Засобами сприятливого розвивального середовища


ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ УЧНІВ МОЛОДШОГО



Сторінка75/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   71   72   73   74   75   76   77   78   ...   326
ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ УЧНІВ МОЛОДШОГО 

ШКІЛЬНОГО ВІКУ У ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНОЇ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ 

РОБОТИ 

Руденко Ю.,

1курс магістратури, факультет дошкільної, початкової освіти та мистецтв, 

Любчак Л.В., 

кандидат  педагогічних наук, доцент

 

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Україна 

 

У  статті  піднімається  проблема  формування  естетичних  почуттів  учнів  молодшого 

шкільного  віку  у  процесі  позакласної  фізкультурно-оздоровчої  роботи.  Теоретично 

обґрунтовується естетичний потенціал фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня учнів.  

Розкриваються особливості формування естетичних почуттів молодших школярів у процесі 

позакласної  фізкультурно-оздоровчої  роботи.  Подаються  практичні  рекомендації  щодо 

організації  та  проведення  позакласної  фізкультурно-оздоровчої  роботи  в  умовах  школи  I 

ступеня.  



Ключові слова: 

молодший шкільний вік, позакласна виховна робота, фізична культура, 

естетичне виховання, фізкультурно-оздоровчі заходи. 

 



77 

 

На сучасному етапі реформування системи освіти і виховання учнів початкової школи 



все  більшого  значення  набуває  людський  чинник,  що  виявляється  у  вихованні  всебічно 

розвиненої особистості зі сформованими цінностями, духовно багатої та фізично досконалої. 

З  позицій  Т.Т.Ротерс,  гармонізація  фізичного  і  духовного  пов‘язана  з  втіленням  фізичної 

культури  у  соціокультурні  процеси  як  життєвої  цінності,  зі  спрямуванням  національної 

свідомості на необхідність духовного та фізичного розвитку кожного члена суспільства  [3]. 

Відповідно до цього  все  більше  уваги  приділяється проблемі взаємозв‘язку всіх структур 

духовної та фізичної сутності людини, як цілісної особистості. 

Одним  із  важливих  аспектів  розвитку  фізичної  культури  є  її  тісний  взаємозв‘язок  з 

естетичним  вихованням.  Естетичне  виховання  як  складова  частина  виховного  процесу 

спрямоване на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси 

в  усіх  сферах  діяльності  людини  [6].  Результатом  естетичного  виховання  часто  виступає 

досягнення естетичного ідеалу. У  контексті  нашого дослідження йдеться мова про фізичну 

красу  тіла,  пластики,  рухів  тощо.  Одним  із  компонентів  фізичної  краси  є  фізична 

підготовленість, яка має позитивний вплив на емоційну сферу людини. У  процесі  фізичної  

підготовки    розвиваються  такі  фізичні  якості  як  сила,  спритність,  витривалість,  прудкість, 

гнучкість. Вони складають фундамент для виконання рухів легко, граційно, вишукано, що в 

цілому  відповідає  естетичній  характеристиці  фізичних  вправ.  Естетичним  аспектом  у 

фізичному  вихованні є тілесна краса, яка часто пов'язується з якісною ознакою різних типів 

тілобудови та рухової діяльності.  

Останнім  часом  дослідники  у  галузі  фізичної  культури  і  спорту  стверджують  про 

зниження  інтересу  до  фізичної  культури  школярів.  Серед  негативних  моментів 

підкреслюють:  консервативність  і  авторитарність  уроків  фізичної  культури,  однорідність 

фізичних  вправ,  низьку  моторну  щільність  уроків  в  цілому  за  умов  застосування  різних 

фізичних  вправ,  спрямованих  на  розвиток  фізичних  якостей,  відсутність  потрібного 

тренувального  ефекту,  розподілу  учнів  за  типологічними  групами  з  урахуванням  рівня 

фізичного розвитку [2].  

Багато  науковців  все  частіше  піддають  критиці  програми  з  фізичного  виховання, 

нормативну  базу,  матеріально-технічну  базу  шкіл,  соціально-екологічні  умови,  емоційно-

психологічне  та  функціональне  навантаження.  Р.Ситник  наголошує  на  необхідності  вести 

пошук  шляхів  підвищення  мотивації  на  уроках  фізичної  культури,  тому  що  її  зниження 

відбивається на погіршенні рухової активності і як наслідок призводить до погіршення стану 

здоров‘я [4]. 

Головна  роль  у  поглибленні  й  розширенні  знань  молодших  школярів,  розвитку  їх 

творчих  здібностей  належить,  на  нашу  думку,  спеціально  організованій  виховній  роботі  у 

позаурочний  час.  Усі  форми  фізичного  виховання  об‘єднуються  спільною  метою  і 

завданнями.  Кожна  з  них  сприяє  розв‘язанню  загальних  завдань,  разом  з  тим  вирішує  і 

специфічні.  Саме  тому  для  ефективної  реалізації  всіх  завдань  фізичного  виховання  варто 

впроваджувати різноманітні форми занять фізкультурно-оздоровчого характеру в режимі дня 

молодшого  школяра,  постійно  залучати  учнів  до  відвідування  спортивних  секцій  і  гуртків, 

популяризувати  додаткові  факультативні  заняття,  відроджувати  проведення  масових 

спортивно-художніх свят і днів здоров‘я, різноманітних змагань і конкурсів, створюючи для 

цього необхідні умови. 

Аналіз  педагогічної  літератури  і  нормативно-правових  документів  дає  підстави 

стверджувати, що поняття „позакласна‖ і „позаурочна‖ робота не мають чіткого розмежування. 

Н.В.Кудикіна  вважає,  що  позакласна  виховна  робота  –  це  спеціально  організована  в 

позанавчальний  час  під  керівництвом  педагогів  діяльність  учнів  на  засадах  добровільної 

участі в ній, суспільній спрямованості, ініціативності та самодіяльності. Позакласна виховна 

робота,  як  правило,  потребує  попередньої  підготовки,  більш  тривала  за  часом,  може 

проводитись  як  у  навчальному  закладі,  так  і  за  його  межами.  У  той  час,  як  позаурочна 

виховна  робота  –  спеціально  організована  в  позаурочний  час  діяльність  учнів,  яку 

організовують  і  здійснюють  педагоги  самостійно  чи  у  співпраці  з  учнями.  Позаурочна 

виховна робота проводиться після уроків і може бути продовженням інтегрованих виховних 

заходів  в  ході  щоденних  уроків.  Така  робота  є,  як  правило,  короткотривалою  за  часом,  в 

межах  гранично допустимого навантаження [1, с. 87].  

Провідною функцією позакласних занять є забезпечення найсприятливіших умов для 

виховання звички до системного виконання завдань фізкультурно-оздоровчого характеру. На 

позакласних  заняттях  закріплюються  і  вдосконалюються  засвоєні  на  уроках  фізичної  куль-

тури  навички.  Саме  у  процесі  проведення  позакласних  фізкультурно-оздоровчих  заходів 

існують широкі можливості для формування естетичних смаків у молодших школярів. 



78 

 

Шкільні  фізкультурно-художні  свята  сприятимуть  втіленню  цієї  ідеї  в  життя.  У 



методичній літературі святами часто називають спортивні змагання, інші масові заходи. Для 

фахівця фізкультурно-художнє свято – це комплексний захід, який включає в себе не тільки 

спортивні (лотереї, змагання, показові виступи, вікторини, конкурси, ігри та ін.), а й художні 

та  мистецькі  фрагменти.  Свято  не  має  чітко  визначеної  форми,  вона  може  змінюватися 

залежно від бажань учасників, самодіяльність яких заохочується. Водночас, свято має певні 

обряди, які додають йому стабільності.  

До  організації  свята,  складання  програми  та  сценарію,  підготовки  його  окремих 

фрагментів можна включати практично всіх бажаючих. Доцільно залучити до участі у святі 

батьків. Виняткове місце у програмі свята посідають суто спортивні заходи, а саме: конкурси 

та  вікторини,  змагання,  ігри  та  народні  розваги,  показові  виступи,  «Веселі  старти»  й 

естафети.  Розробляючи  сценарій,  варто  по  черзі  змінювати  спортивні  фрагменти  з 

художніми,  щоб  постійно  підтримувати  зацікавленість  учасників  і  гостей  свята.  Не  слід 

забувати про традиційні для козацтва ігрища та розваги. 

Б.М.Шиян  у  своїх  працях  ілюструє  такі  етапи  організації  свята:  «Під  керівництвом 

учителя  малювання  школярі  готують  виставку  творчих  робіт  спортивної  тематики, 

оформляють місце проведення свята плакатами, дружніми шаржами, випускають блискавки 

в  ході  свята,  влаштовують  конкурси  малюнків,  готують  афіші,  запрошення.  Друга  група 

школярів  під  керівництвом  учителя  музики  добирає  відповідне  музичне  оформлення, 

музичний супровід до масових і показових виступів, розробляє програму виступу художніх 

колективів  та  індивідуальних  виконавців.  Під  керівництвом  учителя  фізики  радіогурток 

радіофікує місце проведення свята. Учитель літератури організовує  конкурси самодіяльних 

поетів,  декламаторів.  Учитель  праці  разом  зі  школярами  готує  вітрини  для  виставок, 

різноманітні  підставки,  прапорці  та  інший  необхідний  інвентар,  обладнання.  Бібліотека 

формує  виставку  спортивної  літератури.  Крім  цього,  фотогурток  може  розробити  монтажі 

до, протягом і після свята; клуби юних філателістів і філергістів – оформити виставку марок і 

значків спортивної тематики, влаштувати спортивну лотерею» [6, с.110]  

Завершити  такі  свята  можна  запрошенням  широкої  громадськості  на  «спортову 

гутірку»  після  урочистого  закриття,  сповнену  співами,  бесідами,  танцями.  Саме  такі 

спортивно-художні свята певною мірою дають змогу  гармонійно поєднати цікавість учнів до 

спорту і мистецтва. 

Не  менш  ефективними  у  формуванні  естетичних  почуттів  у  молодших  школярів  є 

фізкультурні ранки та вечори. Вони мають бути дзвінкі і захоплюючі – з урочистим маршем 

учасників  під  звуки  спортивного  маршу,  зі  спортивними  прапорами  та  урочистою  ходою 

чемпіонів  –  вони  у  всі  часи  запалювали  яскравою  спортивною  мрією  непосидючі  дитячі 

серця [5]. 

 Таким  чином  вечори  можуть  присвячуватися  визначним  досягненням  команди  або 

окремих спортсменів школи, також можуть проводитися за типом спортивно-художніх КВК, 

«Нумо, хлопці», «Нумо, дівчата» тощо. Особливо ефективними вони стають у тому випадку, 

коли  організаторам  вдається  поєднати  спорт  з  мистецтвом.  Підготовча  робота  полягає  в 

складанні  програми  і  сценарію  вечора,  у  підготовці  призів,  подарунків,  виготовленні 

запрошень, у доборі членів журі та суддів. Важливим аспектом є урочисте оформлення місця 

проведення  спортивно-художнього  вечора.  Якщо  вечір  проводиться  за  типом  «Нумо, 

хлопці», то можна запросити представників силових структур, військових. Якщо це КВК, то 

бажано,  щоб  суддями  були  люди,  що  користуються  повагою.  На  вечорі  спортивної  слави 

кращим гостем буде відомий спортсмен.  

Отже,  одним  з  найважливіших  завдань  фізичного  виховання  молодших  школярів  є 

виховання  міцних,  здорових  молодих  людей,  які  повною  мірою  оволоділи  навичками  й 

умінням,  визначеними  навчальною  програмою  з  фізичної  культури.  Однак,  не  менш 

важливим завданням фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку є формування у 

них естетичних смаків у процесі занять фізичними вправами, прищеплення з раннього віку 

радості  і  вдоволення  від  участі  у  різних  фізкультурно-оздоровчих  заходах,  бажання  вести 

здоровий  спосіб  життя  для  розвитку  гармонії  тіла  і  духу.  У  школі  всі  заходи повинні  бути 

об‘єднанні  у  цілеспрямовану  комплексну  систему,  яка  допоможе  на  високому  емоційному 

рівні  реалізувати  ідею  співпраці  тіла  і  розуму,  налагодити  міжпредметні  зв‘язки  і,  врешті-

решт, сформувати уявлення про розумний здоровий спосіб життя.  

Для ефективного впливу на емоційну сферу учнів задля підтримання їхньої постійної 

зацікавленості у самовдосконаленні елементи цієї системи Б.М.Шиян пропонує розмістити в 

такій послідовності:  

1) дні здоров‘я – перший тиждень жовтня;  



79 

 

2)  некласифікаційні  змагання  з  включенням  вправ,  що  були  предметом  домашніх 



завдань на літо – перші тижні листопада;  

3) вечір спортивної слави – кінець грудня;  

4) веселі старти сімейних команд – лютий і березень;  

5) свято спорту і мистецтва – середина травня [6].  

Отже, позакласні заняття фізкультурно-оздоровчого характеру допоможуть батькам і 

педагогам  у  вирішенні  важливих  завдань  виховання    молодших  школярів:  формування 

морально-вольових  якостей,  естетичних  смаків,  розвиток  рухових  якостей  та  прищеплення 

учням навичок здорового способу життя. Позакласна робота є тим стимулом для учнів, який 

необхідний  для  залучення  їх  до  суспільно-корисної  праці.  Вчителю  необхідно  серйозно 

продумувати план цих занять, враховуючи інтереси дітей, аналізуючи активність місцевого 

населення в організації фізкультурно-оздоровчого характеру. 

 

1.



 

Кудикіна  Н.В.  Ігрова  діяльність  молодших  школярів  у  позаурочному  навчально-виховному  процесі: 

Монографія / Н.В. Кудикіна. – К. : КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2003. – 272 с. 

2.

 



Лубышева  Л.И.  Здоровьеформирующая  технология  физического  воспитания  младших  школьников  на 

основе использования традиционного каратэ / Л.И.Лубышева, А.Н.Кондратьев // Физическая культура. – 2006. – 

ғ 3. – С. 5-13. 

3.

 



Ротерс  Т.  Т.  Музично-ритмічний  розвиток  школярів  у  взаємодії  фізичного  і  естетичного  виховання  / 

Т.Т.Ротерс  // Теорія та методика фізичного виховання. – 2006. – ғ3. – С. 12-14.  

4.

 

Ситник Р. Шляхи використання музичного супроводу на  уроках фізичної культури / Р. Ситник // молода 



спортивна наука України. – 2009. – С. 161-165. 

5.

 



Твердохліб  Ж.О.  Особливості  проведення  шкільних  спортивно-масових  свят:  методичні  рекомендації  / 

Ж.О.Твердохліб, А.З.Крук, Л.І. Погребенник. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 62 с. 

6.

 

Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч.2. – Тернопіль : навчальна книга – Богдан, 



2002. – 248 с. 

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   71   72   73   74   75   76   77   78   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка