Засобами сприятливого розвивального середовища



Сторінка134/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   130   131   132   133   134   135   136   137   ...   326
Висновок.

  Диференціація  передбачає  врахування  індивідуальних  особливостей 

кожного учня в умовах групування дітей в межах одного класу. Кожен учень прагне досягти 

мети  своїми  зусиллями.  Клас  працює  як  одне  ціле,  і  в  той  самий  час  кожен  іде  своєю 

стежиною.  За  такої  форми  є  можливість  підійти  до  найслабкіших,  спокійно  працювати  з 

ними  безпосередньо  на  уроці  і,  водночас,  розвивати  здібності  сильних  учнів.  Адже 

ефективність уроку – це не кращі відповіді окремих учнів, а хороші знання всіх. 

Враховуючи те, що рівень готовності учнів до навчальної діяльності різний, необхідно 

конструювати  диференційовані  завдання  для  школярів  з  різними  навчальними 

можливостями.  Такі  завдання  мають  поєднувати  навчальний  процес  усього  класу  з 

допомогою  учням,  які  повільніше  сприймають  матеріал,  і  постійним  удосконаленням 

сильніших  учнів.  Отже,  основне  призначення диференційованих завдань  –  забезпечити  для 

кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності у процесі   навчальної   роботи.  

Потрібна неоднакова кількість вправ і різнобічна допомога,  щоб підвищити рівень засвоєння 

програми  кожним  учнем,  бо  темпи  просування  є  дуже  важливою  характеристикою 

індивідуальних особливостей. 

Отже,  для  успішного  впровадження  диференційованого  навчання  слід  враховувати 

багато  чинників,  серед  яких  провідними  мають  бути  не  «всі  так  роблять»,  а  психолого-

педагогічна  характеристика  дітей,  особливості  їх  мислення,  сприймання,  рівень  розвитку, 

особистісні якості.



 

1.

 



Дубинчук О.С. Диференційоване навчання: сподівання, реалії, проблеми // Початкова школа. – 1994. – ғ 12. 

– С. 10-14. 

2.

 

Шулик В.І. Педагогічний аспект диференційованого підходу до учнів у навчальному процесі: Навч.-метод. 



посібник / Ін-т змісту і методів навчання. – К., 1997. – 51 с. 

3.

 



Логачевська  С.П.  Диференціація  у  звичайному  класі:  Посібник  для  вчителя  /  [Ред.  Василенко  М.].  -  К.: 

Заповіт, 1998. – 335 с. 

4.

 

Галузинський  В.,  Євтух  М.  Диференційований  та  індивідуальний  підходи  у  навчанні  і  вихованні  учнів  // 



Галузинський В., Євтух М. Педагогіка: теорія та історія. – К., 1995. – С. 106-119. 




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   130   131   132   133   134   135   136   137   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка