Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка15/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   326
Ключові  слова: 

  спів,  співацький  голос,  вокальний  слух,  мутація,  охорона  голосу, 

голосовий апарат. 

Зважаючи на генетичну співучість українського народу,  величезну пісенну спадщину, 

визнану  однією  з  найкращих  у  світі,  українську  мову  як  чинника  природної    постановки 

співацького  голосу,    саме  такий  вид  музичної  діяльності  як  спів  є  найвагомішою  формою 

музичного виховання на уроці музики у початковій школі. 

Дитячий  спів  є  предметом  вивчення  спеціальної  педагогіки  і  естетики,  методики, 

психології,  фізіології,  акустики, мистецтвознавства, медицини. Кожна з цих наук розглядає 

один із аспектів співацької діяльності. 

Вокальне  виховання  в  наш  час  здійснюється,  головним  чином,  через  хоровий  спів  на 

уроках музики, в хорових гуртках, гуртках навчання сольного співу, вокальних ансамблях. 

Співацький  голос  –  дорогоцінний  дар  природи,  який  слід  охороняти  і 

використовувати розумно. На жаль, останнім часом збільшилась кількість випадків розладів 

голосового  апарату  у  дітей  шкільного  віку.    Причину  необхідно  шукати,  мабуть,  в 

неправильному  не  тільки  співацькому,  але  й    мовному  режимі  учнів.  Діти  дуже  емоційні. 

Спілкуючись  один  з  одним  в  колективі,  беруть  участь  в  рухливих  іграх  і  спортивних 

змаганнях, вони часто кричать, перенапружуючи голос. 




18 

 

Спів  –  складний  психофізіологічний  процес.  Його  треба  розглядати  не  тільки  як 



функцію  голосового  апарату,  а  значно  ширше.  Процес  співу  –  робота  всього  організму,  в 

основі  якої  лежить  діяльність  кори  головного  мозку  і  підкірки  разом  з  периферійною 

нервовою  системою.  У  голосоутворенні  беруть  участь  ніс  та  його  придаткові  порожнини, 

гортань  з  усіма  її  відділами,  трахея,  бронхи,  легені,  діафрагма.  Координує  всі  функції 

перелічених органів центральна нервова система. 

Розвинута  внутрішня  чутливість  має  пряме  відношення    до  виховання  у  дітей 

вокального слуху, який розглядається фізіологією як результат взаємодії слухових, м‘язових, 

вібраційних і деяких інших відчуттів. Співак із добре розвинутим вокальним слухом може не 

тільки відрізняти якісне звучання від поганого, але і визначити його причину. Як відзначає 

В.П.Морозов, вокальний слух  – це здатність не тільки чути голос, але і ясно уявляти собі і 

відчувати роботу голосового апарату [1, С.45]. 

Співає весь організм. Ось чому порушення в будь-якому органі  тіла, зміна настрою, 

загальна втома і багато інших факторів впливають на звучання голосу. 

Кожен  вчитель  музики  повинен  вивчати  і  знати  основи  анатомії  та  фізіології 

голосового апарату, особливості  його розвитку  у  віковому  аспекті,  враховувати тендітність 

дитячого  організму,  недостатній  розвиток  гальмівної  системи,  допустимість  співочого 

навантаження. Необхідно обережно ставитись до дитячого голосу. 

Гортань  у  дітей  розміщена  високо.  Вона  приблизно  в  2-2,5  рази  менша  від  гортані 

дорослих.  Хрящі  її  гнучкі,  м‘які,  повністю  не  сформовані.  Тому,  дитяча  гортань 

відзначається  еластичністю  і  великою  рухливістю.  М‘язи  гортані  розвинуті  слабо,  голосові 

складки короткі, вузькі і тонкі. 

В  молодшому  шкільному  віці  у  більшості  дітей  при  співі  голосові  складки 

коливаються  тільки  своїми  еластичними  краями    і  повністю  не  змикаються.  Існують 

дослідження, які показали, що голосовий апарат молодших школярів може працювати, як у 

фальцетному  режимі  (при  коливанні  тільки країв  голосових  зв'язок),  так  і  в  грудному  (при 

повному їх коливанні). Однак, з позиції охорони голосу доцільно використовувати фальцет і 

легкий  мікст  [3,  С.140].  Цьому  голосоутворенню  притаманне  легке,  переважно  головне 

звучання.  Сила  голосу  в  дітей  у  цьому  віці  невелика,  індивідуальні  тембри  майже  не 

проявляються.  

Гігієна голосу  -  це галузь науки, пов‘язана з вивченням будови голосового  апарату 

 людини  ,   механізму   голосоутворення  ,  способів  використання   голосу,   тощо.  Вона 

передбачає дотримання певних правил догляду за голосовим апаратом з метою забезпечення 

його здоров‘я. 

Охорона дитячого голосу – це систематичне і правильне навчання співу у поєднанні з 

фоніатричним наглядом за співаками. В наш  час є всі  умови для  спільної  праці  викладачів 

співу  і  лікарів-фоніатрів,  між  ними  повинен  бути  тісний  контакт  і  взаєморозуміння. 

Необхідно, щоб кожну дитину, яка співає, оглянув лікар-фоніатр. 

Режим життя дуже важливий для всіх людей, а особливо для дитини, що співає, адже 

голос  –  це  інструмент,  який  можна  настроїти  тільки  тоді,  коли  добре  настроєний  весь 

організм. Запальна втома організму внаслідок короткочасного сну, посиленої фізичної праці 

може бути причиною голосової втоми. 

Після  12  років  дитячий  організм  вступає  в  період  статевої  зрілості,  під  час  якого 

проходить  його  перебудова.  У  зв‘язку  з  цим  виникають  зміни  і  в  голосовому  апараті. 

Проходить перехід дитячого голосу в дорослий – мутація. 

Питання  про  мутаційний  період  у  хлопчиків  і  дівчаток  на  сьогодні  вивчене  досить 

добре.  У  дівчаток  цей  процес  проходить  значно  спокійніше,  не  відбувається  різких  змін  у 

голосі,  проте  іноді  з‘являються  деякі  порушення:  сиплість,  в‘ялість,  скрипучість,  нечиста 

інтонація. Розмір гортані за цей період збільшується на третину. 

Процес  мутації  у    хлопчиків  проходить  бурхливіше,  розмір  гортані  збільшується  на 

дві третини. Умовно його ділять на три періоди: 

-

 

початковий; 



-

 

основний або гострий період мутації – власне мутація; 



-

 

кінцевий період.  



Останнім часом більшість вітчизняних та зарубіжних педагогів та фоніатрів твердить, 

що  співати  в  мутаційний  період  нешкідливо,  якщо    дотримуватися  правил  «вокальної 

поведінки», тобто виконувати цілий ряд захисних заходів. 

Великого  значення  в  мутаційний  період  набуває  регулярний  контроль  за  станом 

голосового  апарату,  роз‘яснювальні    бесіди  про  гігієну  та  охорону  голосу.  Це  допоможе 



19 

 

зберегти  голоси  дітей,  перетворити  кожен  гарний  дитячий  голос  у  гарний  голос  дорослої 



дитини. 

Якщо найкращими ліками при всіх гострих захворюваннях голосового органу є спокій 

і  неодмінний  режим  мовчання  до  повного  одужання,  то  найдієвішим  засобом  охорони 

дитячих  голосів  є  професійне  навчання  співу,  тобто  оволодіння  учнями  співацькими 

навичками,  які  забезпечують  не  тільки  розвиток  голосового  апарату,  але  й  його  нормальне 

функціонування [2, С.100]. 

Завдання  вчителя  музики  чи  хормейстера  –  виявити  більше  турботи  стосовно 

несформованого дитячого голосу і усувати, по можливості, шкідливий вплив на нього. 

 

1.

 



Морозов В.П. Вокальний слух і голос. – М.-Л., 1965. – С.45. 

2.

 



Ростовський  О.Я.  Методика  викладання  музики  в  основній  школі:  Навч.-метод.  посібник.  –  Тернопіль: 

Навчальна книга – Богдан, 2001. – С.99-100. 

3.

 

Стулова Г.П. Проблема регистров певческого голоса младших школьников. – М., 1979, – С.138-145. 






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка