Засобами сприятливого розвивального середовища


Виклад  основного  матеріалу



Сторінка124/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір5,63 Mb.
1   ...   120   121   122   123   124   125   126   127   ...   326
Виклад  основного  матеріалу. 

Реформаційні  процеси,  що  відбуваються  в  системі 

освіти  України,  зумовлюють  необхідність  перегляду  вимог  до  побудови  навчально-

виховного  процесу  в  школі.  У  проекті  концепції  «Нова  школа.  Простір  освітніх 

можливостей»  сказано:  «Нова  українська  школа  буде  працювати  на  засадах  особистісно 

орієнтованої  моделі  освіти.  У  рамках  цієї  моделі  школа  максимально  враховує  здібності, 

потреби та інтереси кожної дитини, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму» [2, 

с.19].  


Отже,  навчальний  процес  слід  будувати  на  таких  стратегіях  і  технологіях,  із 

застосуванням яких відбуватиметься саморозвиток особистості учня. 

Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити процес 

навчання  цікавим  і  захоплюючим.  У  проекті  концепції  «Нова  школа.  Простір  освітніх 

можливостей»  написано  :  «…навчання  буде  організовано  через  діяльність,  ігровими 

методами як у класі, так і поза його межами…» [2, с.23].  

Однією  із  ключових  компетентностей,  передбачених  у  «Концепції»,  є  математична 

грамотність  [2,  с.15].  Засвоєння  основ  математики  в  школі  вимагає  великого  розумового 

напруження, високого ступеня абстрагування й узагальнення, активності думки. 

Гра,  як  відомо,  є  найприроднішою  і  найпривабливішою  діяльністю  для  молодших 

школярів. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, 

взаєморозуміння  між  учителем  і  учнем.  У  процесі  гри  в  дітей  виробляється  звичка 

зосереджуватися,  працювати  вдумливо,  самостійно.  Розвивається  увага,  пам‘ять,  потреба 

отримувати знання. Під час гри дитина не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам‘ятовує, 

орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід, порівнює запас уявлень, 

розвиває фантазію. 

Розуміння  математичних  фактів  і  зацікавленість  ними  є  головною  рушійною  силою 

ефективного навчального процесу. 

 Психологами  встановлено,  що  розумно  організована  гра  є  дієвим  засобом  для 

формування  таких  рис  особистості,  як  дисциплінованість,  кмітливість,  стриманість, 

винахідливість,  рішучість,  організованість.  Розвиваючі  та  пізнавальні  ігри  розвивають  у 

дітей логічне мислення, просторове уявлення, багату уяву, фантазію, інтуїцію, конструктивні 

здібності,  волю,  пам‘ять  і  увагу.  Крім  того,  вони  формують  здатність  дитини  до  аналізу  і 

синтезу, абстрагування та конкретизації поведінки, узагальнення і протиставлення. У процесі 

гри  підсилюються  творчі  сили  та  здібності  дитини,  вона  вчиться  напружувати  розумові 

зусилля, керувати собою, дотримуватися правил поведінки. Отже, ігрові технології повинні 

стати важливим компонентом діяльності молодших школярів. 

Процес  розв‘язування  ігрової  задачі  зв‘язаний  з  розумовим  напруженням,  з 

переборенням труднощів в учнів. 

 Дидактична  гра  відрізняється  від  пізнавальних  завдань  наявністю  притаманних  грі 

таких структурних елементів: 1) пізнавально-навчальна задача; 2) зміст; 3) правило; 4) ігрова  

дія; 5) результат як закінчення гри [3]. 

Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов‘язково поєднувати два 

елементи – пізнавальний та ігровий.  




131 

 

Мета  дидактичної  гри  на  уроках  математик  –  підвищити  інтерес  учнів  до  цього 



предмету, сприяти зміцненню та пізнанню учнями нових знань, умінь та навичок. 

Граючи,  першокласники  вчитимуться  лічити,  обчислювати,  розв‘язувати  задачі, 

порівнювати, узагальнювати, класифікувати, робити самостійні висновки, обґрунтовувати їх. 

Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до 

тих  важливих  і  складних  предметів,  властивостей  чи  явищ,  на  яких  у  звичайних  умовах 

зосередити увагу не завжди вдається. 

Наприклад,  одноманітні  розв‘язування  прикладів  стомлюють  дітей,  виникає 

байдужість  до  навчання.  Проте  розв‘язування  цих  самих  прикладів  у  процесі  гри  ―Хто 

швидше  ?‖  стає  для  дітей  вже  захоплюючою,  цікавою  діяльністю  через  конкретність 

поставленої  мети  –  в  кожного  виникає  бажання  перемогти,  не  відстати  від  товаришів,  не 

підвести їх, показати всьому класу, що він уміє, знає. 

В іграх математичного змісту ставляться конкретні завдання. Так, якщо на уроці учні 

повинні  ознайомитися  з  принципом  утворення  будь-якого  числа,  то  й  дидактична  гра 

підпорядковується цій меті, сприяючи розв‘язанню поставленого завдання. 

 Ігри,  що  використовуються  на  уроці  математики,  повинні  задовольняти  таким 

вимогам [5]: 






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   120   121   122   123   124   125   126   127   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка