Засобами сприятливого розвивального середовища


РУДОЛЬФ ШТАЙНЕР ПРО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЗДОРОВ’ЯТВОРЕННЯ У



Сторінка113/326
Дата конвертації24.03.2020
Розмір2,32 Mb.
1   ...   109   110   111   112   113   114   115   116   ...   326
РУДОЛЬФ ШТАЙНЕР ПРО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЗДОРОВ’ЯТВОРЕННЯ У 

ВАЛЬДОРФСЬКІЙ ШКОЛІ 

Паніотова Ю., 

студентка 7 курсу факультету педагогіки та психології  

Довга Т.Я.

 канд. пед. наук, професор

 

Центральноукраїнський державний педагогічний 

університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький Україна 



Анотація



.

 

В  статті  здійснено  педагогічний  аналіз  поглядів  РудольфаШтайнера  на 

проблему  здоров‘я  учнів.  Це  дозволило  виділити  важливі  ідеї,  реалізація  яких  сприятиме 

ефективності здоров‘язбереження та здоров‘ятворення учнів сучасної школи: відповідність 

відбору змісту освіти віковим та індивідуальним особливостям дітей, використання форм і 

методів  навчання,  що  не  шкодять  здоров‘ю  учнів;  вимоги  до  організації 

здоров‘язбережувального навчального процесу; вимоги до особистості вчителя, його вплив 

на збереження здоров‘я дітей в сім‘ї. 



Ключові  слова:

 

здоров‘я  дитини,  вальдорфська  школа,  здоров‘язбере-  ження, 

здоров‘ятворення, здоров‘язбережувальний навчальний процес. 

 

Система  освіти  є  найбільш  важливою  структурою,  яка  закладає  основи  здорового 

способу  життя  особистості,  тим  самим  сприяє  зміцненню  духовного,  фізичного  та 

соціального  благополуччя  дітей  та  молоді,  і відповідно, здоров‘я  нації  в цілому.  З  давніх-

давен  видатні  вчені  говорили  про  необхідність  розвитку  здоров‘я  людини.  Значний 

теоретичний та практичний внесок  у проблему  здоров‘язбереження  дитини було зроблено 

вітчизняними та зарубіжними вченими:  В. Бехтєрєвим,  П. Каптєрєвим, Я .А. Коменським, 

П. Лесгафтом, Дж. Локком, А. Макаренком, Й. Г. Песталоцці, М. Пироговим, Ж.-Ж. Руссо, 

Г.  Сковородою,  В.  Сухомлинським,  К.  Ушинським,  Р.  Штайнером  та  ін.  Вони  збагатили 

педагогіку фундаментальними ідеями про здоров‘я людини, багато з яких не втратили своєї 

актуальності й у наш час. 

Перша третина ХХ століття (1919 р.) була відзначена початко діяльності такого типу 

гуманістичних шкіл, як вальдорфські. 

Основоположником  вальдорфської  школи  є  Рудольф  Штайнер,  видатний 

європейський  мислитель,  учений,  соціолог,  психолог,  педагог,  засновник  антропософії  – 

духовно-наукового  людинознавства.Нові  педагогічні  ідеї,  запропоновані  Р.  Штайнером,  і 

сьогодні  залишаються  актуальними,  сучасними  й  інноваційними.  Вони  стосуються  як 

організаційно-управлінських  аспектів,  так  і  дидактично-методичних  основ  педагогічного 

процесу. 

Особливу 

увагу 

Р. 


Штайнер 

звернув 


на 

необхідність 

побудови 

здоров‘язбережувального навчально-виховного процесу [5]. 

Специфіка  вальдорфських  підходів  до  здоров‘язбереження  дитини  полягає, 

насамперед,  у  створенні  образу  здорової  людини,  який  лежить  в  основі  вальдорфської 

педагогіки. Діяльність учителя полягає в тому, щоб цю здорову особистість, яка закладена в 

кожній людині, підтримати педагогічними засобами на тілесному, душевному та духовному 

рівнях [5; 6]. 

Основним  аспектом  реалізації  здоровотв‘ятворчих  ідей  вальдорфської  школи  є 

втілення в освітню практику принципового положення концепції 

Рудольфа  Штайнера  про  пріоритет  свободи  людини.  Остання  є  вихідною  точкою  і 

кінцевою  метою  процесу  виховання  й  навчання  у  вальдорфській  школі,  що  забезпечує 

світоглядне, соціальне й професійне самовизначення особистості. 

Реалізація  цього  положення  на  практиці  потребує  орієнтації  педагогічного  процесу 

на особистість дитини. Одночасно освітній процесс повинен мати соціальну спрямованість, 

сприяти розвитку в дітях соціальних якостей свободи, рівності, братерства,  як передумови 

самореалізації людини й гармонізації суспільного життя [1]. 

Найбільш важливими шляхами здійснення соціальної функції освіти у вальдорфській 

педагогіці є автономність школи в розв‘язанні основних питань, а також організація тісної, 

взаємоузгодженої діяльності вчителів, учнів, батьків і громадськості, що сприяє створенню 

сприятливого психологічного клімату в родині та школі, тимулюванню батьків до кращого 

виховання  дітей,  налагодженню  комунікації  між  дорослими  та  дітьми,  педагогами  й 

батьками, школою й соціумом. 

Завдяки цьому, кожна сучасна вальдорфська школа для регіону, де вона розташована, 

є  своєрідним  культурно-освітнім  центром,  діяльність  якогосприяє  розв‘язанню  багатьох 

важливих  проблем  сучасного  суспільства  (нівелюванню  соціальної  нерівності,  запобіганню 

асоціальних  явищ,  протистоянню  руйнівному  для  людини  впливу  технізованого  світу)  та 




120 

 

готує підґрунтя для гармонійного входження дитини в суспільне життя [2]. 



Важливе  місце  у  психолого-педагогічній  концепції  вальдорфської  школи  посідає 

детальна  проробка  підходів  до  особистості  на  переламних  етапах  розвитку.  У  періоди 

вікових  криз,  за  Р.  Штайнером,  мистецтво  виховання  несе  в  собі  такий  необхідний 

компонент,  як  «терапевтичний»  (тобто  спрямований  на  користь  здоров‘я),  а  виховання 

повинно ставати цілющим [6]. 

Специфіка  системи  вальдорфських  «терапевтичних»  засобів  полягає  в  тому,  що,  не 

випускаючи  з  поля  зору  навчання  за  шкільною  програмою,  вчителі  допомагають  учням 

подолати внутрішні суперечності процессу  становлення та перетворити їх на активне, дієве 

ставлення до світу й до себе. 

Людинознавчий  підхід  до  освіти  у  вальдорфській  школі  об‘єднує  взаємозумовлені 

групи вихідних положень, а саме, принципи цілісності педагогічного процесу й особистісно 

орієнтованої  спрямованості формування індивідуальності школяра. 

Принцип цілісності педагогічного процесу включає, насамперед, вимогу органічного 

поєднання  в  навчально-виховному  процесі  факторів  розвитку  функціонально  цілісної 

психіки дитини в єдності її розумової діяльності, емоційної та вольової сфер, що забезпечує 

єдність  та  взаємозв‘язок,  процесів  розвитку,  навчання  та  виховання;  розвитку  й 

саморозвитку; виховання та самовиховання; освіти й самоосвіти. 

Спрямованість  на  всебічне  формування  особистості  школяра  у  вальдорфській 

педагогіці  реалізується  через  зміст  освіти,  форми  та  методи  її  здійснення.  Так,  поряд  з 

вивченням  академічних  дисциплін  у  школі  передбачена  широка  естетично-прикладна 

діяльність  –  заняття  ручною  працею,  ремеслами,  мистецтвом  (живописом,  малюванням, 

ліпленням, музикою, співами, декламацією, театром тощо), що дозволяє розвивати нелише 

голову дитини, а її серце й руки, сприяти гармонійному формуванню фізичних, психічних, 

соціальних, духовних сил дитини. 

У  вальдорфській  школі  перед  навчальними  предметами  –  незалежно  від  їхнього 

характеру  –  загальноосвітнього,  естетичного,  прикладного,  постають  цілі  й  завдання, 

спрямовані  на  розвиток  розумових  здібностей  учн:  його  пам‘яті,  уваги,  фантазії,  уяви, 

спостережливості,  мовлення,  культури    почуттів  і  емоцій,  вольової  активності,  соціальної 

мобільності. 

Важливим аспектом вальдорфської педагогіки є формування індивідуальності дитини, 

що  передбачає  врахування  вікових  та  індивідуальних  особливостей  дитини,  її  актуального 

стану.  Особистісно  орієнтована  спрямованість  формування  особистості  дитини  у 

вальдорфській  школі  забезпечується  створенням  сприятливого  психоемоційного  фону 

навчання,  атмосфери  довіри  між  учнями  і  вчителем,  що  формує  внутрішню  мотивацію 

навчально-пізнавальної  діяльності  дітей,  сприяє  розвитку  у  них  бажання  вчитися,  творчих 

здібностей, подоланню негативних явищ у дитячому розвитку. 

Зрозуміло,  що  найважливішою  умовою  реалізації  вальдорфських  принципів  є 

особистість  педагога,  який  повинен  мати  високий  рівень  професійної  підготовки  та 

естетично-моральної  культури,  здатність  до  самоосвіти  й  самовиховання,  гармонійно 

поєднувати  у своїй професійній діяльності  орієнтацію на особистість конкретної  дитини та 

соціальну спрямованість процесу виховання, вміння працювати в педагогічному колективі, з 

батьками, громадськістю тощо. 






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   109   110   111   112   113   114   115   116   ...   326


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка