Засобами сприятливого розвивального середовища


ФОРМУВАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ



Сторінка2/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір5,63 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   326
ФОРМУВАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 

ЗАСОБАМИ ДИЗАЙН-ОСВІТИ 

Афанасьєва Т., 

6 курс, Факультет психолого-педагогічної освіти та мистецтв 

Степанюк К., 

кандидат педагогічних наук, доцент

 

Бердянський державний педагогічний університет 

Бердянськ, Україна 

Анотація. 

Робота присвячена проблемі формування конструктивних умінь молодших 

школярів  засобами  дизайн-освіти.  Уточнено  поняття  «конструктивні  вміння»  молодших 

школярів. Визначено основні педагогічні умови, необхідні для формування конструктивних 

умінь учнів початкової школи засобами дизайн-освіти.

 

Ключові  слова: 

дизайн,  дизайн-освіта,  дизайн-діяльність,  проект,  конструктивні 

вміння, художня праця. 

В  часи  становлення  і  розвитку  інформаційних  суспільств  країн  ЄС,  вітчизняна 

педагогічна  освіта  спрямовує  свою  діяльність  на  формування  творчої  особистості,  її 

самореалізацію.  Сучасний  освітньо-мистецький  простір  змінюється  впровадженням  нових, 

актуальних підходів та напрямів мистецтва, зокрема різноманітних видів дизайн-діяльності, 

яка вважається основою для формування конструктивних умінь молодших школярів. Докази 

про  це  знаходимо  у  дослідженнях  та  розробках  сучасних  педагогів,  психологів, 

мистецтвознавців України (М. Корець, В. Моляко, С. Симоненко, В. Тименко та ін.). 

 Теоретичні  аспекти  формування  конструктивних  умінь  молодших  школярів  засобами 

дизайн-освіти  розглядали  в  своїх  працях:  Н. Кудикіна  (становлення  української  проектно-

центричної  системи  технологічної  освіти),  В.  Моляко  (психологія  конструктивної 

діяльності),  В. Сидоренко  (генезис  проектної  культури  і  естетика  дизайнерської  творчості), 

В. Тименко  (дидактичні  основи  та  методична  система  конструктивних  умінь  молодших 

школярів) та ін. 

Дизайн  –  це  проектна  діяльність,  яка  зумовлена  об‘єднанням  наукових  принципів  з 

художніми  в  проектному  образі,  що  створює  ефект,  недосяжний  в  будь-якому  іншому 

проектуванні. Вона може розповсюджуватися на різні сфери життєдіяльності [4]. 

За енциклопедичним словником, дизайн (від англ. design  - задум, проект, креслення, 

малюнок) – термін, який позначає різні види проектної діяльності, метою якої є формування 

естетичних і функціональних якостей навколишнього середовища. 

Стан  проблеми,  яку  ми  порушуємо,  подано  у  наукових  досліджень  20–30  рр.  ХХ 

століття,  які  стосуються  протиставлення  політехнізму  і  монотехнізму.  Творча  реалізація  в 

Україні  досвіду  західноєвропейських  реформаторів  освіти  названого  періоду  призвела  до 

зміни  парадигми  «школи  навчання»  на  парадигму  «трудової  школи»,  до  пошуку  нових 

технологій  навчання:  комплексної  системи  навчання,  модифікацій  дальтон-плану,  появи 

бригадно-лабораторної форми навчання, впровадження методу проектів. 

Учні  початкової  школи  мають  схильність  до  особистості  художнього  типу. 

Актуальною потребою цього віку є розвиток розумових здібностей (уяви і фантазії) з опорою 

на  мовлення  і  предметно-маніпуляційні  дії.  У  них  необхідно  якомога  довше  зберігати 

конструктивну триєдність образної уяви – понятійної думки – практичної дії. Повноцінність 

сприймання активізує сукупність профілів здібностей і забезпечує інтегративність проектно-

художньої діяльності учнів [1]. 

Враховуючи вказані вище факти наукових досліджень, трудове навчання у 1–4 класах 

має бути художньою працею, дизайн-діяльністю, художньо-ігровим проектуванням. 

Дизайн-освіта  –  це  система  інтелектуальних  змістів,  спрямованих  у  майбутнє,  які 

взаємодоповнюються у процесі дизайн-діяльності (художнього проектування). 

Початкова  дизайн-освіта  вважається  важливою  теоретичною  основою  формування 

конструктивних  умінь  учнів,  у  якій  виділяють  необхідні  і  достатні  змістові  компоненти: 

комунікативно-естетичний  зміст  академічної  дизайн-освіти,  соціально-культурний  зміст 

мистецької дизайн-освіти, споживчо-утилітарний зміст технологічної дизайн-освіти. Перший 

компонент  знаходить  своє  відображення  у  посібниках  з  дизайну  і  мови,  дизайну  і 

математики,  другий  –  у  комплекті  зошитів  з  профінформації  для  1–4  класів,  третій  –  у 

підручниках з трудового навчання для 1-4 класів [3]. 

Формування  у  дітей  молодшого  шкільного  віку  конструктивних  умінь  засобами 

дизайн-освіти  передбачає  таку  організацію  педагогічного  процесу,  теоретичною  основою 

якого  є  сукупність  педагогічних  умов,  що  дозволяють  здійснювати  педагогічно  доцільний 

взаємозв‘язок  між  змістом,  формами,  методами  і  компонентами  проектно-художньої 

діяльності учнів. 




 

Визначаючи основні педагогічні умови формування конструктивних умінь молодших 



школярів, на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці, ми орієнтувалися на 

визначення  сутності  конструктивних  умінь  як  інтегрального  утворення,  зумовленого 

скоординованістю  мовленнєво-творчих,  образотворчих  і  художньо-трудових  дій, 

усвідомленою послідовністю їх розгортання в процесі художнього проектування. 

До основних педагогічних умов, сприятливих для формування конструктивних умінь 

в  процесі  навчання,  ми  відносимо  такі:  інтеграцію  змісту  предметів  образотворчого 

мистецтва  і  художньої  праці;  організацію  взаємодії  вчителя  і  учнів  на  основі  діалогічної 

форми  спілкування  та  «суб‘єкт-суб‘єктного»  підходу;  використання  ігрового  методу 

художнього проектування та динамічних предметно-розвиваючих середовищ типу «людина-

людина»,  «людина-природа»,  «людина-техніка»,  «людина-знакові  системи»,  «людина-

художні образи» [2]. 

Отже, формування  в учнів конструктивних умінь зумовлюється цілісним психолого-

дидактичним і мотиваційно-процесуальним забезпеченням, а саме: включенням у навчально-

виховних  процес  інтегрованих  предметів  мистецького  і  технологічного  напрямків, 

комплексною, цілісною розробкою навчального предметного середовища, зорієнтованого на 

особистісно-значущий світ професій, взаємодоповнюваністю технічного мислення й образної 

уяви  в  процесі  ігрового  проектування,  організацією  активних  та  інтерактивних  способів 

взаємодії учителя й учнів у процесі початкової дизайн-освіти. 

 

1.  Тименко  В.  П.  Початкова  дизайн-освіта:  теорія  і  практика  формування  конструктивних  умінь 



особистості: монографія. Київ: Педагогічна думка. 2009. 381 с.  

2.  Тименко  В.  П.,  Коберник  О. М.,  Шевчук  Т.  О.  Ігродизайн  обдарованої  дитини:  визрівання  емоцій  і 

почуттів особистості: монографія.  Київ: ІОД. 2009. 250 с.  

3.  Тименко  В.  П.,  Вдовченко  В.  Методика  трудового  навчання:  технічної  і  художньої  праці.  Теоретичні 

засади і емпіричний досвід початкової дизайн-освіти. Київ: ІОД. 2009. 300 с.  

4.  Тименко  В.  П.,  Сидоренко  В.  К.,  Оршанський  Л.В.  Професійна  дизайн-освіта:  теорія  і  практика 

художньої обробки деревини. Київ: Педагогічна думка. 2007. 288 с.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка