Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка300/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   296   297   298   299   300   301   302   303   ...   326
 

Таблиця 1. 

Дидактичні підходи методики формування  

математичних компетентностей

 

Назва 



дидактичного підходу 

Суть 

дидактичного підходу 

Системний 

поєднання  теоретичних  і  практичних  компонентів 

навчання математики 

Культурологічний 

сукупність 

предметних 

математичних, 

загально 

навчальних  і  загально  культурних  складових  змісту  з 

урахуванням  закономірностей  розвитку  особистості 

молодшого школяра 

Аксіологічний 

визначення  ціннісних  основ  процесу  навчання  при 

домінуванні  цінностей  саморозвитку  і  самореалізації 

індивідуальності 

Діяльнісний 

організація  математичної  діяльності  як  засобу 

формування і розвитку суб‘єктності дитини 

Особистісно орієнтований 

сприяння особистісному  зростанню школяра, розвитку 

і реалізації його природного потенціалу 

Компетентнісний 

забезпечення  формування  у  школяра  здатності 

актуалізувати,  інтегрувати  й  застосовувати  набутий 

досвід  математичної  діяльності  для  розв‘язування 

навчально-пізнавальних і життєвих проблем.  

Серед  наведених  дидактичних  підходів  формування  математичних  компетентностей 

молодших школярів природно провідну роль відіграє компетентнісний підхід. 

Оскільки, як наголошує О.Я. Савченко в [3], реалізація компетентнісного підходу має 

діяльнісно-особистісний характер, формування в учнів математичної компетентності можна 

подати як гнучку модель організації процесу, орієнтованого на розвиток індивідуальності та 

самореалізації школяра. 

Під


 предметною математичною компетентністю 

школяра


 

розуміють його здатність 

актуалізувати,  інтегрувати  й  застосовувати  в  реальній  життєвій  ситуації  досвід  діяльності, 

засвоєний у процесі навчання математики. 

Основою формування предметної математичної компетентності є оволодіння учнями 

предметними  математичними  компетенціями

  -  структурними  елементами  змісту 

математичної  освіти,  які  подані  у  Державному  стандарті  початкової  освіти  й  навчальній 

програмі з математики. Для формування в учнів математичної компетентності передусім слід 

забезпечити якісне засвоєння змісту навчання математики. 

Вивчення  математики  у    школі  сприяє  розвитку  пізнавальних  здібностей  молодших 

школярів, а саме: пам'яті, логічного і творчого мислення, уяви, математичного мовлення. У 

результаті  у  них  формуються  загально  предметні  (ключові)  та    спеціальні  (математичні) 

компетентності,  до  яких  належать  уміння  виконувати  усні  та  письмові  обчислення, 

розв‘язувати задачі, працювати із геометричним матеріалом, проводити самоаналіз та робити 

самооцінку.   

На  думку  Онопрієнко О.В.  «важливим  акцентом  у  формуванні  математичної 

компетентності  є  розкриття  поняття  задачі  та  вироблення  загального  вміння  працювати  із 

задачами. «Задача» − одне з кількох наукових понять, які формуються в молодших школярів. 

Процес  його  формування  має  поетапний  характер:  сприймання  істотних  ознак  і 

властивостей;  усвідомлення  суті  уявлення;  осмислення  суті  поняття;  узагальнення  змісту» 

[2]. 

Функції  задач  у  початковій  школі:  1) 



навчальна, 

яка  полягає  у  формуванні  системи 

математичних знань, умінь і навичок; ознайомлення з певними математичними поняттями і 

закономірностями;  з'ясування  взаємозв'язків  між  словом  і  символом;  2) 



розвивальна, 

яка 


полягає  у  формуванні  науково-теоретичного  стилю  мислення;  оволодіння  прийомами 

розумової  діяльності  (операції  аналізу,  синтезу,  конкретизації,  порівняння,  абстрагування); 




301 

 

розвиток абстрактного та логічного мислення; формування  умінь висловлювати судження і 



міркування;  3) 

виховна, 

суть  якої:  зв'язок  навчання  з  життям;  ознайомлення  з  дійсністю, 

формування світогляду і свідомого ставлення до навчання.  

У  молодшому  шкільному  віці  активно  розвивається  мислення  дитини.  Відбувається 

перехід  від  наочно-образного  до  абстрактного  типу  мислення.  Вже  після  шести-семи  років 

дитина  має  меншу  залежить  від  наочних  ознак  речей  у  міркуваннях,  здатна  скористатися 

схематичними зображеннями предметів. 

З  метою  всебічного  розвитку  учнів  необхідно  розв'язати  з  ними  задачі  з  логічним 

навантаженням,  бо  такі  задачі    вимагають  раціонального  мислення,  гнучкості,  критичного 

підходу, здорового глузду. 

Математичними 

задачами  з  логічним  навантаженням

  для  молодших  школярів 

називають такі задачі, розв'язування яких потребує 

 



всебічного врахування взаємозв'язків між даними і шуканими величинами,  

 



правильної оцінки кожного окремого компонента задачі

 



розуміння  властивостей  арифметичних  дій  чи  величин,  які  безпосередньо  не  вказані  в 

умові,  але  випливають  з  певних  закономірностей,  причинних  чи  функціональних 

залежностей. 

Методика  роботи  з  такими  задачами  описана  в  посібниках  та  працях  таких  вчених-

методистів,  як  Бевз Г.,  Богданович М.,  Дутко Л.,  Коваль Л.,  Скворцова С.,  Сухарева Л., 

Фадєєва Т. та ін..  

З  методичної  точки  зору  робота  над  задачами  з  логічним  навантаженням  має  свої 

особливості, бо потребує нестандартних прийомів й оригінальних ідей. Класифікація задач з 

логічним  навантаженням  та  опис  математичних  компетентностей,  які  формуються  при 

розв‘язуванні цих задач у різних змістових лініях, дозволяє правильно підібрати такі задачі 

для застосування в навчальному процесі. 

Експериментально  перевірено,  що  рівень  навчальних  досягнень  молодших  школярів 

підвищується  з  використанням  в  учбовому  процесі  задач  із  логічним  навантаженням. 

Проведений  педагогічний  експеримент  в  2-х  класах  показав  позитивну  динаміку  засвоєння 

знань:  на  5%  підвищився  високий  рівень,  і  на  7%  -  достатній  рівень  виконання  завдань. 

Зросли  показники сформованості складових математичної компетентності, а саме: високий 

рівень  обчислювальної    компетентності  виріс  на  7%,  геометричної  –  на  4%,  логічної  –  на 

11%. Суттєве покращення логічної компетентності порівняно з контрольним класом. Під час 

експерименту використано задачі та методику Скворцової С.О. з [4]. 

Таким чином, існує позитивний вплив використання задач з логічним навантаженням 

в учбовому процесі на рівень навчальних досягнень школярів з точки зору компетентнісного 

підходу. 

 

1.

 



Сластенин В.А. и др. Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. 

Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов; Под ред. В.А. Сластенина. − М.: Издательский центр "Академия", 2002. − 576 с. 

2.

 

 Онопрієнко  О.  В.  Формування  математичної  компетентності  молодших  школярів  у  навчальному  процесі. 



[Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://www.wikipage.com.ua/1xb2f.html 

3. Савченко О. Я. Уміння  вчитися  як ключова  компетентність загальної  середньої освіти / О. Я. Савченко / 

Компетентнісний  підхід  у  сучасній  освіті:  світовий  досвід  та  українські  перспективи:  Бібліотека  з  освітньої 

політики / за заг. ред. О. В. Овчарук. — К.: «К.І.С.», 2004. — С. 34–46.  

4.Скворцова  С.О.  Методика  навчання  математики  у  другому  класі:    Методичний    посібник    для    вчителів  

других    класів    та  студентів    за    спеціальністю  6.010100  «Початкове    навчання»,  освітньо-кваліфікаційного  

рівня « бакалавр». – Одеса:  Фенікс, 2011. – 262 с. 

 


1   ...   296   297   298   299   300   301   302   303   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка