Засобами сприятливого розвивального середовища


СЮЖЕТНО-РОЛЬОВА ГРА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО



Сторінка41/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   326
СЮЖЕТНО-РОЛЬОВА ГРА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО 

ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 

Костиря Н., 

ІV курс, факультет педагогіки та психології 

Прибора Т., 

доцент ЦДПУ імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький, Україна 

 

Анотація.

  У  статті  автором  відображено,  яку  роль  в  житті  сучасних  дітей  посідає 

сюжетно-рольова  гра.  Наголошено  на  тому,  що  гра  є  активним  засобом  виховання  і  в 

молодшому  шкільному  віці,  визначено  вимоги  до  її  організації.  Демонструються  думки 

багатьох  відомих  учених  щодо  використання  сюжетно-рольової  гри  в  процесі  морально-

етичного  виховання  дітей  початкової  школи.  Звертається  увага  на  те,  що  від  педагогічної 

майстерності вихователя, його культури залежить рівень загального розвитку дитини.  

Ключові слова:

 морально-етичне виховання, сюжетно-рольова гра, молодші школярі. 



Постановка проблеми.

  Упродовж  життя  людина  грає  ту  чи  іншу  соціальну  роль,  що 

відведена  їй  у  суспільстві.  Вона  програє  близько  ста  ролей  і  до  виконання  кожної  з  них 

готується  сама  або  її  готує  суспільство.  Ще  колись  А. Макаренко  писав:  «Гра  має  важливе 

значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. 

Тому  виховання  майбутнього  діяча  відбувається  перш  за  все  в  грі…»  Отже,  гра,  її 

організація – ключ в організації виховання. 

Аналіз  досліджень.

  Особливо  важливе  значення  для  всебічного  виховання,  особливо 

морального, надається ігрової діяльності, в процесі якої дитина активно пізнає навколишню 

дійсність  і  опановує  суспільним  досвідом,  нормами  поведінки,  загальнолюдськими 

цінностями, накопиченими попередніми поколіннями. Про цей аспект писали такі науковці: 

О. Ворожейкіна,  І. Джелякова,  В. Майоренко,  Г. Тарасенко,  Л. Пилипенко,  Т. Троценко, 

М. Федорова,  Л.  Ельконінова,  Е. Аркін,  A. Запорожець,  Д. Менджерицька,  Д. Маллаєв, 

П. Рудік, К. Ушинський, А. Усова та ін. 

Дослідження  вітчизняних  педагогів  і  психологів  Л. Виготського,  Р. Жуковської, 

А. Леонтьева,  Д. Менджерицької,  С. Рубінштейна,  А. Усової,  Д. Ельконіна  та  ін.  показали, 

що  гра  є  провідною  діяльністю,  яка  забезпечують  всебічне  виховання  і  розвиток  дітей  не 

тільки  дошкільного  віку,  а  й  продовжує  бути  активним  засобом  і  в  молодшому  шкільному 

віці. 

Мета статті –

 розглянути специфіку організації сюжетно-рольової гри в початковій 

школі.  

Виклад основного матеріалу.

 У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. 

«Дитина  6–7  років,  –  як  відзначає  український  академік  О. Савченко, –  одночасно  тяжіє  до 

двох  видів  діяльності:  ігрової  та  навчальної.  Своєрідність  цієї  ситуації  в  тому,  що 

нерозвинені  пізнавальні  можливості  дітей  цього  віку  підкріплюються  сильними  ігровими 

мотивами,  потребою  емоційного  контакту  й  підтримки  дорослого.  Можна  сказати,  чим 

сильніше була розвинена в дитини до школи ігрова діяльність, тим виразніше в маленького 

школяра  прагнення  утвердити  себе  в  новій  соціальній  ролі  –  ролі  учня.  Отже,  навчальна 

діяльність визріває в надрах ігрової і лише поступово стає провідною» [4, 173]. 

Українські  науковці  С. Максименко,  К. Максименко,  О. Главник  вказували,  що 

оскільки  основним  методом  і  формою  навчання  та  виховання  першокласників  є  гра,  слід 

активно  включати  її  в  навчально-виховний  процес.  Гра  має  особливе  значення  для 

формування  вміння  вчитися  та  служить  природним  і  незамінним  засобом  самовиховання, 

самонавчання, самопізнання, самореалізації дитячої особистості [1, 19]. 

У  період  дитинства  саме  гра,  що  моделює  і  перетворює  реальність,  є  одним  з 

основних видів діяльності дитини як визначального чиннику її розвитку. У початковій школі 

гра  супроводжує  навчальну  діяльність,  сприяючи  її  становленню,  а  також  полегшує 

адаптацію до школи. 

Академік  НАПН  України,  доктор  психологічних  наук

  С. Максименко  писав: 

«Оскільки  гра –  незамінна  складова  дитячого  життя,  потрібно  розглядати  гру  як  частину 

навчально-виховного процесу й водночас як педагогічний метод, який використовується для 

реалізації актуальних завдань морально-етичного виховання молодших школярів» [1, 20]. 

Сюжетно-рольові  ігри  посідають  особливе  місце  в  моральному  вихованні  дитини. 

Вони  мають  здебільшого  колективних  характер,  тому  що  відбивають  суть  взаємин  у 

суспільстві [2, 14]. 

Сучасний  російський  психолог,  що  спеціалізується  на  проблемах  дитинства 

Л. Ельконінова  зазначає,  що  самостійність  дітей  у  сюжетно-рольовій  грі –  одна  з  її 

характерних  рис.  Діти  самі  обирають  тему  гри,  визначають  лінії  розвитку,  вирішують,  як 



43 

 

стануть  розкривати  ролі,  де  розгорнуто  гру  і  т.  д.  При  цьому  немає  нічого  неможливого: 



можна, сівши в крісло-«ракету», опинитися на Місяці, за допомогою палички-«скальпеля» – 

зробити  операцію.  Творчий  характер  сюжетно-рольової  гри  визначається  наявністю  в  ній 

задуму, реалізація якого пов'язана з активною роботою уяви, з розвитком у дитини здатності 

відображати свої враження про навколишній світ [5, 60]. 

Але для того, щоб виховання школярів в процесі сюжетно-рольової гри відбувалося, 

вчителеві  необхідно  правильно  керувати  ігровою  діяльністю.  Керівництво  цим  видом  ігор 

вимагає від нього великої майстерності і педагогічного такту. 

Крім  цього  сюжетно-рольова  гра  має  відповідати  низці  вимог,  які  запропонувала 

український науковець О. Ворожейкіна: 

1.

 



Гра  повинна  стимулювати  мотивацію,  викликати  в  школярів  інтерес  і  бажання 

добре  виконати  завдання;  її  варто  проводити  на  основі  ситуації,  що  адекватна  до  реальної 

ситуації спілкування. 

2.

 



Рольова гра має бути добре підготовлена з погляду змісту і форми, а також чітко 

організована. 

3.

 

Рольова гра має бути прийнята всією групою учнів. 



4.

 

Вона  неодмінно  проводиться  в  доброзичливій  творчій  атмосфері,  викликає  в 



школярів почуття задоволення і радості. 

5.

 



Гра  організовується  таким  чином,  щоб  учні  могли  в  активному  мовному 

спілкуванні з максимальною ефективністю використати мовний матеріал. 

6.

 

Учитель неодмінно сам має вірити в ефективність рольової гри. 



7.

 

Набуває значущості вміння вчителя встановити контакт з учнями [2, 56 – 57]. 



Український  освітянин  І. Джелякова  наголошує  на  тому,  що  кожному  педагогу  слід 

пам‘ятати: коли якусь гру застосовують надто часто, виникає небезпека втрати інтересу дітей 

до неї, бо зникає новизна. Вона радить лишати незмінними ігрові дії, а у зміст треба вносити 

щось  нове:  ускладнювати  правила,  змінювати  предмети,  включати  елементи  змагання, 

починати гру з несподіваної лічили і ігрового зачину [3, 52]. 

Висновки.

 

Узагальнюючи сказане, ми дійшли висновку, що для ефективності процесу 

морально-етичного  виховання  молодших  школярів  потрібно  активно  використовувати  в 

цьому  процесі  сюжетно-рольові  ігри,  для  того  щоб  діти  здобували  суспільно-корисний 

досвід та краще засвоювали моральні норми поведінки. 

 

1.



 

Готовність дитини до навчання / упоряд.: С. Максименко, К. Максименко, О. Главник. – 

К.: Мікрос-СВС., 2003. – 112 с. 

2.

 



Гра в початковій школі / уклад. О. М. Ворожейкіна. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 

191 с. – (Серія «Позакласні заходи»). 

3.

 

Джелякова І.  Гра  як  один  із  методів  виховання  учнів  початкових  класів  /  Іванна 



Джелякова // Початкова школа. – 2016. – ғ 10. – С. 52. 

4.

 



Савченко О. Я. Сучасний  урок  у  початкових  класах:  Посібник  для  вчителя  / 

О. Я. Савченко. – К.: Магістр-S, 1997. – 256 с. 

5.

 

Эльконинова Л. И.  Полнота  развития  сюжетно-ролевой  игры  [Електронний  ресурс]  / 



Л. И. Эльконинова // Культурноисторическая психология. – 2014. – ғ 1. – C. 54–62. – Режим 

доступу: https://psyjournals.ru/files/67614/kip_2014_1_elkoninova.pdf – Назва з екрану. 

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка