Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка210/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   206   207   208   209   210   211   212   213   ...   326
Ключові слова: 

мовлення, мовленнєвий потенціал, діти дошкільного віку, мистецтво, 

сприймання. 

 

Розвиток  мовленнєвого  потенціалу  дошкільників  в  умовах  сучасної  освіти  є 



надзвичайно актуальним питанням, оскільки життя дитини у дошкільному закладі постійно 

наповнене  спілкуванням  з  вихователем  і  однолітками.  Крім  того,  вихованцям  постійно 

потрібно реалізовувати свою фантазію, свої когнітивні і творчі здібності. Саме тому пошук 

шляхів  вирішення  даного  питання  стоїть  дуже  гостро  і  хвилює  дослідників,  науковців  та 

педагогів-практиків. 

Період дошкільного дитинства  – це найсприятливіша пора для  розвитку особистості 

дитини,  її  творчого  та  мовленнєвого  потенціалу.  Базовий  компонент  дошкільної  освіти, 



213 

 

зокрема,  спрямовує  зусилля  педагогів  на  своєчасне  підтримання  досягнень  індивідуальної 



своєрідності неповторного життєвого шляху дитини. 

Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення 

та  спілкування,  елементарних  правил  користування  мовою  у  різних  життєвих  ситуаціях  та 

володіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування. В той 

же  час,  освітня  лінія  «Дитина  у  світі  культури»передбачає  формування  почуття  краси  в  її 

різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва. 

Для  дитини  мовлення  виступає  одним  із  основних  засобів  пізнання  довкілля.  За 

словами  Г.  Костюка,  саме  завдяки  мовленню  здійснюється  процес  осмислення  наочних 

образів (подій і картин навколишнього світу). У цьому випадку мовлення виступає засобом 

інтерпретації чуттєвого досвіду дитини [4, 280]. 

Реалії  сучасності,    в  першу  чергу,  зменшення  віку  першокласників  та  ускладнення 

навчального  матеріалу,  ставлять  перед  дитиною  більш  складні  завдання,  які  потребують 

нового рівня сформованості вмінь і навичок, у тому числі і мовленнєвих. Саме тому постає 

необхідність формувати в дітей навички зв‘язного мовлення якомога раніше. 

Щоб сформувати в дошкільника необхідні знання, уміння та навички, а також потреби 

і  ставлення,  педагог  повинен  створити  для  цього  належні  умови,  вирішити  ряд  важливих 

освітніх  завдань.  В  першу  чергу,  він  має  навчати  дітей  поняттю  про  естетику,  розвивати  у 

них спостережливість, уміння порівнювати, відгукуватися на все красиве, ознайомлювати з 

різноманітними  творами  мистецтва  формувати  у  їхній  свідомості  особисту  позицію  при 

сприйнятті творів мистецтва. 

Особливу роль у вихованні та навчанні малюків відіграє розвиток у них художнього 

сприймання  при  ознайомленні  з  творами  живопису.  Важливо  звернути  увагу  дітей  на 

емоційний  зміст  картини,  засоби,  з  допомогою  яких  художник  передає  кольори,  настрої 

героїв, стан природи, рослин, тварин та інших елементів кожного окремого твору живопису. 

Не  дарма  великий  педагог  К.Ушинський  пов‘язував  використання  картин  для 

розвитку мовлення  дітей  із використанням принципу наочності. Користь творів живопису, 

на його думку, полягає  в тому що, дитина привчається тісно пов‘язувати слово з уявленням 

про  зображення,  вчить  логічно  і  послідовно  висловлювати  власні  думки,  тобто  «картина 

одночасно розвиває і розум, і мову дитини» [9, 344].  

Справа  в  тому,  що  дошкільнята  бачать  живопис  дещо  інакше,  ніж  дорослі.  Вони 

бачать і сприймають художні образи, зображені на картинах та ілюстраціях, на своєму рівні, 

висловлюючи  при  цьому  свою  думку  і  враження.  Твори  живопису  є  одним  із  засобів 

розвитку  зв‘язного  мовлення, який  відбувається  під  впливом  естетичного  сприймання, 

почуттів і є природним.   

Естетика  є  основним  фундаментом  розвитку  мовлення  у  дітей.  Але  щоб  твори 

живопису  мали  розвивальний  та  виховний  вплив  на  дитину,  необхідні  дорослі,  які 

виконують роль своєрідних посередників між мистецтвом і дитиною. Тому цілеспрямоване 

використання  творів  живопису   в  розвиваючо-виховному   процесі  значно  збагачує  та 

розвиває зв‘язне мовлення дошкільників та формує у дітей естетичні смаки. 

Учені  А.  Богуш  та  Н.  Гавриш,  наприклад,  визначили  спільні  риси  образотворчої  і 

мовленнєвої  діяльності,  що  дає  можливість  їх  взаємопроникнення  ,  поєднання  в  єдине 

образотворення  з  метою  не  тільки  ефективного  впливу  на  емоційну  сферу  дитини  й 

стимулювання  розвитку  її  фантазії  та,  а  й  забезпечення  як  процесу,  так  і  результатів  праці 

мовленнєвим  супроводом.  За  словами  вчених,  існує  окремий  вид  художньо-мовленнєвої 

діяльності вихованців, в якій мовленнєві дії підпорядковуються меті й змісту образотворчої 

діяльності дитини для її збагачення, спрямування, стимулювання і коментування [1, 352]. 

А.  Богуш,  зокрема,  визначила  способи  та  форми  інтеграції  образотворчої  і 

мовленнєвої  діяльності.  Основним  серед  них  є  словесне  малювання,  коли  педагог  через 

сприймання поетичного тексту, пейзажної лірики, показує дітям приклад художнього опису 

явищ природи, предметів та об‘єктів довкілля. Наступним способом інтеграції образотворчої 

і  словесної  творчості  є  коментар  зображеного,  коли  вихователь  спонукає  дітей  до 

вербалізації власних художніх переживань, висловлення думок, які знайшли відображення в 

малюнках, картинах, репродукціях, які бачили діти [2, 52].. 

Важливим  засобом  для  розвитку  мовлення  дітей  також  можна  вважати  сприймання 

різних  видів  зображувального  мистецтва  –  театрів,  кіно,  діафільмів  і  діапозитивів,  змісту 

дитячих книжок тощо. Цей вплив посилюється тими почуттями, емоціями, переживаннями, 

які  супроводжують  сприймання  будь-якого  виду  мистецтва.  У  поєднанні  з 

умілим педагогічним впливом ці  засоби стають для  дитини взірцями літературної  мови, які 




214 

 

діти  переносять  у  самостійну  мовленнєвотворчу  діяльність,  використовують  у  сюжетних 



іграх, іграх-драматизаціях чи дитячих концертах.  

Сприймання  картини,  предмета,  твору  прикладного  чи  музичного  мистецтва  завжди 

супроводжується  репліками,  обміном  враженнями  та  запитаннями,  які  виникають  у 

вихованців,  і  це  абсолютно  нормальна  реакція,  яка  свідчить  про  зацікавленість  дитини 

творами  мистецтва,  її  активною  позицію  і  бажанням  сприймати  інформацію  чуттєво-

образним мисленням. 

Отже, актуальність  розвитку мовленнєвого потенціалу дошкільнят шляхом залучення 

їх  у  мистецьку  атмосферу  є  безперечною.  У  сучасних  дошкільних  навчальних  закладах 

вихователі  повинні  активно  звертатись  до  художньої  образності    мистецтва  і  навпаки, 

навчаючи  дітей  зображувальній  діяльності,  педагог  має  бути  націлений  на  живе,  емоційне, 

образне спілкування з дітьми.        

        


 

1.

 



Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика : [підручник] / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш.  – К. : Видавничий дім 

«Слово», 2011. – 544 с.  

2.

 

Богуш А. М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти / А. М. Богуш. – Х. : Вид–во «Ранок», 2011. – 176 с.  



3.

 

Дитина  у  дошкільні  роки:  комплексна  додаткова  освітня  програма  /  [під  ред.  К.  Л.  Крутій].  –  Запоріжжя: 



Ліпс, 2011. – 188 с.  

4.

 



Костюк Г. С. Вибрані психологічні праці/ Г. С. Костюк. – М.: Педагогіка, – 1988. – 304 с.  

5.

 



Луцан Н. І. Мовленнєво-ігрова діяльність дітей дошкільного віку : дис. доктора пед. наук : 13.00.02 / Луцан 

Надія Іванівна. – Одеса, 2005. – 425с.  

6.

 

Малятко : програма  виховання дітей і  навчання  дітей  дошкільного віку / [за ред.  З. П. Плохій].  –  К:  АПН 



України. –1999. – 288 с.  

7.

 



Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі : [підручник] / Г. В. 

Сухорукова, О.О. Доронова, Н. М. Голота, Л. А. Янцур. – К.: Видавничий дім «Слово», 2010. – 376 с.  

8.

 

Старовойт  Л.В.  Художньо-естетичне  виховання  дошкільників  засобами  ліплення/Л.В.Старовойт//  Наукові 



записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка 

і психологія : Зб. наук. праць. – Випуск 43. / Редкол.: В.І. Шахов (голова) та ін.– Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 

2015. –С. 131-135 

9.

 



Ушинский К. Д. Дневники и автобиографические заметки

 : 


собр. соч. в 11 т. / К. Д. Ушинський. – М., 1952. 

– Т. 3. – 1952. – 347 с.  

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   206   207   208   209   210   211   212   213   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка