Засобами сприятливого розвивального середовища


Виклад основного матеріалу



Сторінка215/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   211   212   213   214   215   216   217   218   ...   326
Виклад основного матеріалу.

  Душа народу єдина, тільки проявляється по-різному  в 

різних видах мистецтва: у пісні, казках, легендах, танцях, образотворчому мистецтві. Тому і 

вплив мистецтва на дитину має бути комплексним. Колискова пісня,  казка, ритми і мелодії 

барвистих  візерунків,  розшитих  рушників,  мережив  сприймаються  в  єдності,  якщо  вони  з 

дитинства  оточують  дитину.  При  комплексному  впливі  різних  видів  мистецтва  барвистий 

світ народної творчості розкривається по-особливому емоційно і захоплююче.  

Дитина повинна розуміти, що кожна людина, незалежно від віку - частину свого роду, 

народу; що у кожної людини є Батьківщина: близькі й дорогі йому місця, де живе він, його 

родичі.  

Для  формування  почуття  патріотизму  дуже  важливо  давати  дітям  початкові  знання 

про  Батьківщину,  базисні  уявлення  про  нашу  країну,  народ,  звичаї,  історію,  культуру.  Але 

при  цьому,  на  наш  погляд,  важливо  не  забувати,  що  самі  по  собі  знання  є  їжею  розуму,  а 

патріотизм  "від  розуму"  не  буває,  він  буває  лише  від  "серця".  Розум  запускає  духовно-

моральну роботу душі, а вже у свою чергу любляче серце створює патріотичний світогляд.  

Дуже  важливо  усвідомити  саме  духовно-моральну  природу  патріотизму,  бо  поза 

загальним  контекстом  духовно-морального  виховання,  патріотизм  в  кращому  випадку 

перетвориться на профанацію, а в гіршому у шовінізм, національне чванство, агресивність по 

відношенню до чужих.  

Розкриття  особистості  в  дитині  цілком  можливе  через  включення  його  в  культуру 

власного народу. І це не просто знання про культуру, а проживання в культурі, проживання в 

традиції. 

Добре  відомо,  що  серед  видів  діяльності,  що  мають  велике  виховне  та  освітнє 

значення  для  дошкільнят  є,  гра.  При  цьому  ми  маємо  на  увазі  не  тільки  ігри  у  власному 

розумінні слова, а й усі види діяльності, які у народній традиції мають характер гри (обряди, 

свята, та ін.) Але нам здається, що особливість українських народних ігор, а може бути будь-

яких  народних  ігор,  в  тому,  що  вони,  маючи  моральну  основу,  навчають  особистість,  що 

розвиває соціальної гармонізації. Народні ігри вчать особистість того, що ціну має не будь-

яке  особисте  досягнення,  а  таке,  яке  несуперечливо  вписано  в  життя  дитячого 

співтовариства[2, с. 118].  

Як вже говорилося раніше, народний свято є саме такою великою яскравою і глибоко 

змістовною  грою.  Тому,  проживаючи  з  дітьми,  улюблені  в  народі  свята  ми  впливаємо  на 

емоційну сферу дітей і залишаємо в їхній пам'яті глибокий слід.  

Народне  виховання  має  ще  одне,  на  наш  погляд,  перевагу  -  воно  дуже  цнотливо  і 

ненав'язливо  готує  з  хлопчиків  -  чоловіків-захисників,  а  з  дівчаток  -  жінок-матерів.  І  ще, 

народне виховання створює  у дітей  усвідомлення своєї причетності  не лише  сім'ї,  групі чи 

садка,  але  і  спільнотам  більш  високих  порядків  (місто,  народ).  Згідні  з  думкою  В. 

Сухомлинського, що  у кожної  людини і  його сім‘ї  є місця народження  «є своя історія, яку 

йому потрібно знати, уміти розповісти, а головне пишатися нею» [3]. 

Робота з дітьми з формування знань краєзнавчого характеру найчастіше здійснюється 

в таких формах: екскурсії; подорожі на заняттях; народні ігри.  

Подорожуючи з дітьми невідомими раніше і вже знайомими місцями, діти милуються 

красою  міста,  дізнаються  багато  нового  про  нього,  вчаться  берегти  і  любити  свою  малу 

батьківщину.  

Однією з форм роботи з дошкільниками при ознайомленні з найближчим оточенням 

повинні бути екскурсії або цільові прогулянки. Основна їх мета – безпосереднє знайомство з 

районом, в ході якого діти отримують живі враження. Вихователь повинен прагнути зробити 

кожну  подорож  яскравою,  емоційною,  такою,  що  запам'ятовується.  Всі  прогулянки  і 

подорожі дітей організовуються в певній послідовності, діючи за принципом від простого до 



223 

 

складного,  від  знайомого  до  невідомого.  Подорож  потрібно  почати  з  території  дитячого 



садка.  Можна  розглянути  будівлю  дитячого  садка,  особливості  його  будови,  устаткування 

дитячих  майданчиків.  З‘ясувати,  чому  вони  в  такому  стані,  як  зробити  так  аби  не 

руйнувалося те, що ще залишилося для  ігор  дітей; хто підтримує чистоту на території, для 

чого  це  робиться.  Діти  пропонуватимуть  різні  варіанти:  влаштувати  нічного  вуличного 

сторожа  для  охорони  майданчиків,  ловити  руйнівників  і  примушувати  їх  ремонтувати  і 

фарбувати,те  що  зламали,  всіх  хто  руйнує  карати  вдома  позбавленням  солодощів  і 

мультфільмів та інше.  

Наступну подорож можна зробити до житлового будинку, який знаходиться поряд з 

дитячим  садком.  З'ясувати,  хто  побудував  цей  будинок,  хто  архітектор  і  для  кого,  з  яких 

матеріалів він побудований, скільки в ньому поверхів? Діти повинні намагатися самі знайти 

відповіді  на  питання,  які  їм  були  поставленні.  Наприклад:  «Що  можуть  зробити  діти  для 

підтримки чистоти у будинку? Зіпсована кнопка ліфта, як підніматимуться на верхні поверхи 

хворі  і  літні  люди?»  Потім  можна  розглянути  двір  житлового  будинку,  по  можливості 

спостерігати за роботою двірника і машин-помічників: сміттєвозу, трактора. Вирішувати, як 

можна зробити двір красивішим, чистішим, кого попросити допомогти в цьому.  

Після  екскурсії  діти  активно  проявляють  себе  на  заняттях  з  розвитку  мовлення, 

складають  розповіді  про  побачене,  діляться  враженнями  із  своїми  товаришами  та 

ровесниками. На заняттях з образотворчої діяльності малюють сюжетні малюнки із висотним 

будинком і квітучими клумбами.  

В  ході  екскурсій  потрібно  навчати  дітей  пишатися  тим,  що  зроблене  руками  їх 

батьків,  старшим  поколінням.  Щоб  переконатись  в  ефективності  проведених  подорожей, 

можна  провести  перевірку  з  формування  почуття  у  дітей  до  найближчого  оточення,  або 

бесіду  з  дітьми  на  тему  «Наш  рідний  край»  та  конкурс  на  кращу  розповідь  про  дитячий 

садочок.  

Для підкріплення знань про інтер‘єр української хати, одягу та посуду малюки в вже 

групі  граються  друкованим  дидактичним  матеріалом,  де  старанно  викладають  на  картон 

одяг, розкладають на полички посуд. Часто використовують дидактичні іграшки хлопчика та 

дівчинку в українському костюмі, беруть їх за зразок. Простежується доцільне використання 

українських  рухливих  та  малорухливих  ігор  в  ігрових  діях  дітей.  Вдало  добирають 

побачений матеріал у своїх творчих роботах.  

Результати  прояву  у  дітей  інтересу  до  культурної  спадщини  і  відчуття  причетності 

регіональній  національній  культурі  виражаються  в  тому,  що  діти  мають  уявлення  про 

народно-прикладне  мистецтво  і  промислову  діяльність  свого  краю,  самі  із  задоволенням 

творять  "живу"  культуру  (малюють,  конструюють,  ліплять  і  ін.);  співають  народні  пісні, 

водять хороводи, грають в народні ігри; в мові активно використовують твори усної народної 

творчості  (прислів'я,  приказки,  прикмети  і  ін.),  знають  і  із  задоволенням  розповідають  і 

обігрують  українські  народні  казки  і  казки  інших  народів;  з  цікавістю  розповідають  про 

народні календарні свята, їх особливості; мають уявлення про народні костюми, ігри, пісні, 

традиції інших народів, діти зрозуміли просту закономірність: "як добре, що є різні народи, і 

є різні пісні, ігри, казки і т.д."  

Неабияке  значення  для  виховання  свідомого  громадянина  є  прищеплення 

шанобливого  ставлення  до  героїв  війни,  ветеранів,  до  пам'яті  про  тих,  хто  загинув, 

захищаючи  Вітчизну;  поваги  до  воїнів  –  захисників  кордонів  Батьківщини.  Після  екскурсії 

діти  розповідатимуть  про  цікаву  зустріч  з  ветеранами,  а  потім  можна  провести  конкурс  на 

кращу  розповідь.  Для  збереження  пам'яті  про  людей,які  загинули  під  час  війни,  велике 

значення має виховання (і в дорослих, і  в дітей) поваги до поховань предків. Діти повинні 

розповісти, де поховані їхні дідусі, бабусі, як вони допомагали дорослим доглядати могили 

рідних людей: садити квіти, поливати їх, прибирати тощо. Після заходу малята повинні взяти 

у руки олівці та фарби й відтворити свої враження в образотворчій діяльності.  

Все  це  дасть  можливість  нашим  вихованцям  прийняти  участь  в  міських  заходах, 

відчути себе частинкою своєї Батьківщини.  




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   211   212   213   214   215   216   217   218   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка