Засобами сприятливого розвивального середовища


Мета  і  завдання  статті



Сторінка277/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   273   274   275   276   277   278   279   280   ...   326
 

Мета  і  завдання  статті. 

Виявити  і  теоретично  обгрунтувати  методи  збагачення 

мовлення молодших школярів фразеологізмами.

 

Виклад основного матеріалу.

 Фразеологія – це скарбниця будь-якої мови, а особливо 

–  української.  Фразеологізми  вважаються  однією  із  специфічних  рис  кожної  мови.  Вони 

емоційно збагачують мовлення людини, містять у собі велику силу експресії, носять яскраво 




283 

 

національний характер. Наприклад, прислівник 



тривожно

 лише констатує стан людини, тим 

часом – 

коти  шкребуть  на  серці 

має  ще  й  виразне  конотативне  забарвлення,  викликає 

хвилювання:

 Ніби все правда і правильно, а десь на серці коти шкребуть

 (В. Собко). [6, c. 7-

9] 

Об‘єктом  фразеології  як  мовознавчої  дисципліни  є  сукупність  усіх  фразеологізмів 



мови.  Фразеологізм  –  відтворюване,  цілісне  за  значенням,  стійке  за  складом  і  структурою 

словосполучення.  Виникнення  і  вживання  фразеологізму  зумовлене  постійним  відчуттям 

лексичної  недостатності,  намаганням  вербалізувати  людські  емоції,  утілені  в  когнітивні 

моделі  душевного  стану.  Усе  матеріальне  життя,  обряди,  вірування,  повір‘я,  забобони 

відклалися  в  стереотипах  поведінки  будь-якого  народу  й  вербалізувалися  в  численних 

фразеологізмах. [1, c. 11-14] 

Аналізуючи  підручники  з  української  мови  за  3  клас  М.  С.  Вашуленка,  О.  І. 

Мельничайко,  Н.  А.  Васильківська  та  4  клас  М  С.  Вашуленко,  С.  Г.  Дубовик,  О.  І. 

Мельничайко, можна досить мало зустріти інформації про фразеологізми. На початку  учнів 

ознайомлюють  із  різними  словниками,  в  тому  числі  і  фразеологічним:  «У  фразеологічному 

словнику  ти  знайдеш  пояснення  найуживаніших  у  творах  для  дітей  та  в  їхньому  мовленні 

фразеологізмів, наприклад: 



пекти раків, 

що означає 



червоніти із сорому

». Конкретних вправ 

із фразеологізмами практично немає, але в текстах усталені словосполучення можна знайти. 

Ці  фразеологічні  одиниці  належать  до  таких  лексико-граматичних  розрядів:  іменні  – 



медвежа послуга

, неозначено-кількісні – 



капля в морі

, дієслівні – 



збилась з ніг, водить за ніс

дієслівно-пропозиційні  – 



зуб  на  зуб  не  попадає

,  адвербіальні  – 



склавши  руки

,  модальні  – 



з 

Богом

У підручнику за 3 клас є вправи на фразеологізми, що містять такі завдання: виразно 



прочитайте  текст;  як  називаємо  підкреслені  слова;  спишіть  останнє  речення;  замініть 

виділений вислів одним словом;  замініть вислови синонімами з довідки; визначте, до якого 

малюнка можна вжити вислів 

брати ноги на плечі

 в значенні 



тікати

; складіть речення з цим 

фразеологізмом; складіть 3 речення з фразеологізмами; замініть вислови – синонімом.  

Вправ  у підручнику є досить мало: три завдання творчого характеру, п‘ять завдань  – 

репродуктивного, три – на засвоєння нового матеріалу. 

Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно 

виробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці. Школа 

потребує фразеологічного словника для початкових класів, який би передбачав: 

 

ступінь володіння молодшими школярами фразеологічним багатством мови; 



 

доступність фразеологічних одиниць для засвоєння їх школярами



 

наявність фразеологічних одиниць у текстах вправ у підручниках з української мови, 



у шкільній програмі з читання

 



цінність фразеологічних одиниць з погляду освітньо-виховних завдань школи; 

 



можливість використання у міжпредметних зв‘язках. [5, c. 9-12] 

Фразеологізми,  поряд  зі  словами,  є  будівельним  матеріалом  речення.  Вони  суттєво 

доповнюють  номінативний  фонд  мови.  Отже,  вивчення  фразеології  в  школі  є  важливою 

справою, має як пізнавальні (освітні), так і практичні цілі. 

Практичні цілі вивчення фразеології – формування навчально-мовних фразеологічних 

вмінь – сприяють створенню умов для роботи з мови в різних напрямках: над орфографією і 

граматикою, над збагаченням лексичного і фразеологічного запасу учнів. 

Фразеологізми  дуже  приваблюють  учнів.  Їх  цікавить  не  тільки  семантика 

фразеологізмів,  а  й  те,  як  і  звідки  з‘являються  у  мові  усталені  сполучення  із  значенням  і 

вживанням  окремого  слова.  Учні  на  позакласних  заняттях  із  задоволенням  ведуть  бесіду  з 

таких питань: 

перетворення вільного словосполучення у фразеологізм;  

джерела фразеологізмів; 

тематичні групи фразеологізмів, що називають частини тіла людини, риси характеру, 

прикмети погоди і т.ін. [3, c. 28-31] 

На жаль, сучасні  школярі  практично не володіють фразеологічним багатством рідної 

мови,  натомість  спостерігається  широке  вживання  слів  сленгу,  засвоєного  з  телефільмів  та 

мови молодих журналістів, що свідчить про низький рівень культури мовлення. 

Слова  видатного  педагога  В.  О.  Сухомлинського  «Потрібно  на  кожному    уроці 

записувати по два-три нових фразеологічних звороти, які б збагачували мову школярів» слід 

розуміти однозначно: постійно, систематично вести роботу  над засвоєнням фразеологізмів, 

починаючи з молодших класів. 

Останнім часом у підручниках для учнів 1-4 класів певним чином звертається увага на 



284 

 

«стійкі  звороти»,  «народні  вислови»,  пропонується  пояснити  значення  окремих  з  них,  але 



більшість  фразеологічних  зворотів-    як  у  творах  для  читання,  так  і  вправах  з  мови,    - 

здебільшого  залишаються  «непоміченими»  вчителем  і  незрозумілими  учнями  загадковими 

виразами.  Образних  фразеологічних  сполук  у  тексті  учень,  як  правило,  «не  бачить»,  бо  не 

розуміє  їх  значення,  не  може  оцінити  функціональної  стилістичної  ролі.  Тому  цілком 

поділяємо  думки  тих  педагогів,  які  пропонують  уже  в  1  класі  ознайомлювати  дітей  з 

приказками, прислів‘ями та стійкими виразами, зокрема, фразеологізмами. Адже  правильно 

зазначав  відомий  мовознавець  і  педагог  І.  І.  Срезневський:  «Дитина  не  дуже  відчуває  

потребу в словах, але часто – у виразах». [2, c. 30-33] 

За програмою учні 3-4 класів повинні одержати уявлення про фразеологізми як стійкі 

звороти в мові, навчитись пояснювати найуживаніші, добирати синоніми й антоніми до них, 

правильно використовувати у власному мовленні. 

Підручники  пропонують  дві-три  вправи  на  вироблення  цих  умінь.  Звичайно,  цього 

недостатньо,  а  тому  вчителі,  як  правило,  не  приділяють  належної  уваги  засвоєнню 

фразеологізмів,  обмежуються  тим,  що  пропонує  підручник.  Це  призводить  до  того,  що 

поступового  губиться  багатство,  оригінальність,  національний  колорит  українського 

мовлення учнів. 

Суть системи роботи з фразеології в школі, на нашу думку, повинна становити: 

зміст  і  обсяг  фразеологічного  матеріалу  відповідно  до  конкретних  розділів  і  тем 

шкільного курсу мови; 

методи навчання фразеологізмів у початковій школі; 

види і форми фразеологічних завдань та вправ. 

До  найважливіших  елементів  системи  збагачення  мовлення  учнів  українською 

фразеологією  віднесено  такі: мотивація  навчально-пізнавальної  діяльності,  обсяг  і  характер 

фразеологічного  словника-мінімуму,  стимулювання  навчальної  діяльності  з  боку  вчителя, 

розвиток  самостійної  мовленнєвої  практики  учнів,  методи,  прийоми  і  засоби  роботи  над 

збагаченням мовлення учнів, загальнодидактичні та специфічні принципи. 

Реалізація пропонованої системи передбачала розв‘язання завдань: 

 



формування в учнів чіткого уявлення про українську фразеологію. 

 



виховання уваги й інтересу до незнайомих і малознайомих фразеологізмів. 

 



засвоєння  прийомів  розкриття  смислового  й  культурознавчого  значення 

фразеологічних одиниць. 

 

визначення  фразеологічного  мінімуму  для  учнів,  а  також  оптимальної  кількості 



фразеологічних одиниць для засвоєння. 

 



організація навчально-пізнавальної діяльності учнів у роботі з фразеології. 

 



формування  умінь  і  навичок  доречного  використання  фразеологізмів  у  власному 

мовленні. [4, c. 508-510] 

Фразеологізми  охоплюють  всі  сфери  життя  людини,  тому  фразеологізми  –  це  той 

матеріал  з  яким  діти  ознайомлюються  на  етапі  первинного  ознайомлення  мови,  а  у 

початковій  школі  йде  інтенсивний  процес  запам‘ятовування  і  введення  в  активний 

словниковий запас фразеологізмів різного типу. Це спрацьовує на користь актуальності теми 

нашого  дослідження.  Свідоме  й  уміле  використання  учнями  фразеологізмів  залежить  від 

вибору методичних шляхів, що перетворюють усталений вираз в активний засіб спілкування, 

вираження думки.  




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   273   274   275   276   277   278   279   280   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка