Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка225/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   221   222   223   224   225   226   227   228   ...   326
2001

),  «Про  освіту»  (



2017

),  «Про 

загальну  середню  освіту»  (

1999

),  а  також  у  державних  документах,  а  саме:  Базовому 

компоненті дошкільної освіти (

2012

) та Новому Державному стандарті початкової загальної 

освіти (

2017

) зазначено найголовніші освітні лінії розвитку особистості. До них відносяться 

такі:  організацію  наступності  у  духовності  та  моральності  сучасності  з  минулими 

поколіннями;  виховання  свідомого  та  реального  самосприйняття  та  світу  навколо  себе; 

забезпечення умов для оволодіння дитиною компетентності у всіх сферах життєдіяльності  і 

формування  правдивої  та  цілісної  картини  світу  дітей,  що  в  подальшому  сформує 

повноцінну різносторонню особистість, яка зможе самореалізуватись у суспільстві.  

Упродовж  історичного  шляху,  кожен  народ  формує  свою  унікальну  і  неповторну 

систему  цінностей  та  еталонів  культури,  в  якій  відзеркалено  його  соціально-економічний 



231 

 

стан,  політичний  устрій  і,  навіть,  система  освіти.  Становлення  системи  цінностей  людини 



розглядали  вчені  у  різних  аспектах,  а  саме:  Д.Антонович,  С.Божович,  В.Винниченко, 

О.Воропай,  М.Грушевський,  М.Гончаренко,  І.Зязюн  та  ін..  Здійснений  аналіз  їхнього 

доробку  і  публікацій  дозволяє  нам  стверджувати,  що  цінності  складають  основу 

життєдіяльності людини: що полягає в існуванні та функціонуванні цінностей, які пов‘язані з 

особливою    здатністю  людської  свідомості  відображати  та  фіксувати  значення  тих  чи  тих 

духовних або матеріальних, реальних або  уявних об‘єктів для  задоволення потреб людини, 

реалізації її інтересів. 

Одним  із  головних  завдань  дошкільної  освіти,  як  це    зазначено  у  статті  7 



Закону 

України "Про дошкільну освіту"

  постає  навчання,  виховання  та  розвиток  дітей  в  атмосфері 

любові  до  України,  шанобливого  ставлення  до  родини,  поваги  до  народних  традицій  і 

звичаїв,  державної  та  рідної  мови,  національних  цінностей  українського  народу,  а  також 

цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля. 

Окрім  цього,  у 



Базовому

 

компоненті  дошкільної  освіти  (2012) 

визначено  цілісний 

комплекс уявлень про державу, народи, нації, суспільство, людство. До прикладу, знання про 

те,  що  світ  населяють  різні  народи,  вони  мають  особливості  зовнішнього  вигляду,  типові 

види  занять,  особливості  побуту,  пов'язані  з  умовами  проживання,  різняться  за  кольором 

шкіри,  волосся,  розрізом  очей,  зростом,  статурою,  зовнішністю,  звичаями  тощо,  люди  у 

різних країнах розмовляють різними мовами [4]. 

У руслі зазначеному вище, слід звернутись до статті 20 

Закону України «Про охорону 

дитинства»,

  в  якій  наголошено  про  те,  що  розробка  навчальних  програм,  які 

використовують  у  навчальних  закладах,  повинна  ґрунтуватися  на  найкращих  здобутках 

людства у сфері культури, засадах моралі та добра, національних духовних традиціях [3]. 

Полікультурний  аспект  виховання  дітей  старшого  дошкільного  та  молодшого 

шкільного  віку  в  сучасних  соціокультурних  умовах  пояснюється  необхідністю 

етнокультурного  виховання,  що  організовується  на  основі  виховання  культури  в  стилі 

міжнаціонального спілкування, етнічної толерантності дітей.   В  результаті  такої  роботи 

сформується  етнокультурна  компетентність  вихованців,  що  в  свою  чергу  забезпечить  їх 

уявленнями  для  формування  цілісної  картини  світу.  Вона  сформується  за  умови 

забезпечення  всебічного  залучення  дітей  до  пошукової,  репродуктивної  та  навчальної 

діяльності. 

Досягти поставленої мети можна буде лише шляхом вирішення наступного завдання: 

збереження  поліетнічності  українського  суспільства,  культурної,  мовної  та  релігійної 

самобутності громадян та етнічних спільнот України. Саме ці фактори зазначенні у статті 5 

Закону України «Про Концепцію державної етнонаціональної політики України»

 [2]. 


Отож, провідним чинником формування картини світу дітей старшого дошкільного – 

молодшого  шкільного  віку  у  сучасній  освіті  визнаноя  навчально-виховний  процес 

(цілеспрямоване та багатогранне пізнання дитиною об‘єктивної діяльності), що реалізується 

у створених для цього педагогічних умовах та керується педагогом. 

Дошкільна освіта, як перша ланка в системі освіти, має свою наступницю – початкову 

освіту, що охоплює 1-4 класи. Зміст дошкільної освіти полягає не лише у здобутті дитиною 

певних  знань,  оволодіння  уміннями  та  навичками,  а  й  формування  у  дитини  дошкільного 

віку  певної  світоглядної  позиції,  формування  моральних  і  духовних  особистісних  якостей. 

На  основі  здобутих  у  дошкільному  дитинстві  уявлень  про  світ,  узагальнюються  та 

систематизуються  основні  положення  світобачення  школяра,  що  набуває  більшої 

визначеності в порівнянні із дошкільними роками. Єдність між дошкільною та початковою 

ланками освіти зумовлює цілісність педагогічного процесу, що реалізується у змісті освіти, 

який  роками  удосконалюється  на  основі  досвіду  людства  і  взаємозв‘язку  між  знаннями; 

уміннями  та  навичками;  творчої,  пошукової  діяльності  дитини  та  емоційно-цінністного 

розуміння світу. 

Мета  сучасної  освіти  постає  у  розвитку  особистісних  якостей  дитини,  які  їй  будуть 

потрібними для реалізації суспільно-значущих справ. За такого розуміння змісту дошкільної 

та  початкової  освіти,  використання  засобів,  забезпечення  всебічного  і  гармонійного 

розвитку  буде  ефективним:  особливо  їхній  неперервний  вплив  на  її  інтелектуальну,  дієво-

вольову, фізичну та емоційно-почуттєву сфери.  

Таким  чином,  використання  у  практиці  сучасної  дошкільної  та  початкової  освіти 

надбань  української  культури  розглядаємо  виправданим  і  доцільним.  Це  забезпечує 

залучення  дітей  до  розуміння  світу  на  основі  здобутків  українського  етносу,  що  дозволяє 

пояснювати сучасний світ шляхом його порівняння із мудрістю минулих поколінь.  

 



232 

 

1.



 

Денисюк О. М. Формування уявлень дітей старшого дошкільного віку про іторію України : автореф. дис. на 

здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.08 / Денисюк О. М. – Київ, 2000. – 20 с. 

2.

 



Закон України «Про Концепцію державної етнонаціональної  політики України» .- К., 2012 .- ғ10152-1    

3.

 



Закон України «Про охорону дитинства» .- м. Київ, 2001.- ғ 2402-III 

4.

 



Коментар  до  Базового  компонента  дошкільної  освіти  в  Україні  :  наук.-методичн.  посібник  /  за  ред.  О.  Л. 

Кононко. - К. : Ред. жур. "Дошкільне виховання", 2015. - 243 с.



 

 

5.



 

Кононко  О.Л  Світобачення  дитини  як  життєвий  орієнтир  /  О.Л.Кононко  //  Формуємо  у  старших 

дошкільників цілісне світобачення:навчально-методичний посібник / Авт. кол-в: Кононко О.Л., Луценко В.О., 

Нечай С.П., Плохій З.П., Сидельникова О.Д., Старченко В.А., Терещенко О.П., Шелестова Л.В., Якименко Л.Ю. 

—К. : «Імекс-ЛТД», 2013. — 260 с. 

6.

 



Лаппо  В.  В.  Формування  у  старших  дошкільників  ціннісного  ставлення  до  рідного  краю  засобами 

етнокультури (на прикладі гуцульського етнорегіону) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 

спец. 13.00.08 / Лаппо В. В. – Київ, 2008. – 20 с. 

7.

 



Піроженко Т.О. Становлення внутрішньої картини світу дошкільника/ за ред. Т.О. Піроженко. — Кіровоград 

: Імекс-ЛТД, 2012. — 236 с. 



 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   221   222   223   224   225   226   227   228   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка