Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка163/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   159   160   161   162   163   164   165   166   ...   326
 

5.

 



Слово-картинка

.

 Для розвитку фантазії дитини дається спочатку одне слово, наприклад, 

будинок.  Кожний  учень  називає  будинок,  який  він  собі  уявляє  (маленький,  великий, 

цегляний,  столичний,  сільський  блочний  і  т.д.).  Потім  додається  слово  «БУДУЄТЬСЯ». 

Знову кожен говорить, що він уявив (фундамент, два поверхи, будинок без даху і т.д.). Знову 

додається слово «ШВИДКО», тобто «дім будується швидко» і т.д.



 

6.

 



Усно описати картину, подію, придумати оповідання (можна запропонувати фотографію 

людини, яка замислилась). Про що вона мислить? Необхідно уявити цю картину і розповісти. 

Або  кожному  учневі  можна  роздати  фотографію  людини  (краще  відомої  вчителеві)  і 

запропонувати  розповісти  про  неї,  тобто  добра  ця  людина  чи  зла,  ким  працює,  де  вчиться, 

словом,  що  може  придумати  дитина  –  дати  характеристику  незнайомцю.  Таким  чином 

перевіряється спостережливість  учнів. завдання це дуже складне для  першокласників, тому 

його можна запропонувати тільки в кінці навчального року або в другому класі. 

7.

 



Придумати  промову  казковому  герою.  Уявити,  що  йде  репетиція  казкового  спектаклю 

«Колобок» (можна взяти інший), розподіляються ролі, кожний герой виходить на сцену і тут 

же придумує собі  репліку:  не заучує, а придумує на ходу. Бажано казку повторити два-три 

рази з різним складом учасників. Це дасть можливість порівняти імпровізовані  репліки, дії 

одного і того ж казкового героя і виявити найбільш вдалі варіанти. Завершити заняття можна 

читанням  оригіналу  казки,  підкреслюючи  при  цьому  красу,  точність,  образність  народної 

мови. 

8.

 



Хвилини пластики. Їх можна проводити на творчих годинах в групах продовженого дня, 

2-3  рази  в  тиждень  на  будь-якому  уроці.  Це  свого  роду  хвилини  відпочинку.  Вчитель 

включає  симфонічну  музику,  слухає,  а  учням  пропонує  виконати  певні  рухи  (за  вибором 

учителя).  Наприклад,  можна  послухати  «Маленьку  нічну  серенаду»  В.А. Моцарта,  а 

першокласники нехай уявлять себе лісом і розгойдуються «під поривами вітру» Якщо музика 

звучить голосніше – дерева гойдаються сильніше, тихше – слабше. Ті діти, які справились із 

завданням  краще  за  інших,  можуть  виконати  вправу  перед  класом.  Іншим  разом  під  цю 

музику  можна  запропонувати  учням  імітувати  полум‘я.  присіли  всі,  долоні  перед  грудьми 

з‘єднали, пальчики догори як язичок полум‘я. Під цю музику полум‘я то «підіймається», то 

«опускається», і  діти то встають, то присідають. Хребет дитини пластично вигинається під 

«поривами  вітру»  (можна  намалювати  на  дошці  полум‘я,  яке  схиляється  під  вітром).  В 

даному  випадку  педагогу  важливо  знати,  що  музика  не  може,  а  вірніше,  не  повинна 

пов‘язуватись  з  яким-небудь  конкретним  образом.  Вона  передає  тільки  почуття,  і  образ 

пропонується  з  педагогічною  метою  –  заставити  дитину  прислухатися  до  звуків,  зрозуміти 

окремі  його  відтінки,  а  не  з  метою  «навішування»  ярлика,  штампу.  Це  би  протирічило 

законам музичного мистецтва  [1, с. 203-204]. 

Учні  мають змогу створювати свої власні  колажі, моделі  майбутнього життя, можна 

помітити їхні смаки, вподобання, хобі. 

А  ще  учні  початкової  школи  люблять  персональні  виставки  де  вони  можуть 

продемонструвати власноручні витвори якими потрібно захоплюватися і це буде поштовхом 

до їхнього майбутнього вибору професії, знаходження себе в тому чи іншому мистецтві. 

Вважаємо, що формуючи естетичну культуру молодших школярів варто опиратися на 

завдання,  що  стоять  перед  вчителями  з  естетичного  виховання:  формувати  у  дітей  уміння 

бачити прекрасне, створювати прекрасне в своєму обрисі, поведінці та навколо себе, вчити 

дітей берегти прекрасне. 



166 

 

1. Молодший школяр: проблеми розвитку /За заг.ред.В.Д.Хруща. – Івано-Франківськ, 2006. 316 с. 



2. 

Основні 


орієнтири 

виховання 

учнів 

1-11 


класів 

загальноосвітніх 

навчальних 

закладів. 

URL:http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-3b2118269809f/list-d4a04af326 

3.  Черніка  М.  Дослідження  рівня  музично-естетичного  виховання  учнів  молодшого  щкільного  віку  // 

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 48, 2014.  С. 234-239 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   159   160   161   162   163   164   165   166   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка