Засобами сприятливого розвивального середовища


МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ НА



Сторінка154/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір5,63 Mb.
1   ...   150   151   152   153   154   155   156   157   ...   326
 

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ НА 

УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВІ ШКОЛІ 

Ситник М., 

ІІ курс магістратури, педагогічний факультет

 

Бахмат Н., 



доктор педагогічних наук, доцент

 

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 

м. Кам’янець-Подільський, Україна 

 

Анотація.

 Однією з важливих умов навчання молодших школярів критично мислити, 

розуміти сутність речей, працювати з інформацією, формулювати та обстоювати свої думки, 

спілкуватися  з  іншими  людьми,  передавати  власний  досвід,  досягати  успіху  тощо  є 

використання  сучасних  інноваційних  технологій,  що  здійснюється  шляхом  поєднання 

групових видів роботи. В статті описано зміст групової навчальної діяльності, визначено її як 

провідний  засіб  формування  природознавчої  компетентності  особистості  учня,  наведено 

приклади організації групової роботи на уроках природознавства. 

 

Ключові  слова:

  колективна  навчальна  діяльність,  інтерактивні  технології,  контроль, 

підвищення успішності. 

Змінилися  пріоритети  у  системі  навчання  молодших  школярів:  акцент  зроблено  на 

компетентнісному підході до організації навчально-виховної діяльності учнів. У центрі уваги 

сучасної освіти стоять не так навчальні предмети, як способи мислення і діяльності школяра. 

Сьогодні необхідно навчити дитину критично мислити, розуміти сутність речей, працювати з 

інформацією,  формулювати  та  обстоювати  свої  думки,  спілкуватися  з  іншими  людьми, 

передавати власний досвід, досягати успіху тощо.

 

Однією з важливих умов досягнення цієї мети є використання сучасних інноваційних 



технологій у початкових класах, що здійснюється шляхом поєднання групових видів роботи.  

Вивченням  активної  взаємодії  учнів  у  процесі  навчання  активно  займаються 

вітчизняні  та  зарубіжні  дидакти  і  методисти:  Я. Бартецький,  М. Виноградов,  В.  Котов,  В. 

Оконь,  І.  Чередов  та  ін.  розглядають  особливості  засвоєння  навчальної  інформації  та 

перебігу  пізнавальних  процесів  за  умов  спільної  діяльності  та  спілкування;  К.Бабанов,  О. 

Ярошенко розкривають проблему практичного застосування організації групового навчання 

у  викладанні  різних  дисциплін;  І.  Чередов,  Х. Ліймейс,  В.  Дяченко,  Л. Виготський,  Г. 

Цукерман,  О.   Ярошенко,  Б.  Тевліна,  В.   Римаренко  розкривають  особливості  організації 

групової навчальної діяльності. 

У  сучасному  природознавстві  на  зміну  математичного  і  фізичного  ідеалам  наукової 

теорії  як  реальності,  яка  не  містить  суб'єкт  пізнання,  прийшов  ідеал  гуманітарного  знання, 

об'єктом  вивчення  якого  є  людина  та  її  діяльність.  Включення  людського  фактору  в 

установки пізнання в сучасній педагогіці є новою методологічною константою [1]. 

Відображенням  означеної  проблеми  у  змісті  природничо-наукової  освіти,  на  наш 

погляд,  може  стати  інтерактивне  навчання  предметів  навколо  проблем  взаємодії  людини  і 

природи, що здійснюється в курсі «Природознавство» [3]. 

У наш час відбувається популяризація різних видів колективної навчальної діяльності: 

парної роботи; командної гри; групової роботи в малих групах (по 3-7 учнів в кожній). Для 

нашого дослідження особливе значення має останній з указаних видів діяльності молодших 

школярів. 

Отже, групова навчальна діяльність – це форма організації навчання, що ґрунтується 

на  співпраці  учнів  у  малих  групах,  об‘єднаних  загальною  навчальною  метою,  за 

опосередкованого керівництва педагога; спільна пізнавальна діяльність учнів у складі малих 

груп,  які  створюються  з  учнів  одного  класу  і  діють  відносно  тривалий  час.  Досягнення 

групою  поставленої  дидактичної  мети  заняття  відбувається  завдяки  об‘єднанню 



154 

 

пізнавальних зусиль усіх членів групи та їхній співпраці. [2, с. 69]. 



У  своїх  роботах  вчені  доводять  педагогічну  доцільність  навчального  спілкування 

учнів у процесі навчання, необхідність оптимального поєднання фронтальної, індивідуальної 

та групової навчальної діяльності та зробили висновок, що діяльність малих груп, створених 

із дидактичною метою повинна відродитися у навчально-виховному процесі. Тобто, сутність 

способу  навчання  в  малих  групах,  який  базується  на  міжособистіснім  спілкуванні  учнів,  є 

взаємонавчання через співпрацю та взаємодію учнів у мікрогрупах. 

В  обґрунтуванні  цілеспрямованого  застосування  групової  роботи  на  уроках 

природознавства є положення: групова форма організації навчання може значно підвищити 

ефективність  процесу  навчання;  групову  форму  навчально-пізнавальної  діяльності  можна 

розглядати  як  провідний  засіб  формування  природознавчої  компетентності  особистості 

молодшого школяра. 

Суттєвими ознаками, що визначають ефективність групової навчальної діяльності, є: 

наявність загальної пізнавальної мети, прийнятої всіма учасниками діяльності; зацікавленість 

кожного  учасника  в  результаті  діяльності;  взаємозбагачення  учасників  групової  діяльності; 

спільне  планування  діяльності,  розподіл  функцій,  обов'язків;  наявність  особливих  відносин 

взаємної  співпраці  (об'єднання  зусиль,  спілкування,  взаємодопомога,  взаємонавчання); 

встановлення  відносин  взаємної  відповідальності,  взаємної  залежності;  контроль  і  оцінка 

результатів діяльності її учасниками. 

У  результаті  аналізу  структури,  завдань,  ознак  групової  навчальної  роботи  групову 

навчальну  роботу  розглядаємо  як  спільну  діяльність  учнів  у  малих  групах  (2-7  осіб)  щодо 

виконання окремих навчальних завдань, запропонованих вчителем.  

Процес виконання завдання в групі здійснюється на основі обміну думками, оцінками, 

розподілу  ролей,  що  дає  можливість  здійснення  процесу  пізнання  реальної  ситуації 

взаємодії, ефективних власних способів взаємодії і поведінки. Учасники групової навчальної 

роботи  отримують  ролі,  для  яких  визначено  ігровий  статус,  цілі,  рольові  настанови,  що 

моделюють  стереотипи  міжособистісного  сприйняття.  Це  дозволяє  учням  не  тільки 

спробувати  себе  в  різних  ролях  (що  значно  розширює  його  інтерперсональний  досвід)  і 

модифікувати  своє  ставлення  до  світу  і  себе,  але  й  навчитися  програвати  ці  ролі,  діяти 

відповідно  до  прийнятих  норм  в  залежності  від  статусу  чи  позиції  в  суспільстві,  в  системі 

міжособистісних взаємин. 

Наведемо  приклади  організації  групової  роботи  на  уроках  природознавства.  Тема: 

«Корисні  копалини».  Інструкція:  сьогодні  на  деякий  час  ви  будете:  1-ша  група  – 

будівельниками;  2-га  група  –  гончарами;  3–я  група  –  ювелірами  (кожна  група  отримує 

відповідне  обладнання:  макет  будинку,  глечик,  каблучку).  Складіть  перелік  матеріалів,  які 

необхідні  для  роботи.  Після  обговорення  виникають  питання:  де  все  це  взяти,  якими 

властивостями  матеріалів  необхідно  керуватися  під  час  роботи,  як  одним  словом  можна 

назвати золото, пісок, глину, рубіни? 

Тема:  «Життя  тварин».  Інструкція:  кожна  пара  (група)  одержує  малюнок  із 

зображенням  двох  (або  більше)  тварин.  Потрібно  уявити  себе  в  образі  одного  з  них  та 

скласти діалог у парі «Мій день», відповідаючи при цьому на запитання: як ви живете, чим 

займаєтесь, чим живитесь, від кого та як рятуєтесь? 

Дослідження  обраної  проблеми  виявило,  що  групова  навчальна  діяльність  сприяє 

підвищенню успішності учнів, вирішує значну кількість виховних і розвивальних завдань.  

Впровадження  інтерактивних  технологій  навчання  потрібно  здійснювати  за  логікою 

«від простого до складного», паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи. 

Такі заняття проходять цікаво, продуктивно, змінюють закомплексованість учнів з низьким 

рівнем навчальних досягнень. Головне, що відбувається розвиток творчих здібностей учнів, 

пізнавальних  інтересів,  значно  зростає  ефективність  уроків  природознавства.  На  одному 

занятті можна використовувати одну- дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс. Дібрати 

для уроку природознавства такі з них, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми. В процесі 

виконання  інтерактивних  вправ  слід  давати  учням  час  подумати  над  завданням,  щоб  вони 

виконували  його  вдумливо,  а  не  механічно  або  «граючись».  Важливо  провести  спокійне 

глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи. 

Для  здійснення  контролю  за  ходом  навчання  на  підставі  інтерактивних  технологій 

учитель  має  попередньо  добре  підготуватися:  глибоко  вивчити  і  обміркувати  матеріал,  у 

тому числі й додатковий (різноманітні тексти, приклади, ситуації, завдання для груп тощо); 

ретельно  планувати  й  розробляти  заняття,  визначити  хронометраж,  ролі  учасників, 

підготувати  питання  і  можливі  відповіді,  виробити  критерії  оцінювання  ефективності 

заняття;  заохочувати  учнів  до  вивчення  нової  теми  шляхом  добору  найцікавіших  випадків, 



155 

 

проблем;  оголошувати  очікувані  результати  (мету)  заняття  та  критерії  оцінювання  роботи 



учнів; передбачити різноманітні методи привернення уваги учнів, налаштувати їх до занять, 

підтримувати  дисципліну,  необхідну  для  нормальної  роботи;  цьому,  зокрема,  можуть 

сприяти різноманітні вправи-розминки, розподіл ролей у групах тощо. 

Таким чином, ґрунтовна підготовка вчителя до використання інтерактивного навчання 

на  уроках  природознавства,  його  ефективне  впровадження  та  вчасний  контроль  забезпечує 

фахове зростання самого педагога, а методико-технологічно підготовлені заняття сприятиме 

зміні ставлення до них учнів, атмосфери в класі, що стане додатковим стимулом роботи за 

інтерактивними технологіями.  

 

1.  Алексашина  И. Ю.  Интегративный  подход  в  естественно-научном  образовании  /  И. Ю.  Алексашина.  –  Санкт-



Петербург : АППО Академический вестник. – 2009. – В.3 (8). – С. 20-30. 

2.  Мечник  Л.А.  Уроки  з  природознавства:  3  (2)  клас  /  Л.А.  Мечник,  І. І. Мечник. –  Тернопіль  :  Підручники  і 

посібники, 1998. – 128 с. 

3.  Навчальні  програми  для  початкової  школи  [Електронний  ресурс]  //  Офіційний  сайт  МОН  України.  –  Режим 

доступу : http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html. – Назва з екрану.  

 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   150   151   152   153   154   155   156   157   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка