Засобами сприятливого розвивального середовища


ІНТОНАЦІЙНА ТА КОНСТРУКТИВНА  СТОРОНИ МЕЛОДІЇ ЯК ГОЛОВНОГО



Сторінка76/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   72   73   74   75   76   77   78   79   ...   326
ІНТОНАЦІЙНА ТА КОНСТРУКТИВНА  СТОРОНИ МЕЛОДІЇ ЯК ГОЛОВНОГО 

ВИРАЖАЛЬНОГО ЗАСОБУ 

 Рудяк Т.,

 магістр ПОДО-52

 

Качмар О., 

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри    фахових методик і технологій 

початкової освіти, педагогічний факультет 

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника» 

Постановка проблеми.

  Мелодія – душа і серце музики. Ця думка, яку в тій чи іншій 

формі висловлювали багато музикантів, пройшла через різні історичні епохи – від М. Глинки 

і  М.  Лисенка  до  С.  Рахманінова,    І.Стравінського  і  В.  Сильвестрова,  від  Ж.  Руссо  і  В. 

Моцарта  до  Б.  Бриттена  й      О.  Мессіана.  Досягнувши  вищої  точки  своїх    виражальних 

можливостей  в  романтичному  мистецтві,  мелодія  з  успіхом  витримала  кардинальні  зміни 

музичного  мислення  XX  ст.  «У  цієї  милої  леді,  вочевидь,  міцна  конституція»,  –  так 

висловилась щодо мелодійності сучасної музики В. Ландовська (видатна польська піаністка) 

ще 1913 року, і виявилось, що вона мала рацію. Творчість кращих  композиторів підтвердила 

нев‘янучу силу й значення мелодії, збагативши музичне мистецтво новими шедеврами. 

Кожна  історична  епоха  мала  власні  уявлення  про  мелодичну  красу  й  виразність.  Їх 

мінливість  дивним  чином  з‘єднувалася  з  незмінною  актуальністю  самого  запитання:  що  ж 

таке мелодія? 

Розкрити таємницю її загадкової чарівності  прагнули не лише музиканти, а й поети. 

Для останніх мелодія була заповітною мовою душі і серця (Л. Українка «Мелодії», І. Франко 

«Пісне  моя,  ти  сердечна  дружино»),  уособленням  любові  як  вищої  насолоди  життя  (О. 

Пушкін: «Але й любов – мелодія») [5, с. 135].  

Музика  –  мелодія  (пісня,  спів)  –  любов  в  уяві  поетів  різних  поколінь  зливались  у 

неподільному синтезі  вищої  духовності,  пов‘язаної   з таїною буття.  Львівський гурт  «Плач 

Єремії»  поклав  на  музику  вірш  Костя  Москальця  «Вона».  Ця  композиція  була  визнана 

«Найбільш  прикметним  українським  хітом  останньої  чверті  століття».  Вірш  Івана  Франка 

«Човен»  отримав нове  життя завдяки гурту  "Один в каное", який і  поклав вірш на музику. 

Український  виконавець  Дмитро  Шуров  «Pianoboy»  поклав  на  музику  вірш  Миколи 

Вінграновського «Я сів не в той літак». 



Мета статті:




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   72   73   74   75   76   77   78   79   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка