Засобами сприятливого розвивального середовища


СТАН ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО



Сторінка246/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   242   243   244   245   246   247   248   249   ...   326
 

СТАН ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО 

ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ МОЛОДШИХ 

ШКОЛЯРІВ 

Ковтонюк Т. , 

1 курс магістратури заочної форми навчання, факультет педагогіки і 

психології 

Васютіна Т.М. 

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методики 

початкової освіти

 

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Україна 

 

У  публікації  проаналізовано  стан  готовності  майбутніх  учителів  спеціальності 

«Початкова  освіта»  до  організації  навчально-пізнавальної  практики  молодших  школярів  у 

педагогічній  практиці.  Розкрито  суть  поняття  «навчально-пізнавальна  практика»,  її  види, 

особливості  організації  в  умовах  упровадження  нового  Державного  стандарту  початкової 

загальної освіти. 



Ключові слова:

 професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи, 

навчально-пізнавальна практика

.

 

У зв‘язку з реформуванням національної системи освіти, розвантаженням навчальних 



програм,  запровадженням  Концепції  «Нова  українська  школа»  [1],  уведення  інтегрованих 

курсів  тощо,  виникає  нагальна  потреба  у  модернізації  підготовки  студентів  спеціальності 

«Початкова  освіта»  до  професійної  діяльності.  Зокрема,  нашу  увагу  привернула  така 

складова  їх  професійної  готовності  як  здатність  до  організації  навчально-пізнавальної 

практики  молодших  школярів,  яка,  як  форма  роботи  з  учнями,  вперше  у  такому 

формулюванні фігурує у нормативних документах МОН. 

Незважаючи  на  значну  кількість  наукових  праць,  які  розкривають  проблему 

професійної  підготовки  фахівців  загалом,  питання  професійної  підготовки  майбутніх 

учителів  початкової  школи  до  організації  навчально-пізнавальної  практики  у  молодших 

школярів  залишається  малодослідженим  і  потребує  всебічного  обґрунтування,  що 

забезпечить  підвищення  рівня  професіоналізму  та  компетентності  вчителів  і  відповідатиме 

новим соціальним та освітнім вимогам.  

Аналіз  фахової  літератури  показав,  що  навчально-пізнавальна  практика  займає 

особливе місце у формуванні особистості людини, адже забезпечує формування в неї цілісної 

природничо-наукової картини світу і відповідно її світогляду (А. Алексюк, Н. Бібік, О. Біда, 

Л.  Коваль,  С. Лисенкова,   Н.  Ничкало,  О.  Савченко,  А  Степанюк  та  ін.)  та  дозволяє 

ефективно організовувати процес учіння протягом усього життя.  



256 

 

Особливо  важливим  є  процес  формування  навчально-пізнавальної  практики  в 



молодших  школярів,  адже  саме  в  цьому  віці  формуються  фундаментальні  структури 

мислення, що безпосередньо пов‘язані з навчальною діяльністю (Л. Виготський, Д. Ельконін, 

В. Давидов, І. Дубровіна, О. Леонтьєв, та ін.).  

У  процесі  дослідження  встановлено  ,що  у  проекті  нового  Державного  стандарту 

початкової  загальної  освіти  визначено  вимогу  передбачати  у  навчальних  програмах  з  усіх 

предметів і курсів 20% резервного часу, який учитель може використовувати на свій розсуд, 

наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому 

мешкають  діти,  краєзнавчих  розвідок,  дослідницько-пізнавальних  проектів  та  екскурсій, 

зокрема  з  ініціативи  дітей.  Наприкінці  навчального  року  пропонується  виділити  час  на 

проведення 



навчально-пізнавальної  практики

, яка, на нашу думку, і  має включати  усі  види 

робіт,  вказані  вище.  Вибір  змісту  і  форм  організації  такої  практики  навчальний  заклад 

визначає самостійно [2; 3].  

Однак, бесіди з учителями-практиками дозволили нам встановити той факт, що вони 

не зовсім розуміють, як саме має ця практика проходити в реальних умовах: за рахунок якого 

часу, що з учнями треба робити, яку вести документацію, як це відображатиметься на їхніх 

ставках тощо. 

Як показують результати опитування студентів випускних курсів, вони лише частково 

готові  до  здійснення  цієї  діяльності.  Причинами,  що  спричинили  таку  ситуацію,  на  нашу 

думку,  є  те,  що  матеріал,  який  стосується  організації  навчально-пізнавальної  практики 

(методика організації екскурсій, краєзнавчої роботи, особливості проектної діяльності тощо), 

вивчався  розрізнено  у  локальних  методиках  в  різних  семестрах.  Тому  самостійно  звести 

одержані знання і сформовані уміння до єдиного блоку студентам важко.  

Таким чином, питаннями, які потребують термінового розв‘язання під час підготовки 

студентів  спеціальності  «Початкова  освіта»,  є  зміст,  форми,  методи  та  засоби  організації 

навчально-пізнавальної  практики  молодших  школярів,  ведення  відповідної  звітної 

документації вчителем. 

 

1.

 



Концепція  «Нова  українська  школа».  –  [Електронний  ресурс].  –  Режим  доступу:https://osvita.ua  Середня 

освіта › Реформа середньої освіти. 

2.

 

Проект  нового  Державного  стандарту  початкової  загальної  освіти.  −  [Електронний  ресурс].  –  Режим 



доступу: newstandard.nus.org.ua 

3.

 



Щодо  методичних  рекомендацій  для  експериментальних  загальноосвітніх  навчальних  закладів.  − 

[Електронний  ресурс].  –  Режим  доступу:https://www.schoollife.org.ua/shhodo-metodychnyh-  rekomendatsij-dlya-

eksperymentalnyh-zagalnoosvitnih-navchalnyh- zakladiv/ 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   242   243   244   245   246   247   248   249   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка