Засобами сприятливого розвивального середовища


АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАСТУПНОСТІ У ФОРМУВАННІ ЛОГІКО-



Сторінка235/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   231   232   233   234   235   236   237   238   ...   326
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАСТУПНОСТІ У ФОРМУВАННІ ЛОГІКО-

МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДОШКІЛЬНИКІВ ТА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ  

Яців Г.,

 магістрантка Педагогічного факультету 

Романюк Х.,

 Студентка IV курсу 

Івано-Франківського коледжу ПНУ 

Плетеницька Л.,

 кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фахових методик і 

технології початкової освіти педагогічного факультету  

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника» 

 

Анотація. 

У період дошкільного дитинства особливо перехідним, багатим на зміни є 

старший  дошкільний  вік.  Найбільш  важливі  зміни  охоплюють  пізнавальну,  вольову, 

емоційну  сфери  старших  дошкільників.  Вони  можуть  діяти  довільно,  володіти  своєю 

психічною  діяльністю.  Для  їх  пам‘яті  характерними  ознаками  є    довільність  процесів 

запам‘ятовування  та  відтворення.  Мислення    ще  залишається  наочно-образним,  але 

поступово переходить у словесний. Без математичної підготовки неможливі ті якісні зміни, 

що  дають  змогу  дитині  перейти  до  систематичного  навчання  у  школі.  Увага,  кмітливість 

допомагають дітям знаходити вихід із різноманітних ситуацій, грі та й просто у житті. 

 

Ключові  слова: 

логіко-математичний розвиток;  математичні  уміння;  логічні  операції; 

значення логічних ігор; інтелектуально-творчі здібності; засоби навчання. 

Мета  статті:

  охарактеризувати  логіко-математичний  розвиток  вихованців 

навчально-виховних  комплексів;  проаналізувати  засоби  розвитку  логіко-математичних 

здібностей учнів у молодшому шкільному віці та визначити їх доцільність.  

Дослідженнями  математичного  розвитку  учнів  займалися  Л.  Виготський,  П. 

Гальперін,  Є.  Голант,  Є.  Зейлігер,  Є.  Кабанова-Меллер,  З.  Калмикова,  О.  Леонтьєв,  Н. 

Менчинська, І. Равич-Щербо, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, А. Усова, О. Митник. Вони довели 

спроможність дітей розуміти нескладні за змістом математичні та логічні наукові поняття. І. 

Домашенко, С. Ніколаєва, Ф. Фрадкін, О. Цеханська розкрили особливості засвоєння дітьми 

логічних операцій: узагальнення, класифікація, порівняння. 

В  методичній  літературі  поняття  «розвиток  математичних  здібностей»  є 

багатогранним,  воно  складається  із  залежних  між  собою    уявлень  про  простір,  форму, 

величину, час, кількість, їх властивості і відношення, які необхідні для формування у дитини 

«життєвих» і  «наукових» понять. Математичний розвиток дошкільнят визначають як якісні 

зміни  пізнавальної  діяльності  дитини,  які  відбуваються  в  результаті  формування 

елементарних  математичних  уявлень  і  пов'язаних  з  ними  логічних  операцій  [3,  с.  53]. 

Формуючи  у  дитини  математичні  уявлення  необхідно  використовувати  різноманітні  ігрові 

технології.  В  процесі  розвиваючих  ігор  дитина  здобуває  нові  знання,  набуває  практичні 

уміння  та  навички,  адже  вони  спрямовані  на  інтелектуальний  розвиток  дошкільника  в 

цілому. Адже, одним з найважливіших завдань вихователя та батьків є розвинути в дитини 

інтерес  до  математики  в  дошкільному  віці.  Залучаючи  дитину  до  математики  в  ігровій  і 

цікавій формі допоможе їй в майбутньому швидше і легше засвоювати шкільну програму. 

 Сформоване  логіко-математичне  мислення  допомагає  сучасній  дитині  аналізувати 

різноманітні процеси, приймати рішення не лише згідно структури, але й змінювати власні 

дії  в  умовах  життя.    Доцільно  розвивати  в  дітей  старшого  дошкільного  віку  елементи 

логічного  мислення.  Сьогоденна  математична  підготовка  дошкільників  має  складатися  з 

двох основних напрямів: логічного та математичного.  



242 

 

Формування  математичних  уявлень  в  різноманітних  видах  діяльності  показує  їх 



цінність і тим самим створює мотивацію до їх засвоєння. Сформовані математичні уявлення 

становлять початковий логіко-математичний досвід дитини. Метою математичного розвитку 

дітей дошкільного віку є розвиток інтелектуально-творчих здібностей через освоєння ними 

логіко-математичних уявлень і способів пізнання. 

 Логіко-математична  компетентність  в  межах  вікового  періоду  передбачає  вміння 

дитини  самостійно  здійснювати  класифікацію  геометричних  фігур;  впорядкування  за 

величиною, масою, об‘ємом, розташуванням в просторі  й часі; обчислення та вимірювання 

кількості,  відстані,  довжини,  ширини,  висоти,  об‘єму,  маси,  часу.  Виходячи  з  положень 

концепції Базового компонента освіти, вихователь має навчити дитину насамперед умінням 

жити,сприймати  життя  в  цілісності.  Саме  тому  блок  логіко-математичних  умінь  включає 

кожна сфера Базового компонента дошкільної освіти.  

В  процесі  навчання  математики  за  альтернативними  підручниками  сучасних 

розвиваючих  систем  (система  Л.  В.  Занкова,  система  В.  В.  Давидова,  система  "Гармонія", 

"Школа 2100" та ін..) розвивають логіко-математичні вміння, які використовують на уроках 

математики.  Дитина  з  розвиненим  логічним  мисленням  завжди  має  більше  шансів  бути 

успішним  в  математиці,  навіть  якщо  вона  не  була  заздалегідь  навчена  елементам  шкільної 

програми  (рахунок,  обчислення  і  т.  п.).  Педагоги  шкіл,  які  працюють  за  розвиваючими 

програмами,  проводять  співбесіди  з  майбутніми  першокласниками,  серед  яких  є  питання  і 

завдання логічного, а не тільки арифметичного та обчислювального змісту.  

Ефективність  розвитку  інтелектуальних  здібностей  дітей  залежить  від  змісту 

навчальних  програм,  форм  і  методів  навчання.  Цілеспрямоване  навчання  дає  можливість 

забезпечити високий рівень розвитку потенційних творчих здібностей. 

Альтернативні  підручники  з  математики  (М.Богданович,  Л.Оляницька,  Ф.Рівкінд, 

С.Скворцова)  рекомендують  на  перших  уроках  використовувати  вміння  порівнювати, 

класифікувати, аналізувати і узагальнювати результати своєї обчислювальної діяльності. Для 

вироблення  певних  математичних  умінь  і  навичок  необхідно  розвивати  логічне  мислення 

дітей. Тому необхідно навчити дітей вирішувати проблемні ситуації, робити певні висновки, 

приходити до їх логічного розв'язання.  

Ігрові  ситуації  з  елементами  проблемності    виховують  у  дітей  пізнавальний інтерес, 

здатність  до  творчого  пошуку,  бажання  й  уміння  вчитися.  Цікаві  логіко-математичні  ігри 

(«Танграм»,  «Піфагор»,  «Живий  календар»,  «Не  зіб‘юсь»,  «Логічні  ряди»)  сприяють 

розвитку  в  дитини  вміння  швидко  сприймати  пізнавальні  завдання  і  знаходити  для  них 

правильні  відповіді.  О.Митник  рекомендує  завдання  на  повторення,  об‘єднання  множин, 

числові  ребуси,  зашифровані  дії.  Учні  розуміють,  що  для  правильного  вирішення  логічних 

завдань необхідно зосередитися, вони починають  усвідомлювати, що така задача-цікавинка 

містить  в  собі  якусь  «несподіванку»  і  для  її  вирішення  необхідно  зрозуміти,  в  чому  тут 

хитрість. В початкових класах О.Митник рекомендує використовувати логічні задачі: задачі, 

які  розв‘язуються  методом  припущення  і  вилучення,  задачі  з  множинами.  Конструктивна 

діяльність  дитини  в  процесі  виконання  логічних  вправ,  завдань,  задач  розвиває  не  тільки 

математичні  здібності  та  логічне  мислення  дитини,  але  й  увагу,  уяву,  тренує  моторику, 

окомір, формує просторові уявлення, точність і т. д.  

Логічний  розвиток  дитини  передбачає  формування  вміння  розуміти  і  простежувати 

причинно-наслідкові зв'язки  явищ  і  вміння  вибудовувати  найпростіші  умовиводи  на  основі 

причинно-наслідкових зв'язків. 

В  період    дитинства  можна  здійснити  значущий  вплив  на  розвиток  математичних 

здібностей дошкільника та молодшого школяра. Підготовка дитини до школи – це складний 

процес, що включає фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток, в якому велику роль 

відіграють логіко-математичні навички. 

Формування в дітей уміння логічно мислити нерозривно пов'язане з розвитком у них 

правильної,  точної,  лаконічної  математичної  мови,  тому  заняття  з  математики  мають  бути 

школою  виховання  характеру  і  почуттів;  сприяти  розвитку  волі,  уваги,  уяви  учнів; 

стимулювати  розвиток  інтересу  до  математики;  виробляти  вміння  вчитися  і  навички 

самостійної роботи.  

1.Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, 

д-р пед. наук; Авт. кол-в:Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. 

С., Якименко Л. Ю. - К.: Видавництво, 2012. 

2.Леушина Г. М. Методика навчання математики дітей дошкільного віку. – К.: 2000.  

 3.Щербакова К. Й. Теорія і методика математичного розвитку. 2005. Євр. Університет 

 


1   ...   231   232   233   234   235   236   237   238   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка