Засобами сприятливого розвивального середовища


МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО



Сторінка135/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   131   132   133   134   135   136   137   138   ...   326
 

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО 

СПОСОБУ ЖИТТЯ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 

Панікарова Є., 

магістрант, факультет фізичної культури

 

Бабюк С., 



кандидат педагогічних наук, доцент

 

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 

м. Кам’янець-Подільський, Україна 

 

Анотація.

 

У статті розглядається проблема виховання здорового способу життя дітей. 

Пропонуються  шляхи  удосконалення  методів  роботи  з  означеної  проблеми  у  практиці 

роботи. 


Ключові  слова:

 

здоровий  спосіб  життя,  цінності,  мотивація,  методи  навчання  та 

виховання. 

Комплексне розуміння здорового способу життя передбачає, що даний феномен може 

гармонійно формуватися в умовах спеціально організованої педагогічної діяльності [7, с. 36]. 

Здоровий спосіб життя розглядається нами як система ціннісно-змістових установок, знань, 

мотиваційно-вольового досвіду особистості, яка безперервно трансформується, та практична 



144 

 

діяльність  суб‘єкта,  спрямована  на  збереження  та  розвиток здоров‘я  в  процесі  адаптації  до 



змінних умов життєдіяльності у відповідності з віковим розвитком.  

Вивчення стану проблеми формування здорового способу життя у педагогічній науці 

свідчить,  що  значна  кількість  сучасних  наукових  досліджень  присвячена  формуванню 

здорового  способу  життя  шляхом  фізичного  удосконалення  (О. Д. Дубогай,  М. Д. Зубалій, 

І. І. Петренко,  Н. М. Хоменко  та  ін.).  Напрями  валеологічної  обізнаності  відображено  у 

працях  Т. Є. Бойченко,  Л. П. Сущенко,  С. О. Юрочкіної  та  ін.  Формування  ціннісних 

орієнтацій  на  здоровий  спосіб  життя  досліджували  В. М. Оржеховська,  Г. І. Власюк, 

С. В. Лапаєнко та ін.  

Проте  на  сучасному  етапі  в  Україні  ще  немає  науково  обґрунтованих  методичних 

рекомендацій для вчителів початкової школи , що й зумовило вибір теми статті.  

Основною формою роботи з формування здорового способу життя у початковій школі 

нами  визначено  урок,  оскільки  саме  на  уроках  відбувається  активізація  пізнавальної 

діяльності дітей. На уроках пропонуємо використовувати різні методи та прийоми, які мають 

на меті зацікавити дітей змістом навчання та сприяють активізації їх пізнавальної активності.



 

 

 Важливим  методом  формування  здорового  способу  життя  є  практичні  методи 



(спостереження,  вправи,  вирішення  проблемних  ситуацій,  творчі  завдання,  досліди,  ігри 

тощо).  Для  завдань  та  ігор  використовуються  ситуації  з  життя  дітей,  художніх  творів, 

кінофільмів,  пропонується  використовувати  усі  можливі  варіанти  розв‘язання  чи  виходу  із 

ситуації. Це дає змогу дітям бути активними та свідомими учасниками процесу формування 

здорового  способу  життя,  сформувати  ціннісне  ставлення  до  здоров‘я,  спонукає  до 

формулювання та засвоєння правил поведінки для збереження здоров‘я.  

Основним  практичним  методом  у  формуванні  звичок  здорового  способу  життя  є 

вправляння,  який  базується  на  багаторазовому  повторенні  оздоровчих  дій.  В 

Енциклопедичному  словнику  „звичка‖  визначається  як  спосіб  поведінки,  який  склався, 

здійснення  якого  в  певній  ситуації  набуває  для  індивіда  характер  потреби.  Звички  –  це 

продукт спрямованого формування, які можуть перерости в стійкі риси характеру [5, с. 215]. 

Для формування звичок необхідно, перш за все, правильне формування дії. При оволодінні 

певним видом діяльності важливо розповісти дитині про значення виконуваної дії та про всі 

умови,  які  визначають  правильність  її  виконання.  Це  сприяє  формуванню  загальних 

пізнавальних установок та дає можливість виконувати дію відразу без суттєвих помилок та 

без особливих труднощів. Якщо при цьому дитину похвалять, то у неї виникає переживання 

успіху, досягнутої мети. Це різко змінює ставлення молодшого школяра до виконуваної дії: 

вона стає для дитини цікавою, виникає тенденція до повторення приємного заняття [6, с. 68]. 

Звички є основою характеру, коли вони формуються в єдності з моральними переконаннями 

та  духовними  інтересами.  При  такому  поєднанні  значення  звичок  зростає  ще  й  тому,  що 

кожна  нова  звичка  призводить  до  виникнення  нової  потреби  дитини,  в  нашому  випадку  – 

потреби бути здоровим. 

Наступним методом формування здорового способу життя є словесні методи (бесіди, 

читання художньої літератури, обговорення, пояснення, складання розповідей тощо). Бесіди 

(фронтальні,  групові,  індивідуальні)  –  це  ефективний  метод  профілактичної  роботи.  Бесіди 

сприяють  набуттю  та  поглибленню  знань  про  здоров‘я  та  здоровий  спосіб  життя,  про 

моральні та соціальні норми здорового життя. Читання є необхідним методом навчання, але 

в  чистому  виді  не  дає  належного  ефекту  засвоєння  навчального  матеріалу.  Тому  читання 

поєднують  з  іншими  методами.  Метод  обговорення  теми  чи  ситуації  із  життя,  книги, 

кінофільму надає дітям можливість обмінюватися думками та враженнями.  

Великого  значення  у  роботі  мають  наочні  методи  (демонстрація,  замальовки, 

відеозаписи  тощо).  Метод  демонстрації  розрахований  на  усі  способи  сприйняття,  тому  він 

повинен бути присутнім майже на кожному уроці.  

Важливою  умовою  забезпечення  ефективності  проведення  різноманітних  форм 

навчальних  занять  є  створення  відповідного  валеологічного  розвивального  середовища.  Це 

передбачає  дотримання  усіх  гігієнічних  норм  в  доборі  меблів,  обладнання,  світлового  та 

температурного  режимів,  вибору  найбільш  доцільних  форм  організації  уроків,  умов  для 

систематичного  загартовування,  психологічного  комфорту,  естетичне  оформлення  форм 

передачі інформації, обладнання куточка здоров‘я, створення спеціальної бібліотеки.  

Отже,  процес  формування  здорового  способу  молодших  школярів  має  свої 

особливості.  Він  вимагає  об‘єднання  зусиль  початкової  школи,  сім‘ї  та  громадськості, 

створення системи у роботі, єдності вимог, достатнього інформаційного забезпечення. 



 

1.

 



Валеологія / Укл. : Л. П. Гаврилюк, Р. Л. Мацьопа. – Чернівці : ЧНУ, 2001. – 19 с. 


145 

 

2.



 

Волкова С. С. Азбука здоров‘я в початковій школі / С. С. Волкова // І Всеукр. наук.-практ. конф. «Здоров‘я і 

освіта» – Львів, 1993. – Ч. І. – С. 66–68. 

3.

 



Горащук В. Здоров‘я учнів. Від чого воно залежить? / В. Горащук // Рідна школа. – 1997. – ғ 3–4. – С. 55–

56. 


4.

 

Денисенко Н.Ф. На варті здоров‘я малюків : зб. наук.-метод. матер. / Н. Ф. Денисенко. – Запоріжжя : ЛІПС 



ЛТД, 1997. – 82 с. 

5.

 



Российская педагогическая энциклопедия : в 2-х томах. – Москва : БРЭ, 1993, 1999. – Т. ІІ – С. 256-257. 

6.

 



Рубинштейн С. Л. О воспитании привычек у детей. / С. Л. Рубинштейн. – Москва : Педагогика, 1996. – 150 с. 

7.

 



Формування  здорового  способу  життя  молоді  :  проблеми  і  перспективи /  О. Яременко,  О. Балакірєва, 

О. Вакуленко та ін. – Київ : Український ін-т соціальних досліджень, 2000. – 207 с. 






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   131   132   133   134   135   136   137   138   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка