Засобами сприятливого розвивального середовища


ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ДІТЕЙ ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЕКОРАТИВНІ



Сторінка52/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   326
ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ДІТЕЙ ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЕКОРАТИВНІ 

МОЖЛИВОСТІ КОЛЬОРУ У ВЛАСНІЙ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 

Мей А.

, студентка 4 курсу педагогічного факультету 

Демчик К., 

старший викладач

 

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

м. Кам’янець-Подільський, Україна 

Анотація.

 У статті розглядаються значущі аспекти процесу формування у дітей умінь 

у власній творчій діяльності використовувати декоративні можливості кольору, оскільки це є 

однією з провідних проблем художньо-естетичного розвитку та естетичного виховання дітей. 

Запропоновані ефективні методи та прийоми активного використання можливостей кольорів 

під час малювання. 



Ключові  слова:

  колір,  естетичний  розвиток,  декоративний,  художньо-творча 

діяльність, колорит. 

Одним  із  головних  завдань  сучасної  дошкільної  освіти  є  творчий  розвиток  у  дітей, 

формування  художніх  смаків.  Серед  низки  поставлених  вимог  особистісно-орієнтованої 

моделі до дошкільної освіти проблема розвитку у дітей умінь використовувати декоративні 

можливості  кольору  у  власній  творчій  діяльності  набула  значної  актуальності  у  сьогоденні 

1, с. 124



Зауважимо,  що  вчити  людину  відчувати  (переживати),  розуміти  художні  цінності  і 



творити  за  законами  краси  –  це  основні  завдання  художньо-естетичного  виховання,  які 

означені в чинних освітніх програмах.



 

Багатьма  вченими  (Е. Бєлкіна,  Н. Зубарєва,  Р.  Казакова,  Н. Сакуліна  та  ін.)  були 

серйозно  розроблені  теоретичні  фундаментальні  положення  науки  про  колір,  які  є 

домінантними  й  сьогодні  та  надають  багатий  фактичний  матеріал  для  історичного  аналізу 

змістовності колірної гармонії 

3, с. 24



Здавна  колір  вважався  одним  з  важливих  властивостей  предметів  і  явищ 



навколишнього життя. Вже в стародавньому світі люди намагалися визначити вплив кольору 

на  людину.  Вважалося,  що  колір  впливає  на  настрій  і  самопочуття  людини.  Одні  кольори 

заспокоюють  нервову  систему  (зелений,  синій,  блакитний),  інші,  навпаки,  дратують, 

збуджують (червоний, оранжевий, пурпурний, жовті кольори). Іншими словами, колір має на 

людину неабиякий емоційний вплив 

4, с. 79



В  образотворчому  мистецтві  колір  виступає  засобом  гармонізації  форми. 



Усвідомлення  виражальних  можливостей  кольору  надає  можливість  використовувати  його 

для  відтворення  власних  емоцій,  певного  стану,  настрою  в  різних  видах  власної  художньої 

діяльності . 

Слід зазначити, що зазвичай дослідження кольору проводиться в комплексі і збагачує 

науку  про  колір  –  кольорознавство,  що  включає  фізичний,  фізіологічний  і  психологічний 

аспекти вивчення кольору. 

Ознайомлення з  кольором  предметів,  об‘єктів,  явищ  навколишнього  життя  і  колірне 

рішення зображень дітьми в їхніх малюнках, аплікаціях сприяє розвитку у них естетичного 

сприйняття,  почуття  кольору.  Велику  роль  у  вирішенні  цих  завдань  відіграє  ознайомлення 

дітей  з  мистецтвом  і  природою.  Про  це  свого  часу  писав  ще  чеський  педагог 

Я. А. Каменський 

2, с. 98 – 99






52 

 

Інтерес  до  кольору,  на  думку  Я. А. Каменського,  формується  у  дітей  поступово  і  з 



урахуванням  вікових  можливостей.  Колір  предметів  має  велике  значення  у  розвитку 

естетичного сприйняття дітей і може виступати для дитини як один з ознак предмета. 

Дошкільники звичайно у своїх живописних роботах не звертають уваги на освітлення. 

Сонце  практично  завжди  присутнє  в  їхніх  роботах.  Діти  зображують  його  кружечком, 

плямою, трикутником у кутку. Воно може мати промені, сяйво, але в той же час не блищить. 

Тому тіней в малюнку теж немає. Дерева, будинки, люди, розташовані проти сонця, мають 

таку ж яскравість, як і освітлені. Вибір фону роботи може говорити про приналежність часу 

доби – в залежності від того, вибирає дитина жовтий папір або чорний. Але, навіть обравши 

жовтий фон, дитина намалює на ньому сонячне коло з променями: «Щоб було зрозуміліше». 

Внизу  смужка  зеленого  кольору  –  трава.  Вгорі  –  синя  смужка  неба.  Посередині  –  простір 

повітря,  де  росте  ліс,  літають  птахи.  А  на  чорному  фоні  можуть  з‘явитися  намальовані 

чорною або темно-синьою фарбою хмари і жовтий коло місяця. 

Сьогодні  завдання  активізації  творчих  здібностей  дітей  призводить  до  необхідності 

пошуку  нових  способів  художнього  вираження.  Однією  з  причин,  що  ускладнюють 

сприйняття  кольору  у  дітей,  може  бути  недостатня  професійна  та  методична  підготовка 

педагогів. 

Педагог повинен звертати увагу дитини на колірні нюанси тіні і світла. При цьому для 

наочності  можна  використовувати  репродукції  пейзажів  та  фотографії.  На  занятті  педагогу 

разом з дітьми слід розглянути, наприклад, як тінь лягає на дерева, а світло місяця висвітлює 

стовбури  та  гілки.  На  багатьох  заняттях  широко  практикується  використання  колірних 

квадратиків. Робота з ними багато в чому сприяє формуванню у дітей здатності сприймати 

тонкі градації кольору 

3, с. 46


Ознайомлювати з кольором можна і за традиційною програмою, яка передбачає, що в 



три роки діти повинні знати чотири кольори, в чотири роки – 5 – 6 кольорів, в п‘ять років – 7 

–  8  кольорів,  в  шість  –  одинадцять-дванадцять  кольорів.  А  можна  і  за  нетрадиційною 

методикою ознайомлювати відразу з дванадцятьма кольорами на будь-якому віковому етапі, 

починаючи з трирічного віку, і словами позначають їх. 

Таким  чином,  діти  не вміють  користуватися  кольором  як  засобом  виразності,  тільки 

після  спеціального  навчання  вони  використовують  колір  в  своїх  роботах.  Необхідно 

цілеспрямовано вчити дітей розрізняти і називати кольори та їх відтінки. 

 

1.



 

Бренда Маллон. Творческая визуализация и цвет. / Маллон Бренда. – Москва : Галактион, 2001. 

2.

 

Все о технике: Цвет. – Киев : АРТ-РОДНИК, 2002. – 144 с. 



3.

 

Купер М. Язык цвета. – Москва : Эксмо, 2001. 



4.

 

Печенюк Т. Кольорознавство. – Київ : Грані-Т, 2009. – 192 с. 






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка