Засобами сприятливого розвивального середовища


РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ УЯВИ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ



Сторінка301/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   297   298   299   300   301   302   303   304   ...   326
РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ УЯВИ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ 

МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА 

Куліч М., 

студентка- магістранта ННІПОДП

 

Барило С. Б, 

кандидат педагогічних наук, доцент 

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» 

 

Анотація. 

У статті розглядаються питання з розвитку творчої  уяви учнів молодшого 

шкільного  віку  засобами  музичного  мистецтва,  а  також  наводиться  орієнтовний  музичний 

репертуар для активізації розвитку музичних здібностей, насамперед творчої уяви. 



 Ключові  слова:   

молодші  школярі,  музичне  мистецтво,  розвиток  творчої  уяви,  урок 

музичного мистецтва. 

Уява – це здібність створювати нові образи. Матеріалом для  уяви є власний досвід і 

знання людини. У дитини молодшого шкільного віку такого матеріалу значно менше, ніж у 

дорослої людини, і тому її уява значно бідніша. Разом з тим, уява відіграє в житті молодшого 

школяра  набагато  більшу  роль,  ніж  у  житті  дорослого.  Специфіка  уяви  учня  початкових 

класів  полягає  в  підвищеній  емоційності:  він  переживає  уявлені  події  так  само  гостро,  як  і 

реальні, і часто створює нові образи якраз під впливом почуттів та переживань. 

Розвиток  творчої  уяви  в  молодших  школярів  базується  на  враженнях,  які  вони 

отримали від сприйняття музики. Коли учні слухають музику, співають, вони сприймають не 

тільки  те,  що  в  ній  зображено,  але  й  те,  що  під  її  впливом  народжується  в  їхній  душі  і 

свідомості, тобто те, що створює вже їхню власну творчу уяву. Музика не тільки стимулює 

творчу  уяву щколярів, але й впливає на їхню образотворчу, літературну, мовну, театральну 

діяльність,  розвиваючи  відповідні  уміння    й  навички.  Уважаємо,  що  саме  образотворча    й 

літературна  діяльність  найкраще  підходить  для  оцінювання  результатів  творчої  уяви  дітей 

молодшого шкільного віку. 

Виявити  рівень  розвитку  творчої  уяви  в  молодших  школярів  можна  за  допомогою 

методики  Гілфорда  і  Торренса  «Розвиток  творчої  уяви  дітей»,  ігрового  тесту  «Три  слова», 

автор  Л.  Субботін,    використання  ігор  «Прикрась  слово»,  «Використання  предмета», 

«Незакінчене  оповідання»,  «Настрій  музики»,  «Музика  і  колір»,  «На  що  схожа  музика?», 

«Розкажи,  про  що  музика»  та  ін.,  а  також  за  допомогою  бесід,  спостережень,  інтерв‘ю, 

уроків-тренінгів  тощо  з  використанням  музичного  мистецтва,  образотворчої  діяльності  та 

літератури. 

Для розвитку творчої уяви в учнів у процесі сприйняття музики доцільно поставити їм 

питання  і  запропонувати  різні  завдання,  які  спрямовані  на  розвиток  уяви  і  фантазії. 

Наприклад: 

- які асоціації виникли у дітей у процесі слухання, виконання музики? 

- якими засобами  музичної виразності створений той чи інший образ? 

- тембри яких музичних інструментів допомогли передати в музиці певний образ? 

- до чого більше подібна мелодія: до танцю чи пісні? 

- які особливості, характер маршової мелодії? 

- чим відрізняється даний музичний твір від попереднього? 

- створити малюнок, вірш, казку невелику розповідь до прослуханого твору. 

- відобразити танок, який звучав у п‘єсі. 

Подібні питання і завдання у процесі аналізу музичних творів спрямовані на розвиток 

емоційно-ціннісного відношення до музики, а також на розвиток музичного мислення, уваги, 

уяви, спостережливості.



 

Зауважимо,  що  особливості  розвитку  творчої  уяви  засобами  музичного  мистецтва 

молодших  школярів залежать  від  багатьох  факторів:  вікових  і  психологічних  особливостей 

дитини, багатства її життєвого досвіду, уміння зосереджуватися на завданні, планувати свою 

роботу,  музичних  уподобань,  а  також  від  емоційної  та  художньої  насиченості  уроку 

музичного мистецтва і характеру взаємин з учителем і однокласниками. Якщо активізувати 

ці фактори, то дитина найповніше включається у творчу діяльність, оскільки «кожна дитина 

в  потенціалі  –  творець  різних,  у  тому  числі  й  естетичних  цінностей:  будуючи  будиночки, 

вона  проявляє  свою  архітектурну  творчість,  ліплячи  і  малюючи  –  вона  –  скульптор  і 

живописець, нарешті, вона має дуже великий потяг до хороводу, пісні, танцю і драматизації» 

[2, с.120]. 

Ми  вважаємо,  що  надзвичайно  важливо  використовувати  такі  методи,  як  словесний, 

художньо-практичний,  наочний,  метод  порівняння  та  ін.,  створювати  на  уроці    музичного 

мистецтва  умови  для  творчої  активності  кожного  учня.  Музична  творчість  активізує 




303 

 

фантазію  учнів,  спонукає  до  самостійних  пошуків  форм  втілення  свого  задуму,  сприяє 



глибшому сприйманню музики. 

На  розвиток  творчої  уяви  дітей  у  процесі  сприймання  музичних  творів,  які 

відображають  образ  людини,  її  настрої,  почуття  впливають,  насамперед,  жанрові  ознаки  й 

особливості  засобів  музичної  виразності.  Разом  з  тим,  діти  молодшого  шкільного  віку 

обмежуються      запропонованими  образами-семами  й  зв‘язують  музичні  характеристики  з 

життєвими ситуаціями або художніми асоціаціями  при виконанні творчих. Це свідчить про 

те, що при сприйнятті музики школярі, перш за все, спираються на запас життєвих вражень і 

художній досвід, який у них є. Найбільш яскраву й безпосередню емоційну реакцію викликає 

у молодших школярів програмні  твори вокальної та інструментальної музики.  

Працюючи  над  розвитком  творчої  уяви  засобами  музики  у  початковій  школі  слід 

використовувати  різноманітний  музичний  репертуар.  Це  насамперед,  п‘єси  українських 

композиторів,  зокрема    такі  збірники  п‘єс,  як  «Фортепіанний  альбом».  М.  Дремлюги, 

«Вибрані  твори» А. Коломійця,  «24 дитячі  п‘єси для  фортепіано»  В. Косенка,  «Легкі  п‘єси 

український  композиторів;  твори  зарубіжних  композиторів  «Дитячий  альбом»  П. 

Чайковського,  фортепіанні  п‘єси  для  дітей  Д.  Кабалевського,  творчість  М.  Лисенка,  К. 

Стеценка,  М.  Глінки,  Л.  Бетховена  («Місячна  соната»,  «До  Елізи»),  Ж.  Бізе  −  Р.  Щедрін 

(«Кармен-сюїта»,  уривки:  Танець,  Вихід,  Хабанера,  друге  інтермеццо,  Болеро,  Тореро, 

Фінал),  В.  Моцарта,  Ф.  Шопена,  сучасні  мелодії  у  виконанні  оркестру  Поля  Моріа,  теми 

Ванесси  Мей  та  багатьох  інших  композиторів  минулого  і  сучасності.  Під  час  слухання 

музики пропонується застосовувати твори образотворчого мистецтва та літератури при умові 

цілеспрямованого  використання  таких  творів  з  урахуванням  специфіки  даних  видів 

мистецтва, вікових особливостей дітей та розуміння багатозначності різних видів мистецтва, 

що зумовлює суб‘єктивність сприймання художніх творів. 

Загалом учитель має шукати різні шляхи розвитку творчої уяви, розуміючи слухання, 

сприймання  і виконання музичних творів «…не як музикознавчий, раціональний процес, а 

як бесіду про музику, що є джерелом цікавих відкриттів і яскравих емоцій» [6, с. 12]. 

 

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   297   298   299   300   301   302   303   304   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка