Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка208/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   204   205   206   207   208   209   210   211   ...   326
 

Ключові  слова:

  форма  організації,  групова  діяльність,  мовленнєва  компетентність, 

діти старшого дошкільного віку. 

 



211 

 

Сучасний дошкільний навчальний заклад потребує ефективного вирішення проблеми 



організації групової роботи дітей старшого дошкільного віку, адже важливо, щоб навчальний 

процес став для дітей не тільки оволодінням знаннями, без яких вони не зможуть обійтися у 

повсякденному  житті,  але  й  викликав  естетичне  задоволення,  палке  бажання  йти  шляхом 

свого  розвитку,  долаючи  складні  ділянки  у  навчанні,  обходячи  невиразність  та  звичне 

ставлення  до  нього,  знаходячи  кожного  разу  щось  нове,  привабливе  і  цікаве  у  почутому, 

побаченому й пережитому.  

Дошкільний  навчальний  заклад  потребує  нових  нетрадиційних  ідей,  теорій,  що 

відповідали б оптимальному  розвитку дитини, сучасним потребам людства.  І тому  важливу 

роль відіграє групове навчання, в основу якого потрібно покласти використання різних засобів, 

підходів до розвитку дитини. 

Дитячий  садок  —  це,  образно  кажучи,  тонкий  і  чутливий  музичний  інструмент, 

який  творить  мелодію  людської  гармонії,  що  впливає  на  душу  кожного  вихованця,  але 

творить  лише  тоді,  коли  цей  інструмент  добре  настроєний,  а  настроює  його  особистість 

педагога, вихователя. 

Групова навчальна діяльність  – це форма організації навчання в малих групах дітей, 

об‘єднаних  загальною  навчальною  метою  в  опосередкованому  керівництві  вихователем  і  в 

співпраці з дітьми дошкільного віку. 

Групова  діяльність  є  необхідною  для  навчального  процесу.  Нетрадиційні  методики 

сприяють  відродженню  гуманістичних  ідеалів  і  цінностей,  творчого  духу  народу.  Як 

свідчить    педагогічна  практика,  діти  старшого  дошкільного  віку  зацікавлено  ставляться  до 

активних  форм  організації  навчальної  діяльності  –  групових,  парних,  які  дозволяють 

реалізувати  їхнє  природне  прагнення  до  спілкування,  взаємодопомоги  і  співробітництва, 

допомагають стати активними суб‘єктами навчального процесу. 

Групова  робота  полягає  у  спільних  зусиллях  учнів  щодо  вирішення  поставлених 

учителем  завдань.  Вони  здійснюють  планування,  обговорення  і  вибір  способів  вирішення 

навчально-пізнавальних завдань, взаємоконтроль і взаємооцінку [3, 152]. 

Мосьпан Н.В. виокремлює наступні завдання групової навчальної діяльності: 

 – навчити дітей старшого дошкільного віку співпраці у виконанні групових завдань;  

– стимулювати моральні  переживання взаємного навчання, зацікавленості  в  успіхові 

товариша; 

 

формувати  рефлексивні  компоненти  навчальної  діяльності:  цілеспрямованість, 



планування, контроль;  

 



поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми навчальної діяльності, що 

дає змогу вдало компенсувати недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності

 

формувати комунікативні вміння дітей. 



Важливо  усвідомити,  що  у  дошкільному  навчальному  закладі  формується  не  просто 

особистість,  а  виховується  мовна  особистість  з  відповідними  ціннісними  орієнтирами, 

розвиненими комунікативними можливостями.  

Мовленнєва  комунікація,  на  нашу  думку,  -  це  спілкування  людей,  яке  включає  у 

широкому  розумінні  не  тільки  розмову,  бесіду,  але  й  будь-яку  взаємодію  з  метою  обміну 

інформацією. 

Мовленнєва  діяльність  –  є  активний,  цілеспрямований,  мотивований,  предметний 

процес  передачі  і  сприймання  сформульованої  засобами  мови  думки,  інформації, 

спрямований  на  задоволення  комунікативно-пізнавальної  потреби  людини  у  процесі 

спілкування [1, 57].  

Мовленнєва  діяльність  дошкільників  набуває  творчого  забарвлення  за  умов 

розвиненості  гнучкого,  асоціативного  мислення,  уміння  переборювати  стереотипи  та 

знаходити  спільне  у  протилежних  речах,  уміння  оригінально  поєднувати  слова  тощо. 

Необхідний  розвивальний  потенціал  містять  завдання  асоціативного  характеру,  вправи  на 

протиставлення. 

Словесна 

творчість 

– 

могутній 



стимул 

духовного 

життя 

дитини, 


високоефективний засіб її духовного розвитку, джерело натхнення в оволодінні мовою, 

мовленнєвою культурою, надійний засіб самовираження, самоутвердження особистості.   

Базовою  основою  словесної  творчості  є  розвиток  мовного  чуття  —  тонкого, 

уважного,   вдумливого  ставлення  до  слова,  рідної мови. Слово вчить бачити, відчувати, 

захоплюватись. Завдання вчителя полягає в тому, щоб у душі кожної дитини жило чутливе 

слово. Мовлення дітей, яке не розвивається на основі конкретного образного бачення світу, є 

засушеною квіткою. А коли дитина зрозуміє, відчує красу  рідного слова, вона проймається 



212 

 

любов'ю  до  мови.  Отже,  кожне  заняття  рідної  мови  має  нести  в  собі  позитивний  заряд, 



повинен бути насичений красою, любов'ю, радістю. 

Стійкий інтерес до мовленнєвої діяльності вихователь зможе збудити тоді, коли зуміє 

залучити  кожного  до  спільних  переживань,  захопити  вихованців  предметом  розмови,  щоб 

група стала єдиним спільним колективом. Та ще важливіше (і набагато складніше) допомогти 

дитині усвідомити власну роль у спільному пошуку, зв'язок із товаришами. 

Мовленнєво-групові дії спрямовані на інших учасників групової діяльності. У процесі 

якої  дитина  користується  як  діалогічним  (діалог,  полілог),  так  і  монологічним  мовленням. 

Саме в груповій діяльності яскраво виявляється образність і виразність дитячого мовлення, в 

якому поєднується мовні та немовні засоби виразності.  

Оволодіння  діяльністю  охоплює  такі  взаємопов'язані  між  собою  властивості 

особистості:  ініціативність,  активність,  дружелюбність,  взаємодопомогу,  свободу  вибору  і 

відповідальність.  Це  пробуджує  фантазію,  й  уявлення,  прагнення  творити.  Впевненість  у 

своїх  можливостях  дарує  дітям  цікавіше  спілкуватися  між  собою,  з  дорослими,  з    книгою, 

довкіллям.  Дитина    усвідомлює  себе  як  частину  колективу  тоді,  коли  може  здійснити 

діяльність за своєю ініціативою та ініціативою членів колективу й уявити собі її наслідки.  А 

це дошкільник може зробити тільки завдяки мовленню, адже це основний засіб спілкування, 

впевненість у тому, що тебе зрозуміють.  

Застосування  групових  завдань  у  навчальному  процесі  має  на  меті  навчити 

дітей  старшого  дошкільного  віку  розв'язувати  нові  незвичні  завдання  шляхом  ана-

логізування  й  комбінування;  активізувати  для  цього  свої  інтелектуальні  та  творчі  сили, 

спрямовувати  їх  на  знаходження  спільного  рішення  нового  завдання,  а  також  вивчати  й 

повторювати  навчальний  матеріал  незвичним та ефективним способом.  

Таким  чином,  ефективність  навчального  процесу  значною  мірою  залежить  від 

уміння  вихователя  грамотно  вибрати  і  правильно  організувати  ту  чи  іншу  форму 

проведення  заняття.  Отже,  спілкування  і  співпраця  дошкільників  —  один  із  основних 

принципів формування особистості в системі навчання.  

 

1.

 



Мамаєва Т.М. Активізація мовленнєвої творчості дітей // Початкове навчання та виховання.  – 2007. – 

Лютий (ғ6). – С. 2 – 4. 

2.

 

Поніманська  Т.  Дошкільна  педагогіка:  підручник  //  Тамара  Поніманська.  –  3-тє  вид.,  випр.  –  К.  : 



Академвидав, 2015. – 448 с.   

3.

 



Химинець  В.В.  Інновації  в  початковій  школі  //  В.В.Химинець,  М.Ю.Кірик.  –  Ужгород  :  Інформаційно-

видавничий центр ЗІППО, 2008. – 344с. 






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   204   205   206   207   208   209   210   211   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка