Засобами сприятливого розвивального середовища


Виклад  основного  матеріалу



Сторінка50/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   326
Виклад  основного  матеріалу. 

Великою      різноманітністю    відзначаються      форми   

організації педагогічного  процесу. Вони  спрямовані на  художнє  відтворення  об‘єктів та 

явищ      навколишньої    природи    на  основі    творчої    ініціативи  вихованців    і    вихователів,  

духовної  єдності  особистості  й колективу  у   спільній творчій діяльності.  Тому відповідної 

уваги  заслуговує  створення  педагогічних  умов,    які  б  сприяли        естетичному  вихованню  

молодших  школярів  і забезпечили ефективність  навчально-виховного процесу.  

Д.  Джола  та  А.  Щербо,  формулюючи  загальні  завдання  естетичного  виховання  в 

початкових  класах,  спрямовують  педагогічні  зусилля  у  цій    галузі  виховної  роботи  на 

"поширення сфери дії  естетичного ставлення,  потреб, переживань   -  на світ  знань,  який 

відкривається дитині,  розвиток смаку, тобто вибіркового і в певній мірі свідомого ставлення   

до  різноманітних  носіїв  естетичних  цінностей у природі,  творах  мистецтва,  вигляді  та  

поведінці  людей,  особистих діях"  [2, с. 84]. 

Створення духовно піднесеної атмосфери,  де креативна діяльність учителя та учнів є 

основою  навчально-виховного процесу, зазначена  як  один із  важливих аспектів  у  роботах 

Ш. Амонашвілі,  І. Беха, Я. Корчака,  В. Сухомлинського,  В. Шаталова  та ін. 

Як  показує    досвід,    учні    початкових  класів  сприймають  навколишній  світ 

фрагментарно,    поверхово  і  розрізнено.  Діти  не    можуть  у  сприйнятому  предметі  виділити 

щось  основне,    осмислити  його    найважливіші    властивості  і,  як    результат,  сприйняти 

предмет  цілісно,  без    чого    не  може  бути  естетичного      оцінювання.  Але    вчитель      має  

можливість  впливати  на  формування  навичок  естетично-оцінного  сприймання    в  першу 

чергу  в  позакласній  роботі.

   

Саме  тут  є  можливість  навчити  дітей  розрізняти  барви,  звуки, 



форми, а також аналізувати те, що сприйнято, цілісно характеризувати об"єкт. Сприймання 

не  може  бути  естетичним,  якщо  воно  не  має  емоційного  забарвлення.  А  емоційне 

забарвлення,  у  свою  чергу,  має  підгрунтя  у  минулих  враженнях,  на  основі  яких  діти  вже 

можуть  порівнювати,  зіставляти,  виділяти,  оцінювати.  Для    естетичних  переживань 

важливим  є    не    тільки  розвиток  здатності  чуттєво    сприймати  навколишнє

   


(розрізняти 

 

 



барви, звуки,  форми  тощо),  

 

але   й використовувати  отриману  сенсорну  інформацію  у  



власній    творчості.  Таким  чином,    сенсорну    культуру    можна    назвати  передумовою    для 

формування

 

естетичних



 

почуттів. 

Великого значення  для посилення творчого освоєння дітьми  світу  набуває  розвиток  

їхнього  образного    мислення.  Молодший  школяр  мислить  образами,    а  це    означає,    що  

мозок дитини  створює образи навколишнього світу  через  певні сигнали, які йдуть  по так  

званих  "каналах"  через  нервові  клітини.    Мозок      дитини,    на    думку  В.  Сухомлинського,  

вимагає  виховання    розуму  і  джерела  думки      серед  наочних    образів,    і    передусім  серед 

природи    [4].  Тому  завдання    педагога    -      навчити  школярів  "переключати  "  думки    з 




50 

 

наочного образу на "обробку" інформації про цей образ. Дитяче мислення, розумові процеси 



повинні бути  якомога  тісніше пов‘язані з  яскравими  наочними  образами  навколишньою  

світу.    Тоді  мистецтво,  у  свою  чергу,  покликане  задовольняти  одну  з  найвищих  потреб  

людини  -    художню,  яка  інтегрує        інтелектуальні,  емоційні  та  моральні    погреби  (Л. 

Виготський , І. Зазюн, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн ,  В. Сухомлинський та  ін.).  Наближення  

до  мистецтва,  особливо    в  молодшому  шкільному  віці,  є    одним  з    найбільш  значущих  

чинників,    необхідних    для  створення  атмосфери  взаєморозуміння  й  самопізнання    у 

людських    стосунках.  Тому      важливим    етапом    для  формування  естетичних    почуттів    у 

молодших   школярів,  на нашу думку, є освоєння дітьми естетичного потенціалу  природи   і  

мистецтва  на основі поліхудожнього підходу,   коли  об'єднуються   твори   різних  видів  

мистецтва за однотипністю художнього образу природи. 

 Варіативність    способів      діяльності,        форм      передачі      емоційно-    естетичного   

досвіду      грунтується    на  безпосередньому    спілкуванні  з  природою,  допомагає  поетапно 

розкрити естетичну сутність природи та мистецтва. Мета такого комплексу - якнайяскравіше 

показати  виражальні  можливості  різних  видів  мистецтва  у  втіленні  одного  з  художніх  

образів природи,  орієнтувати  на розвиток творчої активності  дітей молодшого шкільного  

віку.  Ефективність  естетично-творчого  розвитку  дітей значною  мірою  визначається  саме 

інтеграцією  різних    видів  мистецтв  у  процесі  естетичного  виховання,  оскільки  дитина  за 

своєю  природою  поліхудожня,   тобто   однаково   схильна  до сприймання,   усвідомлення  

і  перетворення  різноманітної  художньої інформації [1]. 

Виходячи з вищесказаного, важливим для формування естетичних почуттів молодших 

школярів  є  дотримання  певних  організаційно-методичних  умов.  Основною  передумовою 

позакласних  занять  є:  чітка  послідовність.  систематичність,  насиченість  пізнавальним 

змістом;  обов'язковий  зв‘язок  із  програмовим  змістом  навчальних  дисциплін  початкової 

школи,  реалізація  якого  передбачає      застосування    різних      форм      послідовного 

ознайомлення  дітей  з  естетичним  матеріалом  природи  і  мистецтва;  пошук    найбільш 

ефективних і цілеспрямованих методів художньо-педагогічного впливу;  врахування  вікової   

і  психологічної   схильності  дітей до сприймання 

 

природи, творів мистецтва; 



 

зростаючий 

обсяг  їх  естетичного  досвіду;    розвиток    творчих   здібностей    школярів    на  тлі    різновидів  

естетично-творчої діяльності. 

Оскільки  творча  діяльність  дитини  має  переважно  образний  характер, більшість 

дослідників  наполягають  на  інтегруванні  різних  видів  дитячої  творчості  та    різних  видів  

мистецтва      (  Е.  Бєлкіна,      Н.  Горобець,  Н.  Гавриш,    М.  Роганова,  К.  Тарасова    та    ін.).  

Об'єднання  різних      видів  естетично-творчої  діяльності  (образотворчої  діяльності  із 

словесною    творчістю,  пластичної  творчості  із  музичною  творчістю  тощо)    поглиблює    

естетичний  розвиток  дитини.   Синтез   мистецтв  перетворюється  на  своєрідну "колиску" 

естетичного ставлення школяра  до власної  творчої  діяльності,  її процесу   та  результату.  

Одухотворена  високими    мотивами    творча  діяльність    молодших    школярів    подвоює 

виховний  потенціал і стає засобом  потужного впливу па естетичні  почуття  вихованців. 

Дуже важливе також використання  виховного   потенціалу  сім'ї з метою  стимуляції  

естетично-творчої активності   дітей    (В. Сухомлинський, Б. і О. Нікітіни,  О. Торшилова).  

Сім'я    є  важливим    джерелом  естетичної    інформації.    Саме  із    сім'ї  починається  пізнання 

дитиною  світу,  саме  сім'ї  притаманне  ставлення  до  дитини  у  всій  повноті  і  цілісності, 

урахування  її  індивідуальних  особливостей.  Процес  естетичного  виховання,  розпочатий  у 

навчальному  закладі,  сім'я    продовжуватиме  і  розвиватиме  далі,  а  включення  її  у  творчий 

процес  позитивно  впливатиме  на  стосунки  батьків  і  дітей,  на  естетичний  розвиток  дитини. 

Максимально  позитивний  ефект  виховання,  як  вважає  В.  Моляко,  може  бути  досягнутий  

тоді,  коли "вектори вчительського, батьківського збігаються і є творчими по суті" [3, с. 49]. 

Важливою  умовою  організації   естетично-творчої   діяльності у позакласній роботі є  

використання    ігрових    форм    навчально-виховної  роботи,  оскільки  для    ефективного 

формування естетичних почуттів у дітей молодшого шкільного віку це найпродуктивніший 

спосіб. 


Сукупність  перечислених  педагогічних  умов  є  необхідною  для  формування   

естетичної  культури молодших школярів.   






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка