Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка65/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   61   62   63   64   65   66   67   68   ...   326
Ключові  слова:

 

моральна  цінність,  ігровий  фольклор,  особистісне  проживання, 

досвід, самосвідомість

 

В складних  умовах розбудови  української  держави нагальною справою національної 



спільноти  виступає  проблема  виховання  нової  генерації.  Переорієнтація  світоглядних 

позицій,  значні  втрати  духовних  цінностей  у  суспільстві  вимагають  удосконалення  шляхів 

формування  у  молоді  якісно  нового  мислення,  високого  рівня  свідомості  та  розумово-

вольової  активності.  Надзвичайно  актуальною  в  наш  час  виступає  проблема  моральних 

цінностей особистості. Саме вони відображають основні характеристики індивіду як людини, 

що визначаються змістом системи цінностей, направленістю та тим, як вони співвідносяться 

з конкретно-історичними суспільно-політичними  умовами. Адже система цінностей  – це та 



71 

 

ланка, яка поєднує суспільство з особистістю і визначає, в ім‘я чого відбувається та чи інша 



діяльність і якими засобами вона реалізується.  

Моральні  цінності  складають  вищий  рівень  диспозиційної  структури  особистості, 

основою  якої  є  ідеали,  життєві  цілі,  світоглядні  основи.  Розглядаючи  ігровий  фольклор  як 

засіб  морально-ціннісного  виховання,  тим  самим  досліджуються  його  можливості  через 

виховання  базових  цінностей  впливати  на  всі  рівні  діяльності  особистості,  на  її  соціальну 

активність  та  загальну  культуру  [9,  66].  Формування  цінності  –  це  специфічний  результат 

впливу  на  особистість  всієї  соціальної  структури.  Одним  з  основних  джерел  соціалізації 

особистості,  і,  відповідно,  процесу  виховання  моральних  цінностей  виступає  культура 

суспільства  та  вивірені  часом  фольклорні  традиції  народу  зокрема.  Тому  основним  для 

освітньо-виховної  діяльності  сьогодні  є  принцип  культуровідповідності,  який  означає 

навчання  і  виховання  в  контексті  культури,  орієнтацію  освіти  і  виховання  на  культурні 

цінності, опанування та збереження кращих світових досягнень людства.  

Індивідуальна  система  цінностей  особистості  не    є  простим  зліпком  із  системи 

цінностей,  що  існують  у  суспільстві.  Вплив  культури  на  особистість  носить  суперечливий 

характер.  З  одного  боку,  здійснюється  соціалізація,  тобто  прилучення  особистості  до 

існуючих  у  суспільстві  цінностей,  норм,  знань.  З  іншого  боку,  оволодіння  культурою  є 

процес індивідуалізації, розвиток неповторних рис, здібностей, обдарувань. Індивідуалізація 

особистості  забезпечується  тим  фактом,  що  засвоєння  людиною  всіх  накопичених 

суспільством  цінностей  носить  вибірковий  характер,  тому  що  вибір  цінностей  культури 

обумовлений спрямованістю особистості [1, с.106].  

Культура  в  суспільстві  та  її  фольклорна  складова  зокрема  інтегрують  та  зберігають 

системи цінностей, ціннісних пріоритетів в життєдіяльності даного суспільства, виражаючи 

таким  чином  потреби суспільства  в  поширенні  та  функціонуванні  цінностей і  задаючи  тим 

самим умови для взаємодії мистецтва та особистості [3, с.40]. Оскільки культура впливає на 

суб‘єкта  через  навколишнє  середовище,  дитину  з  метою  її  культурного  розвитку  треба 

оточувати світом духовних цінностей, переживання і розуміння яких сприятиме культурному 

становленню,  формуватиме  власну  точку  зору  на  зміст  культури.  Таку  ситуацію  в  житті 

молодшого  школяра  створює  ігровий  фольклор,  що  надає  особливої  соціальної  ролі  грі,  як 

безпосередньому включенню дитини в діяльність і художній культурі – сукупності процесів і 

явищ  духовної  практичної  діяльності  людини,  яка  створює  можливість  проживання  і 

трансформації моральної цінності в особистісному досвіді [1, с.45].  

Фольклор,  як  особливий  пласт  культури,  як  її  окрема  відносно  самостійна  галузь,  в 

той  же  час  найтісніше  пов‘язана  з  іншими  складовими  елементами  і  частинами  всієї 

метакультурної  спільноти. Він націлює на дар  універсального предметно-чуттєвого прояву, 

на  розвиток  внутрішньої  свободи  мислення.  Вплив  ігрового  фольклору  на  дитину 

здійснюється через переживання нею чужого життя, почуттів, тим самим відкриваючи шляхи 

до  порівняння,  співставлення,  самостійних  висновків.  Моральний  сенс  та  цінність 

естетичного  переживання,  включеного  в  ігрову  діяльність  дитини,  виражається  в  певному 

моральному  стані  сприймаючого.  Таким  чином  відбувається  оцінка  ситуацій,  що  сприяє 

вихованню певної моральної цінності.    

В  ігровому  фольклорі  різних  народів  відбито  різні  типи  світогляду,  психологічні  й 

моральні особливості людини тієї чи іншої епохи, того чи іншого народу, «серцевину» його 

способу  життя  та  мислення.  Відображаючи  буття  з  певних  позицій.  Сприймаючи  та 

проживаючи через гру моральні цінності, дитина пізнає духовні цінності суспільства, вони ж 

у свою чергу стають надбанням його власного досвіду. 

 Специфіка ігрового фольклору саме в тому, що він комплексно, гармонійно впливає 

на  чуттєві,  інтелектуальні  та  вольові  елементи  людської  психіки.  Співставляючи 

особистісний  досвід  молодшого  школяра  з  досвідом  інших  людей,  він  стає  засобом 

самопізнання  і  самовиховання  особистості  учня,  які  є  головною  запорукою  виховання 

моральних  цінностей.  Він  примножує,  розширює  і  скорочує  за  часом  надбання  життєвий 

досвід  дитини,  даючи  можливість  прожити  багато  сторонніх  життів  як  своє  і  збагатитись 

досвідом  інших  людей,  засвоїти  та  оцінити  його,  зробити  його  фактором  власного  життя. 

Щоб  зрозуміти  інших,  дитина  повинна  вміти  перейматись  почуттями  і  думками  іншої 

людини. Саме тому дуже важливо не пропустити у виховних впливах цей період розвитку, 

коли  готовність  молодшого  школяра  до  переживань,  його  емоційна  сприйнятливість 

особливо великі.  

Привласнення  і  засвоєння  моральних  цінностей,  сконцентрованих  в  ігровому 

фольклорі,  внаслідок  чого  вони  набувають  «особистісного  смислу»,  є  складним 

багатощаблевим процесом, послідовність якого можна розкрити так: 



72 

 

1)



 

інформація (про цінність, відображену у творі-грі); 

2)

 

трансформація  (програвання  і  «переклад»  художньої  інформації  на  власну 



індивідуальну мову); 

3)

 



активна  діяльність  (безпосереднє  «тут  і  тепер»  втілення  цінностей  у  власну 

життєдіяльність); 

4)

 

інклюзія (включення цінностей в особистісно значущу систему); 



5)

 

динамізм (зміни особистості, що відбуваються внаслідок прийняття та реалізації 



відповідних цінностей) [4, с. 170]. 

Засвоєння  морально-етистетичних  смислів,  художньої  тканини  будь-якого 

фольклорного  твору  базується  на  знаннях,  досвіді  і  асоціативному  фонді.  Асоціації  та  гра 

дозволяють інтегрувати різноманітні і способи  відтворення єдиної виразно-цілісної життєвої 

реальності  і  формувати  узагальнене  ціннісно-естетичне  відношення.  Вони  акумулюють 

життєвий  і  морально-естетичний  досвід  школярів,  їх  знання,  почуття,  співставляють  їх  і 

викликають нові ціннісні переконання, нові почуття. 

Отже,  значення  ігрового  фольклору  для  морального  виховання  особистості 

молодшого школяра полягає в тому, що він вчить мислити образами, ставити себе на місце 

іншої  людини,  вчить  переживати,  співчувати,  прощати,  любити  та  поважати  іншу  людину, 

шанувати  чужі  уподобання  та  цінності.  Знання,  втілені  в  образи  і  безпосередньо  прожиті, 

набувають цілісності та довершеності,  внаслідок чого проживаються молодшим школярем і 

входять в його свідомість та підсвідомість як невід‘ємна частина його особистості. 

 

1.



 

Бех І.Д. Особистісно оріентований підхід:  науково-практичні засади // Виховання  особистості: Навчально-

методичний посібник: У 2 кн. – Кн. 2 

І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – 344с. 

2.

 

Коберник О. Проективна педагогіка і національна школа / О. Коберник // Шлях освіти. ‒ 2000. ‒ ғ1. ‒ С.7-9. 



3.

 

Масол  Л.  Образ  –  слово  –  думка:  полікультурний  діалог  в  освітньому  просторі  //  Мистецтво  та  освіта.  – 



1999. – ғ4. – С.38-45. 

4.

 



Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник / С.О.  Сисоєва; 

НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. – К.: ВД «ЕКМО», 2011. – 320 с. 

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   61   62   63   64   65   66   67   68   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка