Засобами сприятливого розвивального середовища


СЮЖЕТНІ ЗАДАЧІ ЯК ЗАСІБ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ



Сторінка24/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   326
СЮЖЕТНІ ЗАДАЧІ ЯК ЗАСІБ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ 

ШКОЛЯРІВ 

Герцан Ю., 

магістрант педагогічного факультету 

Гнатенко О., 

кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри теорії та методик 

початкової освіти

 

Камянець-Подільськкий національний університет імені Івана Огієнка 

м.Камянець-Подільський, Україна 

Анотація.

  У  статті  розглянуто  використання  елементів  екологічного  виховання  на 

уроках математики в початкових класах, окреслено особливості їх застосування та можливі 

продуктивні  результати.  З‘ясовано,  що  завдяки  інтеграції  уроків  математики, 

природознавства та суспільствознавства, доцільно використовувати систему сюжетних задач, 

зміст  яких  відповідає  темам  математичних  і  природничих  дисциплін,  які  варто  розглядати 

одночасно.

 

Ключові слова:

 інтеграція, початкова школа, екологічне виховання, сюжетні задачі. 

 

У  зв‘язку  зі  змінами  в  системі  освіти  України,  які  відбулися  на  порозі  нового 



тисячоліття,  найактуальнішим  питанням  на  сьогоднішній  день  стало  питання  всебічного 

розвитку  дитячої  особистості,  яка  повинна  бути  свідомою,  жити  в  гармонії  з  собою, 

суспільством та природою. 

В  умовах  сьогодення  гостро  постали  перед  людством  екологічні  проблеми: 

забруднення  ґрунтів,  повітря,  водойм  токсичними  відходами,  вимирання  десятків  видів 

рослин  та  тварин.  Екологічна  криза  все  більше  нівечить  природу  нашої  країни.  Загинули 

сотні  малих  річок,  деградують  Чорне  й  Азовське  моря,  перетворюються  на  стічні  брудні 

―відстійники‖  дніпровські  та  дністровські  водосховища,  ставки,  озера.  Задихаються  від 

промислових  і  транспортних  забруднень  міста,  знищуються  ліси,  забруднюються  та 

виснажуються  землі.  Головною  причиною  усіх  негараздів  природи  була  і  є  людина.  Не 

усвідомлюючи  свого  місця  у  навколишньому  природному  середовищі,  вона  шкодить 

насамперед собі, своїм нащадкам.  

Основою  негативного  впливу  людей  на  навколишнє  середовище  є  недостатня 

освіченість  та  обізнаність  в  екологічних  проблемах  і  наслідках  бездумного  втручання  у 

природу, безвідповідальне ставлення до результатів своєї діяльності. Питання гармонійного 

співіснування  людини  і  природи  вимагає  насамперед  зміни  самого  суспільства,  його 

свідомості,  культури.  Усвідомлюючи,  що  людство  не  може  не  втручатися  в  природу,  нам 

потрібно  відшукувати  нові  шляхи,  технології  навчання  та  виховання,  за  яких  припиниться 

необдуманий  та  безвідповідальний  тиск  на  навколишнє  середовище,  враховуючи  вимоги 

екологічних  законів.  Ось  чому  зараз  перед  учителями  та  вихователями  стоїть  завдання 

екологічної освіти і виховання молоді, а починати слід з найменших школярів, враховуючи 

їхні морально-психологічні особливості.  

Екологічне  виховання  –  це  організований  і  цілеспрямований  процес  формування 

системи наукових знань про природу і суспільство, поглядів й переконань, що забезпечують 

становлення відповідального ставлення школярів до природи, реальним показником якого є 

практичні  дії  учнів  по  відношенню  до  природного  середовища,  що  відповідають  нормам 

людської моральності [2]. 

Загальні  основи  і  напрями  здійснення  екологічного  виховання  у  процесі  вивчення 

математики  висвітлені  у  працях  багатьох  методистів  та  вчителів,  а  саме  І. Звєрєва, 

А. Захлебного,  І. Суравєгіної,  О .Стрилюк,  І. Фірсової  та  інших.  К.   Ушинський  писав,  що 

логіка природи – найдоступніша й найкорисніша для учнів. 

У  Державній  національній  програмі  «Освіта»  Україна  XXI  століття,  Концепції 

національного  виховання,  проекті  Концепції  екологічної  освіти  й  виховання  в  Україні  й 



26 

 

інших  нормативних  документах  визначено,  що  метою  екологічної  освіти  й  виховання 



школярів є формування екологічної культури особистості, як соціального замовлення [1] . 

Настав  час  виховувати  підростаюче  покоління  не  у  згубній  традиції  якомога  більше 

брати  у  природи,  а  в  іншому,  притаманному  українському  народові,  гармонійному 

співіснуванні  з  природою,  раціональному  використанні  та  відтворенні  її  багатств,  у 

психологічній готовності оберігати природні цінності всюди і завжди.  

Екологічна  освіта  й  екологічне  виховання  здійснюються  не  лише  на  уроках 

природознавства, а й на інших уроках. Великі можливості для реалізації поставлених завдань 

закладені в системі уроків математики. Роль математики в екологічному вихованні полягає в 

тому,  що  методом  доцільно  дібраних  задач,  функціональних  залежностей  можна  навчити 

учнів  розуміти  окремі  екологічні  поняття,  прищеплювати  навички  раціонального 

використання природних ресурсів, розкрити роль математики у пізнанні найбільш загальних 

і фундаментальних законів природи, створити базу для формування наукового світогляду. 

Початкова  математика  з  її  абстрактною  лічбою  і  задачами,  здавалося  б  далека  від 

екології  і  за  методикою,  і  за  змістом.  Але  вчитель,  проаналізувавши  зміст  уроку,  завжди 

знайде місце для повідомлення природничої, природоохоронної інформації: загадає загадку, 

прочитає  вірш,  повідомить  про  цікаві  рослини  чи  тварин,  їх  особливості,  небезпеку  що  їм 

загрожує. Велику користь приносять математичні лічилки, віршовані задачі, які розвивають 

на лише вміння рахувати, а й уяву, логічне мислення. Наприклад: 



Посадив  ведмідь  в  лісочку  6  берізок,  3  дубочки.  Рахувати  сам  не  вмів  і  зозулю 

попросив.  Почала  вона  літати,  почала  вона  кувати.  Та  не  може  полічить,  ану  ж,  ви 

допоможіть. 

У зайчика було сім морквин. Він з’їв усі, крім третьої. Скільки морквин залишилось? ( 

Одна) 

На уроках математики доцільно застосовувати сюжетні задачі природничого змісту з 

повчальною  природоохоронною  інформацією,  які  активізують  пізнавальний  інтерес  до 

навколишнього середовища, а, отже, бажання його захищати та оберігати. Наприклад: 



З 264 г листя сухої кропиви можна виготовити ліки для зупинки кровотечі у 8 хворих. 

Хлопчик заготував 297 г листя сухої кропиви. Для скількох хворих можна виготовити ліки з 

цієї кропиви? 

Серед  птахів,  що  гніздяться  в  дуплах,  50  видів  споживають  комах,  і  10  видів  – 

мишей. У скільки  разів більше живе у дуплах комахоїдних птахів, ніж  тих, що живляться 

мишами? 

На Землі живе 28 000 різних видів птахів. Якщо від цього числа відняти ¼ його та ще 

1000, то одержимо кількість різних видів риб на Землі. Скільки видів риб живе на Землі? 

Посадка  з  400  молодих  тополь  на листках  за  літо  затримує  340  кг  пилу,  а  посадка 

в’яза  у  6  разів  більше.  Скільки  пилу  затримує  посадка  в’яза  з  400  дерев?  Скільки  пилу 

затримує одне дерево в’яза (тополі)? 

Отже, завдяки інтеграції уроків математики, природознавства та суспільствознавства, 

доцільно створити та використати систему сюжетних задач, зміст яких відповідав би темам 

математичних та природничих дисциплін, які варто розглядати одночасно.



 

Результат  екологічного  виховання  –  сформована  екологічна  культура  людини,  що 

характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище (природне 

і  соціальне);  наявністю  світоглядних  ціннісних  орієнтацій  щодо  природи;  екологічним 

стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров'я; набуттям умінь 

і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому та локальному рівнях); 

безпосередньою  участю  у  природоохоронній  роботі;  передбаченням  можливих  негативних 

віддалених наслідків природо-перетворювальної діяльності людини. 

 

1. Василенко Г. Екологічна освіта та виховання / Г. Василенко // Початкова школа. – 2007. – ғ 6. – С. 6–8.  



2. Приходченко Л. Екологічне виховання молодших школярів / Л. Приходченко // Початкова освіта.  – 2009. – 

ғ8. – С. 2. 

3. Корчевська О. П. Математичні задачі з природничим змістом / О. П. Корчевська // Початкова школа. – 2000. 

– ғ3. – С. 34-36. 

 

 


1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка