Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка3/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   326
 

 

ВПЛИВ ЯВИЩА ГІПЕРОПІКИ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я 

ОСОБИСТОСТІ 

 

Бандура І., 

студентка ІІІ курсу, спеціальності «Соціальна педагогіка»

 

Комар І. В.,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри 

соціальної педагогіки та соціальної роботи 

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» 

 

У  статті  розглянуто  різні  сторони  впливу  явища  гіперопіки  на  формування  молодої 

людини.  Окреслено  критерії  психологічного  здоров‘я.  Проаналізовано  вплив  явища 

гіперопіки на адаптацію особистості у суспільстві.  



Ключові слова:

 

гіперопіка, особистість, психологічне здоров‘я, сім‘я



.  

 

На  формування  та    розвиток  особистості  впливають  безліч  чинників.  Атмосфера 

сімейних стосунків, клімат у родині – один із визначальних. Взаємовідносини між батьками 

–  це та основа, на якій ґрунтується в індивідуума вибір власного життєвого стилю, манери 

життя.  

Гіперопіка  –  надмірна  турбота  про  дітей.  В  науці  часто  використовується  термін 

«гіперпротекція» [с.3].Усе з чим індивід стикається у своєму житті, впливає на формування 

його  духовного,  морального  світу,  навичок  та  вподобань.  Процес  спілкування  має  вагоме 

значення для виховання особистості. Навколишнє середовище, особливо батьки, їхні звички, 

відносини, характер настільки впливають, що пізніше неймовірно складно визначити, які зі 

своїх ознак вона отримала від батька й матері, а які  риси в характері й внутрішньому  світі 

сформувалися вже після народження, під дією ближнього оточення. 

Деяким аспектам окресленої проблеми присвячені праці Б. Ананьєва, О. Леонтьєва, К. 

Платонова,  С.  Рубінштейна,  Б.  Теплова.  Науковцями  досліджено  вплив  соціальних  умов 

життя  і  виховання  на  особистість,  її  характер,  світогляд  (Г.  Андреєва,  Л.  Виговський,  Я. 

Корчак,  А.  Макаренко,  Л.  Новікова,  Н.  Селіванова,  Г.  Філонов).  Детально  проблему 

гіперопіки у свій час вивчають такі вчені: Б. Ананьєв, Л. Виговський, А. Гарбузов, Р. Найда, 

М. Левітов, В. Крутецький, А. Сорін. 




 

Об‘єктом  дослідження  є  гіперопіка  як  соціально-психологічне  явище.  Предмет 



дослідження: наслідки гіперопіка психічне здоров‘я, адаптація та становлення особистості у 

суспільстві.  Мета  даної  статті  –  проаналізувати  позитивні  та  негативні  аспекти  впливу 

гіперопіки на психологічне здоров‘я особистості.   

Особи,  які  у  молодшому  шкільному  віці  зазнали  явища  гіперопіки,  в  дорослому  – 

можуть зазнати розвинутий комплекс Едіпа (для хлопчиків). У дівчат – комплекс Електри [5, 

с.36]. 


Дитина,  яка  виросла  у  надмірному  піклуванні,  не  зможе  стати  повноцінно 

самостійною,  чітко  усвідомлювати  вибір,  наслідки,  відповідальність  за  свої  дії,  критично 

аналізувати  ситуацію.  Батьки  бажають,  щоб  їхні  діти  були  здоровими,  успішними  та 

самостійними.  Розвиток  останньої  якості  знищується  фанатичною  опікою.  Вона  завжди 

очікуватиме на батьківську допомогу, і часто вважатиме, що у життєвих помилках винні всі, 

та не вона. Сучасні дослідники намагаються донести до батьків проблемність цієї ситуації, її 

вплив та наслідки. «Не можна вирощувати дитину в парнику, – пояснює А. Сорін, – так вона 

не  зможе  адаптуватися  до  реальних  умов,  в  яких  доведеться  жити.  Не  можна  помістити 

дитину  в  замкнуте  штучне  середовище  власного  впливу»  [2,  с.3].  Чим  пізніше  дитина 

вирушає  у  доросле  життя,  тим  більш  серйозні  небезпеки  її  очікують.  Тому  у  гіперопіки  є 

віддалені наслідки. Наприклад, необдумані ранні шлюби, як втеча.  

Гіперопіка негативно впливає на дитину, робить її залежною, постійно знервованою, 

тривожною,  вразливою,  імпульсивною  і  замкнутою.  Ці  риси  характеру  формують  людину 

категорично  неготову  покинути  рідний  дім,  нездатну  створити  власну  сім‘ю.  І,  якщо 

«доросла дитина» таки знайшла сили витягти себе з гіпертрофованої батьківської любові, є 

всі шанси отримати повноцінне самостійне життя. Зазвичай, затяжне дитинство призводить 

до того, що батьки опікуються над дитиною до самої смерті. Коли вони отримують надмірну 

волю то починають вести аморальний спосіб життя (алкоголізм, наркоманія, куріння і т. д). У 

їхньому характері є риса як залежність, тобто їм завжди хтось потрібний ( батьки, чоловік / 

дружина).  Крім  цих  факторів,  явище  гіперопіки  несе  за  собою  ряд  наслідків,  які  є 

неминучими:  1)  неготовність  до  реального  життя;  2)  невміння  робити  вибір;  3)  «особиста 

трагедія»; 4) нервові зриви; 5) незадоволення долею; 6) відчуття небезпеки 

При вихованні юного індивіда, батьки надають перевагу фізичній самостійності, часто 

забувають про самостійність як рису характеру. Вибір має бути реальним й свідомим. Щоб 

дитина могла відповідати за свої вчинки та слова, усвідомлювати наслідки [4, с.11-12]. 

В майбутньому  гіперопіка постає дилемою і  одним з головних чинників проблемної 

адаптації та становлення особистості у суспільстві. Молодь стикається з труднощами, які при 

належному та правильному вихованні, могла б уникнути. Ці фактори впливають на психічне 

здоров‘я молодої людини.  

 За  формулюванням  ВООЗ,  психічне  здоров‘я  не  є  просто  відсутністю  психічного 

розладу.  Це  стан  благополуччя,  при  якому  кожна  людина  може  реалізувати  свій  власний 

потенціал,  впоратися  із  життєвими  стресами,  результативно  та  дієво  працювати,  а  також 

робити  внесок  у  життя  своєї  спільноти.  Людина,  яка  не  має  симптомів  та  синдромів 

психічного  розладу,  соціально  адаптована  та  отримує  задоволення  від  життя  є  психічно 

здоровою.  

До  критеріїв  психічного  здоров‘я,  визначених  ВООЗ,  відносяться:  усвідомлення  та 

відчуття  безперервності,  постійності  та  ідентичності  свого  фізичного  та  психічного  «Я»; 

вміння усвідомлювати та відповідати за свої вчинки у різноманітних ситуаціях; критичність 

до  себе  та  своєї  власної  діяльності  і  результатів;  відповідність  психічних  реакцій 

(адекватність)  силі  та  частоті  впливів  середовища,  соціальним  обставинам  та  ситуаціям; 

здатність  самокерування  поведінкою  відповідно  до  соціальних  норм,  правил,  законів;  

здатність  планувати  власну  життєдіяльність  та  реалізовувати  заплановане;  здатність 

змінювати спосіб поведінки залежно від зміни життєвих ситуацій та обставин.  

У  молодої  людини  повинна  бути  гармонія  внутрішня  (тіла,  думок,  почуттів)  та 

зовнішня (соціуму, природи). Завдяки цій гармонії у неї переважають такі риси як: оптимізм, 

активність, відкритість, щирість, самосвідомість, самодостатність, внутрішній спокій, вміння 

швидко реагувати та адаптуватися до різних негативних чинників й несприятливих ситуації. 

Адже основна функція психологічного здоров‘я – підтримка активного динамічного балансу 

між людиною і навколишнім середовищем [6, с.8]. 

Боротися  із  наслідками  гіперопіки  можливо.  Потрібно  лише  визнати  свої  помилки, 

захотіти їх побороти, а також усвідомлювати, що життя триває шаленим темпом і якщо не в 

змозі  адаптуватися  під  цей  темп,  то  тоді  у  житті  щось  буде  не  так.  Консультування  у 

кваліфікованого  спеціаліста,  читання  мотивуючих  книг,  бесіди  із  близьким  людьми,  які 



 

розуміють  проблему  і  хочуть  вам  допомогти.  Займатися  улюбленою  справою,  знайти  для 



себе  хобі,  приділяти  час  на  усвідомлення:  що  потрібно  створювати  баланс  для  душі  та 

окремо для тіла, тоді буде гармонія у житті. Подорожувати, приймати рішення, вчитися бути 

самостійним  з  невеликих  завдань  із  поступовим  збільшенням  відповідальності.  Бути 

активним  учасником  власного  життя  та  громадськості.  Своєї  спільноти,  міста,  громадської 

організації,  вчитися  спілкуватися  з  людьми  і  приймати  себе  таким  яким  є,  та  завжди 

пам‘ятати, що над своїми помилками та недоліками потрібно працювати.  

Таким  чином,  гіперопіка  постає  вагомим  чинником  у  становленні  особистості  в 

соціумі,  адже  в  індивіда  переважають  ті  якісні  риси,  які  притаманні  цьому  соціально-

психологічному явищу. Негативність явища полягає  у тому, що дитина виростає людиною, 

яка  не  може  вчасно  та  швидко  реагувати  на  ситуації,  адаптуватися  до  різноманітних 

обставин та інше. Це формує особистість, яка не готова до життя у соціумі та не має стійкого 

психологічного здоров‘я. Батьки справді бажають для своєї дитини кращого життя.  Та вони 

це повинні робити мудро і свідомо. 

Отже,  для  дитини  необхідно  створювати  таке  середовище,  щоб  її  виховання  та 

навчання  мінімізувало  ризик  розвитку  гіперпротекції  у  сім‘ї.  Щоб  в  подальшому  молодь 

легше  адаптувалася  та  знаходила  своє  призначення  у  суспільстві  будучи  психологічно 

здоровою особистістю.  

 

1. 



Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебны заведений  

/ Г.М. Андреева. – 5-е изд., истр. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2007. – 363 с. 

2. Гарбузов А.І. Типи неправильного виховання / А.І. Гарбузов. –  Мамине Сонечко. – 2012 ғ5 – С. 4–5.  

3. Енциклопедія Практичної Психології [Електронний ресурс] /  уклад.  Л. Сурженко та ін. // Психологіс.  –  С. 

248.  Режим доступу: http://psychologis.com.ua/giperopeka.htm 

4.  Колокольцева К. А. Гіперопіка: що це таке і як з цим боротися? [Електронний ресурс] / К.А. Колокольцева. – 

Молодіжне перехрестя. – 02.09.2012. – ғ 186 – С. 7–13.    

5. Найда Р. Г. Методичні поради щодо роботи з батьками: Навч.- метод.          інструментарій/ Р. Г. Найда.  – 

Рівне: РОІППО, 2012. – С.60.  

6. Поняття психологічного здоров‘я [Електронний ресурс] / Уклад. І. Бойчук та ін. // Медична Бібліотека. – С. 8. 

Режим доступу: http://medbib.in.ua/ 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка