  аспектів  культури  спілкування,  сприяти  формуванню 

відповідних якостей особистості молодшого школяра. 

Перспективами  подальшого  дослідження  є  вивчення  умов  успішного  застосування 

різних  видів  гри  у  ході  формування  культури  спілкування  в  навчально-виховному  процесі 

початкової школи.  

1.

 



Божович Л. І. Особистість та її формування в дитячому віці / Лідія Іллівна Божович. – П.: Пітер, 2008. – 399 

с.  


2.

 

Любашина В.  Ігрова  діяльність  як  засіб  розвитку  діалогічного  мовлення  старших  дошкільників  в  умовах 



дошкільного закладу / В. Любашина // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки / ред. кол.: В. В. Радул та ін. – 

Кіровоград: КДПУ, 2013. – Вип. 97. – С. 154 – 158. 

3.

 

Макаренко А. С. Книга для батьків / Антон Семенович Макаренко. – К.: Радянська школа, 1980. – 328 с. 



4.

 

Матюхіна М. В. Мотивація навчання молодших школярів / Маргарита Вікторівна Матюхіна. – М.: Педагогіка та 



методика навчання, 2014. – 508 с. 

5.

 



Цимбалюк І. М. Психологія спілкування

 / Іван Миколайович Цимбалюк. – К.: Професіонал, 2004. 

– 303 с.  

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   87   88   89   90   91   92   93   94   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка