Засобами сприятливого розвивального середовища


ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У



Сторінка40/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір5,63 Mb.
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   326
ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У 

ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ПРИРОДОЗНАВСТВА» 

Кордюк К.,

 5 курс початкова освіта 

Струк А., 

кандидат педагогічних наук 

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 

 місто Івано-Франківськ, Україна 

Анотація.

  У  статті  розглядаються  питання  формування  навчально-дослідницьких 

умінь  учнів  початкової  школи  у  процесі  вивчення  курсу  «Природознавства».  Розкрито 

значення  курсу  «Природознавства»  в  освоєнні  учнями  дисциплін  природничо-наукового 

циклу, пропонуються  методи, прийоми,  шляхи  удосконалення процесу формування в  учнів 

молодших  класів  дослідницьких  умінь  на  уроках  природознавства  і  форми  

природопізнавальної діяльності, в ході яких формуються дослідницькі уміння учнів. 

Ключові слова:

 підготовка, дослідницька робота,  процес спостереження, пізнавально - 

пошукова діяльність. 

 

Основним  фактором  розвитку  дитини  є  її  практична  діяльність.  У  період  шкільного 



дитинства  при  сприятливих  умовах  життя  інтенсивно  розвивається  інтелектуальна  й 

емоційно-вольова сфера дитини, закладаються основи правильного відношення до предметів 

й  явищ  навколишнього  середовища.  Важливий  фактор  впливу  на  дітей  –  систематична, 

цілеспрямована  навчально-виховна  робота,  у  якій  особливе  місце  займає  процес 

ознайомлення із природою. При ознайомленні учнів з багатогранністю навколишнього світу 

формується  гармонійно  розвинута  особистість  в  якій  розвивається  уявлення,  що  природа 

єдине  ціле,  виробляються  інтелектуальні  і  практичні  вміння,  виховується  шанобливе 

ставлення  до  природи,  формується  науковий  світогляд,    екологічна  культура  мислення, 

вміння пізнання дійсності, що задовольняють потяги дитини до дослідництва і висновків. 

Ефективність процесу навчання складається не тільки в тому, щоб дати учням глибокі 

й міцні знання, але й в організації самостійного їх набуття, творчого підходу до навчання й 

практичного застосування знань. 

Особлива увага приділяється розвитку в школярів самостійній розумовій діяльності в 

процесі  засвоєння  знань.  В  таких  випадках  вчитель  при  вивчені  курсу  природознавства 

застосовує практичні методи навчання

Курс природознавства, особливо початкової ланки, має важливе значення в освоєнні 

учнями дисциплін природничо-наукового циклу. Від того, наскільки повно молодші школярі 

опанують  основи  природничих  наук,  залежать  їхні  подальші  успіхи  в  освоєнні  біології, 

географії, фізики, хімії. 

Зміст  матеріалу,  досліджуваного  на  уроці,  його  специфіка  диктують  використання 

певних методів і прийомів у їхньому розумному сполученні. Для того, щоб учень зміг більш 

глибше  та  повніше  зрозуміти  тему  уроку,    необхідно  розвивати  в  дитини  дослідницькі 

вміння, чим самим привчати її до саморозвитку. 

Дослідженнями  встановлено,  що  школярам  доступне  розуміння  причин  багатьох 

природних  явищ,  цілісне  сприйняття  природи.  Вченими  (А.Я. Герд,  Б.Е. Райков, 

К.П. Ягодовский,  М.Н. Скаткин)  доведено,  що  знання  про  природу  повинні  даватися 

методами  природних  наук,  тобто  практичними  методами  навчання,  спостереженням  і 

дослідами. Вони дають можливість учням найбільше повно пізнати природні закономірності, 

побачити  взаємозв'язки  між  компонентами  природи,  сприяють  розвитку  самостійності  й 

активізації розумової діяльності.  

Процес  формування  будь-якої  особистісної  якості  неможливий  без  створення 

визначених умов, що забезпечують його успішність. У педагогічному плані це виражається в 

створенні  таких  умов, що забезпечили б досягнення заздалегідь очікуваного результату.  У 



41 

 

зв'язку з цими умовами закріплення стійкого дослідницького інтересу в учнів є включення до 



змісту  навчально-пізнавальної  діяльності  елементів  дослідницької  діяльності.  Динаміка 

інтересу учнів до навчально-дослідницької роботи буде змінюватися в позитивний бік, якщо 

цілі й задачі  цієї роботи будуть  усвідомлені  учнями в особистісному сприйнятті.  Програма 

роботи,  її  зміст,  методи  можуть  залишитися  мертвою  схемою,  якщо  сам  учень  не  буде 

розуміти  мету  майбутньої  роботи,  якщо  він  виявиться  нездатним  зрозуміти  значимість  її  у 

своєму  інтелектуальному  й  духовному  становленні,  якщо  він  не  буде  володіти  методикою 

навчально-дослідницької роботи. 

Важливою умовою формування в учнів інтересу до навчально-дослідницької роботи є 

розмаїття  її  форм,  що  сприяє  активізації  пізнавальної  пошукової  діяльності  учнів, 

удосконаленню навичок і умінь раціональної розумової праці, розвитку  умінь формулювати 

й вирішувати задачі.     

Навчально-дослідницька  діяльність  дозволяє  розвивати  здатність  аналізувати  й 

узагальнювати  факти,  приймати  рішення,  сприяє  індивідуалізації  навчання,  забезпечує 

творче співробітництво вчителя й учня, забезпечує вплив особистості вчителя на формування 

особистості школяра. 

Однією зі значимих умов, що забезпечують становлення інтересу учнів до навчально-

дослідницької  роботи,  варто  вважати  створення  при  виконанні  дослідницьких  завдань 

ситуації успіху й волі вибору для кожного учня. 

Перші  позитивні  результати  дослідницької  роботи,  відчуття  успіху,  радості  й 

задоволення  від  досягнутого  закріплює  інтерес  у  школярів,  виробляє  потребу  в 

систематичних заняттях дослідницького плану. 

Не  менш  важливою  умовою  формування  дослідницьких  інтересів  школярів  є 

організація  навчання,  заснованого  на  принципах  новизни  навчального  матеріалу,  його 

відповідності  сучасним  науковим  досягненням  і  практичній  значимості,  високій  активності 

тих  учнів,  яких  навчають,  які  повинні  одержувати  знання  не  в  готовому  вигляді,  а  в 

результаті самостійного розв‘язання  навчально-дослідницьких задач. 

Формування  і  розвиток  творчої  активності  учня,  здатності  самостійно  працювати 

розглядається  як  пріоритетний  напрямок  у  діяльності  сучасних  шкіл.  І  якщо  недостатність 

формальних  знань  школярів  поповнити  відносно  нескладно,  то  розвиток  самостійності 

мислення  потребує  великих  зусиль.  На  мій  погляд,  гарним  інструментом  для  цього  є 

навчально  -  дослідницька    робота  (НДР)  учнів.  НДР  учнів  являє  собою  систему  виховання 

творчої  особистості  в  процесі  дослідницької  діяльності,  в ході  якої  в  школярів  формується 

здатність  до  всіх  видів  творчості  (від  суб'єктивного  до  об'єктивного)  –  творча  активність, 

високі особистісні якості. 

Забезпечити тісний зв'язок НДР з навчальним процесом, зі змістом занять і технологій 

навчальних  занять  –  актуальна  задача  педагогів.  Це  дозволить  органічно  включати  в 

навчальну  програму  завдання  дослідницького  характеру,  визначати  методику  виконання 

НДР,  прогнозувати  її  результати.  Особливістю  навчального  процесу,  спрямованого  на 

навчально-дослідницьку  діяльність,  є  фактор  суб'єктивного,  „відкриття‖  нового  знання,  що 

має не об'єктивну, а лише суб'єктивну значимість і новизну. В ході дослідницької діяльності 

учень  „відкриває‖    нове  значення  про  об'єкт  дослідження,  способи  або  засоби  ведення  цієї 

діяльності.  А  на  цій  основі  відбувається  активний  „мікророзвиток‖  його  особистості,  і 

насамперед його дослідницьких умінь і здібностей . 

Таким  чином,  курс  природознавства  в  школі  відіграє  особливо  важливу  роль  в 

становленні  особистості,  розвитку  та  виховання  дитини,  а  відтак,  важливим  є  завдання 

добору  підходящих  методів  навчання  для  розвитку  в  них  дослідницьких  вмінь,  а  також 

зацікавлення, активізації пізнавальної діяльності учнів 

Отже,  загальновизнано,–  що  розвиток  дослідницьких  вмінь  у  молодших  школярів 

забезпечує  міцність  і  усвідомленість  знань,  розвиток  мислення,  пам'яті,  мови, 

спостережливості й інших цінних особистісних якостей учнів. 

 

1.

 



Венгер  А.Л.  «Психологічне  обстеження  молодших  школярів»  А.Л.  Венгер,  Г.А.  Цукерман.  -  М.: 

ВЛАДОС-ПРЕС, 2005. - 159 с.  -с.56. 

2.

 

Дік Н.Ф. « Початкова школа від А до Я: Практичний посібник для вчителя.»  - Ростов-на-Дону: Фенікс, 



2006. - 320 c. -с.156.  

3.

 



Савенков А.І. «Маленький дослідник. Як навчити молодшого школяра здобувати знання.»  - Ярославль: 

Академія розвитку: Академія Холдинг, 2002. - 208 с. -с.125. 




42 

 



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка