Засобами сприятливого розвивального середовища


ГУРТОК ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО



Сторінка204/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   200   201   202   203   204   205   206   207   ...   326
 

ГУРТОК ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО 

ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 

Зелінська І.,

 

магістрантка педагогічного факультету 

Борин Г.,

 кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики дошкільної і 

спеціальної освіти 

 

 



Анотація.

  В  умовах  оновлення  українського  суспільства,  відродження  національної 

культури  орієнтація  на  творчий  розвиток  особистості  є  світоглядною  засадою  сучасного 

виховання та освіти. Проблема своєчасного виявлення інтересів, здібностей і нахилів дітей, 

формування  творчої  особистості  вже  з  перших  років  життя  вихованця  на  сучасному  етапі 

вкрай актуальна, а отже, організація різноманітних гуртків у ДНЗ потребує окремої  уваги з 

боку  завідувача,  методиста  та  вихователів. 

Потребами  сьогодення  продиктовано 

необхідність  тісніше  інтегрувати  родинний  та  суспільний 

емоційно-чуттєвий  досвід 

дитини; створювати умови задля художньо-естетичного виховання та розвитку з опорою на 

образне  мислення.  Задля  реалізації  цього  процесу  потрібно  віднайти  окреме  (додаткове) 

місце, яким може стати гурткова робота з дітьми.

 

 

Художньо-естетичне виховання дітей дошкільного віку на сучасному етапі має сприяти 



розвиткові  їхніх  природних  здібностей,  уяви,  фантазії,  формувати  творчу  особистість 

дитини.  Реалізувати  ці  завдання  варто  на  основі  інтеграції  різних  форм  роботи  з  дітьми 

(заняття,  самостійна  художня  діяльність,  свята,  розваги,  гурткова  робота).  Особливу  увагу 

слід  зосередити  на  комплексному  використанні  творів  музичного,  театрального, 

образотворчого мистецтва в сенсі загальнолюдської і національної культури, організовуючи 



206 

 

цілеспрямоване  педагогічне  спілкування  дітей  у  середовищі  мистецтва  (живопису, 



скульптурі, архітектурі, музиці, літературі тощо). 

Реалізація  такого  підходу  сприятиме  збагаченню  досвіду  дітей  щодо  естетичного 

бачення  навколишньої  дійсності,  активізації  дитячої  творчості  в  процесі  художньо-

практичної  діяльності  шляхом  поетапного  спостереження  об'єктів,  явищ  довкілля  у 

природному  середовищі,  розглядання  творів  образотворчого,  декоративно-вжиткового 

мистецтва,  подальшого  ознайомлення  через  музичні  й  літературні  твори  та  обігравання 

нагромаджених  знань,  вражень.  Завершальним  етапом  цього  інтегрованого  процесу 

естетичного  пізнання  світу  має  стати  творча  художньо-практична  діяльність  дітей 

дошкільного віку. 

Організовують  навчально-виховний  процес  у  дошкільному  навчальному  закладі 

відповідно  до  Закону  України  «Про  дошкільну  освіту»  і  спрямовують  на  реалізацію 

основних  завдань  дошкільного  навчального  закладу 



(

Організація  та  зміст  навчально-

виховного  процесу  в  дошкільних  навчальних  закладах:  методичний  лист  МОН  України  ғ 

1/9  від  06.06.05  р.  //  Дошкільне  виховання,  2005,  ғ  7,  С.  3-5.)  Державна  Базова  програма 

розвитку  дитини  дошкільного  віку  «Дитина»  [3]  передбачає  зміни  підходів  до  організації 

життєдіяльності  дітей,  що  забезпечуються  шляхом  насичення  цікавим  змістом  буття  дітей 

спільно з дорослим у спеціально створеному розвивальному просторі. 

Відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій «Про організовану і самостійну 

діяльність  дітей  у  дошкільному  навчальному  закладі»  (Лист  Інституту  інноваційних 

технологій і змісту освіти ғ1.4/18-3082 від 26.07.10 року) під змістовним буттям розуміється 

повноцінне  проживання  дитиною  кожного  дня,  при  якому  максимальною  мірою 

задовольняються  фізіологічні,  пізнавальні,  духовні,  естетичні,  комунікативні  та  інші 

потреби, запити, інтереси з урахуванням бажань, можливостей, здібностей і нахилів малюка. 

Освітній  процес  має  домірно  включати  в  себе  різні  види  дитячої  діяльності  (зокрема  і 

гурткової роботи), адекватні вікові вихованців, у першу чергу ті, в межах яких відбуваються 

важливі  вікові  новоутворення,  і  сприятливі  для  подальшого  розвитку  кожної  маленької 

особистості  в  усіх  сферах  життєдіяльності.  Від  педагогів  вимагають  вільно  володіти 

широким арсеналом організаційних форм, засобів, методів і прийомів освітнього впливу на 

вихованців. 

Організована  навчально-пізнавальна  діяльність  у  дошкільному  закладі  –  це 

цілеспрямований  двобічний  процес,  у  якому  органічно  поєднуються  педагогічні  впливи  з 

активністю самих дітей у процесі пізнання світу. А що організоване навчання дошкільників 

відбувається  у проживанні  спільної  діяльності  педагога з дітьми, то ця діяльність потребує 

керівництва,  спрямування  з  боку  дорослого,  а  саме:  визначення  цілей;  прогнозування 

очікуваних  результатів;  мотивації  пізнання;  вибору  змісту  й  окреслення  його  обсягів; 

створення розвивального середовища; надання навчально-пізнавальній діяльності позитивно-

емоційного  характеру;  регулювання  процесу  пізнання  і  спрямування  його  на  досягнення 

позитивних результатів; оцінювання індивідуальних досягнень дитини. 

У навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу використовують такі 

організації  дітей:  спеціально  організовану  навчальну  діяльність  (заняття),  ігри,  самостійну 

діяльність  дітей  (художню,  рухову,  мовленнєву,  ігрову,  трудову,  дослідницьку  та  ін.), 

індивідуальну  роботу,  спостереження,  екскурсії,  походи,  свята  та  розваги, 



гуртки 

тощо.  Їх 

можуть організовувати фронтально підгрупи, а також індивідуально – залежно від віку дітей, 

педагогічної  мети,  матеріально-технічного  забезпечення  закладу,  професійної  майстерності 

педагога. 

Гуртки (студії, секції) є додатковою організаційною формою освітнього процесу. Його 

мета

  – 

задовольняти  потребу  й  цікавість  дитини  до  певного  виду  діяльності,  розвивати  її 

природні здібності, а також загальні й спеціальні; активізувати дитячу творчість, своєчасно 

виявляти  обдарованість  [3].  Можливе  різне  профільне  спрямування  гуртків:  естетичного 

циклу  (образотворчої  діяльності,  художньої  праці,  гри  на  музичних  інструментах, 

хореографічні,  вокальні,  театральні),  спортивні  (гімнастики,  акробатики,  ритмічної 

гімнастики,  плавання,  настільного  тенісу  тощо),  іноземної  мови  та  ін.  Їх  організують  з 

урахуванням  інтересів  та  здібностей  самих  вихованців,  запитів  батьків,  наявних 

матеріальних  умов  і  кадрового  забезпечення.  Зміст  гурткової  роботи  визначають  авторські 

програми,  які  складають  керівники  гуртків  на  основі  власної  педагогічної  діяльності, 

вивчення досвіду інноваційної діяльності і обов'язково узгоджують з освітньою програмою, 

затвердженою  МОН  України,  за  якою  працює  заклад,  і  відображають  у  річному  плані 

роботи.  Якщо  гурткову  роботу  організують  як  додаткову  освітню  послугу  (платну),  її 



207 

 

програму  затверджують  на  рівні  місцевого  органу  управління  освіти  в  установленому 



порядку. 

Гурткові  заняття  проводять  у  другій  половині  дня,  у  час,  відведений  для  ігор  та 

самостійної художньої діяльності дітей. Їхня тривалість відповідає зазначеним вище нормам 

для  навчальних  занять,  а  періодичність  проведення  становить  1–2  рази  на  тиждень. 

Оптимальними  є  наповнюваність  гурткових  груп  –  10–12  осіб  на  одному  занятті  та 

відвідування однією дитиною одного гуртка на день [3]. 

У  загальному  розкладі  гурткових  занять  раціонально  узгоджують  заняття  гуртків 

різних профільних напрямків для дітей різних вікових груп, уникають дублювання тих видів 

діяльності,  на  яких  базуються  навчальні  заняття  в  першій  половині  дня.  Інші  організаційні 

форми,  що  присутні  в  освітньому  процесі  дошкільного  навчального  закладу,  організують  і 

проводять  відповідно  до  визначених  чинними  програмами  вимог.  Під  час  складання 

розкладу  занять  слід  враховувати  їхнє  домінуюче  навантаження  на  дитину  (психічне, 

фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, 

практично-прикладна)  на  кожному  з  них  та  доцільне  використання  місць  для  проведення 

занять  (зокрема,  спортивної  та  музичної  зал,  студійних  кімнат,  плавального  басейну, 

ігрового, спортивного майданчиків, квітника тощо). 

 

Навчально-виховний  процес  у  дошкільному  навчальному  закладі  організовують  у 



розвивальному середовищі, яке утворюється сукупністю природних, предметних, соціальних 

умов  та  простором  власного  «Я»  дитини.  Практичні  зусилля  педагогів  з  його  створення  і 

використання  підпорядковуються  інтересам  дитини  та  лініям  її  розвитку  в  різних  сферах 

життєдіяльності. Розвивальний характер середовища забезпечують педагогічно виправданим 

використанням  його  можливостей  і  систематичним,  цілеспрямованим  його  збагаченням. 

Середовище збагачується завдяки не лише кількісному накопиченню, а й через поліпшення 

якісних параметрів: естетичності, гігієнічності, комфортності, функціональної надійності та 

безпеці, відкритості до змін і динамічності, відповідності віковим та статевим особливостям 

дітей,  проблемній  насиченості  тощо.  Вихователі  дбають  про  те,  щоб  діти  вільно 

орієнтувалися у створеному середовищі, мали вільний доступ до всіх його складників, уміли 

самостійно діяти в ньому, дотримуючись норм і  правил перебування в різних осередках та 

користування  матеріалами,  обладнанням.  Оснащення  навчально-виховного  процесу 

рекомендують  здійснювати  відповідно  до  Типового  переліку  обов'язкового  обладнання, 

навчально-наочних  посібників  та  іграшок  у  дошкільних  навчальних  закладах  (наказ 

Міністерства освіти і науки України від 11.09.2002 р. ғ 509). 

Визначаючи напрям гурткової роботи в ДНЗ, варто враховувати кілька чинників, як-от: 

інтереси  та  хист  самих  вихованців,  чиї  вподобання  вивчають  батьки  і  педагоги  під  час 

щоденних  спостережень  за  дітьми  на  заняттях,  у  самостійній  діяльності,  в  іграх  тощо; 

замовлення  батьків,  які  виявляють  завдяки  анкетуванню,  усному  опитуванню,  в  бесідах; 

наявність матеріальних умов для організації результативної роботи (спеціальних приміщень, 

матеріалів,  обладнання,  інвентарю,  технічних  засобів  навчання);  кадрове  забезпечення 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   200   201   202   203   204   205   206   207   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка