Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка194/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   190   191   192   193   194   195   196   197   ...   326
Ключові  слова: 

логіка,  логічний  розвиток,  математичні  компетенції,  логіко-

математична компетентність, особистісно-орієнтований підхід. 

В  енциклопедичній  літературі  зазначено,  що   логіка  -  це  здатність  людини  доводити 

правильні  судження  і  спростовувати  неправильні,  уміння  висловлюватись,

 

тобто  будувати 




195 

 

найпростіші  висловлювання  за  допомогою  зв‘язок  «і»,  «чи»,  «якщо»,  «ні»,  «то»;  робити 



правильні умовисновки, доводити правильність своїх міркувань. 

Логіко-математична  компетентність  передбачає  здатність  дитини  самостійно 

здійснювати класифікацію геометричних фігур, предметів та множин за якісними ознаками 

та  чисельністю;  серіацію,  тобто  впорядкування  предметів  за  величиною,  масою,  об‘ємом 

розташування у просторі; обчислення та вимірювання кількості, відстані, розмірів, довжини, 

ширини, висоти, об‘єму, маси, часу. 

Виходячи  з  положень  Базового  компонента  дошкільної  освіти,  педагог  має  озброїти 

дитину  вмінням  жити,  сприймати  життя  в  цілісності,  а  це  значно  складніше,  ніж  окремо 

формувати  систему  знань  і  вмінь  із  математики,  природи,  грамоти.  Дитина  не  володітиме 

істинним  світоглядом,  якщо  не  вмітиме  цілісно  сприймати  світ,  саме  тому  блок  логіко-

математичних умінь включає кожна сфера. 

Питання  формування  логіко-математичної  компетентності  є  принциповим  для 

особистісно  -  орієнтованої  моделі  освіти.  За  моделлю  особистісно  –  орієнтованої  освіти 

дорослий  стає  авторитетною,  довіреною  особою,  яка  створює  середовище,  що  розвиває, 

забезпечує  комфортні  умови  для  життєдіяльності  дитини,  виступає  передусім  партнером,  а 

не контролером її діяльності. 

Одне  з  важливих  педагогічних  завдань  –  це  навчити  розмірковувати,  тому  в    основу 

змістових  ліній  логіко-математичного  аспекту  Базового  компонента  закладено  такі  логічні 

операції як аналіз, синтез, серіація, класифікація, дії вимірювання та обчислення. 

Виділяють три компоненти  логіко-математичної компетентності , зокрема: 

 

мотиваційний  компонент  –  це  ставлення  дитини  до  математичної  діяльності, 



виявлення пізнавального інтересу, розуміння значущості математики в житті людей; 

 



змістовий  компонент  –  це  оволодіння  математичними  знаннями  у  межах  програми 

вікової групи та наступного періоду навчання дітей

 

дійовий компонент  – це оволодіння процесуальними, конструктивними, контрольно-



оцінювальними діями. 

 Формування  математичної  компетентності  дошкільників  ефективно  здійснюється:  на 

спеціально організованому навчанні;  спільній діяльності вихователя та дітей; у самостійній 

діяльності  дошкільників.   Дошкільники  лише  починають  оволодівати  математичними 

знаннями,  тому  їхню  логіко-математичну  компетентність  доцільно  характеризувати  як 

елементарну, але розглядати її як складну, комплексну характеристику логіко-математичного 

розвитку.  Особливістю  формування  логіко-математичної  компетентності  є  насиченість 

навчального  процесу  проблемними  життєвими  ситуаціями  практичного  характеру,  які 

активізують  пізнавальні  інтереси  дітей,  розвивають  передумови  логічного  мислення, 

вправляють вихованців у використанні набутих знань із математики. 

В  практиці  виділили  педагогічні  умови  здійснення  особистісного  підходу  вихователя 

до  логіко-математичного  розвитку  дитини,  зокрема:  професійно-педагогічна  готовність 

вихователя  здійснювати  особистісно-орієнтований  підхід;  знання  індивідуальних 

особливостей та потреб кожної дитини в певному періоді її розвитку; адаптація програми до 

можливостей  кожного  вихованця;  наявність  дидактичного  матеріалу,  що  дає  змогу 

індивідуалізувати  пізнавальні  завдання;  організація  освітнього  процесу  на  діагностичній 

основі,  різних  рівнях  складності;  застосування  варіативних  технологій  навчання, 

урізноманітнення форм пізнавальної діяльності дошкільнят та залучення батьків до освітньо-

виховної  роботи  з  дітьми.  Для  розвитку  логіко-математичних  умінь  важливо,  щоб 

навколишнє  середовище,  в  якому  перебуває  дошкільник,  було  варіативним,  різноманітним, 

надавало  дитині  можливості  почуватися  відкривачем  нових  знань,  було  доступним  для 

ознайомлення. 

Відомо  кілька  рівнів  готовності  педагогів  до  формування  логіко-математичної 

компетентності  дітей.  Так,  на  елементарному  рівні  у  вчителя  наявні  лише  окремі  якості 

професійної діяльності, найчастіше — це володіння знаннями для виконання педагогічної дії

володіння  предметом  викладання  тощо.  Учитель  базового  рівня    володіє  основами 

педагогічної  майстерності:  педагогічні  дії  гуманістично  зорієнтовані,  стосунки  з  учнями  й 

колегами  розвиваються  на  позитивній  основі,  добре  засвоєно  предмет  викладання, 

методично  впевнено  і  самостійно  організовано  навчально-виховний  процес  на  уроці. 

Досконалий рівень характеризується чіткою спрямованістю дій учителя, їх високою якістю, 

діалогічною  взаємодією  у  спілкуванні.  Педагог  самостійно  планує  й  організовує  свою 

діяльність  на  тривалий  проміжок  часу,  маючи  головним  завданням  розвиток  особистості 

учня. Творчому рівню притаманна ініціативність і творчий підхід до організації професійної 

діяльності.  Вчитель  самостійно  конструює  оригінальні  педагогічно  доцільні  прийоми 




196 

 

взаємодії.  Діяльність  будує,  спираючись  на  рефлексивний  аналіз,  сформовано 



індивідуальний стиль професійної діяльності. 

Результативність  керівництва   логіко-математичного  розвитку  дітей  дошкільного  віку 

взаємопов‘язана з 

 



переходом від авторитарно-дисциплінарної до особистісно-зорієнтованої моделі навчання 

допоможе  педагогу  ДНЗ  забезпечити  розумовий  розвиток  кожної  дитини,  здійснити 

диференційований підхід до її логіко-математичного розвитку; 

 



 зміною  стилю  спілкування  дорослого  і  дітей  поліпшує  міжособистісні  відносини, 

культуру спілкування і співпраці дошкільнят  та вихователя

 

індивідуалізацією програми навчання сприяє випередженню дітьми показників програми 



навчання певної групи; 

 



оволодінням  вихователями  варіативною  методикою  навчання  дітей  на  основі  засвоєння 

алгоритму  проведення  пізнавально-ігрових  комплексів  має  прикладний  характер  у 

просвітницькій роботі з батьками

 



опанування  педагогом  ДНЗ  методики  діагностики  логіко-математичного  розвитку  дітей 

надає можливість розробки індивідуалізованої програми  для  дітей різного рівня загального і 

спеціального розвитку. 

 

1.



 

Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі‖/ Наук. кер. та 

заг. ред. О.Л. Кононко. – 2-ге вид., випр. – К.: Світич, 2009. – 208 с.  

2.

 



Савченко  О.Я.  Компетентнісна  спрямованість  нових  навчальних  програм  для  початкової  школи.  // 

Початкова школа. - 2012. - ғ 8. - с. 1 - 6. 

3.

 

 6. Скворцова С.О, Онопрієнко О.В. Коментар до  навчальної  програми з математики. //Учитель початкової 



школи. - 2012. - ғ 1. – с.12-13. 

4.

 



.  Старченко  В.А.  Формування  логіко-математичної  компетентності  у  старших  дошкільників:  Навч.-метод. 

посіб.  до  Базової  прогр.  розв.  дитини  дошк.  віку  «Я  у  Світі»  /  В.А.  Старченко.  –  К.:  Світич,  2009.  –  80  с.  – 

Бібліогр.: с. 74-76. 

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   190   191   192   193   194   195   196   197   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка