Засобами сприятливого розвивального середовища


КОМУНІКАТИВНІ УМІННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ: СУТНІСТЬ І



Сторінка185/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   181   182   183   184   185   186   187   188   ...   326
 

КОМУНІКАТИВНІ УМІННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ: СУТНІСТЬ І 

СТРУКТУРА ПОНЯТТЯ 

Андрусів О., 

магістрант

 

Лисенко Н.В., 

доктор педагогічних наук, професор

 

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» 

 

У  статті  проаналізоване  поняття  комунікативних  умінь  старших  дошкільників. 

Доведено його важливе значення у всебічному розвитку дітей означеного віку. 

Ключові слова: комунікативні уміння, діти дошкільного віку. 



 

Постановка  проблеми:

  Уміння  є  однією  з  найважливіших  категорій  педагогіки  і 

психології.  Поняття  «комунікативні  вміння»  у  контексті  визначення  сутності  категорії 

спілкування  та  його  розвитку  розкрито  у  працях  Г.Андрєєвої,  І.Беха,  О.Бодальова, 

О.Леонтьєва  та  ін.  Дослідники  зазначають,  що  спілкування  належить  до  провідних 

психолого-педагогічних  категорій,  є  процесом  обміну  за  трьома  основними  лініями: 

інформацією (комунікативний аспект), діями (інтерактивний аспект), взаємними враженнями 

(перцептивний  аспект).  Спілкування  відіграє  такі  важливі  функції,  як  об‘єднання  людей, 

регулювання  їх  спільної  діяльності,  є  інструментом  пізнання  і  основою  свідомості 

особистості, сприяє її самовизначенню у суспільстві. 

Проблему  формування  комунікативних  умінь  у  контексті  онтогенезу  спілкування 

дошкільників  з  дорослими  та  ровесниками  вивчали  А.Богуш,  О.Кононко,  К.Крутій, 

В.Кузьменко, М.Лісіна, Т.Піроженко, Ю.Приходько, А.Рузська та ін. 

У  сучасній  психолого-педагогічній  науці  комунікативні  вміння  розглядаються  в 

межах  діяльнісного  підходу 

  як  рівень  засвоєння  комунікативних  дій,  як  окремі  акти, 



компоненти  діяльності  (Л.Виготський,  І.Зимня,  О.Леонтьєв,  С.Рубінштейн),  у  межах 

особистісного  підходу 

  як  властивість  особистості  (Г.Онкович,  Е.Семенова),  як  умова 



розвитку  соціальної  компетентності  дошкільників  (А.Богуш,  Л.Варянце,  Н.Гавриш, 

М.Гончарова-Горянська , О.Кононко, В.Кузьменко), як складова комунікативної компетенції 

(А.Богуш, О.Павленко, М.Пентилюк), як чинник психологічної готовності дитини до школи 

(М.Маркіна,  Ю.Приходько,  Н.Шиліна  ).  На  основі  цих  вчень  можна  припустити,  що 

комунікативні  вміння  є  важливим  чинником  соціальної  адаптованості  людини  до  життя  у 

суспільстві, а отже і її життєвого успіху та самореалізації. 



Метою  статті

:  проаналізувати  поняття  «комунікативні  вміння»,  яке  пов‘язано  з 

широким  смисловим  простором  наукової  проблематики,  а  також  охоплює  такі  поняття,  як 

спілкування, мова, мовлення, мовленнєва діяльність, комунікація, комунікативна діяльність, 

комунікативно-мовленнєва  діяльність  комунікативна  компетенція.  Розкрити  сутність 

досліджуваного феномену на основі аналізу психолого-педагогічних праць.  






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   181   182   183   184   185   186   187   188   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка