Засобами сприятливого розвивального середовища


теоретично обґрунтувати роль і значення мелодії як головного засобу  музичної виразності в музичних композиціях



Сторінка77/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   73   74   75   76   77   78   79   80   ...   326
 

теоретично обґрунтувати роль і значення мелодії як головного засобу 

музичної виразності в музичних композиціях.

 

Виклад  основного  матеріалу.

  Основою  будь-якого  музичного  твору,  його  провідним 

початком є мелодія. Мелодія - розвинена і закінчена музична думку, виражена одноголосно. 



80 

 

Вона  може  бути  різноманітною  –  як  плавною,  так  і  уривчастою,  спокійною  і  веселою. 



Мелодія  є  душею  композиції,  вона  дозволяє  зрозуміти  настрій  твору  і  передати  почуття 

смутку або веселощів. Все залежить від того, як її бачить автор.  

Мелодія  поєднує  в  собі  всі  засоби  музичної  виразності  –  ритм,  темп,  тональність, 

розмір,  лад,  тембр.  Всі  вони  разом,  поєднуючись  між  собою  особливим  чином, 

перетворюються  в  мелодію.  Якщо  змінити  в  наборі  хоча  б  один  параметр,  мелодія  вийде 

зовсім інша. Наприклад, якщо змінити темп і зіграти той же ритм, в тому ж ладу, на тому ж 

інструменті, вийде вже інша мелодія з іншим характером [2]. Так, наприклад, мелодія у пісні 

«Щедрик»  в  обробці  М.  Леонтовича,   досягає  особливо  підкресленої  динаміки,  яка 

створюється  внаслідок  зіставлення  швидкого  і  повільного  руху,  вона  складається  лише  з 

одного чотиризвучного мотиву, який багаторазово повторюється. Опера М. Аркаса, в основу 

якої  покладений  славнозвісний  твір  Т.  Шевченка  «Катерина»  (1891),  відзначалася 

хвилюючим сюжетом, мелодійним багатством і співучістю. В реалістичній музиці мелодія – 

головний  носій  музичного  змісту.  Видатний  музикознавець  Б.  Асаф'єв  вважав  мелодію 

«душею  музики».  Цими  ж  словами  характеризував  мелодію  і  С.  Рахманінов.  Ясність, 

опуклість,  виразність  мелодії  робить  музичний  твір  доступним  для  сприйняття.  Нині 

доведено,  що,  слухаючи  незнайому  музику,  людина  у  першу  чергу  сприймає  на  слух 

мелодичні уривки твору.  

Мелодія – найважливіший засіб музичної виразності.  Вся історія розвитку музичного 

мистецтва пов‘язана з пошуками яскравих мелодій, без яких музика не може втілити високі 

ідеї  та  глибокі  почуття.  Мелодія  народилася  із  співу,  і  її  виразність  залежить  від  її 

наспівності. Адже саме у співі, в мелодії з найдавніших часів відображається багатогранний 

душевний стан людини, звідси йде поняття про мелодію як про душу музики, тобто її основу

головний її компонент [4, с. 135 – 136] . Мелодія є комплексним засобом, який вбирає в себе 

різні елементи музичної мови.  Вона може існувати як самостійне художнє ціле. Не будь-яку 

лінію  можна  вважати  мелодією,  а  лише  ту,  що  має  самостійну  образну  виразність  і 

структурну завершеність, цілісність. Мелодія може побутувати в одноголоссі, в поєднанні з 

іншими голосами (поліфонія) або з супроводом (гомофонія).  

Мелодію  характеризують  дві  сторони  –  інтонаційна  та  конструктивна.  Інтонаційний 

бік  виявився  тим  бездонним  річищем,  яким  у  музику  вливалось  саме  життя,  проте    вже  у 

художньо  перетвореному  вигляді.  Кріз  мелос  видніється  світовідчуття  епохи,  історичний, 

національний,  соціально-жанровий  зміст,  композиторська  індивідуальність.  Інтонаційна 

організація  забезпечує  мелодії  образну  яскравість,  характеристичність,  силу  емоційного 

впливу на слухача. Проявляється вона в багатомірності  звукового процесу, який вміщує усі 

виражальні  елементи  мелодії:  звуковисотні  й  ритмічні  співвідношення,  гучнісну  і  темпову 

динаміку,  теситурно-регістрові  й  темброві  нюанси,  артикуляцію,  звуковедення  і 

фразування…[5, с. 137]. 

У  конструктивному  аспекті  мелодії  опрацьовувались  принципи  її  розвитку  і 

формотворення,  закони  логічної  організації  мелодичного  руху  як  виявлення  всезагальних 

законів  тотожності  й  контрасту,  дії  і  протидії,  симетрії  й  асиметрії  та  ін.  Конструктивна 

організація  стала  основою  цілісності  мелодії  та  зберігання  її  у  пам‘яті.  Для  успішного 

виконання  цих  функцій  із  синкретичної  єдності  усіх  якостей  звуку  достатнім  виявилось 

виокремити  всього  два  –  висоту  і  тривалість.  На  їх  основі  й  почали  складатись  музичні 

граматики  –  усталені  практикою  правила  сполучення  окремих  елементів  музичної  мови  у 

більш  крупні  одиниці.  До  них  належать  ладові,  інтервально-гармонічні  і  метроритмічні 

закономірності, яких уже досить для того, аби мелодія легко запам‘ятовувалась, впізнавалась 

під  час  виконання  її  на  різних  інструментах,  у  різних  темпах,  регістрах,  із  різним 

фразуванням та гучністю. 

Обидві  сторони  мелодії  –  інтонаційна  і  конструктивна  –  важливі  однаковою  мірою. 

Саме  взаємодія  їх  виокремила  мелодію  як  особливе  явище  в  музиці,  що  має  таку  саму 

цілісність,  як  і  музичний  твір.  Це  підтверджує  багатовіковий  досвід  одноголосної 

європейської  музики  (давньогрецька  й  середньовічна  монодія),  мелодичних  національних 

культур (арабська, вірменська та ін.) і пісенних фольклорних жанрів у різних народів. 

Свою цілісність мелодія зберігає за  умов не лише монодичного, а й поліфонічного і 

гомофонно-гармонічного  складу.  Тому  вона  може    репрезентувати  художній  образ 

багатоголосного твору, бути основою його тематизму, замінювати в пам‘яті слухача як малі, 

так  і  великі  музичні  форми  –  опери,  симфонії,  концерти  тощо.  Принципова  комплексність 

мелодії  породжує  проблему  збалансування  її  різних  сторін.  Чим  природніша  і  яскравіша 

взаємодія найважливіших елементів мелодії, тим сильніший її вплив на слухача.  І навпаки, 

порушення  багатовимірності  мелодичного  організму,  ігнорування  одних  його  функцій  і 



81 

 

гіпертрофія  інших  роблять  мелодію  більш  елементарною,  перетворюють  її  в  лінію,  ритм, 



сонорність, гармонію, фактуру і т. д. [5, с. 139]. 

Специфічною  стороною  мелодії  є  її  інтонаційний  зміст,  основу  якого  складає 

мелодичний  інтервал.  Мелодія  може  самостійно  і  вичерпно  втілювати  найрізноманітніші 

музичні  образи.  На  її  основі  з  часом  розвинулась  багатоголосна  музика,  в  якій  вона  стала 

головним носієм музичного змісту. Коли мелодія стає основою музичного розвитку, то вона 

перетворюється  у  тему.  Послідовність  мелодичних  інтервалів  у  певних  ладотональних  та 

ритмічних умовах утворює мелодичну лінію. У кожній мелодії можна виявити той чи інший 

тип  мелодичної  лінії,  але  більшість  із  них  поєднує  у  собі  різні  риси,  що  робить  їх 

багатогранними  та  індивідуальними.  Зміна  напрямку  руху  мелодичних  інтервалів  утворює 

мелодичні  хвилі,  які  мають  підйоми  та  спади  [3].  Динаміка    мелодичної  хвилі    пов‘язана з 

психологічним  станом  людини,  характером  її  дихання,  що  втілено  в  музиці.  Комбінація 

трьох  елементів  руху  –  висхідного,  низхідного  і  горизонтального  –  утворює  хвилеподібну 

основу  мелодичного  рисунка.  Перші  два  виконують  активну  роль,  утворюють  динаміку 

мелодичної лінії. Горизонтальний рух у вищому типі мелодії – кантилені – використовується 

епізодично,  оскільки  через  тривале  його  застосування  втрачається  гнучкість  мелодичної 

лінії, її рухливість. Характер хвилі залежить від її графічного профілю, довжини,  діапазону, 

співвідношення плавного руху й стрибків, місцеположення вершини. Плавний рух  – основа 

співучості  мелодії.  У  кантилені  він  переважає.  Стрибок  же  як  яскраве  інтонаційне  явище 

активізує  й індивідуалізує мелодію – ці елементи притаманні українським народним пісням 

[5, с. 149]. 

Окрім наспівних або кантиленних мелодій, композитори використовують й інші типи 

мелодій.  Так,  для  передачі  схвильованої  людської  мови,  гнівного  вигуку  чи  настійливого 

запитання,  героїчного заклику  чи  обурення  у  мелодіях  поєднюється  наспівність  і  гнучкість 

розмовної мови. Такі мелодії називаються речитативними або речитативно-декламаційними. 

Речитативна мелодія зустрічається у багатьох піснях сучасних виконавців, а саме: у Потапа 

(«Ти  мій»  «У  мами»),  Ярмака  («Серце  пацана»,  «Вставай»),  у  Вови  зі  Львова  («Шаленію», 

«Дай  мені  цьом»).  Найчастіше  композитори  звертаються  до  речитативу  в  опері,  де  він 

служить одним із засобів музичної характеристики героїв («Рок-опера. Моцарт», «Рок-опера. 

Парфюмер»). Велике застосування цей жанр знайшов в творах І. С. Баха. Особливо яскраво 

він  проявився  в  «Страстях  за  Іоанном».  Треба  сказати,  в  цьому  сенсі  І.  С.  Бах  перевершив 

усіх своїх сучасників. Улюбленим драматургічним прийомом став речитатив для К. В. Глюка 

і  В.  А.  Моцарта.  Ще  одним  різновидом  є  моторна  мелодія,  де  все  спрямовано  на 

підкреслення  руху,  моторики.  Це  маршові  і  танцювальні  мелодії  («  Козацький  марш», 

«Весільний марш», «Марш тореадора» (з опери «Кармен») [1, с. 8].   

Мелодії,  призначені  для  співу,  називаються  вокальними.  Основні  риси  вокальної 

мелодії,  сформувалися  під  впливом  природних  можливостей  голосу.  Вона  має  невеликий 

діапазон  і  звучний  регістр.  Її  мелодична  лінія  складається  з  коротких  мелодичних  хвиль. 

Висхідний  напрямок  пов‘язаний  з  посиленням  емоційної  напруги,  а  низхідний  –  з  її 

послабленням.  Мелодія  створена  для  виконання  на  інструменті  –  називається 

інструментальною.  Основні  риси  її  формувалися  під  впливом  великих  технічних 

можливостей  музичних  інструментів.  Її  мелодична  лінія  має  широкий  діапазон.  Тривалий 

розвиток, складну техніку стрибків, та пасажів [6, с. 307].  

 

Комплексний  характер  мелодії  становить  особливі  труднощі  для  її  аналізу.  Основний 



принцип  його  –  від  цілісного  сприйняття  мелодії  до  деталізованого  аналізу  мелодичних 

елементів  і  нового  їх  синтезу  в  багатомірності  інтонаційно-образного  боку  мелодії,  що  дає 

змогу вийти на рівень широких художньо-естетичних і стильових узагальнень [5, с. 166]. 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   73   74   75   76   77   78   79   80   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка