Засобами сприятливого розвивального середовища


ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ ТЕСТИ ЯК ЗАСІБ ВИЯВЛЕННЯ У МОЛОДШИХ



Сторінка266/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   262   263   264   265   266   267   268   269   ...   326
 

ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ ТЕСТИ ЯК ЗАСІБ ВИЯВЛЕННЯ У МОЛОДШИХ 

ШКОЛЯРІВ СТУПЕНЯ МОВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ 

Гаваза І., 

ІІ курс магістратури, педагогічний факультет

 

Бахмат Н. В., 



доктор педагогічних наук, доцент 

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

м. Кам’янець-Подільський, Україна 

 

Інтеграційні  та  економічні  процеси  створюють  сприятливі  передумови  для 

опанування  української  мови.  Одним  із  шляхів  збільшення  якості  вивчення  фольклору  як 

народного  мовного  спадку  є  підвищення  ефективності  контролю  знань,  який  сприяє 

виявленню  якості  засвоєння  знань,  вимірюванню  її  величини,  якості  певної  оцінки. 

Розроблена  технологічна  система  забезпечила  отримання  кінцевого  результату– 

сформованості на достатньому рівні мовно-мовленнєвої компетентності молодших школярів.

 

Ключові слова:

 тестування, контроль, тестовий контроль, вправи, рівні сформованості. 

Стратегічною  лінією  державної  політики  України  є  ідея  інтенсифікації  входження 

України до європейської спільноти. Інтеграційні та економічні процеси створюють сприятливі 

передумови  для  вдосконалення  системи  освіти  в  контексті  її  відповідності  вимогам 

європейського освітнього простору.

 



273 

 

За  умови  трансформації  українського  суспільства  та  формування  нової  парадигми 



освіти  зростає  роль  опанування  української  мови  в  усіх  різновидах  її  функціонування, 

зокрема  підвищується  значення  й  народного  мовного  спадку,  що  допомагає  навчати  й 

виховувати  молоде  покоління.  Одним  із  шляхів  збільшення  якості  вивчення  фольклору  є 

підвищення ефективності контролю знань, здійснення якого в навчально-виховному процесі 

має  на  меті  виявити  якість  засвоєння  знань,  виміряти  її  величину,  дати  цій  якості  певну 

оцінку.  Тому  контроль  знань  завжди  був,  є  і  буде  важливою  складовою  частиною 

навчального процесу [4]. 

Оптимальною  формою  контролю  має  бути  тестовий  контроль.  Грамотно  складені 

тести можуть допомогти молодшим школярам принаймні двома способами. Перш за все, такі 

тести можуть допомогти у створенні позитивного ставлення до уроку. Учні будуть старатися 

досягти  позитивних  результатів,  а  тести  відповідного  рівня  складності  додадуть  їм 

впевненості у власних знаннях і вкажуть на те, над чим ще потрібно працювати.  

У  психолого-педагогічних  дослідженнях  тести  виступають  як  «нормовані  за  часом 

виконання  й  складністю  набори  завдань,  що  використовуються  для  порівняльного  аналізу 

групових та індивідуальних особливостей школярів» [2]. 

Основна відмінна риса тесту від, наприклад, традиційної контрольної роботи полягає 

в  тому,  що  він  завжди  передбачає  вимір.  Тому  оцінка,  яка  виставляється  за  підсумками 

тестування,  є  більш  об`єктивною  і  незалежною  від  можливого  суб`єктивізму  вчителя,  ніж 

оцінка за виконання традиційної самостійної чи контрольної роботи, яка завжди суб`єктивна, 

оскільки  базується  на  враженнях  педагога,  не  завжди  відокремлених  від  його  особистих 

симпатій  чи  антипатій  по  відношенню  до  того  чи  іншого  учня.  Науково  обґрунтоване  й 

методично  грамотно  організоване  тестування  дозволить  вчителю  осягнути,  настільки 

важливий  зворотній  зв`язок,  який  забезпечує  управління  навчальним  процесом,  і  буде 

сприяти, таким чином, підвищенню ефективності вивчення української мови [1], [3], [5], [7].  

Науковці  досліджували  проблему  розробки  тестів  та  їх  застосування  в  практиці 

навчання  мов.  У  навчанні  мов  застосовується  лінгводидактичне  тестування. 

Лінгводидактичний  тест  –  це  підготовлений  у  відповідності  з  певними  вимогами  комплекс 

завдань,  який  пройшов  попереднє  випробовування  з  ціллю  визначення  його  показників 

якості  і  який  дозволяє  виявити  у  тестованих  ступінь  їх  мовної  (лінгвістичної)  та/або 

мовленнєвої  (комунікативної)  компетенції  і  результати  якого  піддаються  певній  оцінці  за 

попередньо встановленими критеріями [3, с. 6]. 

Відповідно  до  основних  видів  контролю  (поточний,  тематичний,  рубіжний, 

підсумковий)  виділяють  і  види  тестового  контролю,  або  види  тестування:  поточне, 

тематичне, рубіжне, підсумкове. 

Розроблена  в  дослідженні  технологічна  система,  що  базується  на  сучасних 

концептуальних положеннях у галузі психології, психолінгвістики, методики, і реалізована в 

ході  експериментального  навчання,  була  тим  дидактичним  інструментарієм,  який  у  повній 

мірі  забезпечив  кінцевий  результат  нашого  дослідження  –  сформованість  на  достатньому 

рівні мовно-мовленнєвої компетентності учнів. 

У  процесі  реалізації  розробленої  технології  формування  мовно-мовленнєвої 

компетентості  засобами  лінгводидактичних  тестів  молодші  школярі  виконували  низку 

контрольних тестів, які складалися з двох частин: 1. «Як не любить той край», «Іменник» ‒ 

12 тестових завдань; «Як не любить той край», «Дієслово» ‒ 12 тестових завдань. 

Для кожної вправи було визначено максимальну кількість балів залежно від характеру 

завдань.  За  підсумками  виконання  завдань  до  вправ  були  визначені  рівні  сформованості 

мовно-мовленнєвої  компетентності  учнів  контрольної  та  експериментальної  груп  у 

залежності  від  кількості  набраних  балів.  Характеристика  рівня  її  сформованості  (високий, 

середній,  низький,  незадовільний)  у  відсотковому  відношенні  визначалася  відповідно  до 

кількості  набраних  балів  у  виконанні  вправ  і  з  використанням  шкали  ранжирування 

результатів  тестових  завдань:  завдання  виконано  від  85%  до  100%  ‒  високий  рівень  ; 

завдання виконано від 70% до 84% ‒ середній рівень; завдання виконано від 50% до 69% ‒ 

низький рівень; завдання виконано від 50% і нижче – незадовільний рівень. 

Результати виконання тестових завдань також показали різний рівень сформованості 

мовно-мовленнєвої компетентності учнів контрольного та експериментального класів. 




274 

 

 



Рис. Динаміка виконання тестових завдань учнями контрольного та 

експериментального класу 

Аналіз табличних даних і результатів, відображених на рисунку показав, що найбільш 

важкими  як  для  учнів  контрольного  класу,  так  і  для  учнів  експериментального  класу  були 

завдання  на  рівні  тексту  (ғ1,  2,  3,  5,  11),  а  високі  результати  продемонстрували  молодші 

школярі  при  виконанні  завдань  ғ4  і  ғ10.  Загальна  картина  свідчить  про  високий  рівень 

мовно-мовленнєвої компетентності молодших школярів експериментальної групи. 

Спеціально організована тежнологія навчання, побудована на інтегрованій основі, що 

включала  систему  вправ  (завдань)  мовно-мовленнєвої

 

спрямованості,  показала,  що  учні 

експериментального класу: успішно справилися із завданнями словникової-лексичної роботи 

з текстом;  без труднощів позначали тему й  основну думку тексту;  чітко визначали основні 

частини тексту (структуру) і грамотно створювали план; осмислено висловлювали короткий 

зміст тексту; вміло будували власні висловлювання, що стосувалися характеристики героя та 

його  вчинків;  вступали  у  взаємодію  один  з  одним,  обговорювали  події,  вчинки  героїв, 

висловлювали свою точку зору з того чи іншого питання, розігрували діалоги. 

Отже,  тести,  що  застосовувалися  в  процесі  формування  мовно-мовленнєвої 

компетентності,  можна віднести до лінгводидактичних, оскільки вони становлять комплекс 

завдань, який дозволяє виявити у тестованих ступінь їх літературознавчої та комунікативної 

компетентності  і  результати  якого  піддаються  певній  оцінці  за  попередньо  встановленими 

критеріями.  Найбільш  вживаними  у  процесі  формування  цього  виду  компетентності 

визначаємо поточні та тематичні тестові завдання. 

Створення  системи  лінгводидактичних  тестових  завдань  є  вирішальним  моментом 

при  конструюванні  ефективних  тестів,  тому  питання  щодо  технології  розробки  тестових 

завдань та їх вправадження в навчання освітньої галузі «Мови і література» є актуальним.   

 

1.



 

Аванесов  В.  С.  Форма  тестовых  заданий  :  учебное  пособие  для  учителей  школ,  лицеев,  преподавателей 

вузов и колледжей / В. С. Аванесов ; 2 изд., переработанное и расширенное. – Москва .: «Центр тестирования», 

2005. – 156 с. 

2.

 

Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина – СПб : Питер, 2005. – 688 с.  



3.

 

Коккота В. А. Лингводидактическое тестирование : [науч.-теор. пособие] / В.А. Коккота. – Москва : Высш. 



школа, 1989. – 352 с. 

4.

 



Максименко Л.О. Критерії відбору фахових автентичних аудіотекстів для навчання діалогічного мовлення 

студентів нефілологічних вищих навчальних закладів / Л.О. Максименко // Вісник ЛДУ БЖД. –  ғ 4, 2010. – С. 

151 – 157.  

5.

 



Методология  исследования  механизма  оценивания  новых  результатов  образовательного  процесса: 

монография / Под. ред. А. А. Орлова. – 2-е изд., стер. – М.-Берлин: Директ-Медиа, 2016. – 180 с. 

6.

 

Навчальні програми для початкової школи [Електронний ресурс] // Офіційний сайт МОН України. – Режим 



доступу : http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html. – Назва з екрану. 

7.

 



Переверзев В. Ю. Технология разработки тестовых заданий : справочное руково

дство 


/ В. Ю. Переверзев. 

– Москва  Е-Медиа, 2005. – 265 с. 

 


1   ...   262   263   264   265   266   267   268   269   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка