Засобами сприятливого розвивального середовища


ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ – ВИД ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В



Сторінка158/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір5,63 Mb.
1   ...   154   155   156   157   158   159   160   161   ...   326
ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ – ВИД ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В 

СУЧАСНІЙ ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 

Сметанюк О.,

 магістрант 1 року навчання спеціальності «Початкова освіті» 

Кіліченко О.,

 доцент кафедри педагогіки початкової освіти 

 ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» 

 

Анотація.

  У  статті  розкриті  історичні  аспекти  становлення  проблемного  навчання  в 

початковій школі. 

Ключові  слова

:  навчальний процес, проблемне навчання, пізнавальна активність  учнів 

початкової школи. 

У  процесі  реалізації  положень  Нової  української  школи  важливе  значення  надається 

проблемному  навчанню,  основна  мета  якого,  як  відомо,  полягає  у  збагаченні  активного 

ставлення  учнів  до  оволодіння  знаннями,  інтенсивного  розвитку  їхньої  самостійної 

пізнавальної  діяльності  та  індивідуальних  творчих  здібностей.  Проблемне  навчання  є 

основним  засобом  активізації  розумової  діяльності  учнів,  розвитку  в  них  тяги  до  знань  і 

бажання вчитися. Одночасно воно є умовою творчих здібностей школярів.  

У  наш час виникає суперечність між наростаючим об'єктом інформації і  обмеженими 

сторонами  навчання,  що  викликає  необхідність  постійного  вдосконалення  навчального 

процесу. 

Організація  проблемного  навчання  сприяє  більш  активному  і  продуктивному 

засвоєнню учнями найважливіших знань про предмети, взаємозв‘язки і закономірності.  

Питання  проблемного  навчання  досліджувало  ряд  вчених,  які  не  досягли  остаточної 

думки у його розв‘язанні.  

У  педагогіці  ідея  проблемності  в  навчанні  не  нова,  хоча  сам  термін  «проблемне 

навчання» порівняно новий. 

Проблемна активність учня, зокрема, учня початкових класів - це одна із центральних 

проблем  педагогіки.  Вона  була  стержнем  багатьох  педагогічних  теорій  минулого  (Я.  А. 

Коменського,  Й.  Г.  Песталоцці,  Ф.  Дістерверга,  К.  Д.  Ушинського).  І  це  не  випадково, 

оскільки  сам  процес  людського  пізнання  носить  активний,  творчий  характер,  а  здібності 

людські, в тому числі і пізнавальні, розвиваються лише в активній самостійній діяльності. У 

проблемному  навчанні  створюються  найбільш  сприятливі  умови  для  формування  таких 

якостей особистості, як пізнавальний інтерес, творча активність і самостійність. 

Центр  тяжіння  в  проблемному  навчанні  переноситься  на  активність  самого  учня, 

вчитель  опирається  на  розвиток  його  мислительних  процесів,  а  не  тільки  на  пам‘ять  і 

заучування матеріалу. Навчання не можна розглядати як спільну діяльність вчителя і  учнів 

при  передачі  і  засвоєнні  знань,  умінь  і  навичок.  Діяльність  вчителя  зараз  не  зводиться  до 

передачі  знань  в  готовому  вигляді,  а  полягає  в  організації  активного  пізнання  учнів,  в 

керуванні їх пізнавальною діяльністю, а навчання в цілому як організація пізнання учнів. 

М.  М.  Скаткін,  і  І.  Я.  Лернер  розглядають  проблемне  навчання  як  один  із  методів 

навчальної  діяльності,  який  ґрунтується  на  самостійній  пізнавальній  діяльності  учнів.  М.  І. 

Махмутов обґрунтовує особливості проблемного навчання як цілої методичної системи, яка 

об'єднує різноманітні методи навчання [3, с. 30]. 

Процес  мислення  нерозривно  пов'язаний  з  почуттям  сумніву.  Ще  Декарт  показав 

нерозривний  зв‘язок  почуттів  сумніву  з  мисленням,  стверджуючи,  що  оскільки  суб'єкт 

сумнівається  -  значить  мислить.  Почуття  сумніву  в  учнів  з‘являється  в  тому  випадку,  коли 

зроблено певне припущення, але не вистачає деяких знань чи, можливо, це суперечить тому, 

що знає дитина. Тоді сумнів спонукає до перевірки висунутих припущень, пошуку доказів, 

правильних відповідей на питання, які виникли.  

Таким  чином,  здоровий,  розумний  сумнів  є  однією  з  необхідних  умов  обов'язкового 

пошуку істини. В. О.  Сухомлинський наголошував, що думка в  учня працюватиме, якщо в 

нього виникає здивування: «чому саме так?» Тому урок треба будувати так, щоб учні могли 




160 

 

мислити.  Це  надає  процесу  учіння  жвавості,  розвиває  мислення,  зумовлює  інтерес  до 



навчання,  а  успішне  з‘ясування  проблемного  питання  сприяє  міцності  й  усвідомленості 

знань.  


Навчально-виховний  процес  -  це  певна  модель  процесів  реальної  дійсності,  яка  дає 

можливість  пізнати  цю  дійсність  в  аудиторних  умовах.  Пізнання  набуває  форми  навчання, 

спеціально організованого для того, щоб на понятійному рівні і за короткий термін засвоїти 

«основи наук», закономірності природи і суспільства.  

У  вітчизняній  педагогіці  становлення  та  розвиток  проблемного  навчання 

здійснювалися за допомогою етапів: активізація навчання, дослідницький метод, проблемне 

навчання  як  підхід,  метод,  тип,  система.  Ідеями  активізації  та  дослідницького  методу  у 

вітчизняній науці займалися такі російські вчені, як К. Д. Ушинський, П. Ф. Каптерєв. Б. Е. 

Райков та інші. 

В  «Українському  педагогічному  словнику»  С.  Гончаренка  проблемне  навчання 

розглядається  як  один  з  типів  розвиваючого  навчання,  істотною  відмінністю  якого  є 

зближення  психології  мислення  лютими  з  психологією  навчання.  Проблемне  навчання 

найповніше  відповідає  завданням  розвитку  творчого  мислення  учнів.  Суть  проблемного 

навчання  полягає  в  пошуковій  діяльності  учнів,  яка  починається  з  постановки  питань, 

розв‘язання проблем і проблемних завдань закладених у навчальних програмах і підручниках 

у  проблемному  викладі  й  поясненні  знань  учителем,  у  різноманітній  самостійній  роботі 

учнів.  У  проблемному  запитанні  на  відміну  від  не  проблемного,  завжди  є  прихована 

суперечливість.  Усвідомлена  суперечність  -  одна  сторона  проблемної  ситуації,  наявність  в 

учня  такого  рівня  знань,  умінь  і  навичок,  який  був  би  достатнім,  щоб  почати  пошук 

невідомого результату або способу виконання завдання. Інакше учень не «прийме» проблеми 

й вона втратить значення навчальної. [2, с. 271-272]. 

В.  Оконь  розуміє  під  проблемним  навчанням  «сукупність  таких  дій,  як  організація 

проблемних  ситуацій,  формування  проблем  (поступово  до  цього  приєднуються  самі  учні), 

надання  учням необхідної допомоги в вирішенні проблем, перевірка рішень і, насамкінець, 

управління процесом систематизації і закріплення набутих знань» [5, с. 68].

 

Засновники  проблемного  навчання,  І.  Я.  Лернер  та  М.  Н.  Скаткін,  вбачають  його 

своєрідність  «в  тому,  що  ті  хто  вчаться  систематично  включаються  вчителем  в  процес 

пошуку  вирішення  нових  для  них  проблем,  завдяки  чому  вони  навчаються  самостійно 

здобувати  знання,  застосовувати  раніше  засвоєні  знання,  володіють  досвідом  творчої 

діяльності» [3]. 

М.  І.  Махмутов  дає  таке  визначення  -  проблемного  навчання  -  це  тип  розвиваючого 

навчання,  в  якому  об‘єднуються  систематично-самостійна  пошукова  діяльність  учнів  з 

засвоєнням  ними  готових  умовиводів  науки,  а  система  методів  побудована  з  врахуванням 

принципу  проблемності;  процес  взаємозв‘язку  викладання  і  учіння  орієнтований  на 

формування  світогляду  учнів.  їх  пізнавальної  самостійності,  стійких  мотивів  учіння  і 

мисленнєвих  здібностей  в  ході  засвоєння  ними  наукових  понять  і  способів  діяльності, 

детермінуючого системою проблемних ситуацій. [4] 

М. М. Фіцула зазначає, що  проблемне навчання — один із засобів розвитку розумових 

сил  учнів,  їх  самостійності  та  активності,  творчого  мислення.  Воно  забезпечує  міцне 

засвоєння  знань,  робить  навчальну  діяльність  захоплюючою,  оскільки  вчить    долати 

труднощі. [6, с. 149 ] 

Вважаємо,  що  проблемне  навчання  -  це  інтегроване  поняття,  що  поєднує  принципи 

розвивального навчання, принципи й методи диференційованого підходу, інноваційність. 

Основне  дидактичне  призначення  проблемного  навчання  -  в  педагогічному  керуванні 

активною  пошуковою  діяльністю  учнів.  Проблемне  навчання  виражається  в  системі 

проблемних ситуацій, задач, завдань, які необхідно вирішити учням.  

Проблемне  навчання  полягає  в  пошуковій  діяльності  учнів,  яка  починається  з 

постановки  питань  (створення  проблемної  ситуації),  продовжуючись  у  розв'язанні 

проблемних  завдань,  у  проблемному  викладі  знань  учителем,  у  різноманітній  самостійній 

роботі учнів.  

Такий вид навчання передбачає належний рівень підготовленості, зацікавленості учня в 

пошуку невідомого результату. 

Н.  П.  Волкова  вважає,  що  якість  підготовки  учнів  залежить  не  тільки  від  глибини 

засвоєння  теоретичних  знань,  практичних  умінь  та  навичок,  але  й  від  розвитку  їх  творчих 

здібностей.  Реалізації  цього  завдання  сприяє  впровадження  в  навчальний  процес  активних 

методів навчання, одним з яких є проблемно-розвиваюче навчання [1, с. 34]. 




161 

 

Таким чином, проблемне навчання передбачає послідовне і цілеспрямоване висунення 



перед учнями пізнавальних завдань, які вони вирішують під керівництвом вчителя і активно 

засвоюють  нові  знання.  Однак,  наявність  теоретичних  і  експериментальних  завдань  ще  не 

робить навчання проблемним.  

 

1.

 



Волкова Н. П. Педагогіка: навч. посіб. Вид. 2-ге, перероб., доп. — К.: Академвидав, 2007. — 616 с.  

2.

 



Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 375с. 

3.

 



Дидактика  средней  школы  /  Под  ред.  М. Н. Скаткина,  И. Я. Лернера. Учебное  пособие  для  студентов 

педагогических институтов. — М.: Просвещение, 1975. — 303 с. 

4.

 

Махмутов М. И. Проблемное обучение. М.: Просвящение, 1977. – с.257. 



5.

 

Оконь В. Основы проблемного обучения  - М.: Просвещение, 1968. 208 с 



6.

 

Фіцула  М.  М.  Педагогіка:  Навчальний  посібник  для  студентів  вищих  педагогічних    закладів  освіти.  –  К.: 



Видавничий центр ―Академія‖, 2007. – 544с. 

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   154   155   156   157   158   159   160   161   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка