Засобами сприятливого розвивального середовища


РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПЕРШОГО КЛАСУ



Сторінка54/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   326
РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПЕРШОГО КЛАСУ 

ЗАСОБАМИ МУЛЬТФІЛЬМІВ 

Міщенко О., 

IVкурс, Педагогічний інститут 

Сінельнікова Н., 

кандидат педагогічних наук 

Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна 

 

Анотація.

  Трансформаційні  процеси,  що  відбуваються  у  сучасній  освіті,  ставлять 

перед  педагогічними  колективами  нові  вимоги  та  завдання.  Одним  із  таких  завдань  є 

розвиток  критичного  мислення  учнів.  Існує  безліч  методів  та  засобів,  які  впливають  на 

розвиток критичного мислення.  Дана публікація розкриває значимість розвитку критичного 

мислення  для  першокласників  та  концентрує  увагу  на  особливостях  розвитку 

досліджуваного  поняття  засобами  мультфільмів.  Також  у  змісті  роботи  уточнено  поняття 

«розвиток  критичного  мислення»  та  «мультфільм  як  засіб  розвитку  критичного  мислення 

першокласників». 

Ключові  слова: 

розвиток,  технологія,  критичне  мислення,  розвиток  критичного 




55 

 

мислення, першокласники, мультфільм, мультиплікація.



 

Аналізуючи праці науковців, визначаємо, що проблема розвитку критичного мислення 

першокласників  є  доволі  актуальною  та  потребує  знаходження  шляхів  її  розв‘язання. 

Починаючи  з  дитячого  садочка  дитина  прагне  до  висловлення  своїх  думок,  пізнання 

навколишнього світу тощо. Однак не всі діти вміють критично ставитися до тієї інформації, 

яку  сприймають.  Саме  тому  розвивати  критичне  мислення  потрібно  починати  якомога 

раніше.  

Упровадження  технології  критичного  мислення  учнів  у  початковій  школі 

досліджували 

О. Бєлкіна-Ковальчук, 

Л. Варзацька, 

М. Вашуленко, 

С. Гончаренко, 

О. Савченко,  Л. Ткаченко та ін. У наукових доробках авторів висвітлено питання розвитку в 

учнів  молодших  класів  уміння  самостійно  опрацьовувати  навчальний  матеріал,  виконувати 

завдання  проблемного  характеру,  робити  умовиводи,  помічати  та  виправляти  як  власні 

помилки,  так  і  помилки  однокласників,    знаходити  шляхи  виходу    з  будь-яких    ситуацій 

тощо.  


Необхідність  розвитку  критичного  мислення  розкривається  у  нормативно-правових 

документах.  Серед  яких:  Концепція  Нової  української  школи  (ухвалена  рішенням  колегії 

МОН 27. 10. 2016) [1];  оновлений Закон України  «Про освіту»  (ғ 2145-19 від 05. 09. 2017) 

[2];  Проект  державного  стандарту  початкової  загальної  освіти  [3].    У  них  висвітлюються 

суттєві  зміни  у  підготовці  дитини  до  життя,  у  необхідності  оволодіння  нею  ключовими 

компетентностями.  У  Законі  України  «Про  освіту»  зазначено,  що  «спільними  для  всіх 

компетентностей є такі: вміння читати, читання з розумінням, уміння висловлювати власну 

думку  усно  і  письмово,  критичне  та  системне  мислення,  здатність  логічно  обґрунтовувати 

позицію, творчість, ініціативність,  уміння адекватно керувати емоціями, оцінювати ризики, 

приймати рішення, розв‘язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми» [2].  

Відповідно  до  змістового  наповнення  документів  убачаємо  необхідність  розвитку 

критичного  мислення  задля  досягнення  загальної  мети  початкової  освіти  –  гармонійний 

розвиток  дитини  відповідно  до  її  вікових  та  індивідуальних  психофізіологічних 

особливостей  і  потреб,  виховання  загальнолюдських  цінностей,  підтримка  життєвого 

оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.  

Розглядаючи  поняття  «критичне  мислення»,  знаходимо  дещо  відмінні  тлумачення 

цього  феномену.  Сучасний  науковець  О.  Пометун  досліджує  критичне  мислення  з 

педагогічної точки зору як комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю 

людини: аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел; 

бачити проблеми, ставити запитання; висувати гіпотези та оцінювати альтернативи, робити 

свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його [4]. Доповненням думки науковця 

буде розуміння  того, що для критичного мислення важливим є знаходження істини, правди, 

реального шляху розв‘язання пробеми.  

Одним із перших наголосив на важливості розвитку критичного мислення  М. Ліпман. 

Зарубіжний  науковець  розглядав  це  поняття  як    нагальну  потребу,  необхідну  для  життя  в 

сучасному  світі,  оскільки  таке  уміння  дозволяє  правильно  розв‘язувати  широке  коло 

практичних  проблем  у  будь-якій  професійній  діяльності,  в  людських  взаєминах,  науковій 

діяльності,    повсякденному  житті  тощо  [5].  Таким  чином,  учений  трактував  критичне 

мислення як уміння розмірковувати. 

Зарубіжні науковці Н. Дауд і З. Хусін акцентують увагу на тому, що різні твердження 

критичного  мислення  приводять  до  загального  розуміння  цього  феномену  як  –  свідомі 

зусилля з визначення того, які твердження вважати правильними, а які – ні [6]. 

Відповідно до визначення дефініції «критичного мислення» його розвиток визначають 

як  процес  і  результат  кількісних  та  якісних  змін  у  мисленні  людини.    Саме  розвиток,  на 

відміну від формування, пов‘язаний з постійними, безкінечними  змінами, які переходять з 

однієї  якості  в  іншу;  характеризується  динамічністю  від  простого  до  складного  [7,  с.  29].  

Для  такого  процесу,  як  розвиток,  характерним  є  виникнення  нового  стану                             

об‘єкта [8, с.379]. 

Розвиток критичного мислення розуміємо як процес і результат кількісних та якісних 

змін  у  мисленні  людини,  що  спрямовані  на  самостійне  розв‘язання  нею  конкретної 

пізнавальної  чи  життєвої  проблеми  через  її  всебічний  розгляд  на  основі  різних  джерел 

інформації,  визначення  шляхів  розв‘язання    цієї  проблеми,  оцінювання  й  обґрунтований 

вибір одного з них з постійною рефлексією та корекцією власної мисленнєвої діяльності [9]. 

Задля  розвитку  критичного  мислення  С.  Терно  рекомендує:  створювати  проблемні 

ситуації у процесі навчання; пропонувати нетривіальні проблемні завдання; ознайомлювати 

учнів  із  принципами  та  стратегіями  критичного  мислення;  регулярно  створювати  ситуації 




56 

 

вибору; організовувати діалог у процесі вирішення проблемних завдань (інтерактивні форми 



навчання);  передбачати  письмове  викладення  розмірковувань  учнів  з  подальшою 

рефлексією;    надавати  право  на  помилку  та  моделювати  ситуації  виправлення  помилок. 

Дотримання  представлених  рекомендацій  сприятиме  усвідомленості,  самостійності, 

рефлексивності,  обґрунтованості,  контрольованості  та  самоорганізованості,  тобто 

розвиватиме критичне мислення учнів [10, с. 38]. 

Існує  безліч    методів,  форм  та  засобів  розвитку  критичного  мислення.  Серед  них: 

кластер,  асоціативний  кущ,  мозковий  штурм,  робота  в  парах,  кошик  ідей,  ажурна  пилка, 

дискусія,  метод  «ПРЕС»,  сенкан,  фішбон  тощо.  Найбільш  цікавим  для  першокласників,  на 

нашу думку, є використання мультфільмів у освітньому процесі.  

У  словнику  подано  таке  визначення  досліджуваного  поняття:  «мультфільм» 

(мультиплікаційний фільм) – це фільм, створений методом мультиплікації [11, с. 452].  

Мультиплікація  –  вид  кінознімання,  об‘єктом  якого  є  серія  малюнків  або  об‘ємних 

фігур, що зображують послідовні фази руху й створюють на екрані ілюзію руху нерухомих 

об‘єктів [12, с. 700]. 

Роль  мультфільмів  у  вихованні,  розвиткові  та  формуванні  дитини  розкривали 

вітчизняні науковці  Л. Бірюкова, О. Вовчик-Блакитна, Н. Гавриш, Г. Клокова, М. Сітцева, Р. 

Силко, О. Тупичкіна, І. Харченко, Ю. Хомська,                В. Шебанова,  О. Шестопалова та ін.  

Міркування  науковців  щодо  значимості  та  ролі  мультфільмів  у  розвитку  дитини 

одностайні. Під час перегляду мультфільмів їхній зміст безпосередньо впливає на свідомість 

дитини та збагачує її знання, дає можливість розвивати мислення, пам‘ять, логіку, уяву тощо. 

А  розроблені  нами  навчальні  мультфільми    сприяють  розвитку  критичного  мислення 

першокласників.  

Óçàãàëüìþþ’è,  íîæìà  çðîáèòè  âèñìîâîê,  що  під  мультфільмом  як  засобом  розвитку 

критичного 

мислення 

першокласників 

розуміється 

фільм, 


створений 

методом 


мультиплікації,  спрямований  на  досягнення  кількісних  та  якісних  змін  у  мисленні 

першокласника,  на  самостійне  розв‘язання  ним  конкретної  пізнавальної  чи  життєвої 

проблеми через її всебічний розгляд на основі різних джерел інформації, окреслення шляхів 

розв‘язання даної проблеми, їх оцінення та аргументований вибір одного з них з постійною 

рефлексією та корекцією власної мисленнєвої діяльності. 

Проведений аналіз психолого-педагогічних джерел свідчить про значимість розвитку 

критичного  мислення  першокласників  у  досягненні  загальної  мети  початкової  освіти.  А 

такий  засіб,  як  мультфільм,  сприятиме  зацікавленості  учнів  та  бажанню  розмірковувати, 

висловлювати власну думку та вміло її аргументувати.  

 

1.

 



Концепція 

«Нової 


української 

школи» 


[Електронний 

ресурс]. 

– 

Режим 


доступу 

https://drive.google.com/file/d/0BzKkv8gxSZUkMzZMbWtPYU9IWXM/view. 



2.

 

Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. –  Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-



19

.

 

3.



 

Проект  державного  стандарту  початкової  загальної  освіти,  26.07.2017  р.  [Електронний  ресурс].  –    Режим  доступу  : 

https://drive.google.com/file/d/0BzKkv8gxSZUkcXJ4R3UtSkNCVmc/view. 

4.

 



Пометун  О.  Як  розвивати  критичне  мислення  в  учнів  (з  прикладом  уроку)  /  О. Пометун  [Електронний 

ресурс]. –  Режим доступу : http://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/ 

5.

 

Lipman  M.  Critical  thinking:  What  can  it  be?  /  Matthew  Lipman.  –  Institute  of  Critical  Thinking.  Resource 



Publication, 1988. – Series 1. – ғ 1. – 12 p. 

6.

 



Daud  N.  Developing  Critical  Thinking  Skills  in  Computer-Aided  Extended  Reading  Classes  /  N.  M.  Daud,  Z. 

Husin // British Journal of Educational Technology. – 2004. – Vol. 35, # 4. – P. 477–488. 

7.

 

Подласый И. Педагогика. Новый курс : [учебник для студ. вузов, обуч. по пед. спец.] : в 2 кн. И. Подласый. 



– М. : Владос, 1999. – Кн. 1 : Общие основы. Процесс обучения. – 1999. – 576 с. 

8.

 



Философский словарь / [под. ред. И. Т. Фролова]. – [6-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Политиздат, 1991. – 

560 с. 


9.

 

Горохова І. В. Мовно-комунікативні практики формування критичного мислення в сучасних університетах 



США / дис. … канд. філософ. наук : 09.00.10 – філософія освіти / Горохова І. В.,  Київ, 2016. – 206 с. 

10.


 

Терно С. Світ критичного мислення: образ та мімікрія / С. Терно // Історія в сучасній школі. — 2012. — ғ 

7–8. – С.27–39.  

11.


 

Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука.  – К., 1977. – 775 с. 

12.

 

Новий тлумачний словник української мови. У чотирьох томах. Том 2 / укладачі: В. В. Яременко, О. М. 



Сліпушко. – К. : Вид-во «Аконіт», 2001. – 911 с. 

 


1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка