Засобами сприятливого розвивального середовища


ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ З УЧНЯМИ



Сторінка236/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   232   233   234   235   236   237   238   239   ...   326
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ З УЧНЯМИ 

МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 

 

 



ОСОБЛИВОСТІ ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З 

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ 

Слободян І., VI 

курс, факультет корекційної та соціальної педагогіки і психології 

Матвєєва М.П., 

доктор філософії по психології, доцент  

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка 

 

Анотація.

 У даній статті висвітлено особливості довільної уваги молодших школярів 

з інтелектуальними порушеннями, її властивостей. Зокрема, звертається  увага на труднощі, 

які виникають у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку у процесі навчання.  



Ключові  слова:

  увага,  властивості  уваги,  молодші  школярі  з  інтелектуальними 

порушеннями, труднощі у навчанні. 

 

На сучасному етапі розвитку суспільства визріла гостра необхідність невпинно долати 



встановлені стереотипи освіти, шукати нові ідеї задля створення школи самореалізації, в якій 

утверджується  проективна,  особистісно-зорієнтована  педагогіка,  де  дитина  є  головним 

пріоритетом і цінністю, суб‘єктом культури і життя. Одним із важливих чинників ефективної 

навчальної  діяльності  та  успішного  особистісного  становлення  молодшого  школяра  є 

розвиток  уваги,  що  є  необхідною  умовою  пізнання  навколишнього  світу,  самопізнання, 

усвідомленого та чіткого відображення навчального матеріалу та його міцного засвоєння. 

Увагу звичайно не вважають особливим психічним процесом, як сприйняття, пам'ять, 

мислення.  Зате  вона  забезпечує  успішну  й  чітку  роботу  нашої  свідомості.  Кожний 

пізнавальний  процес  є  єдність  образу  й  діяльності.  Увага  свого  особливого  змісту  не  має, 

вона  проявляється  усередині  сприйняття,  мислення.  Вона  -  сторона  всіх  пізнавальних 

процесів  свідомості,  і  при  цьому  та  їхня  сторона,  у  якій  вони  виступають  як  діяльність, 

спрямована на об'єкт. [1, с. 79]. 

Аналіз психолого-педагогічної літератури з питань розвитку уваги свідчить про те, що 

в  роботах  науковців  недостатньо  приділено  уваги  розгляду  проблемі  розвитку  довільної 

уваги  дітей  молодшого  шкільного  віку  з  інтелектуальними  порушеннями,  а  особливо  на 

труднощі,  що  виникають  у  дітей  під  час  засвоєння  ними  знань,  саме  в  цьому  і  полягає 

актуальність  дослідження цього питання.  

Варто зазначити, що проблема  уваги широко досліджується  у психології. Психологи 

відзначають  суттєві  відхилення  у  розвитку  уваги  молодших  школярів  із  порушенням 

інтелекту.  Л.  В.Занков,  Г.Р.Лурия,  М.С.  Певзнер,Г.Е.  Сухарєва  та  інші  однак  фахівці 

вважають порушення уваги однією з характерних симптомів розумової відсталості. Глибоко 

досліджували  розвиток  уваги  молодших  школярів  в  навчальній  діяльності  Л.  Божович,  О. 

Леонтьєв, М. Добринін, І. Страхов та ін.  

Детальний аналіз наукових праць ряду авторів (А. Кличев, С. Лієпінь, О. Горохова, С. 

Рубінштейн,  та  інші),  показує,  що  кожна  властивість  уваги,  яка  проявляється  у  молодших 

школярів  з  інтелектуальною  недостатністю  на  уроці  має  певне  значення  для  успішного  та 

результативного засвоєння ними знань, при цьому, провідна властивість завжди пов‘язана з 

іншими  ,  а  рівень  успішності  у  навчанні  пов‘язаний  з  поєднанням  великої  кількості  цих 

властивостей і вищим рівнем їх розвитку.  

Дослідження  кількісних  та  якісних  характеристик,  сутності  та  змісту  властивостей 

уваги  (обсяг,  стійкість,  розподіл)  показали,  що  вони  не  є  сталою  величиною  і  можуть 

змінюватись у процесі навчальної діяльності. 

Аналіз  клінічних  та  патофізіологічних  досліджень  М.  Певзнер  показав,  що  одним  із 

провідних  первинним  порушенням  вищої  нервової  діяльності  у    дітей  з  інтелектуальними 

порушеннями  є  патологічна  інертність  нервових  процесів.  Це  доповнює  вчення  П. 

Гальперіна  щодо  даного  питання,  зокрема  він  зазначає  на  тому,  що  однією  з  причин 

слабкості уваги є неповноцінність нервових процесів, але разом з тим він розглядає увагу як 

навичку,  що  формується  на  протязі  життя  .  Нейрофізіологічні  та  клініко-психологічні 

характеристики  уваги  дають  нам  змогу  побачити,  що  рівень  розвитку  уваги  в  учнів 

допоміжної школи досить низький.  

З цього приводу, як зазначають С. Рубінштейн, В. Синьов, О. Хохліна, М. Матвєєва  

діти з інтелектуальними порушеннями  дивлячись на об‘єкти чи їх зображення, не помічають 

при  цьому  притаманних  їм  важливих  елементів.  Першою  причиною  недостатності  рівня 



244 

 

розвитку уваги цих дітей є коливання психічної активності, що являється проявом несталих, 



короткочасних  фазових  станів  в  корі  головного  мозку,  тобто  через  швидку  виснаженість 

психічної  активності.  Ця  виснаженість  спостерігається  не  тільки  до  кінця  дня,  вона  може 

настати  на  першому  уроці  після  деякого  розумового  напруження.  Зниження  і  коливання 

тонусу  психічної  активності  може  бути  у  кожного  школяра  з  ослабленою  нервовою 

системою, однак у багатьох учнів допоміжної школи вони виникають постійно і дуже часто.  

За  даними  Е.  Мандрусової,  цереброастенічні  стани,  що  спостерігаються  у  дітей  з 

інтелектуальними  порушеннями,  призводить  до  значних  труднощів  засвоєння  знань. 

Коливання  уваги  заважають  їм  засвоювати  програму  допоміжної  школи.  У  молодших 

школярів  порушена  як  мимовільна,  так  і  довільна  увага.  Для  них  характерною  є  пасивна 

мимовільна увага, яка супроводжується надмірним відволіканням. Обсяг уваги обмежується 

2  –  3  об'єктами,  тоді  як  у  нормі  становить  5  –  7  одиниць.  Більшість  школярів  з 

інтелектуальними  порушеннями  можуть  досить  тривалий  час  виконувати  інтенсивно 

нескладну  одноманітну  роботу,  але  при  цьому  допускають  велику  кількість  помилок  [2,  с. 

246-249]. 

 Дана  категорія  дітей  мають  знижену  здатність  до  розподілу,  що  має  місце  при 

одночасному  виконанні  двох  або  більше  видів  діяльності.  Коли  їм  пропонується  виконати 

будь-яку  діяльність  одночасно  з  виконанням  завдання  іншого  виду  діяльності,  то  учні 

найчастіше  не  справляються  з  поставленим  завданням.  Лише  за  умови  спеціального 

організованого корекційного впливу у дітей з інтелектуальними порушеннями підвищується 

здатність до розподілу уваги, але при виконанні різних завдань знижується рівень її стійкості 

[ 2, с. 246-249].  

Для молодших школярів з інтелектуальними порушеннями характерними є труднощі 

переключення уваги з одного об‘єкта на інший у зв‘язку з патологічною інертністю процесів 

збудження  та  гальмування.  Значна  кількість  різних  видів  діяльності,  які  вчитель  пропонує 

дітям  на  уроці,  викликає  стомлюваність  учнів,  наслідком  якої  є  несвідоме  переключення 

уваги з одного завдання на інше, тобто відбувається відволікання уваги дітей від виконання 

основного  виду  роботи  і  переключення  на  інші  види  діяльності,  або  відволікаючі  фактори. 

Але молодші школярі з інтелектуальними порушеннями успішніше виконують завдання, які 

потребують переключення уваги під час роботи не з абстрактними, але з більш конкретними 

матеріалами [2, с. 246-249]. 

Увага  учнів початкових класів, перш за все, залежить від зацікавленості навчальним 

матеріалом та мотивів учня, і за своїм характером у багатьох випадках вона є мимовільною. 

Особливо це стосується дітей з інтелектуальними порушеннями , у яких має місце низький 

рівень довільності усієї пізнавальної діяльності у тому числі й уваги. 

Увага молодших школярів, є нестійкою, вона характеризується розсіяністю, швидкою 

стомлюваністю,  неуважністю.  Труднощі  у  молодших  школярів  викликає  зосередженість  на 

праці, яка їм не цікава, концентрація уваги на одноманітній праці, несформованність навичок 

та вмінь учбової діяльності, недостатня інтелектуальна активність, слабка воля дитини. При 

надмірно  швидкому  темпі  можуть  через  поспішність  з‘явитися  ―помилки  уваги‖.  Дітям 

також важко бути уважними. Обсяг уваги молодших школярів дуже обмежений. З віком він 

збільшується.  Основною  умовою  збільшення  обсягу  уваги  є  формування  вмінь  групувати, 

систематизувати, об‘єднувати за змістом матеріал, який сприймається. 

Виходячи  з  цього  можна  зробити  такий  висновок,  що  увага  дітей  молодшого 

шкільного віку характеризується малою стійкістю (10-15 хвилин), малим обсягом (слабким 

розподілом,  нерозвиненим  переключенням).  Ще  однією  особливістю  є  переважання 

мимовільної  уваги,  що  стосується  довільної  уваги,  то  здатність  керувати  зосередженістю 

своєї свідомості у дитини цього віку недостатньо розвинене.  

Отже,  у  дітей  з  інтелектуальною  недостатністю,  у  яких  має  місце  низький  рівень 

довільності усієї пізнавальної діяльності спостерігається у тому числі й низький рівень уваги. 

Проведене  дослідження  показало,  що  лише  у  2-х  дітей  з  10-х  досліджених  з 

інтелектуальними порушеннями  високий рівень розвитку довільної уваги та таких її якостей 

як,  концентрація,  стійкость,  можливості  переключення  та  психомоторний  темп.  Це  також 

свідчить  про

 

точність  та  надійність  переробки  інформації,  вольову  регуляцію,  особистісні 



характеристики  працездатності.  У  інших  дітей  дітей  середній  та  низький  рівень  розвитку 

уваги. У них різною мірою порушені властивості уваги.  

Дані дослідження дозволяють зробити наступний висновок, що довільна увага дитини 

молодшого  шкільного  віку  характеризується  малою  стійкістю,  малим  обсягом,  слабким 

розподілом,  недорозвиненним  переключенням.  Також  вони    мають  знижену  здатність  до 

розподілу, що має місце при одночасному виконанні двох або більше видів діяльності.  




245 

 

Аналіз  теоретичних  джерел  і  результатів  дослідження  уваги  у  дітей  молодшого 



шкільного  віку  показали,  що  дослідження  проблеми  розвитку  довільної  уваги  є  досить 

актуальним, а аналіз проведеної дослідницької роботи показав, що в учнів молодших класів з 

інтелектуальними  порушеннями  страждає  довільна  увага.    З  отриманих  результатів  видно, 

що недостатньо розвинена довільна увага спостерігається як в учнів 1-2-х класів, так і в 3-4-

х. 

Школа  висуває  вимоги  до  довільності  дитячої  уваги  в  плані  уміння  діяти  без 



відволікань,  дотримуватись  інструкцій  і  контролювати  одержаний  результат.  Розвивати  й 

удосконалювати  увагу  так  само  важливо,  як  і  вчити  письму,  лічбі  й  читанню.  Залежність 

розвитку  уваги  від  цілеспрямованої  провідної  діяльності  виводить  на  перший  план 

необхідність  такої  організації  навчально-виховного  процесу,  яка  б  забезпечувала  розвиток 

уваги як психічного процесу разом із уважністю як рисою особистості молодшого школяра. 

Тому,  перспективними  напрямками  дослідження  є  розробка  методики  корекції  порушень 

уваги у дітей з інтелектуальними порушеннями. 

 

1

.  Психология  внимания.  Хрестоматия  по  психологии/  Ю.Б.Гиппенрейтер,  В.Л.Романова.  –  М.:  Просвещение, 



2000. – 432с.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   232   233   234   235   236   237   238   239   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка