Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка241/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   237   238   239   240   241   242   243   244   ...   326
Ключові  слова

:  трудове  навчання,  художньо-естетичне  виховання,  предметно-

перетворювальна діяльність, молодші школярі. 

 

За умов розбудови та докорінної трансформації суспільства усвідомлення загрози, яка 



криється  в  бездуховності,  нікчемності  інтересів,  емоційній    нерозвиненості  підростаючого 

покоління,  повернуло  систему  освіти  до  загальнолюдських  цінностей.  Серед  останніх  у 

загальному русі за гуманізацію цієї системи поступально зростає  і  роль мистецтва. 

З-поміж  інших  видів  образотворче  мистецтво  в  інтеграції  з  трудовим  навчанням  є 

унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і 

духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено тим, що вже в ранньому віці 

художня  діяльність  є  однією  з  найдоступніших і  емоційно-захоплюючих  форм  творчості.  З 

огляду  на  це,  фахова  підготовка  вчителя  початкових  класів  має  враховувати  необхідність 

освоєння ним художніх факторів розвитку особистості дитини. Майбутній педагог повинен 

мати чітке уявлення про те, що розвиток дитини  – надзвичайно складний, багатофакторний 

процес,  в  якому  помітну  роль  відіграє  художня  культура  як  специфічна  сфера  діяльності  

людини. 


Вчитель  повинен  заглиблюватись  у  проблеми  художньо-естетичного  виховання

оскільки  вони  сьогодні  особливо  актуальні.  Лише  через  мистецтво  можна  закласти  основи 

художнього,  естетичного  сприйняття  явищ навколишньої  дійсності,  а  для  цього  потрібно  в 

свідомості і емоційному розвитку дитини створити фундамент художніх уявлень, на які вона 

зможе  покластись  у  подальшому  навчанні.  Тому  педагог  має  з  самого  початку  навчання 

створити  навколо  теми  уроку  атмосферу  радості,  задоволення,  співучасті  дітей  в  процесі 

сприйняття  матеріалу  і  сформувати  у  них  потребу  активної  творчої  віддачі  при  виконанні 

практичної роботи. 

Учитель  має    усвідомлювати,  що  трудове  навчання  тісно  пов‘язане  з  декоративно-

ужитковим мистецтвом, тому одним із завдань є допомога дітям  зрозуміти художній задум 

твору, вияснити основні принципи декоративного мистецтва, що виражаються, по-перше, в 

необхідності взаємозв‘язку форми предмета з його функціональним призначенням, по-друге, 

в  співвідношенні  форми  і  матеріалу.  Залучаючи  дітей  до  вивчення  народного  мистецтва, 

учителю необхідно врахувати наступне: 

1)

 

народне мистецтво – своєрідний каталізатор дитячої образотворчої діяльності; 



2)

 

в народному мистецтві акумулюється традиційний художній досвід поколінь



3)

 

твори  народного  і  декоративно-ужиткового  мистецтва  нарівні  з  іншими  видами 



образотворчого мистецтва сприяють формуванню і розвитку художнього смаку, естетичного 

ідеалу, творчого мислення [3, 45]. 

Учителю  слід  знати,  що  принципово  важливим  є  єдність  естетичного  пізнання  і 

художньої  практики  учнів  на  матеріалі  народного  мистецтва,  причому  передусім  потрібно 

використовувати  такі  методичні  прийоми,  які  стимулюють  творче  виконання  дітьми 

самостійних  композицій,  а  не  копіювання  прийомів  народного  мистецтва.  Відбір  художніх 

творів  в  процесі  вивчення  народного  мистецтва  має  спиратись  на  продуману  систему 

методичних прийомів. Декоративна робота повинна містити у собі такі етапи: 




250 

 

1)



 

емоційне сприйняття творів народних майстрів; 

2)

 

пізнання художніх особливостей творів; 



3)

 

пояснення культурно-історичного змісту і цінності витвору



4)

 

поглиблене уявлення про художній образ; 



5)

 

співставлення  творів  народного  мистецтва  з  сучасними  творами  професійного 



декоративно-ужиткового мистецтва

6)

 



художня  практика  учнів  на  основі  естетичного  засвоєння  народного  мистецтва  і 

дійсності. 

Педагог має усвідомити, що ознайомлення учнів із, здавалося б, звичними художніми 

предметами,  повинно  стати  причиною  для  серйозної  розмови  про  зміст  естетичного  в 

мистецтві  і  дійсності,  про  специфіку  системи  зображувальних  засобів  декоративного 

мистецтва.  Вчителю  треба  мати  уявлення  про  те,  що  розвиток  естетичних  аспектів  в 

художній  діяльності  супроводжується  відповідною  емоційною  реакцією.  Вона  може 

проявлятись  у  формі  естетичної  насолоди  чи  задоволення  як  самим  процесом  творчого 

пошуку, так і результатами цього процесу. 

На  уроках  трудового  навчання  учитель  повинен  брати  до  уваги  сенсорний  і 

естетичний  досвід,    здобутий  дитиною  раніше.  Він  повинен  уміти  поєднувати  розвиток 

мислення  і  мови  учнів  з  естетичним  пізнанням  і  художнім  розвитком.  Працюючи  над 

розвитком  здібностей  до  художньої  творчості,  слід  враховувати,  що  ці  здібності  тісно 

пов‘язані з потребами, інтересами та іншими мотивами діяльності школяра. Учитель повинен  

переслідувати одну з головних цілей – формувати в учнів художню культуру як невід‘ємну 

частину культури духовної. Учням потрібно дати зрозумілі уявлення про систему взаємодії 

мистецтва  з  життям  людини  і  суспільства  і  сформувати  в  них  здатність  і  готовність  до 

особистої  активної  участі  в  цій  взаємодії.  Для  досягнення  даної  мети  слід  вирішити  ряд 

завдань: 

1)

 



виховати спадкоємців духовної культури своїх предків, бо лише в єдності думки і 

почуття може проходити вибір і утвердження особистістю духовних цінностей; 

2)

 

формувати  людину-митця,  що  означає  накопичувати  досвід  сприймання 



мистецтва, який пов‘язаний з вирішенням завдань художньої освіти, формувати готовність і 

здатність творчо використовувати цей досвід

3)

 

залучати учнів до образної мови мистецтва, бо проникнути в глиб творчого задуму 



творця неможливо без засвоєння основ мови відповідного виду мистецтва [3, 91]. 

 З  вирішенням  такого комплексного  завдання пов‘язане  формування  в  учнів  потреби 

ставити перед собою і реалізувати цілі, які  будуть сприяти розвитку універсальних творчих 

здібностей.  Учитель  має  розуміти,  що  трудове  навчання  містить  пізнавальну,  виховну, 

розвиваючу, мотиваційну функції; має бачити можливість реалізації принципів наступності і 

перспективності  в  межах  навчального  предмету  і  його  зв‘язки  з  іншими  предметами; 

розуміти  і  використовувати  емоційний  потенціал  трудового  навчання,  який  забезпечує 

повноцінний  художньо-естетичний  розвиток  учнів;  поєднувати  у  навчальному  матеріалі 

традиційні і сучасні художні загальнонаціональні і регіональні види  діяльності.  

Учитель  має  зрозуміти,  що  уникнути  примітивного  бачення  краси  можна  лише, 

врахувавши ряд передумов: 

1)

 



діяльність неможлива без її духовного забезпечення, чим вищий рівень діяльності, 

тим сильніша потреба в її духовному оснащенні; 

2)

 

трудова діяльність дитини виявляє характер взаємовідносин людини з природою. 



Ціннісна  орієнтація  дитини,  на  яку  такий  глибокий  вплив  спричиняє  мистецтво,  прямо 

відображається на ставленні до своєї праці та оточуючого середовища

3)

 

трудове  навчання  має  базуватись  на  декоративно-ужитковому  мистецтві, 



охоплювати  образність  його  мови,  художню  «кухню»,  а  не  лише  формувати  формальні 

навички різати, клеїти, бо техніка виконання не замінить мистецтва, розуміння художнього 

образу [4, 52]. 

Отже, у процесі роботи на уроках трудового навчання учитель має формувати в учнів 

не лише політехнічні, але й художньо-естетичні знання і уміння, навички творчої діяльності, 

розкривати перед дітьми художньо-естетичні властивості праці, вчити розуміти і створювати 

красу, формувати уміння любити і берегти її, виховувати ставлення до праці як до творчості. 

 

1.



 

Ботюк  О.Ф.  Деякі  передумови  розвитку  здібностей  молодших  школярів  до  технічної  творчості  /  О.  Ф. 

Ботюк // Початкова школа. – 1996. – ғ 4. – С. 23-24. 

2.

 



Дроздова О.Е. Расширять кругозор школьников в области прикладного искусства/О.Е.Дроздова //Школа и 

производство. – 1995. - ғ 1. – С.15-19. 




251 

 

3.



 

Неменский Б. М. Мудрость красоты:  О  проблемах эстетического воспитания : книга  для  учителя / Б. М. 

Неменский. – М. : Просвещение, 1987. – 254 с. 

4.

 



Сисоєва  С.  О.  Основи  педагогічної  творчості  вчителя  :  навч.  посібник  /  С.  О.  Сисоєва.  –  К.  :  ІСДОУ.  – 

1994. – 112 с.  

5.

 

Старовойт Л.В. Педагогічні  умови творчого розвитку  молодших школярів  у процесі трудового навчання 



/Л.В.Старовойт // Наукові записки. – Тернопіль: ТНПУ, 2010. – С. 261-266. 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   237   238   239   240   241   242   243   244   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка