Засобами сприятливого розвивального середовища


ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ



Сторінка195/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   191   192   193   194   195   196   197   198   ...   326
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 

ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА 

Гвоздяк Н

., 


магістрантка педагогічного факультету 

Борин Г., 

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та 

методики дошкільної і спеціальної освіти 

 

Анотація.

  Глобальні  зміни  в  різних  сферах  життєдіяльності,  динамічність  і  глибина 

перетворювань навколишньої дійсності, розширення інформаційного простору впливають на 

зростання  активності  людини  в  усвідомленні  особистісно-значимих  та  світових  процесах. 

Реальна  ситуація  існування  людини  у  сучасному  світі  потребує  його  якісних  змін.  Тому 

актуальною  є  проблема  розвитку  творчих  якостей  особистості,  формування  креативності, 

виховання  духовності,  самореалізації  і  саморозвитку. Накопичені  вітчизняними  та 

зарубіжними  дослідниками  факти  дозволяють  припустити,  що  художньо-естетична 

діяльність  дитини  позитивно  впливає  на  розвиток  інтелектуальних  та  творчих  здібностей. 

Таким  чином,  залучення  до  мистецтва  є  потужним  засобом  впливу  на  становлення  та 

розвиток особистості. 

Естетичне виховання - поняття дуже широке. У нього входить виховання естетичного 

ставлення до природи, праці, суспільного життя, побуті, мистецтві. Філософською основою 

теорії  естетичного  виховання  є  естетика,  яка  своїм  предметом  має  дослідження  чуттєвої 

культури  людини  .  Естетика  –  наука  про  загальні  закономірнсті  художнього  освоєння 

дійсності людиною, суть і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами 

краси  [4  c.  83].  Предметна  сфера  естетики  як  науки  (природа  естетичного,  художнього 

таланту,  художньої  творчості  особистості)  окреслює  мету,  завдання,  зміст  естетичного 

виховання особистості, критерії оцінки її естетичного розвитку. 

Важливою  складовою  всебічного  гармонійного  розвитку  особистості  є  естетичне 

виховання. Естетичне виховання – послідовне формування у дітей естетичного ставлення до 

життя, розвиток сприймання і розуміння прекрасного у мистецтві, природі, взаєминах людей

художніх  потреб  і  здатності  до  художньої  творчості;  складова  частина  виховного  процесу, 

безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за 

законами  краси  в  усіх  сферах  діяльності  людини.  Будучи  спрямованим  на  формування 

творчої  особистості,  здатної  адекватно  сприймати  прекрасне  і  потворне,  наділеної  чуттям 

міри  у  вторенні  художніх  цінностей,  естетичне  виховання  передбачає  розвиток  почуттєвої 




197 

 

сфери особистості, з якою тісно пов‘язаний її моральний світ. Квінтесенцією (сутністю) його 



є естетичний розвиток людини. 

Введення  дитини  в  світ  краси  і  гармонії  є  важливим  завданням  естетичного 

виховання.  Суттєво  розширили  діапазон  теорії  і  практики  естетичного  виховання  дітей 

дошкільного  віку  дослідження  психологів.  У  доробку  В.Шацької,   знаходимо   таке 

формулювання:  «Педагогіка  визначає  естетичне  виховання  як  виховання  здібності 

цілеспрямовано сприймати, відчувати і розуміти й оцінювати красу у навколишній дійсності 

–  у  природі,  у  житті,  в  праці,  у  явищах  мистецтва»  [6,  с.58].  Краса  нерозривно  пов'язана  з 

душею  людини,  її  працею,поведінкою,  мовою,  зовнішністю.  Творча  душа  людства,  в  тому 

числі  й  українського  народу,  витворила  справжні  шедеври  виховання  у  дитини  почуття 

прекрасного:  від  маминої  колискової  пісні  до  складних  видів  мистецтва,  якими  може 

оволодіти людина протягом життя, якщо їх основа закладена у дошкільному дитинстві. 

Існує безліч визначень поняття естетичне виховання, але, розглянувши лише окремі з 

них,  можна  виокремити  сутність  та  складові  означеного  поняття.  По-перше,  естетичне 

виховання  –  це  процес  цілеспрямованого  впливу.  По-друге,  це  формування  здібності 

сприймати  і  бачити  красу  мистецтва  і  життя,  оцінювати  її.  По-третє,  завдання  естетичного 

виховання –  формування естетичних смаків та ідеалів особистості. І, нарешті, по-четверте, – 

розвиток  здатності  до  самостійної  творчості  і  творення  прекрасного  [6,  с.89].  Естетичне 

виховання сприяє можливості художнього розвитку кожної дитини. Воно формує самостійну 

художню діяльність, яка виникає з ініціативи дітей, відповідає їхнім інтересам та потребам і 

вимагає  особливого  ставлення  дорослого,  непрямого  педагогічного  керівництва  для 

збереження інтересу до самостійної творчої діяльності. 

Отже,  естетичне  виховання  –  це  організація  життя  і  діяльності  дітей,  що  сприяє 

розвитку естетичних почуттів дитини, формуванню уявлень і знань про прекрасне в житті і 

мистецтві, естетичних оцінок і естетичного ставлення до світу [3, с.278].  

Своєрідне розуміння сутності естетичного виховання зумовлює різні підходи до його 

цілей.  Проблема  цілей  і  завдань  естетичного  виховання  потребує  особливої  уваги.  Часто 

серед педагогів існує помилкова думка про тотожність естетичного й художнього виховання. 

Але  ці  поняття  потрібно  чітко  розмежовувати.  Приміром,  В.Шацька  ставить  перед 

естетичним  вихованням  таку  мету:  «Естетичне  виховання  служить  формуванню  здібностей 

активного  естетичного  ставлення  дітей  до  творів  мистецтва,  і  навіть  стимулює  у  створенні 

прекрасного в мистецтві, праці, у творчості за законами краси» [6, с.48]. З визначення видно, 

що  на  думку  автора   важливе  місце  у  естетичному  вихованні  відводиться  мистецтву. 

Художньо-естетична діяльність задовольняє гостру потребу дітей у самовиявленні і є одним 

із  найулюбленіших  занять.  У  цьому  виді  діяльності  дошкільники  виявляють  високу 

зацікавленість і, що важливо, невелику стомлюваність. 

 Художньо-естетична діяльність є важливим елементом педагогічного процесу. Через 

цю  діяльність:  здійснюється  знайомство  дитини  з  та  світовими  надбаннями  культури,  які 

знайшли  своє  відображення  у  різних  видах  мистецтва;  розвиваються  розумові  здібності 

дітей,  їх  інтелект;  збагачується  емоційна  сфера  і  культура  почуттів;  формується  система 

моральних цінностей; з‘являються можливості вибору дитиною виду і жанру мистецтва для 

творчості; розвиваються художні смаки, здібності, естетичні переваги. 

    Художньо-естетична  діяльність  є  досить  універсальною,  тому  що  складається  з 

органічно  пов‘язаних між  собою  видів  діяльності  у  різних  видах  мистецтва:  в  літературі,  у 

музиці,  в  образотворчому  мистецтві .  Поява  самостійної  художньої  діяльності  є  ознакою 

поступального  розвитку  дитини.  Елементи  творчості  спостерігаються  вже  тоді,  коли  діти 

обирають  тему  зображення  і  знаходять  способи  здійснення  задуманого.  Поступово  вони 

вчаться  комбінувати  їх  у  відображенні  дійсності.  На  цьому  шляху  дошкільнят  весь  час 

переслідуватиме  проблема  відсутності  знань,  нерозвиненості  навичок.  Тому  обов´язково 

поруч  з  ними  має  бути  обізнаний,  дбайливий  педагог  та  батьки,  які  здатні  своєчасно 

підказати і показати дітям способи подолання труднощів. 

Неабияке  значення  має  створення  можливостей  для  прилучення  дітей  до 

різноманітних  видів  художньої  діяльності,  що  дасть  їм  змогу  розширити  діапазон 

естетичного  пізнання  світу,  спробувати  свої  сили  у  різних  сферах,  зосередитися  на 

найпривабливішій  і  найперспективнішій  для  себе.  Найчастіше  у  закладах  дошкільного 

виховання дітей прилучають до таких видів художньої діяльності: зображувальна діяльність 

(сприймання  творів  образотворчого  мистецтва,  малювання,  ліплення,  виготовлення 

аплікацій);  музична  діяльність  (сприйняття  музики,  співи,  ігри,  танці,  хороводи,  гра  на 

музичних  інструментах);  художньо-мовленнєва  діяльність  (слухання  казок,  розповідей, 

читання віршів, творчі розповіді тощо); театралізована діяльність. 



198 

 

Одним  із  центральних  завдань  виховання  дітей  у  художньо-естетичній  діяльності  є 



розвиток  у  них  елементів  творчості.  Дитяча  творчість  –  перша  ланка  розвитку  творчої 

діяльності,  в  якій  дитина  виявляє  своє  розуміння  довкілля,  своє  ставлення  до  нього.  Це 

допомагає дітям розкрити їх внутрішній світ, особливості сприймання та уявлення, інтереси 

та  здібності. Організація  художньо-естетичної  діяльності  дошкільників  є  одним  із  засобів 

розвитку  індивідуальних  потенційних  можливостей  кожної  дитини,  формування  творчих 

здібностей. Від того, наскільки сприятливими є умови для прояву дітьми нахилів до того чи 

іншого  виду  художньої  діяльності,  залежить  можливість  своєчасного  виявлення  і  розвитку 

дитячих здібностей, формування елементів творчості [3, с.220]. 

Вся система художньо-естетичного виховання націлена на загальний розвиток дитини 

як в естетичному і художньому плані, так і в духовному, моральному й інтелектуальному. Це 

досягається  шляхом  вирішення  таких  завдань:  оволодіння  дитиною  знаннями  художньо-

естетичної  культури,  розвиток  здатності  до  художньо-естетичної  творчості  й  розвиток 

естетичних  якостей,  виражених  естетичним  сприйняттям,  почуттям,  оцінкою,  смаком  і 

іншими психологічними категоріями естетичного виховання [4, с.19]. 

Ознайомлення з різними видами мистецтва, такими як живопис, музика, декоративно-

прикладне  мистецтво,  література,  театр  є  невід'ємною  частиною  художньо-естетичного 

виховання, а також умовою створення психологічного здоров'я дітей в дошкільному закладі. 

Кожен  із  видів  художньої  творчості  (література,  музика,  образотворче  мистецтво)  робить 

свій специфічний внесок у духовну культуру дитини. Образотворче мистецтво (декоративно-

ужиткове, живопис, графіка, скульптура) дає змогу безпосередньо осягати конкретно-чуттєве 

багатство світу, розмаїття його форм, осмислити їх суть і цінність. 

Отже,  художньо-естетичне  виховання  містить  діяльну  і  творчу  спрямованість  і  не 

обмежується  тільки  спогляданням,  але повинно  також  формувати  здатність  створювати 

прекрасне  в  мистецтві  і  житті.  Ефективним  шляхом  всебічного  гармонійного  розвитку 

особистості  є  залучення  дошкільників  до  художньо-естетичної  діяльності,  яка  включає 

зображувальну,  музичну,  театралізовану,  художньо-мовну  діяльність.  Ці  види  діяльності 

виконують  функцію  позитивно-емоційного  збагачення,  викликають  емоції  радості, 

захоплення, натхнення, витісняють тривожність, напругу, почуття безпорадності.  

 

1.

 



Борин  Г.В.  Підготовка  майбутніх  педагогів  до  керівництва  образотворчою  діяльністю  дітей  дошкільного 

віку / Г.В. Борин // Науковий журнал: Освітній простір України. – Випуск 7. – 2016. –  27-33 С.  

2.

 

Білан О.І. Програма розвитку дитини дошкільного віку. Українське довкілля / О.І. Білан, Л.М. Возна, О.Л. 



Максименко

 

- Тернопіль: Мандрівець, 2013. – 264с. 

3.

 

Лисенко Н.В. Педагогіка українського довкілля / Лисенко Н.В., Кирста Н.Р. – К.: Видавничий Дім «Слово», 



2010. – 360с.  

4.

 



Поніманська  Т.І.  Дошкільна  педагогіка:  Навчальний  посібник  для  студентів  вищих  навчальних  закладів  / 

Т.І. Поніманська.  –  К.:  «Академвидав», 2004.  – С.456. 

5.

 

Програма розвитку дитини дошкільного віку «Дитина». Програма виховання і навчання дітей від двох до 



семи років / [наук. кер. Проскура О., Кочина Л., Кузьменко В., Кудикіна Н.]. – К. : Київський університет імені 

Б. Грінченка, 2012. – 492 с. 

6.

 

Шацька В.Н. Естетичне виховання // В.Н. Шацька. – М.:Знання,1987. –  С.564.  



 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   191   192   193   194   195   196   197   198   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка