Засобами сприятливого розвивального середовища


ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ



Сторінка53/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   ...   326
 

ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ 

ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ 

Михайлова Н., 

ІІ курс магістратури, педагогічний факультет

 

Бахмат Н., 



доктор педагогічних наук, доцент

 

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

м. Кам’янець-Подільський, Україна 

Анотація.

 У статті окреслено важливість формування комунікативної компетентності 

молодших  школярів.  За  розробленою  технологією  здійснення цього виду  роботи  основною 

одиницею навчання учнів обрано текст, який виконує комунікативну та дидактичну функції. 

Підібрано  тематично  спрямований  літературно-мовний  матеріал  (художні  тексти,  що 

відповідають літературно-мовним темам, система комунікативних і  ситуаційних вправ), що 

сприяло ефективному формуванню комунікативної компетентності.  

Ключові  слова:

  текст,  літературно-мовний  матеріал,  змістовно-мовленнєві  завдання, 

мовний матеріал. 

Сучасна  освітня  система  потребує  перегляду  призначення,  функції  й  уявлень  про 

шкільні  навчальні  предмети.  Найбільшою  мірою  це  стосується  української  мови,  оскільки 

саме цей предмет є однією з базових дисциплін освітнього процесу в цілому. Українська мова 

як складник освітньої галузі «Мови і література» в початковій школі включає в себе низку інших 

дисциплін, а також передбачає різні форми діяльності молодшого школяра, в яких мова відіграє 

провідну роль. 

Особлива  значимість  надається  саме  цьому  предмету  на  сучасному  етапі  розвитку 

суспільства, коли гостро стоїть проблема пристосування людини до нових життєвих умов, у 

зв'язку з чим грамотне володіння мовою стає потребою. 




53 

 

Основною  одиницею  навчання  за  розробленою  технологією  є  формування 



комунікативної  компетентності  молодших  школярів  засобами  тексту,  що  виконує 

комунікативну  та  дидактичну  функції.  Критеріями  відбору  художніх  текстів  були 

екстралінгвістичні  (позамовні  чинники),  лінгвістичні  (мовні),  психологічні,  методичні  чинники, 

рекомендації – шкільної навчальної програми з української мови для I-IV класів. 

Соціокультурна  змістова  лінія  передбачає  загальнокультурний  розвиток  учнів  та 

підготовку  їх  до  життєдіяльності  в  українському  соціумі  і  реалізується  через  виховні  цілі 

уроків  української  мови  шляхом  використання  текстів  певної  тематики.  Тому,  у 

формувальному  експерименті  текстовий  відбір  здійснювався  за  обраною  тематикою  та 

відповідно за однією з основних частин мови «Іменник» [1].  

Художні  тексти  цієї  тематики  містять  величезний  виховний  потенціал,  спрямований 

на  формування  у  юних  громадян  нашої  країни  таких  понять,  як:  назва,  державні  символи, 

розташування  України  в  Європі,  Україна –  спільний  дім  для  всіх  народів,  які  її  населяють, 

роль  української  мови  як  державної,  державні  свята,  події  історичного  минулого,  відомі 

люди минулого й сьогодення, українські національні символи, традиції, народні свята, дитячі 

фольклорні  твори,  повага  до  людей  інших  національностей,  їхніх  звичаїв  і  традицій.  На 

матеріалі  теми  було  сформовано  граматичні  поняття  про  іменник  як  частину  мови,  який 

вивчається  протягом  усього  періоду  початкового  ступеня  освіти.  Мета  засвоєння  даної 

частини  мови  –  грамотне,  усвідомлене  використання  власних  висловлювань  в  усній  і 

письмовій  формі,  уточнення,  поповнення,  збагачення  словникового  запасу  тематично 

обумовленою лексикою – іменниками. 

Незважаючи на те, що діючі шкільні підручники з української мови проаналізовано за 

трьома  частинами  мови  –  іменник,  прикметник,  дієслово  –  технологія  формування 

комунікативної  компетентності  в  основній  частині  роботи  здійснювалася  на  базі  головної 

частин  мови  –  іменника.  Було  відібрано  твори  дитячої  літератури,  уривки  науково-

популярних  текстів  країнознавчого  характеру,  тексти,  що  відображають  своєрідність 

соціально-історичного розвитку народу.  

Відбір  навчального  текстового  матеріалу  здійснювався  з  урахуванням  таких 

дидактичних  принципів,  як  науковість,  доступність,  виховна  цінність,  наявність 

досліджуваних  граматичних  категорій,  наочність,  систематичність,  взаємозв'язок  мовних 

рівнів,  інтеграція,  диференціація.  За  своїм  призначенням  в  навчальних  ситуаціях  тексти 

умовно  поділено  на  призначені  для  вивчення  читання  (основні)  і  для  відпрацювання 

частково-мовних навичок (прикладні). Межі між ними прозорі.  

Загальним завданням в дослідженні над будь-яким текстом стало виконання на його 

основі повноцінних комунікативно-мовленнєвих завдань. 

Наприклад, 

змістовно-мовленнєві 

завдання 

представлено 

такими 

видами: 


репродуктивні, спрямовані на часткове, вибіркове або повне відтворення змісту тексту (або 

окремих фактів, які викладено в ньому); аналітичні, що вимагають від учнів щось пояснити, 

пояснити, обґрунтувати, виявити причини, мети, умови того, про що йдеться в тексті; творчі 

(синтетичні), за допомогою яких учні розширюють і домислюють зображені, представлені в 

тексті  ситуації;  на  основі  авторського  тексту  будують  власні  тексти,  оціночні 

висловлювання,  які  спонукають  висловити  своє  ставлення  до  того,  що  повідомляється,  а 

також ряд інших комунікативно спрямованих мовленнєвих завдань. 

Для  досягнення  результатів,  тобто  сформованості  комунікативної  компетентності 

учнів необхідна була особлива організація навчального матеріалу – тематично спрямований 

літературно-мовний  матеріал:  художні  тексти,  відповідні  літературно-мовним  темам, 

система комунікативних і ситуаційних вправ.  

Система  комунікативних  вправ:  комунікативні  цільові  установки,  спрямовані  на 

вміння  учнів  висловлювати  згоду  (незгоду)  з  чим  (ким),  підтверджувати  сказане, 

доповнювати  сказане,  продовжити  сказане;  установки,  що  формують  уміння  висловлювати 

своє  ставлення  до  подій,  фактів,  явищ;  установки,  які  спонукають  до  вчинення  дії  або, 

навпаки, до його завершення.  

На базі текстового матеріалу будувалася система мовних ситуативно-комунікативних 

вправ,  виконання  яких  залучали  школярів  у  процес  спілкування.  Мовні  ситуації,  зумовлені 

змістом досліджуваного літературного твору, спонукали учнів до висловлювання, до потреби 

в спілкуванні: брати участь в діалозі, розуміти сенс зверненої усного та писемного мовлення, 

передавати за допомогою мовних засобів свої думки і почуття. 

Таким  чином,  відібраний  у  дослідженні  (відповідно  до  навчальної  програми)  [3] 

дидактичний  матеріал  (літературні  тексти  і  відповідний  мовний  матеріал)  представлено  як 

синтез мовного, мовленнєвого, літературознавчого матеріалу і став основою для вирішення 




54 

 

головного  завдання  дослідження  –  формування  комунікативної  компетентності  учнів,  яка 



виражалася в знаннях, уміннях і здатності молодших школярів: передбачати (прогнозувати) 

зміст тексту того чи іншого твору за заголовком, за початком, за ілюстративним матеріалом 

тощо; прогнозувати композицію тексту за його жанровою характеристикою; виділяти суттєві 

і  несуттєві  ознаки  предметів  або  явищ;  виділяти  головне  і  деталі  в  інформації;  робити 

висновки  зі  спостережень,  зі  сказаного,  прочитаного,  почутого,  узагальнювати  факти; 

ставити  комунікативні  завдання  –  щось  повідомити,  запитати,  про  щось  дізнатися, 

попросити,  від  чогось  відмовитися,  з  чимось  погодитися,  з  чимось  привітати  тощо; 

усвідомлювати задум висловлювання (навіщо кажу); орієнтуватися в умовах спілкування, в 

мовній ситуації (кому кажу, з ким, за яких обставин); планувати мовну дію, дотримуючись 

мовних  і  літературних  норм;  висловлювати  і  розгортати  думку  (що  говорю)  в  усній  і 

письмовій  формі  і  відповідно  до  засвоєних  граматичних  понятть,  правил  орфографії  і 

орфоепії;  впливати  на  співрозмовника  в  залежності  від  мовного  завдання  (як  говорю); 

здійснювати контроль – чи відповідає сказане (написане) задуму. 

Одним із завдань експериментальної технології є засвоєння зазначеного вище мовного 

матеріалу:  частини  мови  іменник  на  тематично  організованому  текстовому  навчальному 

матеріалі  з  метою  включення  його  в  створення  мовних  ситуацій  на  уроці,  виконання 

ситуаційних вправ творчого характеру. 

Використання  художнього  тексту  як  навчальної  одиниці  навчального  матеріалу 

дозволило  учням  здійснювати  спостереження  над  мовними  явищами,  розуміти 

(осмислювати)  текстотвірні  функції  однієї  з  основних  частин  мови  –  іменника  –  тобто 

здатність  одиниць  мови  брати  участь  у  створенні  тексту,  пов'язувати  всі  його  частини  і 

окремі речення в одне ціле з урахуванням комунікативної спрямованості, загального задуму. 

На  текстовій  основі  школярі  пізнавали  активну  роль  зазначеної  частини  мови.  Основне 

призначення текстового і мовного навчального матеріалу в навчальному експерименті полягало у 

формуванні  системи  усвідомлених  комунікативних  умінь,  спрямованих  на  осмислення 

авторського  тексту  і  продукування  власного,  тобто  в  формуванні  у  школярів  здатності 

спілкуватися через спілкування. 

Належне  місце  в  експериментальній  технології  відводилося  читанню  як  одному  з  видів 

мовної  діяльності,  яка  є  метою  і  засобом  навчання  української    мови.  Вирішальне  значення 

надавалося  розвитку  у  дітей  творчої  уяви,  здатності  вести  діалог  з  письменником,  жваво 

сприймати  кожен  зі  створених  ним  образів,  співвідносити  образний  світ  художнього  твору  з 

власним  життєвим  досвідом,  пильно  вдивлятися  в  літературних  героїв,  міркувати  над  їх 

судженнями, обмірковувати їх вчинки, поведінку з тим, щоб краще розібратися в собі. Спеціальні 

завдання  по  тексту  були  спрямовані  на  стимулювання  розумової  діяльності,  формування  творчої 

уяви, образного мислення. 

 

1.



 

Вашуленко  М.  С.  Українська  мова  :  підруч.  для  4  кл.  загальноосвіт.  навч.  закл.  з  навчанням  українською 

мовою / М.С. Вашуленко, С. Г. Дубовик, О.I. Мельничайко / за ред. М.С. Вашуленка. – Київ : «Освіта», 2015. – 

192 с. 


2.

 

Методические  основы  языкового  образования  и  литературного  развития  младших  школьников  /  Под  ред. 



Т. Г. Рамзаевой. – Москва : Специальная литература, 2005. – 176 с. 

3.Навчальні  програми  для  початкової  школи  [Електронний  ресурс]  //  Офіційний  сайт  МОН  України.  –  Режим 

доступу : http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html. – Назва з екрану. 

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка