Засобами сприятливого розвивального середовища


СТВОРЕННЯ ТВОРЧОГО СЕРЕДОВИЩА В РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ



Сторінка55/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір5,63 Mb.
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   326
СТВОРЕННЯ ТВОРЧОГО СЕРЕДОВИЩА В РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ 

В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ 

Мовчан Л., 

IVкурс, факультет педагогіки та психології 

Баранюк І., 

кандидат педагогічних наук, доцент

 

Центральноукраїнський державний педагогічний 

університет імені Володимира Винниченка 

м. Кропивницький, Україна 

 

 

Анотація.

  У  статті  розкрито  суть  поняття  «обдарована  дитина»,  виділено  характерні 

особливості для обдарованих дітей. Визначено етапи творчого процесу та окреслені правила 

розвитку  творчих  здібностей  обдарованих  дітей.  Також  виокремлено  три  категорії 

обдарованих  дітей  і  охарактеризовано  основні  властивості  творчої  особистості  та  розкрито 

основні якості, які притаманні обдарованим дітям. Виділено основні форми та методи роботи 

з обдарованими учнями для розвитку їх творчих здібностей. 

Ключові  слова:

  обдарована  дитина,  творчі  здібності,  особливості  обдарованих  дітей, 

якості творчої особистості. 

Постановка  проблеми

Оскільки  в  наш  час  творча  і  креативна  особистість  є  не 

унікальними  явищем,  а  необхідністю  для  конкурентоспроможного  існування  в  сучасному 

світі.  Тому  проблема  обдарованої  дитини  переживає  новий  пік  актуальності,  відповідно 

головним завданням системи освіти є створення не лише відповідних умов для формування 

та  розвитку  творчої  та  креативної  особистості,  а  забезпечити  оптимальну  життєтворчу 

атмосферу. 

Аналіз  досліджень  і  публікацій.

 

Аналіз  вітчизняних  та  зарубіжних  досліджень 

свідчить  про  те,  що  феномен  обдарованості,  інтелектуальний  та  творчий  потенціал 

обдарованої  особистості  досліджували  педагоги  та  психологи  різних  країн:  Н. Лейтес, 

В.Дружинін, Б. Теплов, С. Рубінштейн, Н. Левітов, О. Кульчицька, Дж. Рензуллі, Е. Торранс, 

Ф. Гальтон, Г. Костюк, О. Матюшкін та ін. 



Формування  мети  статті:

 

охарактеризувати  специфіку  створення  творчого 

середовища у роботі з обдарованими дітьми в початкових класах. 

Виклад основного матеріалу.

 

Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у 

цей світ, щоб творити своє життя, щоб знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого 

мистецтва,  художньої  праці,  хтось  до  математики,  хтось  пише  вірші,  оповідання.  Скільки 

дітей  ‒  стільки  й  здібностей,  які  залежать  від  психофізіологічних  особливостей  людини, 

соціального оточення, сім'ї та школи. 

А.  Анджейчак  характеризує  обдаровану  дитину  як  унікальне  явище  в  суспільному 

середовищі.  Вона  зразу  проявляє  себе  в  неординарному  мисленні,  має  свою  думку,  чинить 

опір  шаблону.  Така  дитина  дотепна,  оригінальна,  імпульсивна,  поривчаста.  У  неї  широке 

коло уподобань, інтересів. Вона наділена філософським мисленням, прагненням до пошуку 

нового, цікавого. їй притаманні завзяття і наполегливість, вона не пасує перед труднощами 

[1]. 


О. Калінінська наголошує , що завдання вчителя на етапі реформування змісту освіти 

полягає в тому, щоб дбайливо ростити ці нові таланти, створювати всі умови для їх розвитку 

та самореалізації. Робота з обдарованим дітьми завжди плідна й благодатна. Водночас вона 

непроста, незвичайна, не терпить стандарту, вимагає творчості та постійного пошуку. Далеко 

не  завжди  іскорка  творчої  натури  спалахує  відразу.  її  треба  розгледіти,  допомогти  їй 

розкритися і  проявити себе. Практика роботи з обдарованим  учнями доводить:  чим раніше 

починається  розвиток  здібностей  і  талантів  дітей,  тим  більше  шансів  на  їх  оптимальне 

розкриття.  На  жаль,  популярна  фраза  «Талант  себе  виявить»  не  завжди  відповідає 

дійсності [2]. 

У  результаті  досліджень  науковцями  виділено  характерні  особливості  обдарованих 

дітей. Вони: 

 



часто «перескакують» через послідовні етапи свого розвитку

 



мають чудову пам'ять, яка базується на ранньому мовленні; 

 



рано починають класифікувати інформацію, що надходить до них; 

 



із  задоволенням  захоплюються  колекціонуванням,  при  цьому  їхня  мета  ‒  не  приведення 

колекції в ідеальний порядок, а її реорганізація, систематизація на новій основі; 

 

мають  великий  словниковий  запас,  із  задоволенням  читають  словники  чи  енциклопедії, 



придумують нові слова та поняття

 



можуть займатися кількома справами водночас, наприклад стежити за кількома подіями, 

що відбуваються навколо них; 




58 

 



 

дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять жодних обмежень у 

своїх дослідженнях; 

 



можуть  тривалий  час  концентрувати  увагу  на  одній  справі,  буквально  «занурюються»  у 

своє заняття, якщо воно їм цікаве; 

 

мають розвинене почуття гумору; 



 

постійно намагаються розв'язувати проблеми, які їм поки що не під силу



 

відрізняються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ 



одночасно; 

 



часто дратують ровесників звичкою виправляти інших і вважають себе такими, що завжди 

мають рацію; 

 

часто нетерплячі й поривчасті, їм бракує емоційного балансу. 



Н. Лейтес виділяє три категорії обдарованих дітей: 

-

 



учні з ранньою розумовою реалізацією; 

-

 



учні з прискореним розумовим розвитком; 

-

 



учні з окремими ознаками нестандартних здібностей [4]. 

Розвиток творчих здібностей слід починати з ранніх років, використовуючи наявний 

нахил дитини до праці, саме цей нахил, на думку Н. Лейтеса, є дитячою обдарованістю. 

Щоб діагностувати та систематично формувати творчу особистість, потрібно знати її 

властивості,  творчі  риси. Учені-дослідники виокремлюють такі  основні  властивості  творчої 

особистості:  сміливість  думки,  схильність  до  ризику;  фантазія;  багата  уява;  проблемне 

бачення;  уміння  долати  інерцію  мислення;  здатність  виявляти  суперечності;  уміння 

переносити  знання  і  досвід  у  нові  ситуації;  незалежність;  альтернативність;  гнучкість, 

самостійність мислення; здатність до самоуправління.  

В.  Моляко  вважає  основними  якостями  творчої  особистості  прагнення  до 

оригінальності,  нового,  заперечення  звичного,  а  також  високий  рівень  знань,  умінь 

аналізувати  явища,  порівнювати  їх,  стійкий  інтерес  до  певної  роботи,  порівняно  швидке  і 

легке засвоєння теоретичних і практичних знань у цій галузі, систематичність і самостійність 

у роботі [4].  

П.  Енгельмейєр  сформував  у  творчому  процесі  такі  етапи:  1)  інтуїція  та  бажання, 

виникнення  задуму  (гіпотеза,  задум);  2)  знання  та  міркування,  відпрацювання  схеми  або 

плану, що дає повний або виконуваний план, де наяву все необхідне та достатнє (виконання 

дослідів, винахід у формі логічної уяви); 3) уміння (конструктивне виконання винаходу) [3]. 

Для розвитку творчих здібностей обдарованих дітей слід дотримуватися таких правил: 

-

 



Завжди  давати  дитині  можливість  висловити  своє  бачення  проблеми  та  довести  свою 

думку (словесно і практично), підкреслювати важливість думки школяра. 

-

 

Стимулювати  та  підтримувати  ініціативу,  самостійність,  бажання  і  вміння  доводити 



почате до логічного завершення; не критикувати за невдачу. 

-

 



Розвивати критичне сприйняття дійсності, вміння визначити власну позицію. 

-

 



Під  час  вивчення  програмового  матеріалу  залучати  учнів  до  творчого  пошуку, 

використовуючи випереджальні завдання. 

-

 

Створювати  проблемні  ситуації,  які  стимулюють  розвиток  уяви,  навичок  аналізу, 



прогнозування та бачення альтернативи. 

-

 



Ознайомлювати  учня  зі  шляхами  здобуття  нової  інформації,  допомагати  оволодівати 

технічними засобами навчання. 

-

 

Учити  його  контролювати  свої  дії,  прогнозувати  результати  діяльності  шляхом 



самоаналізу, самооцінюванні, самопізнання. 

-

 



Створювати ситуації вільного вибору, виховувати відповідальність за обране рішення та 

його наслідки. 

-

 

Залучати  молодшого  школяра  до  створення  «банку  ідей»,  до  роботи  з  розроблення  та 



впровадження власних творчих задумів. 

-

 



Використовувати  продукт  діяльності  дитини  під  час  проведення  виховних  заходів, 

відкритих занять, семінарів. 

-

 

Розсіювати страх та невпевненість учня у власних силах [2]. 



Спираючись  на  виокремленні  механізми  творчого  процесу,  компоненти  творчих 

здібностей  виділяємо  основні  форми  і  методи  роботи  з  учнями  для  розвитку  їх  творчих 

здібностей:  самостійна  робота,  науково-дослідницька  діяльність,  лабораторні  роботи, 

експерименти, бесіди, круглі столи, семінари, конкурси, олімпіади, розвивальні групи, творчі 

тренінги. 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка