Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка28/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   326
 

Визначити  особливості  національно-патріотичного  виховання 

молодших школярів.  

Виклад  основного  матеріалу.

 

Проблема  патріотичного  виховання  завжди  займала 

одне  з  провідних  місць  у  вітчизняній  педагогічній  та  філософській  думці.  У  сучасній 

літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує  усвідомлення своєї 

причетності  до  історії,  традицій,  культури  свого  народу,  любов  до  своєї  Батьківщини, 

вболівання за долю свого народу, його майбутнє. 



 

Першооснови  патріотичного  виховання  були  закладені  в  народній  педагогіці, 

значення  якої  висвітлюється  в  роботах  О.Любара,  В.Мацюка,  В.Пугача,  М.Стельмаховича, 

Д.Федоренка.  Вони  висвітлювали  ідеал  давньо-руської  епохи,  складовою  частиною  якого 

виступає патріотичне виховання.  

Сучасні  вчені  педагоги  також  займаються  визначенням  понять  «патріотизм», 

«патріотичне  виховання».  Дослідження  проблеми  патріотичного  виховання  школярів 

ґрунтується  на  фундаментальних  працях  у  галузі  національної  системи  виховання, 

концептуальних  положеннях  національної  освіти  та  виховання  (А.Алексюк,  І.  Бех, 

О.Вишневський, Т.Усатенко). 

У  сучасній  педагогічній  літературі  виділяють  щонайменше  три  різновиди 

патріотизму: 

1)  етнічний  патріотизм,  що  ґрунтується  на  почутті  власної  причетності  до  свого 

народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо.  

2)  територіальний  патріотизм  базується  на  любові  до  того  місця  на  землі  (до 

місцевості, ландшафту, клімату тощо), де людина народилася. 

3)  державний  патріотизм  ґрунтується  на  остаточній  меті  нації  –  побудові  власної 

держави,  державному  самовизначенні,  державницькому  світогляді  та  державницькому 

почутті;  це  вищий  патріотизм,  який  базується  на  державній  ідеології  та  пов‘язаний  з 

почуттям громадянськості. 

 Сучасна  модель  виховання  враховує  особливості  сьогодення,  оскільки  цього 

вимагають соціально-економічне становище країни, моральний і духовний стан українського 

народу, подальший розвиток культури, науки. 

Становлення  свідомого  патріота  з  відповідними  почуттями,  переконаннями  та  діями 

залежатиме  від  накладених  на  національну  свідомість  певних  відбитків.  Національна 

свідомість



  –

  це  основа  патріотичного  виховання,  це  глибинне  усвідомлення  своєї  етнічної 

належності  та  своєрідності  історичної  долі,  невід‘ємним  атрибутом  кожної  нації.  Вона 

свідчить  про  зрілість  народу  як  самочинного  суб‘єкта  історичного  процесу,  є  показником 

морального здоров‘я, духовних та інтелектуального потенціалу особистості [5; 40]. 

Національна свідомість включає: 

1) любов до України, історичного й самобутнього образу свого народу; 

2) віру в духовну силу народу та його призначення; 

3)  силу  волі  й  відповідальність  за  те,  щоб  народ  України  посів  почесне  місце  в 

цивілізованому світі; 

4) уміння осмислювати історію, культуру, мистецтво, цінності, мораль, звичаї, обряди, 

символіку свого народу, нації, рідного краю; 

5)  систему  вчинків,  що  є  наслідком  любові  до  Батьківщини,  віри,  відповідальності, 

осмислення;  

6) готовність свідомо служити інтересам України. 

Вирішувати  проблему  формування  істинної  національної  самосвідомості  можливо 

лише у зв‘язку з духовним розумінням Батьківщини.  



32 

 

Вишневський  О.  виділяє  три  етапи  розвитку  патріотичної  свідомості



 

дитини  та 

людини взагалі: 

1) етап раннього етнічно-територіального самоусвідомлення є основою, фундаментом 

патріотичного  виховання  і  здійснюється  переважно  в  батьківській  родині  та  в  школі.  Він 

припадає  на  дошкільний  і  молодший  шкільний  вік.  На  цьому  етапі  формується  почуття 

патріотизму. 

2) етап національно-політичного самоусвідомлення, припадає на підлітковий вік, коли 

дитина  з  лона  сім‘ї  та  школи  переходить  у  громадське  середовище.  На  цьому  етапі 

відбувається  приєднання  юнацтва  до  різноманітних  дитячих  й  молодіжних  громадських, 

політичних організацій і об‘єднань, які в змозі допомогти виховати сьогоднішнього школяра, 

завтрашнього громадянина України. 

3) 

етап 


державницько-патріотичного 

самоусвідомлення, 

коли 

поняття 


«національного»  виходить  за  межі  етнічності  та  сягає  рівня  державності.  Характерними 

рисами  даного  етапу  є  вияв  любові,  поваги  до  своєї  держави  як  головної  мети  нації  [4;  с. 

143]. 

    Основні завдання патріотичного виховання школярів молодших класів являють собою: 



-  Формування  і  закріплення  у  школярів  системи  знань  про  свій  рідний  край,  який  можна 

представити у вигляді схеми: природознавчі та географічні дані, відомості про життя свого 

народу, соціальні відомості, окремі історичні відомості. 

 - Розвиток у молодших школярів зацікавленості до навколишнього світу, емоційного участі 

на події суспільного життя. У даному контексті передбачається активізація емоційної сфери 

особистості, розвиток таких почуттів як любов до рідних і близьким людям, рідному місту, 

повага  до  історії  народу,  захоплення  творами  народної  творчості,  любові  до  природи, 

ненависті до ворогів. 

 -  Підключення  які  у  практичну  діяльність  із  застосуванням  отриманих  знань. 

Передбачається  розвиток  у  школярів  молодших  класів  конкретних  навичок  і  вмінь:  вміння 

відобразити  наявні  знання  в  грі,  художньої  та  трудової  діяльності,  вміння  брати  участь  у 

суспільно  направленому  працю,  вміння  з  обережністю  ставиться  до  природи,  результатами 

праці інших, вміння висловлювати знання в мові, спілкуванні зі дорослими і однолітками   

[7; с.9-10]. 

Патріотичне виховання учнів молодших класів являє собою одну з головних завдань 

освітньої  установи.  Це  складний  педагогічний  процес.              Патріотичне  виховання  дітей 

молодшого  шкільного  віку  представлено  цілеспрямованим  процесом  педагогічного  впливу 

на особистість дитини для збагачення його знань про Батьківщину, виховання патріотичних 

почуттів, розвитку вмінь і навичок моральної поведінки, формування потреби в діяльності. 

Молодший  шкільний  вік  за  своїми  психологічними  характеристиками  вважається 

найсприятливішою  для  виховання  патріотизму,  оскільки  з  боку  молодшого  школяра  існує 

довіра до дорослого, йому властива сугестивність, емоційна чуйність, щирість почуттів.  



Висновки.

 

Становлення  сучасного  демократичного  суспільства  головним  чином 

пов‘язане з формуванням в учнівської молоді високої громадянської свідомості, залученням 

її  до  різноманітних  видів  суспільної  діяльності,  розвитком  знань  і  навичок  громадянської 

поведінки.   

 

1.Алексеєнко Т.Ф. Християнські цінності і сучасне сімейне виховання //Наукові записки. Виховання молодого 



покоління  на  принципах  християнської  моралі  в  процесі  духовного  відродження  України.  Наукові  праці 

міжнародної науково-практичної конференції. – Острог: Острозька Академія, 2000. – Т. 3., – С. 277–281.  

2. Антонець М.Я. Проблеми формування національної свідомості //Рідна школа. – 1991. – ғ 2. – С. 5–9.  

3 .

 Бех І.Д. Концепція виховання особистості //Рідна школа. – 1991. – ғ 5. – С. 40–47. 

4 . Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси/ О.Вишневський. Львів. – 1996.- 258 с. 

5.  Ващенко Г. Виховний ідеал. Підручник для педагогів, виховників, молоді і батьків. – Полтава: Полтавський 

вісник, 1994. – 192 с. 

6.  Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави //Рідна школа. – 2001. – ғ2. – 

С. 9–14. 

7.  Концепція  громадянського  виховання  особистості  в  умовах  української  державності  (проект)  //Освіта 

України. – 2000. – ғ 32, 9 серпня. – С. 6–7.  

      


1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка