Засобами сприятливого розвивального середовища


ФАХОВА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ



Сторінка260/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   256   257   258   259   260   261   262   263   ...   326
 

ФАХОВА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ 

Федорчук Х., 

магістрантка  педагогічного факультету  

 

Хімчук Л., 

доцент кафедри фахових методик і технологій початкової освіти , кандидат 

психологічних наук 

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет 

імені Василя Стефаника» 

 

Анотація.

 

У  статті



 

проаналізовано  сучасні  дослідження  проблеми  фахової  підготовки 

майбутніх  учителів  початкової  школи,  визначено  зміст  готовності  майбутніх  вчителів  до 

педагогічної діяльності і виокремлено критерії її оцінювання. Автор актуалізує визначальну 

роль  особистісного,  діяльнісного  і  компетентнісного  підходів  у  підготовці  майбутніх 

фахівців  до  неперервного  професійного  розвитку,  в  якому  вирішальну  роль  відіграє 

розвинутий  пізнавальний  інтерес,  на  формування  якого  у  молодших  школярів  впливатиме 

особистість вчителя.  



Ключові  слова:

  професійна  підготовка  майбутніх  вчителів  початкових  класів, 

готовність до професійної діяльності, професійно-педагогічна підготовка. 

Постановка  проблеми.

 

У  сучасних  умовах  розбудови  держави,  національної  школи 

гостро  постала  проблема  вдосконалення  навчального  процесу  у  педагогічних  вищих 

навчальних  закладах.  Реалізація  даного  завдання  окреслена  у  Законі  України  «Про  вищу 

освіту».  Основна  проблема  вищої  освіти  –  це  підготовка  фахівців,  які  володіють  не  лише 

глибокими професійними знаннями, але й сучасними технологіями. 



Аналіз  останніх  досліджень  та  публікацій.

 

Дослідження  питань  професійної 

підготовки майбутніх учителів відбуваються в таких аспектах: фундаментальні положення з 

гуманізації  та  гуманітаризації  освіти  та  виховання  (Є.Барбіна,  С.Гончаренко,  М.Євтух, 

Ю.Мальований,  А.Сущенко  та  ін.);  концептуальні  засади  педагогіки  вищої  школи 

(О.Абдуліна,  А.Алексюк,  І.Бех,  Т.Завгородня,  І.Зязюн,  Л.Кондрашова,  А.Кузьмінський, 

О.Пєхотата  ін.);  наукові  теорії  професійної  готовності  вчителя  (А.Капська,  А.Ліненко, 

О.Мороз, С.Сисоєва та ін.); теорії підготовки вчителя початкових класів (О. Біда, І.Бужина, 

Н.Кічук, Д.Пащенко, Л.Хомич та ін.). Професійна підготовка майбутніх учителів початкових 

класів є предметом спеціальних досліджень багатьох  учених  – Ш. Амонашвілі, Н. Бібік, В. 

Давидова, Д. Ельконіна, Л. Занкова, О. Савченко, В. Ставицького та ін.  

Метою  статті

  є  висвітлення  сутності  професійної  підготовки  майбутніх  вчителів 

початкових класів. 



267 

 

Виклад основного матеріалу

. Аналіз наукових праць з даної теми, свідчить про те, що 

готовність  особистості  до  діяльності,  як  особливий  психічний  стан  привертала  увагу 

багатьох  дослідників.  В.  А.  Сластьонін  визначає,  що  у  суб'єкта  існує  наявність  образу 

структури певної дії та постійної скерованості свідомості на її виконання. «Вона (готовність) 

містить  у  собі  різні  настанови  на  усвідомлення  педагогічної  задачі,  моделі  ймовірної 

поведінки,  визначення  спеціальних  способів  діяльності,  оцінку  власних  можливостей  у 

їхньому  співвідношенні  з  майбутніми  труднощами  й  необхідністю  досягнення  певного 

результату»  [4].  Готовність  майбутніх  учителів  до  педагогічної  діяльності  розглядається  як 

інтегроване  особистісне  утворення,  що  характеризується  обраною  прогнозованою 

активністю особистості під час підготовки та введення у діяльність. Аналізуючи такі прояви 

готовності,  як  позитивне  ставлення  до  праці  вчителя,  певний  рівень  оволодіння 

педагогічними  знаннями,  уміннями  і  навичками,  самостійність  у  розв'язанні  професійних 

задач, моральні якості особистості, розвиток педагогічних здібностей, наявність професійно-

педагогічної  зорієнтованості  особистості  тощо,  виділяють  такі  критерії  оцінювання 

професійної готовності:  

- характер і стабільність емоційного ставлення до педагогічної діяльності; - швидкість і 

точність адаптації поведінки в змінених умовах діяльності; - доцільність педагогічних дій;  

- сформованістьпедагогічнихздібностей;  

- комунікативні вміння;  

- професійно значимі властивостітаякостіособистості[3]. 

Усвітліособистісноорієнтованоїпедагогічноїдіяльностіготовністьвчителядопрофесійної

діяльностімаєінваріантніхарактеристики:  - самообґрунтуваннясвоїхдій,  

Самореалізація на основі внутрішньої професійної мотивації;  

- постійний пошук альтернатив чинній практиці освіти і виховання;  

-визначення  цілей  та  їх  реалізація  на  підставі  авторської  моделі  освіти  і  виховання;  - 

спільне з учнями осмислення (наділення змістом) елементів змісту освіти

 - внесення авторських елементів у зміст освіти і виховання;  

- рефлексія власної особистісної та професійної поведінки;  

-відповідальність за прийняття рішення;  

-приймання  або  не  приймання  форм  діяльності  чи  спілкування  з  позицій  свого 

педагогічного ідеалу;  

-  орієнтаціянадіалогтасамозмінюваннявпроцесіпедагогічногоспілкування.  Перехід  до 

особистісно  орієнтованої  моделі  навчання  передбачає  суттєву  зміну  вимог  до  організації 

процесу професійної підготовки майбутніх педагогів до виховної діяльності. Отже, проблему 

підготовки  майбутнього  вчителя  до  формування  пізнавального  інтересу  в  учнів  початкової 

школи  доцільно  розглянути  з  погляду  особистісного,  діяльнісного  й  компетентнісного 

підходів.  Особистісний  підхід  як  базова  ціннісна  орієнтація  навчального  процесу  є 

домінуючим  у процесі  професійної підготовки майбутнього вчителя. Він вимагає побудови 

навчального  процесу  з  урахуванням  особистісних  диспозицій  і  мотиваційних  конструктів 

суб'єктів навчання. Лише за таких умов стає можливим розкриття потенційних можливостей, 

здійснення особистісно значущого й суспільно прийнятого самовизначення, самореалізації та 

самоутвердження  особистості  майбутнього  вчителя.  З  позицій  діяльнісного  підходу 

підготовка майбутнього вчителя до формування пізнавального інтересу молодших школярів 

передбачає таку форму активності  студента, за якої  він досягає свідомо поставлених цілей, 

що постають унаслідок виникнення певних потреб особистості. Акцент на компетентнісному 

підході обумовлюється вимогами реформування національної системи освіти, тому кінцевим 

інтегрованим  результатом  навчальної  діяльності  у  процесі  професійної  підготовки  є 

компетенції  суб'єктів  навчально-виховного  процесу.  За  словами  авторівО.Пєхота  та 

А.Старєва,  професійно-педагогічна  підготовка  вчителів  -  це  «об'єктивно  існуючий  процес 

навчання  (викладання  й  учіння),  засвоєння  майбутнім  педагогом  професійних 

загальнопедагогічних і методичних знань, вироблення відповідних умінь і навичок студента 

в  ході  педагогічної  практики;  формування  у  нього  потреб  самоосвіти,  самовдосконалення  і 

самореалізації;  досягнення  з  цією  метою  єдності  педагогічної  теорії  і  практики, 

фундаментальності та мобільності, науковості й культуро-відповідності професійних знань» 

[3,  5].  Л.Пелех  у  змісті  професійної  підготовки  особистості  майбутнього  вчителя  визначає 

умови  ефективності  впливу  системи  масових  навчальних  та  виховних  заходів.  На  думку 

вченої  це  такі  умови:  «взаємозв'язок  між  активною  участю  студентів  у  масових  заходах  і 

рівнем  їх  професійної  готовності  до  організації  виховної  роботи  у  школі;  між  соціальною 

активністю  у  ВНЗ  і  їх готовністю  до  самореалізації  та  самоактуалізації;  між  впевненістю в 

своїх  силах  і  їх  інтелектуальною  сферою  та  загальною  ерудицією»  [2].  Зазначені  аспекти 




268 

 

професійної  підготовки  майбутніх  педагогів  є  важливими  у  формуванні  готовності 



здійснювати професійну діяльність і підтверджують актуальність проблеми..  

Отже, 


професійне 

становлення 

майбутнього 

вчителя  початкових 

класів 

обумовлюється  особливостями  його  майбутньої  діяльності  -  здійсненням  навчальної  та 

виховної діяльності під час викладання практично всіх предметів курсу початкової школи.  

Професійно-педагогічна  підготовка  майбутнього  вчителя  розглядається  як  підготовка  його 

до неперервного професійного розвитку. І важливу роль у зв'язку з цим відіграє перехід від 

масово-репродуктивної до індивідуально-творчої освіти, що створює умови для виявлення і 

формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя.  

Дослідник  Л.Пелех,  визначає  чотири  основні  напрями  організації  процесу  підготовки 

майбутнього  вчителя  в  системі  роботи  навчального  закладу,  а  саме:  1)  формування 

особистості  майбутнього  вчителя  має  відбуватися  як  у  процесі  аудиторної  роботи,  так  і  в 

позааудиторній  діяльності;  2)  обов'язковою  складовою  цілісної  концепції  педагога  є 

професійне  самовиховання;  3)  формування  всебічно  розвиненої  особистості  шляхом 

активізації  в  різних  сферах  діяльності:  соціальній,  політичній,  науковій,  художній;  4) 

упровадження  масових  форм  навчально-виховної  роботи  в  діяльність  навчального  закладу 

[2]. Навчання у вищих навчальних закладах повинно орієнтуватись не тільки на предмет, що 

вивчається,  але  й  на  особистість  студента,  його  індивідуальні  особливості,  потреби  та 

інтереси. Це створює атмосферу співробітництва й зумовлює потребу діалогу як домінуючої 

форми  навчального  спілкування,  спонукає  до  обміну  думками,  враженнями,  досвідом.  В 

організації навчання відбувається зміщення акценту з домінування окремих форм і  методів 

навчання на визнання їх плюралізму, переваги творчої ініціативи, конструювання  «ситуації 

успіху»,  «ситуації  вибору»,  самоаналізу,  самооцінки,  самопізнання,  самовираження, 

самореалізації.  Саме  така  постановка  питання  дає  можливість  студентам  спостерігати,  а 

пізніше  використовувати,  такі  прийоми  та  методи  роботи,  які  впливають  на  формування 

пізнавального інтересу як у студентів, так і у молодших школярів. 



Висновок.

  Умовами  забезпечення  сучасної  професійно-педагогічної  підготовки  є  не  тільки 

орієнтація  професійно-педагогічної  підготовки  студента  на  формування  готовності 

майбутнього  вчителя  до  формування  пізнавального  інтересу,  але  й  особистісна  орієнтація 

освітнього середовища під час навчально-виховного процесу.  

 

1. Бричок Б. Професійне становлення майбутніх педагогів / Б. Бричок // Початкова школа.  - 2000. - ғ 11. - С. 



17.  

2. Пелех Л.Р. Перспективи розвитку масових виховних заходів у вищих навчальних закладах нового типу / Л.Р. 

Пелех // Гуманізація навчально-виховного процесу: наук.-метод. зб. - 2000. - Вип. X. - С. 54-61  

3.  Пєхота  О.М.  Особистісно  орієнтована  педагогіка:  концепції,  моделі  /  О.М.  Пєхота  //  Науковий  вісник 

Миколаївського державного педагогічного університету. Сер. Педагогічні науки. - 2000. - Вип. 3, Т. 1. - С. 34-

43.  


4. Сластенин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной підготовки 

/ В.А. Сластенин. - М.: Просвещение, 1976. – 160 с.  

5.  Старєва  Г.М.  Формування  творчої  активності  майбутніх  педагогів  /  Г.М.  Старєва  //  Науковий  вісник 

Миколаївського державного педагогічного університету. Сер. Педагогічні науки. - 2000. - Вип. 3, Т. 1. - С. 82-

87.  

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   256   257   258   259   260   261   262   263   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка