Засобами сприятливого розвивального середовища


ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ



Сторінка242/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   238   239   240   241   242   243   244   245   ...   326
 

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ  

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧИХ РОЗВІДОК УЧНІВ ЗАСОБОМ НАВЧАЛЬНИХ 

ПРОЕКТІВ 

Голубенко Б., 

1 курс магістратури, факультет педагогіки і психології 

Васютіна Т.М. 

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методики 

початкового навчання

 

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Україна 

 

Анотація

.  В  тезах  описано  змістово-технологічні  особливості  підготовки  майбутніх 

учителів  початкової  школи  до  організації  краєзнавчих  розвідок  учнів  засобом  проектів. 

Висвітлюються  проблеми  готовності  майбутніх  учнів  до  впровадження  інноваційних 

технологій  та  можливості  їх  застосування  в  умовах  запровадження  нового  Державного 

стандарту  початкової  загальної  освіти  та  Концепції  «Нова  українська  школа».  Дано 

характеристику  краєзнавчій  роботі  з  молодшими  школярами  та  особливостям  її  організації 

засобом проектів. 



Ключові  слова: 

підготовка  майбутніх  учителів  початкової  школи,  проектна  діяльність, 

навчальні проекти, краєзнавча робота, краєзнавча розвідка, краєзнавчі спостереження.

  

 

Підготовка  майбутніх  учителів  початкової  школи  є  однією  із  пріоритетних  задач 

сучасної системи освіти. Так, в змісті Концепції «Нова українська школа» передбачено, що 

для реалізації її положень має бути і «новий вчитель» [3]. У цьому зв‘язку, з‘явилось багато 

різних  напрямів  підвищення  ефективності  підготовки  студентів,  але  найбільш  потрібним  і 

актуальним  є  той,  де  передбачено    підготовку  майбутніх  учителів  початкової  школи  до 

організації  краєзнавчих розвідок учнів, зокрема засобом навчальних проектів [5]. 

Питання про розвиток технології, культуру, особливості організації проектної діяльності 

студентів та учнів висвітлено  в працях  Н.М. Бібік, В.І. Бондаря, Л. Бодько, Г. Ващенко, Т. 

Гільберг,  І.  Грущинської,  О.  Голубенко,  В.  Копилова,  О.О.  Лінник,  О.  Онопрієнко,  О.М. 

Пєхоти, О.Я. Савченко, Г. Селевка, І.М. Шапошнікової, Н.О. Яковлевої та інших учених.  

Одним із системоутворюючих факторiв, який сприяє формуванню особистостi сучасного 

школяра, є проектна діяльнiсть, яку можна розглядати і як метод, і як самостійну структурну 

одиницю  навчально-виховного  процесу.  Це  актуальне  завдання  вирiшується  педагогами 

завдяки використанню нових педагогiчних технологій у своїй дiяльностi, до яких відносять i 

метод проектiв. Проектнi технологiї, до впровадження яких так активно закликають сучасних 

учителів,  спрямованi  на  стимулювання  iнтересу  учнiв  до  нових  знань,  на  розвиток  дитини 

через  вирiшення  проблем  і  використання  цих  знань  у  конкретнiй  практичнiй  діяльності.  У 

змісті  чинних  програм  початкової  школи  представлено  тематику  цілого  ряду  проектів,  які 

вважають  навчальними,  оскільки  вони  здійснюються  в  межах  конкретного  предмета  з 

навчальною метою. 

 Проектну  діяльність,  в  рамках  підготовки  студентів  спеціальності  «Початкова  освіта», 

можна поділити на три напрями: місце проектних технологій у структурі підготовки фахівців 

з  даної  спеціальності;  зміст  і  характеристика  студентських  проектів,  форми  організації  і 

методи роботи над ними, роль викладача у цьому процесі, бази виконання проектних робіт, 

особливості захисту і оцінювання проектних робіт студентів; підготовка майбутніх учителів 

початкової  школи  до  організації  проектної  діяльності  учнів,  які  навчаються  у  звичайних 

загальноосвітніх навчальних закладах та спеціалізованих школах з поглибленим вивченням 

інформаційних технологій [1]. 

Говорячи  про  підготовку    майбутніх  учителів    з  використанням  проектних  технологій, 

мають  на  увазі  час,  який  виділяється  на  підготовку  і  зміст,  який  визначається  навчальним 

планом  відповідного  освітньо-кваліфікаційного  рівня  і  дисциплінами,  які  входять  в  його 

перелік.  Зазвичай,  студенти  виконують  декілька  проектних  робіт  з  різних  дисциплін, 

внаслідок чого отримують навички з реалізації проектної діяльності. Окрім того, майбутнім 

учителям надається можливість отримати відповідні навички під час роботи з дітьми у ході 

педагогічної практики. 




252 

 

На етапі пілотування змісту Державного стандарту початкової загальної освіти (2017 



р.) використання навчальних проектів допомагає сформувати предметні компетенції вищого 

рівня та забезпечує розвиток в школярів критичного мислення. Саме тому метод проектів є 

провідним у організації краєзнавчої роботи молодших школярів. 

 

У педагогіці краєзнавчі роботи займають важливе місце. Краєзнавство можна вважати 



дидактичним  принципом,  що  підвищує  ефективність  навчально-виховного  процесу  в 

освітніх  закладах,  сприяє  успішному  одержанню  знань  про  природу  й  життєдіяльність 

людини, забезпечує формування практичних умінь і навичок [2;4]. 

Краєзнавча  робота  має  високу  ефективність  реалізації,    поєднуючись  з  проектною 

діяльністю. Діти активно намагаються дізнатись про якусь частину рідного краю, при цьому 

працюють  індивідуально,  в  парі,  групами,  мотивуючи  один  одного.  Тому,  при  підготовці 

студентів  до  цієї  діяльності,  важливо  звернути  увагу,  що  краєзнавча  робота  має 

дотримуватись  певних  принципів,  а  саме:  наочності,  систематичності,  плановості, 

наступності,  добровільності,  самодіяльності,  зв‘язку  краєзнавчих  досліджень  з  життям, 

зв‘язку  краєзнавчої  роботи  з  навчально-виховними  завданнями  школи,  високого  наукового 

рівня краєзнавчих досліджень [3]. 

Краєзнавча  розвідка  –  це  практичний  захід,  спрямований  на  вивчення    досягнень 

відомої  особистості,  архітектурної  або  природничої    цінності  рідного  краю.  Важливо  щоб 

«ціль»  краєзнавчої  розвідки    була  цікавою  для  школярів.  Щоб  накопичити  краєзнавчий 

матеріал,  який  можна  використати  у  викладанні  різних  предметів  і  залучити  учнів  до 

громадсько-корисної  праці  (боротьба  з  ярами,  з  ерозією  ґрунтів,  участь  у  залісненні 

місцевості,  нагляд  за  лісопосадками,  вивчення  мікрокліматичних  умов,  створення  музею 

свого  рідного  краю  тощо),  найдоцільніше  розпочати  краєзнавчі  дослідження  із  свого 

населеного пункту та його околиць. І лише після глибокого вивчення рідного краю треба, не 

перериваючи стаціонарних спостережень, розсувати рамки досліджень до меж свого району, 

кооперуючи  краєзнавчу  розвідку  з  іншими  школами.  З  метою  ознайомлення  учнів  з 

віддаленими  об‘єктами  свого  краю  доречно  застосовувати  різні  форми  екскурсійно-

туристської  роботи,  такі  як:  прогулянка  —  найпростіша  форма  краєзнавчої  роботи 

(організовують  у  ліс,  на  річку,  в  гори,  не  потребують  особливих  витрат  і  спеціального 

туристського  спорядження,  найчастіше  проводять  з  учнями  молодших  класів);  подорожі  − 

аналогічні  екскурсіям, тільки тривають від 1 до 30 днів, а також проводиться спостереження 

за різними об‘єктами; естафета − це така форма дитячого туризму, яка передбачає вивчення 

певного  району,  області,  краю  чи  всієї країни  не  однією  групою,  а  кількома,  які  на певних 

відрізках  маршруту  змінюють  одна  одну;  експедиції  −  найскладніша  форма  туристично-

краєзнавчої роботи, що передбачає проведення певних наукових досліджень [2]. 

У 

результаті 



тривалих, 

систематичних 

краєзнавчих 

спостережень 

нагромаджуватимуться  у  великій кількості  різноманітні  матеріали, що  характеризують  свій 

населений  пункт  чи  район.  Тут  можуть  бути  різні  колекції,  гербарії,  опудала,  вологі 

препарати,  макети,  фотографії,  малюнки,  схеми,  діаграми,  плани,  графіки,  документи, 

пам‘ятки  матеріальної  культури,  виготовлені  учнями  прилади  для  краєзнавчих  досліджень 

тощо.  Все  це  потрібно  правильно  і  охайно  оформляти  та  експонувати  в  шкільному 

краєзнавчому кутку чи музеї [4]. Оформлення результатів краєзнавчих розвідок може бути і 

результатом навчальних проектів школярів. Таким чином, з‘являється можливість доповнити 

краєзнавчий сільський, міський чи районний музей цікавими експонатами. 

  Підсумовуючи сказане, можна відмітити, що дане питання є надзвичайно  важливим у 

процесі підготовки майбутніх учителів до активного впровадження інноваційних технологій 

в  сучасну  українську  школу.  Проведення  краєзнавчої  роботи  засобом  навчальних  проектів 

дозволяє підвищити загальну ефективність навчання школярів, при цьому розвивати інтерес 

до рідного краю та виховувати справжніх патріотів своєї держави. 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   238   239   240   241   242   243   244   245   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка